HR-директор Vodafone: Знання ІТ стає базовим навиком для шукачів

Світ змінюється, і ми разом з ним. Уміння поводитися з комп'ютером і елементарними комп'ютерними програмами 15 років тому було "бонусом", що дозволяє отримати кращу роботу. Поступово "бонус" перетворився в базовий навик, без якого знайти роботу практично неможливо. Те ж саме можна було сказати про знання англійської мови, яка згодом теж стало обов'язковим.

Зараз до цих базових навичок приєдналась ще одна: знання ІТ. Що саме необхідно знати? Які бізнес-компетенції вже не обходяться без ІТ? Що роблять "айтішники" у не-ІТ-компаніях? На ці та інші питання РБК-Україна відповіла директор по персоналу компанії Vodafone Україна Надія Сіренко.

РБК-Україна: За вашими спостереженнями, які спеціальності зараз найбільш затребувані на ринку праці України, чи зберігається попит на "айтішників"?

Надія Сіренко: ІТ-галузь, як і раніше залишається галуззю, яка найбільше розвивається у світі. Всі йдуть в діджитал, "цифровий світ": автоматизуються бізнес-процеси, спілкування переходить в соціальні мережі, а інформація — "хмари". Це глобальні тренди, які будуть тільки розширюватися. Тому ІТ-спеціальності, як мені здається, будуть затребувані завжди.

Крім того, Україна, як відомо, це міжнародний хаб для ІТ-проектів. Наші фахівці та ІТ-команди працюють для зарубіжних ринків. Тому так, ІТ-фахівцям зараз легше знайти роботу, вони одні з найбільш високооплачуваних на ринку праці. І це створює виклики для роботодавців.

Будь-яка традиційна функція, яка раніше з ІТ не мала жодних точок дотику, тепер вимагає фахівців, які розуміють, що таке маркетинг і що таке ІТ. Тому що нові продукти створюються на стику нових ідей, реалізованих через ІТ-системи. Недостатньо придумати ідею, потрібно розуміти, як вона буде реалізована з точки зору ІТ.

Те ж саме стосується обробки великих даних (Big Data), відстежування трендів, написання прогнозів — для всього цього потрібно розуміти, як працюють ІТ-системи. Тому в маркетинг ми шукаємо співробітників, які розуміють, що таке ІТ. За останній час ми повністю автоматизували процеси управління персоналом, тому в HR ми теж шукаємо фахівців, які розбираються в ІТ.

Іншими словами, ІТ-складова зараз є скрізь.

РБК-Україна: Тобто, тепер це додатковий навик - такий же, як, наприклад, знання англійської мови?

Надія Сіренко: Саме так. І цей навик стає базовим. Адже англійська - це теж не бонус, який дозволяє тобі попросити більше грошей на вході. Англійська - це, навпаки, "вхідний квиток" на ринок, якщо ти його не знаєш, ти в кар'єрному глухому куті. Те ж саме з ІТ.

РБК-Україна: Чи можете уточнити, який рівень знань в ІТ сфері можна вважати достатнім для претендента? Судячи з усього, одного вміння працювати з комп'ютером, як це було 10 років тому, тепер недостатньо?

Надія Сіренко: Для когось необхідно розуміти архітектуру ІТ-рішень, для когось потрібні базові навички програмування і управління базами даних, комусь - написання макросів

Наведу приклад. У нас є корпоративна соціальна мережа "Простір", за допомогою якої ми спілкуємося всередині компанії. Там знаходиться і корпоративний портал, корпоративне сховище документів і керування проектами, і неформальне спілкування співробітників. Адмініструє Проект співробітник, який працює в HR. Крім комунікаційних навичок та вміння писати гарні тексти, адміністратору потрібно спілкуватися з розробниками мережі, давати їм завдання, а також постійно спілкуватися з працівниками, які експлуатують цю мережу. Це було б неможливо без розуміння того, як влаштована мережа, що таке віджети, наприклад, що таке java-програмування.

РБК-Україна: Чи відчувають зараз роботодавці "дефіцит айтішників"?

Надія Сіренко: В умовах високої конкуренції за талановитих ІТ-фахівців ми шукаємо нові нестандартні рішення.

Наведу приклад. Одна із затребуваних і дефіцитних спеціальностей — це тестувальник ПЗ. Тестувальників дуже багато, але потреба в них все одно вища, ніж кількість кадрів на ринку. Всі продукти компанії, послуги, тарифи — це по суті програмне забезпечення. І воно проходить обов'язкове тестування перед тим, як бути представленим нашим клієнтам. Ми не тестуємо рішення на абонентах, хоча на телекомунікаційному ринку існує така практика, коли компанія збирає відгуки про помилки від абонентів. Тому робота тестувальника – важлива ланка в ланцюжку створення якісного тарифу або послуги.

Два роки тому у нас був дуже великий відтік в цій групі співробітників. Крім того, кандидати, яких ми знаходили, мали занадто завищені зарплатні очікування і не приховували свого бажання будувати кар'єру в ІТ. Не в телекомі. Спочатку ми намагалися шукати кадри на ринку, але потім знайшли те, що ми називаємо "антихрупким рішенням". В Дніпрі, де у нас вже є контактний центр, ми побудували класичний центр тестування — такий, як в ІТ, з перспективою росту від junior до senior, з можливістю в подальшому переїхати в Київ і будувати кар'єру всередині нашої ІТ функції. За цей рік ми закрили свою потребу в тестувальниках. Крім того, співробітники контактного центру отримали чудову можливість продовження своєї кар'єри всередині компанії і отримання нової професії.

РБК-Україна: Наскільки взагалі робота в телекомі вважається престижною у молодих людей - студентів і випускників шкіл?

Надія Сіренко: Більше в телеком хочуть йти, звичайно, не студенти, а люди, які вже мають практичний досвід роботи в якій-небудь сфері. Люди, які вже розуміють, як влаштований бізнес у тій або іншій галузі, і роблять свідомий вибір. Бо телеком зараз — одна з найбільш стійких галузей бізнесу, але в той же час дуже швидка та інноваційна.

Для залучення студентів нам зараз доводиться прикладати багато зусиль. Всіляко намагаємося розповідати, що таке телеком зараз, щоб вони розуміли і хотіли сюди йти. Ми беремо участь і в ярмарках вакансій, і на сайті спеціальний розділ зробили, і співпрацюємо з університетами.

РБК-Україна: Навколо ІТ є якась красива історія, це модно. А телеком може здаватися чимось складним і навіть нудним.

Надія Сіренко: Так, і розвіяти цей міф складно. Але ми намагаємося розповідати про телекомі просто, щоб це було зрозуміло поколінню мілленіалів в тому числі.

РБК-Україна: Чи важко конкурувати з ІТ-компаніями за кадри? Чим ви залучаєте розробників?

Надія Сіренко: Ми залучаємо їх цікавими проектами, корпоративною культурою європейського роботодавця Vodafone, можливістю росту і розвитку. Конкурувати по зарплатах з аутсорсинговими ІТ-компаніями ми в принципі не можемо по одній об'єктивної причини: вони оперують доларовими контрактами. Відповідно, вони мають можливість платити своїм співробітникам зарплату в прив'язці до курсу долара. Ми отримуємо доходи від наших абонентів в гривнях.

Зараз на українському ринку у всіх мобільних операторів ARPU (середній дохід від одного абонента в місяць) близько 1,5 долара. Це один з найнижчих показників у світі. При цьому ціни на телекомунікаційні послуги, за даними Держстату, виросли менш ніж на 1% з моменту, коли долар був по 8 гривень. Тому виклик телекому — це бути ефективним для своїх акціонерів і виконувати бізнес-завдання, але при цьому бути конкурентним роботодавцем. Робота у великій компанії – для тих, хто хоче зростати, зробити кар'єру, а не залишитися вічним аутсорсером.

РБК-Україна: Зараз багато говорять про появу професій, пов'язаних з аналізом великих даних (Big Data). У вас в компанії є така посада, як "фахівець з великими даними"?

Надія Сіренко: В групі Vodafone є кілька R&D центрів, які займаються дослідженнями та розробкою в області інновацій і Big Data. У нас в компанії теж є фахівці, які займаються аналізом великих даних. Причому вони є в фінансах, ІТ, в маркетингу. Ми прогнозуємо поведінку абонентів як в інформаційному просторі, онлайн, так і оффлайн. Наприклад, на основі великих даних будуються моделі для контактних центрів. Один з останніх кейсів: локації магазинів вибиралися виходячи з аналізу великих даних про поведінку абонентів.

РБК-Україна: Де в Україні можна навчитися роботі з великими даними і інших подібних речей, адже цього не вчать у школі і університетах?

Надія Сіренко: Коли ми шукаємо кандидатів на посади, де потрібні такі навички, ми звертаємо увагу на базову освіту. Ми розуміємо те, що ВНЗ таких фахівців не готують. Навчальні програми в нашій країні досить консервативні, викладацький склад дає гарну класичну освіту, але не має змоги оперувати новими технологіями. Тому ми звертаємо увагу на тих кандидатів, хто проходив стажування тут або за кордоном, хто приділяв час самоосвіті, хто проходив онлайн-курси (безліч безкоштовних і недорогих курсів пропонує, наприклад, Coursera). Зараз, насправді, навчитися можна всьому — було б бажання, прагнення і розуміння того, ким ти хочеш стати.

Студент, який закінчує бакалаврат, і у якого немає ніяких стажувань, практик і курсів, крім свого вузу, не зможе претендувати на роботу в діджитал.

РБК-Україна: За вашими спостереженнями, наскільки важко українським студентам потрапити на стажування за кордон і отримати там роботу? Чи вистачає їм знань, щоб конкурувати за робочі місця на глобальному рівні?

Надія Сіренко: Питання працевлаштування за кордоном — це, в першу чергу, питання трудового законодавства та міграційної політики щодо таких країн, як наша. А знань нашим фахівцям вистачає

РБК-Україна: Зараз від роботодавців часто можна почути, що нинішні студенти і випускники — вони "інші", що їх складно зацікавити роботою, що у них інші пріоритети в житті. Справді нинішня молодь так сильно відрізняється від попередніх поколінь?

Надія Сіренко: Ви знаєте, молоді люди — вони ж не тільки приходять до нас в компанію. Вони оточують нас всюди: це наші родичі, наші діти, люди, з якими ми спілкуємося в повсякденному житті. Вони інші, але вони змінюють нас і наше ставлення до життя.

Наведу недавній приклад з життя HR дирекції. До нас на початкову позицію рекрутера прийшла дівчина-стажист, вона допомагала розбирати базу кандидатів, обдзвонювати їх. Вона дуже добре себе показала, і коли ми були готові прийняти її в штат, вона несподівано відмовилася. Причиною стала волонтерське стажування в Грузії на тему гендерної рівності строком на три місяці. Після стажування в Грузії дівчина знову прийшла до нас, але вже з новими інсайтами, досвідом, знайомствами. І ми її взяли – навіть створили окрему роль по роботі зі студентами. Ось уже кілька місяців вона успішно працює в компанії.

Що було дивним для мене в цьому кейсі. Років 5 років тому, я б, напевно, подумала, людина, яка з легкістю відмовився від роботи в одній з провідних компаній країни заради тримісячного стажування - не наша людина. Сьогодні ж, ми сприймаємо таких людей інакше. Ми розуміємо, що людина, яка хоче повернутися в компанію, робить цей вибір усвідомлено. Він розуміє, куди йде, вибирає нашу культуру і корпоративні цінності. Крім того, він повертається з новими знаннями і внутрішніми інсайтами.

Світ змінюється, він змінює нас. Наша амбітне завдання — бути лідером цих змін.