Завтра, 15 грудня, Єврокомісія опублікує звіт про виконання Україною умов для скасування віз з Євросоюзом. Днями президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже похвалилися: "Україна виконала всі вимоги ЄС з Плану дій візової лібералізації". Втім, президента і прем'єра варто поправити: Україна виконала майже всі вимоги. Залишилося запустити Єдиний державний демографічний реєстр, повністю перевести українців на біометричні паспорти і подолати корупцію. Якщо з виконанням перших двох критеріїв проблем не виникне, то останній може стати головним каменем спотикання на шляху до безвізового режиму.
Завтра, 15 грудня, Єврокомісія опублікує звіт про виконання Україною умов для скасування віз з Євросоюзом. Днями президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже похвалилися: "Україна виконала всі вимоги ЄС з Плану дій візової лібералізації". Втім, президента і прем'єра варто поправити: Україна виконала майже всі вимоги. Залишилося запустити Єдиний державний демографічний реєстр, повністю перевести українців на біометричні паспорти і подолати корупцію. Якщо з виконанням перших двох критеріїв проблем не виникне, то останній може стати головним каменем спотикання на шляху до безвізового режиму.
Офіційно Україна і Європейський союз ухвалили і підписали План дій з візової лібералізації (ПДВЛ) ще в 2008 році. А переговори про те, щоб відкрити "залізну завісу" для українців на шляху до ЄС почалися ще раніше. За всі ці довгі сім років діалог то зупинявся, то знову відновлювався. І кожен новий президент і прем'єр не гребували піаром на цій темі, обіцяючи, що ось-ось Україна отримає безвізовий режим.
Петро Порошенко і Арсеній Яценюк не стали винятком. Прийшовши до влади, вони регулярно обіцяли українцям швидке скасування віз. Спочатку президент обіцяв, що довгоочікуване рішення щодо скасування віз для українців буде прийнято 21-22 травня 2015 року саміті Східного партнерства у Ризі. Але відповідь офіційного Брюсселя був однозначним: "Україна не виконала всі необхідні умови з ПДВЛ".
А голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на полях саміту Східного партнерства у Ризі позначив нові терміни: "Україна досягла величезного прогресу. Я передав українській владі список елементів, за яким Україна повинна зробити додаткові зусилля. Єврокомісія представить свою наступну оцінку прогресу до 15 грудня, і потім Рада ЄС повинен вирішити (проголосувати за лібералізацію візового режиму, чи ні, - ред.)".
Відразу після травневого саміту скептики заговорили, що Україні не бачити безвізового режиму, поки на Донбасі йде війна. Основні побоювання полягали в тому, що Україна не контролює більше 460 км свого східного кордону з РФ, і після скасування віз до ЄС може хлинути потік біженців. А що ще гірше - потік озброєних терористів з Донбасу.
Але, як в травні, так і зараз, офіційний Брюссель продовжує спростовувати подібні доводи. На одному з останніх антикорупційних форумів у Києві посол ЄС в Україні Ян Томбінський запевнив РБК-Україна: "Переговори про візову лібералізацію стартували задовго до початку конфлікту на Донбасі. І це не стане приводом для відмови Україні".
А в переліку "додаткових елементів", які Юнкер ще в травні передав українській владі для виконання, були обов'язкове введення Демографічного реєстру, прийняття антикорупційних законів і антидискримінаційної поправки в Трудовий кодекс.
На початку листопада українські парламентарії з третьої спроби прийняли пакет з 13 головних законів, без яких ЄС ніколи не скасував візи. Серед них кілька антикорупційних (про спецконфискации і арешт майна корупціонерів), і гучна поправки в Трудовий кодекс про недопущення дискримінації секс-меншин при прийомі на роботу.
"Якщо б рік тому наша влада виконала всі ці технічні умови, які ми з боями так екзотично приймали, ми б вже давно мали безвізовий режим. Безвізовий режим - це мрія кожного українського політика. Його тримають, як цукерку перед дитиною і кажуть: "Зробиш те-то, а в кінці отримаєш..." Саме тому європейські політики свідомо використовують тему безвізового режиму, щоб змусити робити українських політиків, що вони робити не хочуть", - вважає екс-віце-прем'єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін останні пару місяців повторює, що українці зможуть їздити до ЄС без віз з другої половини 2016 року. Тобто, якщо навіть 15 грудня Єврокомісія дає "зелене світло", це зовсім не означає автоматичну лібералізацію. Попереду ще голосування в Раді Європи.
"З цим проблем бути не повинно, - запевнив РБК-Україна один з європарламентарів від Польщі, який побажав залишитися неназваним. - Як завжди можуть ставити палиці в колеса Італія, Угорщина і Австрія, де діє потужне російське лобі. Ви ж бачили, минулого тижня вони зажадали розгляду питання продовження санкцій проти РФ на найвищому рівні - на саміті ЄС 17-18 грудня".
Варто уточнити, що візова лібералізація для українців означає лише скасування віз і дозвіл на перебування на території країн Євросоюзу на термін не більше 90 днів протягом півроку. "Добро" на роботу в ЄС українцям поки ніхто не давав і давати не збирається.
досі не розв'язана проблема про запуск Єдиного демографічного реєстру - зведеної бази даних про кожного українця. Здавалося б, завдання суто технічна, і до недавнього часу її не було в ПДВЛ. Напередодні Ризького саміту вона з'явилася, але не в Плані, а в рекомендаціях ЄС.
Правда, питання виявилося настільки серйозним, що з-за його невиконання по поверненню з Риги Петро Порошенко відправив у відставку голову Державної міграційної служби, повісивши на нього всіх собак.
Йдеться, насамперед, про об'єднання баз даних Мін'юсту, МВС, Держміграційної служби та інших. Щоб, приміром, у разі втрати громадянином України зовнішнього паспорта, йому могли видати новий документ (стандартний або биомерический). Але при цьому стане можливим заборонити виїзд з країни, якщо у громадянина, наприклад, є непогашена судимість. Також, при об'єднанні всіх баз даних в один реєстр осіб більше не зможе отримати два закордонні паспорти на різні прізвища. А зараз такі випадки не рідкість.
Втім, питання не вирішене досі. Як не вирішено питання і з ідентифікацією громадян.
"Ви знаєте, що в Європі внутрішньої ідентифікацією є студентська картка, права. А у нас - паспорт, як внутрішній, так і зовнішній. Але за міжнародними правилами, паспорт - це документ, який дає право виїзду за кордон. Тому є плутанина. Але це не критичне вимога", - пояснив РБК-Україна експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ярослав Юрчишин.
За його словами, у Раді вже давно зареєстровані два відповідних проекту, але вони ніяк не проходять. Також не вирішена проблема митних переходів: потрібно поставити на всіх КПП спеціальне обладнання під зчитування "біометрики". У наступному році в планах влади обладнати таким чином 89 пунктів пропусків.
Здається, слово "корупція" для української влади стало прозивним в переговорах з європейцями. У неофіційних бесідах, євродипломати кажуть: "Покажіть нам реальний прогрес у питанні боротьби з корупцією, і ми з радістю підемо на поступки в питанні скасування віз".
Петро Порошенко урочисто звітує: парламент прийняв закони про створення та роботу Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Нацагентства протидії корупції (НАПК) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). В останній нещодавно призначили керівника, і директор НАБУ Артем Ситник може сміливо починати "посадку" корупціонерів.
Але в усіх, у тому числі і в європейців, виникає зустрічне й абсолютно логічне питання: "А що заважало ГПУ саджати корупціонерів?" На це наші політики і чиновники розводять руками.
Так і в питанні самого законодавчого забезпечення роботи САП і НАБУ є проблеми. За законом, саме працівники САП будуть видавати детективам НАБУ дозволу на розслідування справ проти корупціонерів та передачі їх до суду. А на етапі розгляду закону про роботі САП, в документі залишили норму про те, що керівника САП призначає генпрокурор з подачі конкурсної комісії по відбору, в якій також були представники ГПУ.
Посли США та ЄС в Україні прямо вказували на надмірну залежність САП від ГПУ та генпрокурора Віктора Шокіна, і рекомендували змінити закон. Але після обіцянок президента зменшити вплив ГПУ на розслідування справ проти корупціонерів критика вщухла. Петро Порошенко офіційно заявив, що незабаром всі справи корупційні справи перейдуть на розслідування в НАБУ.
До того ж, з березня 2016 року запрацює Держбюро розслідувань, яке забере у ГПУ функцію досудового слідства. І тоді у прокуратури залишиться лише функція подання державного обвинувачення в судах.
Втім, така думка президента не поділяє заступник генпрокурора Віталій Касько. За його словами, за чинним КПК, кому б не передали наслідок, керівником цього слідства буде прокурор. У нього найширші повноваження і відповідальність.
"Змінити ситуацію можна, зробивши САП дійсно незалежною від ГПУ", - підкреслив Касько. Але про це США і ЄС вже не говорять. На думку Касько, вони "просто втомилися битися головою об стіну".
Європейські експерти також радять Україні прискорити хід антикорупційних реформ.
"Україні потрібно швидше демонструвати прогрес у виконанні реформ, особливо - в боротьбі з корупцією. Ви ж бачите, які події відбуваються на міжнародній арені. Росія буде намагатися відвернути увагу міжнародного співтовариства від України питанням щодо Сирії", - сказав РБК-Україна на одному з антикорупційних форумів у Києві директор з юридичних питань Організації економічного співробітництва і розвитку Нікола Бонуччі.
Неофіційно у ЄС кажуть, що питання розслідування справ проти корупціонерів і незалежності роботи САП з порядку денного не знімали. Офіційний Брюссель вирішив дати Києву ще трохи часу для демонстрації результатів роботи.