Хотіли як краще: МОЗ провалив міжнародні закупівлі ліків
Ліки, які для України закуповують міжнародні організації, країна отримає в повному обсязі лише до кінця року
Реформа державних закупівель ліків, започаткована Міністерством охорони здоров'я в минулому році, забуксувала. Міжнародні організації, які стали посередниками при закупівлі ліків, не змогли забезпечити своєчасні поставки. В результаті, ліки Україна отримає в повному обсязі лише до кінця року. З яких причин це сталося, і які ризики зриву закупівель в 2016 році, розбиралося РБК-Україна.
Причини зриву
Витрати МОЗ на закупівлю ліків у 2015 році були розділені на дві частини. На закупівлю препаратів за посередництва міжнародних організацій направили 2,2 млрд гривень. Решта, близько 1,5 млрд гривень, було витрачено на тендерах, які Моз провів самостійно.
Участь міжнародних організацій в якості закупівельників ліків було одним з ключових елементів реформи системи держзакупівель ліків. Вони повинні були гарантувати відсутність корупційних схем, якими традиційно славилися ранійше держтендери МОЗ.
Роль цих організацій у процедурі держзакупівлі ліків закріплено у спеціальному законі, який парламент прийняв у березні минулого року. Ще півроку пішло на підготовку нормативно-правової бази, необхідної для того, щоб норми закону заробили. Також чиновникам треба сформувати список ліків, що підлягають держзакупівлю.
В результаті угоди з 3 міжнародними організаціями - Програмою розвитку ООН (UNDP), Crown Agents і ЮНІСЕФ - МОЗ підписав лише у жовтні-листопаді.
Втім, вже закінчується 7 місяць 2016 року, а міжнародні організації поки так і не змогли забезпечити Україну ліками.
Про це свідчить звіт МОЗ, який опинився в розпорядженні РБК-Україна. Документ підготовлений для членів комітету Ради з питань охорони здоров'я. У ньому говориться, що, за станом на 12 липня, план поставок ліків був виконаний лише за двома програмами - закупівля препаратів для пацієнтів з гемофілією гепатитом В, С.
Решта 10 програм виявилися проваленими. Приміром, станом на 12 липня, ЮНІСЕФ не впорався з планом постачання вакцин на 90%.
Crown Agents провалив закупівлю ліків і медвиробів з дитячої онкології на 84%, а ПРООН забезпечило виробами медпризначення по програмі боротьби зі Снідом всього лише на 4%.
"Пройшло 8 місяців після перерахування державних коштів (міжнародним організаціям, - ред.). На сьогодні максимум 50-відсоткове виконання тендерних поставок 2015 року, на які ми розраховували. На мій погляд, це не дуже нормальна ситуація, і над цим нам необхідно попрацювати, - заявив нещодавно депутатам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. - До середини вересня ми повинні завершити процес поставок препаратів".
В. про. міністра охорони здоров'я Віктор Шафранський відмовився прокоментувати РБК-Україна ситуацію. Труднощі виникли і з офіційними коментарями міжнародних організацій, які неохоче ділилися з кореспондентом РБК-Україна своїми проблемами в сегменті держзакупівель.
Але виданню все ж вдалося дізнатися, у чому полягають основні причини провалу програм із забезпечення українців ліками.
Програма розвитку ООН
ПРООН, що отримала максимальну кількість коштів від МОЗ на придбання ліків, (з 2,2 млрд гривень було виділено 881 млн гривень) впоралася з виконанням лише 2 програм з 8. Так план закупівлі препаратів для пацієнтів з гемофілією перевиконано на 3%, а з гепатитом В і С – на 7%.
Інші програми, за даними МОЗ, виявилися провалені. Особливо критичною є ситуація на закупівлю тест-систем для пацієнтів, хворих на Снід, йдеться у звіті відомства. Організації вдалося виконати це замовлення лише на 4% в гривневому еквіваленті за тривалої процедури отримання сертифікатів відповідності на ці медвироби. Без цих документів використання тест-систем в Україні не допускається.
Втім, згідно опинилися в розпорядженні РБК-Україна документів ПРООН, організація в натуральному вираженні (в упаковках) виконала поставки ліків для хворих на туберкульоз на 79%, гемофілію - на 93%, гепатит – на 81%. Пацієнтам з орфа захворюваннями (рідкими) доставка ліків забезпечено повністю, також як закупівля вакцин. В цілому, ПРООН виконала поставки на 45% в натуральному вираженні (в упаковках) і на 71% - в доларовому.
Учасники ринку охорони здоров'я на умовах анонімності розповіли РБК-Україна, що ПРООН зіткнулася з проблемами при розмитненні закуплених ліків. Це негативно відбилося на дотриманні строків поставки препаратів у регіони.
Співрозмовники РБК-Україна пояснили, що поставки ліків, які закуповують міжнародні організації, звільнені від сплати ПДВ. Для цього, щоб скористатися цією податковою пільгою, постачальники повинні отримати відповідну довідку у фіскальній службі. Однак цей процес займає багато часу. Адже від сплати ПДВ звільнені лише міжнародні організації, а не фірми-дистриб'ютори, які фактично ввозять закуплені міжнародниками ліки.
Так, за інформацією джерел РБК-Украина, частина препаратів, поставлених в Україну ще в березні, вдалося розмитнити лише в кінці квітня-початку травня. Тільки тоді постачальникам вдалося отримати довідку, яка підтверджує можливість розмитнити вантаж без сплати ПДВ.
Але це не єдиний випадок, коли з-за бюрократії зриваються терміни поставки препаратів. Наприклад, ПРООН отримала 900 тис. доларів для закупівлі ліків для пацієнтів з орфа (рідкими) захворюваннями.
Як розповіли РБК-Украина, учасники ринку охорони здоров'я, організації вдалося закупити необхідний обсяг за 600 тис. доларів. У квітні фахівці ПРООН направили лист до МОЗ з пропозицією закупити на зекономлені кошти додатковий обсяг ліків для пацієнтів з гемофілією. Однак відповіді від МОЗ так і не отримали.
Втім, РБК-Україна стало відомо, що і це не всі складнощі, з якими зіткнулася ПРООН.
зокрема, на тендер з постачання препарату моксифлоксацин для лікування туберкульозу подали заявки 2 компанії. Одна - власник патенту на це ліки. Інша - індійська компанія, що випускає генерик (аналог препарату), яка заявила ціну в 5 разів нижчу, ніж конкурент.
ПРООН запропонувала власникові патенту, щоб препарати постачали обидві компанії, але власник патенту на це не пішов. Тоді міжнародної організації довелося замовляти кілька видів експертиз продукції-генерика. Їх результати вдалося отримати лише в кінці червня і тільки після цього укласти з індійською компанією договір на поставку. Виробник обіцяє, що препарати будуть доставлені в Україну до кінця липня.
Crown Agents
Crown Agents, згідно зі звітом МОЗ виконала свої зобов'язання з постачання препаратів для онкохворих на 39% або на 296 млн гривень (всього виділено 750 млн гривень). "Міжнародна компанія Crown Agents зі свого боку виконує всі умови закупівлі та поставки лікарських засобів у відповідності з прийнятими МОЗ процедурами і графіками поставок", - заявили РБК-Україна в організації.
Крім того в Crown Agents надали більш свіжі дані щодо закупівель препаратів. На 21 липня пройшли поставки на суму 15,8 млн доларів, що становить 54% від замовлених найменувань медпрепаратів і ліків.
"До кінця липня 2016 року планується виконати поставки понад 65% медичних препаратів і лікарських виробів від заявленого обсягу всіх позицій і загального бюджету", - запевнили в організації.
Однак і ці строки можуть зірватися. Проти участі Crown Agents в міжнародних закупівлі виступають голова комітету Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець та її перший заступник Оксана Корчинська. Вони навіть зареєстрували в парламенті законопроект, яким запропонували виключити Crown Agents зі списку організацій, що закуповують ліки для МОЗ .
Претензії до Crown Agents у депутатів дві. Крім затримок з поставками, парламентарії підозрюють, що "в рамках закупівель через дану організацію були запропоновані ліки сумнівної якості".
"Серед запропонованих організацією Crown Agents для затвердження Міністерством охорони здоров'я ліків, значну частку складають лікарські засоби, які масово взагалі не використовувалися в Україні і не представлені на ринку ЄС, - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. - Більше того, якість і безпека деяких препаратів не підтверджуються достатньою базою клінічних досліджень".
Але в Crown Agents наполягають, що "до участі в тендерних процедурах допускаються всі компанії, незалежно від країни походження, препарати яких зареєстровані на території України".
ЮНІСЕФ
ЮНІСЕФ взяла на себе закупівлю вакцин на суму 312 млн гривень і ліків за програмою Сніду на 254 млн гривень. На 12 липня перша програма виконана на 10%, а друга – на 74%.
В ЮНІСЕФ не відповіли на запит РБК-Украина, але на сайті організації зазначено, що залишилися препарати, зокрема, за програмою Сніду, будуть доставлені в Україну до кінця вересня.
Більш складна ситуація з поставками вакцин від ЮНІСЕФ. Організація закупила для України вакцини БЦЖ, КПК (проти кору, паротиту та краснухи), вакцини від гепатиту Б, АКДП (від кашлюку, дифтерії і правця), Td (від дифтерії та правця для дорослих), АДП (від дифтерії та правця для дітей), вакцина проти сказу, вакцина bOPV (бівалентна оральна полиомиелитная вакцина).
ЮНІСЕФ поставив в Україну частково партії вакцин КПК і від гепатиту Б. Інші партії цих двох вакцин будуть поставлені в Україні поетапно до кінця листопада поточного року.
Практично все решта вакцини в квітні-липні пройшли реєстрацію в МОЗ. Перші партії мають надійти протягом 3-4 тижнів після завершення цієї процедури і отримання необхідних довідок, а повністю поставки будуть завершені до кінця вересня.
Вакцини від сказу повинна надійти в Україну 22 липня. Крім того, для поставки бивалетной вакцини від поліомієліту необхідно внести поправки в постанову Кабміну, якою встановлено, які саме препарати повинні закупити міжнародні організації.
При цьому ЮНІСЕФ на своєму сайті повідомляє, що організації вдалося заощадити 3,8 млн доларів з коштів, які МОЗ передало їй на закупівлю ліків. Зараз ЮНІСЕФ очікує рішення МОЗ щодо закупівель додаткової кількості вакцин і ліків.
Найближче майбутнє
Незважаючи на проблеми із закупівлями ліків через міжнародні організації, уряд має намір використовувати цей інструмент і у 2016 році.
"Альтернативи міжнародним закупівель в 2016 році немає. Уряд сьогодні не розглядає ніяких планів щодо передачі цих функцій на будь-який рівень – або повернення в МОЗ, або передача на обласний і районний рівень. Закупівля 2016 року пройде у відповідності з чинним законодавством і будуть здійснені міжнародними організаціями", – заявив у парламенті Павло Розенко.
У свою чергу Віктор Шафранський запевнив депутатів, що МОЗ готовий почати закупівлі 2016 року. "Нам необхідно сідати разом з міжнародними організаціями і обробляти контракти на 2016 рік. Ми надіслали всім міжнародним організаціям контракти і наші побажання і запросили їх на зустріч", - сказав він.
Готові продовжувати закупівлі та міжнародні організації. РБК-Україна вдалося отримати від учасників ринку охорони здоров'я лист від ПРООН МОЗ від 28 червня, яке свідчить про те, що ПРООН готова займатися закупівлями ліків для України та за програмами 2016 року. "Ми раді повідомити, що ПРООН в Україні повністю готова до продовження співпраці та надання МОЗ в Україні послуги з організації закупівель в поточному році і далі", - йдеться в листі.
Судячи з доповненнями до нього, ПРООН запропонувала МОЗ збільшити кількість програм, за якими вона готова купувати ліки, приблизно в два рази, порівняно з 2015 роком.
зокрема, ПРООН може закуповувати ліки для програм з трансплантації, репродуктивного здоров'я, серцево-судинних захворювань.
Проте представники пацієнтських організацій висловили невдоволення підготовленими МОЗ проектами контрактів.
"Проект угод між МОЗ та міжнародними організаціями, який був розроблений фахівцями Міністерства і направлений в міжнародні організації для підписання і роботи в 2016-му році, містить низку критичних шорсткостей. Такі кроки Міністерства охорони здоров'я блокують можливість спеціалізованим організаціям підписати відповідні угоди і виконати закупівлі для уряду України у 2016-му році", - йдеться у відкритому зверненні до прем'єр-міністра від громадських організацій "Пацієнти України", "Центр протидії корупції" та "Реанімаційного пакету реформ".
Серед проблем громадські організації вказують норму про те, що в контрактах йдеться про необхідність поставок 100% препаратів не пізніше 90 днів з моменту підписання контракту. Але, на їх думку, це є дискримінаційною нормою, оскільки згідно з українським законодавством всі постачальники мають вдвічі більший термін поставки, а саме - 180 днів з моменту оплати.
"Більше того, контракти, розіслані міжнародним організаціям, містять ряд грубих помилок. Так, зокрема, контактною особою в контрактах зазначено колишній заступник Міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець, який вже звільнився. А курс валюти для Crown Agents пропонують вважати за "внутрішнім обмінним курсом валют ООН", - йдеться в заяві. - Це свідчить про те, що керівництво Міністерства охорони здоров'я досить недбало поставилися до зазначених документів. Така недбалість з боку Міністерства охорони здоров'я ризикує призвести до дипломатичного скандалу. Таким чином, відбувається технічне затягування процедур. Це впливає на оперативність процесу закупівлі, а також постачання препаратів".
Мало того, негативно на планах уряду закупити ліки через міжнародні організації можуть позначитися дії СБУ.
РБК-Україна отримала від "Центру протидії корупції" копію листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки в МОЗ . Воно було спрямоване до МОЗ на початку червня.
У ньому зазначено, що "аналіз наявної в Головному управлінні інформації свідчить про передумови до виникнення вогнищ соціальної напруги в результаті дестабілізації системи державних закупівель лікарських засобів у міжнародних спеціалізованих організацій".
зокрема, в СБУ стурбовані тим, що на початок червня поставки препаратів за договорами 2015 року виконано лише на 37,5% від запланованого обсягу. "При цьому, фактична поставка більшості життєво необхідних препаратів для лікування осіб, хворих на туберкульоз, ВІЛ/Снід, онкологічні та онкогематологічні захворювання, за висновками експертів у сфері охорони здоров'я, буде здійснено лише в грудні поточного року", - вказується в листі СБУ.
У цілому в СБУ вважають "доцільно терміново розглянути найбільш оптимальні варіанти щодо налагодження системи постачання життєво важливих ліків".
Виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина вважає, що система, яка існувала завдяки корупції у сфері держзакупівель ліків багато років, робить все, щоб цю реформу "відкатати назад".
"Все, починаючи від заступників міністрів, і закінчуючи простими клерками гальмують ввезення препаратів в Україну в рамках міжнародних закупівель. Відповідь цього один: у МОЗ більше не ходить "чорний кеш", люди, які заробляли гроші на закупівлі, більше в них не зацікавлені. Я думаю, що міжнародні закупівлі, які зекономили Україні майже 800 млн грн в порівнянні з 2014 роком, були б більш успішні, якщо б не одне "але": Міністерство охорони здоров'я України", - зазначає вона.
