Чого хочуть українці: чи ефективно спілкуватися з владою через електронні петиції

За три роки тільки 40 петицій на сайті Адміністрації президента набрали понад 25 тисяч голосів і отримали відповідь від голови держави, в тому числі петиція з проханням законодавчо затвердити право громадян на захист.

Три роки тому в Україні почали працювати сервіси онлайн-петицій на сайтах органів державної влади. Кожен громадянин має право на сайті президента, Верховної ради, Кабінету міністрів або свого муніципалітету зареєструвати вимогу або звернення до влади. Якщо петиція набере необхідну кількість голосів, її розглянуть і за підсумком винесуть рішення. Про те, наскільки ефективними є петиції і чого хочуть громадяни від влади – в матеріалі РБК-Україна.

Вперше онлайн-петиції як форму звернення громадян до влади в Україні запустили на сайті Адміністрації президента Петра Порошенка. Для того, щоб петиція потрапила на розгляд глави держави, вона повинна набрати 25 тисяч голосів протягом трьох місяців. У разі виконання цієї умови, на наступний день затверджується відповідальний заступник глави АП, який організовує розгляд такої петиції.

За необхідності в АП створюється робоча група, яка повинна за сім робочих днів розглянути петицію і надати рекомендації президенту приймати її або не приймати. У разі позитивної відповіді, президент може звернутися до Верховної ради з відповідним законопроектом про реалізацію пропозицій, викладених у петиції, або підписати указ. Але в будь-якому випадку, інформація про прийняття або неприйняття петиції публікується на сайті АП.

Високий поріг

На даний момент на сайті АП йде збір голосів під 639 петиціями. На розгляді у президента знаходиться одна петиція - про пільгове розмитнення автомобілів.

За весь час роботи сервісу тільки 40 петицій на сайті АП набрали понад 25 тисяч голосів і отримали відповідь від президента. Серед них, зокрема, петиція з проханням законодавчо затвердити право громадян на захист, зареєстрована головою Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна.

У цій петиції пропонується закріпити в Конституції право громадян на придбання короткоствольної зброї і прийняти законопроект "Про цивільну зброю та боєприпаси". У відповіді президент доручив ініціювати засідання робочої групи конституційної комісії парламенту із залученням автора петиції.

В коментарі РБК-Україна Георгій Учайкін підтвердив, що така група дійсно була створена і провела кілька засідань. "Було кілька засідань цієї групи, раз на кілька місяців. Збиралися, розмовляли. Засідання постійно переносилися. Останнє було в березні 2016 року, після чого без офіційного закриття групи ніяких зустрічей не було", - розповів Учайкін.

На його думку, в Україні система електронних петицій не працює, оскільки у влади немає діалогу з суспільством з найбільш актуальних питань. "Народ ніяк не може вплинути на державу, а відповіді на петиції – це відписки. У США я спілкувався з одним конгресменом з цього питання, він зазначив, що у нас в Україні завищений поріг голосів для петиції. 25 тисяч для 40 мільйонів населення – це, на його думку, багато. В Америці поріг для петиції – 100 тисяч голосів. Але там і населення перевищує 300 мільйонів чоловік. І в США після набору голосів петиція відразу лягає на стіл до президента, який зобов'язаний її розглянути", - пояснює Учайкін. Є приклади, коли петиції в США призводили до ухвалення законів. Наприклад, петиція про розблокування мобільного телефону, прив'язаного до оператора, пройшла в 2014 році шлях від петиції до закону.

Як вже було сказано, при наборі більше 25 тисяч голосів президент зобов'язаний розглянути кожну таку петицію. Іноді в цьому питанні не обходиться без курйозів. Приміром, петиція "Призначити Тимошенко Юлію Володимирівну послом в Гондурас" набрала 27 тисяч голосів. У своїй відповіді президент вказав, що "потреба в установі діяльності дипломатичного представництва в Гондурасі на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в даний час відсутня".

Необхідні 25 тисяч підписів зібрали петиції до президента, наприклад, з проханнями скасувати блокування російської соціальної мережі "Вконтакте", заборонити пропаганду гомосексуальних відносин, позбавляти громадянства за сепаратизм. До речі, за 2017-2018 роки президент відповів лише на дві петиції, які стосувалися заброни "Вконтакте" і пропаганди гомосексуальних стосунків.

Байдужі і активісти

Серед органів влади, крім сайту Адміністрації президента, сервіси подачі петицій працюють також на сайтах Верховної ради та Кабінету міністрів. Прохідний поріг і термін розгляду звернень у них такий же, як і на сайті президента – 25 тисяч голосів і 90 днів на їх збір. Втім, ці сервіси користуються ще меншим попитом, ніж на сайті АП.

За весь час на сайті Ради відповідь отримали п'ять звернень, а на сайті Кабміну – два. Цікаво, що дві петиції, які набрали на сайті Кабміну необхідну кількість голосів, дублюються на сайті Ради та президента. Фактично, це одні і ті ж петиції від одних і тих же людей. Кожна з них стосується "захисту традиційних цінностей та інституту сім'ї" і спрямовані проти "пропаганди гомосексуалізму".

Інша ситуація з петиціями на місцях. Органи місцевої влади мають аналогічні інституції електронних петицій, підключені до Єдиної системи місцевих петицій. Кількість необхідних для розгляду голосів і терміни їх збіру варіюються в залежності від розміру населеного пункту. Наприклад, найбільш короткий шлях "електронна демократія" має в місті Радивилів Рівненської області. Тут за 45 днів петиція повинна зібрати лише 60 голосів для того, щоб звернення було розглянуто. Але єдина подана у місті петиція – про капітальний ремонт місцевого автовокзалу, за 29 днів не набрала жодного голосу.

Подібна ситуація спостерігається і в інших малих містах країни. Наприклад, у Рахові Закарпатської області або Бершадському районі Вінницької області не зареєстровано жодної петиції.

Згідно з даними порталу, найактивнішими містами в системі є Львів та Вінниця. У Львові в процесі збору голосів знаходяться 39 петицій, 5 розглядаються. Винесені рішення вже по 25 петиціям. Щоб петиція потрапила на розгляд влади, у Вінниці і Львові потрібно зібрати під нею 350 та 500 голосів відповідно.

У Вінниці 13 петицій очікують відповіді, на 244 звернення громадян місцева влада вже відповіла. В обох містах громадян найбільше турбують інфраструктурні проекти. Велика кількість звернень направлена на вирішення локальних проблем – ремонт доріг, встановлення світлофора, продовження автобусного або трамвайного маршруту. Наприклад, у Львові громадяни запропонували не посипати взимку дороги сумішшю солі і піску, на що мер міста Андрій Садовий доручив департаменту ЖКГ розглянути дане питання. До речі, схожа за змістом петиція потрапила і на розгляд вінницької влади. Там місцева влада також доручила комунальникам розглянути претензію городян.

Часто місцеві жителі вимагають від влади замінити маршрутні таксі автобусами, ввести штрафи за вигул собак у недозволених місцях, прибрати зовнішню рекламу в місті. Свій колорит мають і петиції у Львові. Там жителі масово пропонують збудувати у місті сміттєпереробний завод, запровадити сортування сміття і заборонити проводити масові заходи біля пам'ятника Степану Бандері.

Столичні запити

Серед жителів міст найбільш активні в "електронній демократії" кияни. У столиці для розгляду петиції вона повинна набрати 10 тисяч голосів за 90 днів. Що стосується результативності, станом на 1 травня в Києві було реалізовано 8 петицій з 54, які набрали 10 і більше тисяч голосів. На прохання киян Київрада визнала вуличних котів частиною екосистеми міста, дозволивши тваринам безперешкодно жити в підвалах і на горищах міських будинків. Також за запитом городян було збільшено фінансування громадського бюджету міста, а сквер Героїв Небесної сотні переданий на баланс міста.

Іноді інструмент петицій використовується для вирішення приватних завдань бізнесу. Великий резонанс в місті отримала петиція про "попередження екологічної катастрофи на Совських ставках". Вона набрала 10 тисяч голосів. В її тексті пропонувалося виділити територію ставків під забудову.

Також на сайті Київради була зареєстрована петиція про заборону будь-якого будівництва на ставках. Земельна комісія Київради ухвалила на розгляд ту з них, яка передбачає забудову Совських ставків. Проти цього виступили громадські активісти, суперечка навколо цієї території триває.

В кінці квітня столична влада оновила дизайн розділу петицій на сайті Київради. Одна з цілей, за словами розробників - боротьба з "накруткою" голосів. З однієї IP-адреси петицію може підтримати фіксована кількість користувачів. Все що понад - система блокує, вимагаючи використовувати надійні методи верифікації електронного цифрового підпису, BankID або "Картку киянина".

"Раніше були випадки, коли з однієї IP голосували до 100 користувачів. Слабо віриться, що десь є такі офіси з однією IP-адресою на сотні робітників, а вся команда голосувала за одну і ту ж петицію. Звичайно, не існує ідеальних методів боротьби з "накруткою". При бажанні можна буде обійти і наше нововведення. Але, принаймні, це буде не так просто", - пояснив секретар Київради Володимир Прокопів.

За 2,5 роки функціонування сервісу кияни всього подали 7146 петицій, з яких 2352 було відхилено модератором після перевірки на відповідність чинному законодавству, розповів Прокопів РБК-Україна. За майже 4,8 тисяч допущених петицій кияни проголосували понад 2,4 млн разів. Всього голосувало майже 693 тисячі осіб. "Аналіз кількості поданих петицій за роками, у цілому відповідає загальним світовим тенденціям і міжнародній практиці. Зокрема, що стосується зменшення їх кількості в результаті вичерпання найбільш гострих для суспільства тем у сфері функціонування міста протягом перших кількох років з моменту введення сервісу електронних петицій", - розповів Прокопів.

Він також зазначив, що за останній рік загальна кількість користувачів сервісу петицій поступово збільшується. Дану тенденцію, за його словами, також відображає кількість успішних петицій: за період листопад - грудень 2015 необхідний мінімум набрали 8 електронних петицій, в 2016 році успішними стали 28 петицій, а в 2017 всього 10 отримали на свою підтримку необхідний мінімум голосів.

"Однак це не означає зменшення інтересу суспільства до сервісу, адже за перші півроку поточного року вже 8 електронних петицій стали успішними", - зазначив Прокопів.

На його думку, завдяки електронним петицій на місцях з'явилася додаткова можливість контролю діяльності влади. "У той же час у органів місцевої влади завдяки цьому механізму створюється певний індикатор висвітлення гострих і важливих питань з точки зору мешканців громади. Все це разом дозволяє сподіватися, що подальші кроки на шляху роботи системи місцевих електронних петицій сприятимуть покращенню ситуації в місті", - підсумував Прокопів.