Кришталева віза: європейські мрії українців можуть розбитися об невикорінювану корупцію
![Кришталева віза: європейські мрії українців можуть розбитися об невикорінювану корупцію](https://www.rbc.ua/static/img/s/h/shengen_21_650x410.jpg)
Завтра, 15 грудня, Єврокомісія опублікує звіт про виконання Україною умов для скасування віз з Євросоюзом. Днями президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже похвалилися: "Україна виконала всі вимоги ЄС з Плану дій візової лібералізації". Втім, президента і прем'єра варто поправити: Україна виконала майже всі вимоги. Залишилося запустити Єдиний державний демографічний реєстр, повністю перевести українців на біометричні паспорти і подолати корупцію. Якщо з виконанням перших двох критеріїв проблем не виникне, то останній може стати головним каменем спотикання на шляху до безвізового режиму.
Роки тренувань
Офіційно Україна і Європейський союз ухвалили і підписали План дій з візової лібералізації (ПДВЛ) ще в 2008 році. А переговори про те, щоб відкрити "залізну завісу" для українців на шляху до ЄС почалися ще раніше. За всі ці довгі сім років діалог то зупинявся, то знову відновлювався. І кожен новий президент і прем'єр не гребували піаром на цій темі, обіцяючи, що ось-ось Україна отримає безвізовий режим.
Петро Порошенко і Арсеній Яценюк не стали винятком. Прийшовши до влади, вони регулярно обіцяли українцям швидке скасування віз. Спочатку президент обіцяв, що довгоочікуване рішення щодо скасування віз для українців буде прийнято 21-22 травня 2015 року саміті Східного партнерства у Ризі. Але відповідь офіційного Брюсселя був однозначним: "Україна не виконала всі необхідні умови з ПДВЛ".
А голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на полях саміту Східного партнерства у Ризі позначив нові терміни: "Україна досягла величезного прогресу. Я передав українській владі список елементів, за яким Україна повинна зробити додаткові зусилля. Єврокомісія представить свою наступну оцінку прогресу до 15 грудня, і потім Рада ЄС повинен вирішити (проголосувати за лібералізацію візового режиму, чи ні, - ред.)".
Відразу після травневого саміту скептики заговорили, що Україні не бачити безвізового режиму, поки на Донбасі йде війна. Основні побоювання полягали в тому, що Україна не контролює більше 460 км свого східного кордону з РФ, і після скасування віз до ЄС може хлинути потік біженців. А що ще гірше - потік озброєних терористів з Донбасу.
Але, як в травні, так і зараз, офіційний Брюссель продовжує спростовувати подібні доводи. На одному з останніх антикорупційних форумів у Києві посол ЄС в Україні Ян Томбінський запевнив РБК-Україна: "Переговори про візову лібералізацію стартували задовго до початку конфлікту на Донбасі. І це не стане приводом для відмови Україні".
А в переліку "додаткових елементів", які Юнкер ще в травні передав українській владі для виконання, були обов'язкове введення Демографічного реєстру, прийняття антикорупційних законів і антидискримінаційної поправки в Трудовий кодекс.
Ухвалили зі скрипом
На початку листопада українські парламентарії з третьої спроби прийняли пакет з 13 головних законів, без яких ЄС ніколи не скасував візи. Серед них кілька антикорупційних (про спецконфискации і арешт майна корупціонерів), і гучна поправки в Трудовий кодекс про недопущення дискримінації секс-меншин при прийомі на роботу.
"Якщо б рік тому наша влада виконала всі ці технічні умови, які ми з боями так екзотично приймали, ми б вже давно мали безвізовий режим. Безвізовий режим - це мрія кожного українського політика. Його тримають, як цукерку перед дитиною і кажуть: "Зробиш те-то, а в кінці отримаєш..." Саме тому європейські політики свідомо використовують тему безвізового режиму, щоб змусити робити українських політиків, що вони робити не хочуть", - вважає екс-віце-прем'єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін останні пару місяців повторює, що українці зможуть їздити до ЄС без віз з другої половини 2016 року. Тобто, якщо навіть 15 грудня Єврокомісія дає "зелене світло", це зовсім не означає автоматичну лібералізацію. Попереду ще голосування в Раді Європи.
"З цим проблем бути не повинно, - запевнив РБК-Україна один з європарламентарів від Польщі, який побажав залишитися неназваним. - Як завжди можуть ставити палиці в колеса Італія, Угорщина і Австрія, де діє потужне російське лобі. Ви ж бачили, минулого тижня вони зажадали розгляду питання продовження санкцій проти РФ на найвищому рівні - на саміті ЄС 17-18 грудня".
Варто уточнити, що візова лібералізація для українців означає лише скасування віз і дозвіл на перебування на території країн Євросоюзу на термін не більше 90 днів протягом півроку. "Добро" на роботу в ЄС українцям поки ніхто не давав і давати не збирається.
Перешкоди на шляху
досі не розв'язана проблема про запуск Єдиного демографічного реєстру - зведеної бази даних про кожного українця. Здавалося б, завдання суто технічна, і до недавнього часу її не було в ПДВЛ. Напередодні Ризького саміту вона з'явилася, але не в Плані, а в рекомендаціях ЄС.
Правда, питання виявилося настільки серйозним, що з-за його невиконання по поверненню з Риги Петро Порошенко відправив у відставку голову Державної міграційної служби, повісивши на нього всіх собак.
Йдеться, насамперед, про об'єднання баз даних Мін'юсту, МВС, Держміграційної служби та інших. Щоб, приміром, у разі втрати громадянином України зовнішнього паспорта, йому могли видати новий документ (стандартний або биомерический). Але при цьому стане можливим заборонити виїзд з країни, якщо у громадянина, наприклад, є непогашена судимість. Також, при об'єднанні всіх баз даних в один реєстр осіб більше не зможе отримати два закордонні паспорти на різні прізвища. А зараз такі випадки не рідкість.
Втім, питання не вирішене досі. Як не вирішено питання і з ідентифікацією громадян.
"Ви знаєте, що в Європі внутрішньої ідентифікацією є студентська картка, права. А у нас - паспорт, як внутрішній, так і зовнішній. Але за міжнародними правилами, паспорт - це документ, який дає право виїзду за кордон. Тому є плутанина. Але це не критичне вимога", - пояснив РБК-Україна експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ярослав Юрчишин.
За його словами, у Раді вже давно зареєстровані два відповідних проекту, але вони ніяк не проходять. Також не вирішена проблема митних переходів: потрібно поставити на всіх КПП спеціальне обладнання під зчитування "біометрики". У наступному році в планах влади обладнати таким чином 89 пунктів пропусків.
Всі на боротьбу
Здається, слово "корупція" для української влади стало прозивним в переговорах з європейцями. У неофіційних бесідах, євродипломати кажуть: "Покажіть нам реальний прогрес у питанні боротьби з корупцією, і ми з радістю підемо на поступки в питанні скасування віз".
Петро Порошенко урочисто звітує: парламент прийняв закони про створення та роботу Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Нацагентства протидії корупції (НАПК) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). В останній нещодавно призначили керівника, і директор НАБУ Артем Ситник може сміливо починати "посадку" корупціонерів.
Але в усіх, у тому числі і в європейців, виникає зустрічне й абсолютно логічне питання: "А що заважало ГПУ саджати корупціонерів?" На це наші політики і чиновники розводять руками.
Так і в питанні самого законодавчого забезпечення роботи САП і НАБУ є проблеми. За законом, саме працівники САП будуть видавати детективам НАБУ дозволу на розслідування справ проти корупціонерів та передачі їх до суду. А на етапі розгляду закону про роботі САП, в документі залишили норму про те, що керівника САП призначає генпрокурор з подачі конкурсної комісії по відбору, в якій також були представники ГПУ.
Посли США та ЄС в Україні прямо вказували на надмірну залежність САП від ГПУ та генпрокурора Віктора Шокіна, і рекомендували змінити закон. Але після обіцянок президента зменшити вплив ГПУ на розслідування справ проти корупціонерів критика вщухла. Петро Порошенко офіційно заявив, що незабаром всі справи корупційні справи перейдуть на розслідування в НАБУ.
До того ж, з березня 2016 року запрацює Держбюро розслідувань, яке забере у ГПУ функцію досудового слідства. І тоді у прокуратури залишиться лише функція подання державного обвинувачення в судах.
Втім, така думка президента не поділяє заступник генпрокурора Віталій Касько. За його словами, за чинним КПК, кому б не передали наслідок, керівником цього слідства буде прокурор. У нього найширші повноваження і відповідальність.
"Змінити ситуацію можна, зробивши САП дійсно незалежною від ГПУ", - підкреслив Касько. Але про це США і ЄС вже не говорять. На думку Касько, вони "просто втомилися битися головою об стіну".
Європейські експерти також радять Україні прискорити хід антикорупційних реформ.
"Україні потрібно швидше демонструвати прогрес у виконанні реформ, особливо - в боротьбі з корупцією. Ви ж бачите, які події відбуваються на міжнародній арені. Росія буде намагатися відвернути увагу міжнародного співтовариства від України питанням щодо Сирії", - сказав РБК-Україна на одному з антикорупційних форумів у Києві директор з юридичних питань Організації економічного співробітництва і розвитку Нікола Бонуччі.
Неофіційно у ЄС кажуть, що питання розслідування справ проти корупціонерів і незалежності роботи САП з порядку денного не знімали. Офіційний Брюссель вирішив дати Києву ще трохи часу для демонстрації результатів роботи.