Мер Дніпропетровська Іван Куліченко в інтерв'ю РБК-Україна розповів про перспективи будівництва в місті метро і автомагістралей, а також озвучив інвестиційні плани на поточний рік.
РБК-Україна: Ви в черговий раз очолили місто. Які завдання будуть вирішуватися на місцевому рівні, а які необхідно винести на державний?
Іван Куліченко: Будемо утримувати темп капітального ремонту доріг, розпочатий в 2010 р. Всього за минулий рік в Дніпропетровську капітально відремонтовано 370 тис. кв. м асфальтового покриття - стільки ж, скільки за 2007-2009 рр. разом узяті. А в 2011 р. ми вперше в міськбюджеті заклали на ці потреби 153 млн грн.
З обласного бюджету губернатор пообіцяв виділити не менше 30 млн грн на реалізацію спільного проекту - реконструкцію пр. ім. Газети «Правда». Капремонт очікує на вул.Героїв Сталінграда, Янгеля та ін. Особливу увагу приділимо внутрішньоквартальних і внутрішньобудинкових дорогах.
Окреме місце займає вирішення екологічних проблем. Ми активно ведемо розробку екологічної програми, в якій передбачені будівництво правобережного і лівобережного полігонів із сортування, утилізації та переробки сміття, вирішення проблеми стічних вод від м'ясокомбінату, який є одним з найбільших забруднювачів Дніпра.
РБК-Україна: Відносно пр. ім. Газети «Правда». Неодноразово говорилося, що його реконструкція буде проходити відповідно до нью-йоркських проектів. Що передбачає проект і в яку суму він обійдеться?
І.К.: Суть проекту - у чотири рази підвищити середню швидкість руху транспорта.С цією метою з восьми світлофорів залишаться тільки два, а проїжджу частину відділимо від тротуарів, щоб уникнути травматизму пішоходів. Будуть відновлені всі три підземні переходи, з яких зараз працює лише один. Також будуть побудовані сім надземних переходів, їх оснастять ескалаторами.
Подібного роду реконструкцій магістралей в Україні немає. У Європі ми теж будемо першими. А в Нью-Йорку такі проекти дуже популярні, особливо по частині переходів над головними магістралями міста.
Навесні по всьому проспекту почнеться заміна асфальтобетонного покриття, сума кошторису - близько 69 млн грн. Також капремонту підлягає вул. Янтарна, якою під час ремонту проспекту піде транспорт. Проект фінансується спільними силами міста, області та інвесторів
РБК-Україна: Наболіла тема для Дніпропетровська - недобудоване метро. Як відбилася пауза в його будівництві на розвитку міста? Скільки потрібно коштів для завершення будівництва, з яких джерел будуть залучатися ресурси і за який період ці вкладення можуть бути окуплені?
І.К.: Ми працюємо з росіянами, як підрядниками. З китайцями - як можливими підрядниками та інвесторами. Готуємо всі необхідні документи для Мінфіну та уряду. Сьогодні метро - це власність держави і знаходиться на балансі Мінінфраструктури.
У держбюджеті на розвиток регіонів у 2011 р. закладено 4 млрд грн. Сподіваюся, з цієї суми на будівництво метро ми отримаємо близько 250 млн грн.
Дніпропетровськ багато втратив із-за недобудований метро. Адже через це ми не займаємося модернізацією та реконструкцією головного проспекту міста ім. К.Маркса. Щоб провести метро, необхідно перерити проспект. Тому нелогічно робити капремонт доріг, тротуарів, щоб незабаром все це зруйнувати. В 2010 р. ми зробили ремонт доріг на проспекті на трьох ділянках - біля Театру опери та балету, біля міськвиконкому і від вул.Артема до вул.Виконкомівській. На цьому поки й зупинимося.
РБК-Україна: Як плануєте вирішувати проблему довгобудів у Дніпропетровську, зокрема, готелю «Парус»?
І.К.: У Дніпропетровську залишилося небагато довгобудів. Відносно готелю «Парус». Цю будову продано на ті часи недешево. Власник - київська фірма «Приват-Румбус», яка є засновником мережі торговельних об'єктів з Україною. Вони мають непоганий проект з модернізації цього будинку, який простояв 20 років і вимагає серйозних вкладень. Зараз головне питання в тому, наскільки швидко компанія вийде з кризи і зможе направити кошти на реалізацію проекту.
РБК-Україна: Дніпропетровська область є однією з транзитних. Наамерени чи регіон і місто брати участь у будівництві Євразійської транспортної магістралі? Відомо, що сусіди із Запоріжжя та Донецьку виявляють активний інтерес до даного проекту.
І.К.: Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області однаково зацікавлені в тому, щоб проект був реалізований. По-перше, він серйозно впорядкує руху транзитного транспорту по території України і запобігне заїздам вантажного транспорту до великих міст.
По-друге, це дуже цікавий інженерний проект, незважаючи на те, що він проходить у кількох десятках кілометрів від Дніпропетровська. По-третє, його реалізація тягне за собою пожвавлення ділового життя. Це можливість розвитку інфраструктури, пов'язаної з виставковою діяльністю, зі спеціальними складами, терміналами, транспортуванням і переробкою вантажів, будуть задіяні річковий порт і аеропорт.
РБК-Україна: У які сфери плануєте залучати інвесторів? Який обсяг інвестицій планується отримати в 2011 р.
І.К.: Плануємо залучати інвесторів на будівництво метро та інших об'єктів. У поточному році сума залучених інвестицій складе близько 16,4 млрд грн. Для порівняння, в 2010 р. ця сума склала 3,9 млрд грн, з яких 88% інвестиції в основний капітал.
Одне з ключових стратегічних питань - залучення нових технологій та інвестицій для модернізації застарілих фондів промпідприємств міста. Наприклад, на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі (колишній завод ім. К.Лібкнехта) зараз активно йде робота з модернізації сталеливарного комплексу. Для більшості підприємств це також будуть нові технології, сучасні та високотехнологічні виробництва.
РБК-Україна: Наскільки місто і його мешканці готові до переходу на систему об`єднань співвласників многоквартіних будинків (ОСББ)?
І.К.: Іншого шляху для розвитку ЖКГ, крім переходу на ОСББ, немає - ні в Дніпропетровську, ні в України. У Дніпропетровську успішно існують вже сотні ОСББ - і більшість городян задоволені цим. Адже вони самі вибирають підприємства, які будуть обслуговувати їхні будинки, квартири. Бо, якщо квартири приватизовані, то сходи, горища, підвали теж належать людям у рівних частках. І вони всі разом за це відповідають. Проблема ОСББ не в самій системі його огранізації, а в самоорганізації і відповідальності людей, які, навіть перейшовши на роботу в форматі ОСББ, не платять за послуги.
РБК-Україна: Як складаються Ваші стосунки з головою ОДА Олександром Вілкулом та головою облради Євген Удодом?
І.К.: Як кажуть: «Слава Богу!», - і результат очевидний. Наприклад, 2010 р. показав, що є успіхи у відстоюванні питань життєдіяльності міста і в Кабміні, і в Мінфіні. Це позитивно відображається на бюджеті Дніпропетровська на 2011 р., який ми назвали бюджетом інвестицій. Він набагато кращий, ніж бюджет 2010 р., і дозволить реалізувати плани щодо розвитку міста у багатьох сферах. Зусилля команд об'єдналися, відбудована вертикаль влади, що значно полегшує роботу і робить її більш продуктивною.
РБК-Україна: Як вибудовуються стосунки з опозиційними партіями в міськраді - «Батьківщиною», «Фронтом змін», «Сильною Україною» етс.?
І.К.: Ми зробили все, щоб опозиційні партії не відчували себе загнаними в кут, запропонували лідерам фракцій, за їх бажанням, очолити депутатські комісії. Що буде надалі - покаже життя. Якщо ніхто не буде битися лобом об стінку по команді зверху, то робота буде конструктивною.
У питаннях, не пов'язаних з життям міста, наприклад, НАТО або мовній проблемі, опозиція може бути принциповою. Але якщо вона керуються принципом «Не голосуємо, тому що ми опозиція», то нічого доброго з цього не вийде.
РБК-Україна: Ви втретє очолили Асоціацію міст України (АМУ). Які будете впроваджувати проекти з розвитку місцевого самоврядування?
І.К.: Головна функція АМУ - лобіювання прав місцевого самоврядування в самому широкому сенсі цього слова. Ми стали ініціатором закону про асоціації, згідно з яким постанови та закони щодо місцевого самоврядування, які беруться на вищому рівні, не повинні прийматися без відпрацювання їх з АМУ.
Основні зусилля в АМУ спрямовані на адміністративну реформу, готуємося до територіальної реформи. Працюємо над тим, щоб чітко розмежувати права та обов'язки центральної влади і влади на місцях. Наше головне завдання - отримати не тільки права і обов'язки, але і їх фінансово-матеріальне забезпечення.
Крім того, у нас є три асоціації місцевого смоуправленія: міст, регіональних влад (обласні та районні ради), а також сіл і селищ. Ми створили Конгрес місцевого самоврядування (КМС) і кожна з цих асоціацій за півроку по черзі керує КМС.
РБК-Україна: Антимонопольний комітет України дозволив кіпрській компанії TRK Media Holding Limited, що входить в структуру холдингу СКМ, придбати контрольний пакет акцій «Телевізійної служби Дніпропетровська» («34 канал»). Міськрада вже продала свою частку акцій? Наскільки зміниться мовлення телеканалу після його продажу СКМ?
І.К.: Свої 32% акцій ми не продавали і не зробимо цього. Телеканал залишається муніципальним. Наскільки мені відомо, свою частку в 24% акцій продала кіпрська компанія Arrowdeal Investments Limited (належить нардепу від БЮТ Михайлу Соколову, - РБК-Україна), про рішення інших акціонерів мені нічого не відомо. Колектив «34 каналу» може бути впевнений, що фінансування міської студії телебачення не зменшиться. Канал, як і колись, буде висвітлювати роботу міської влади та дніпропетровські новини
Спілкувалась Тетяна Гаюн