Холодний вітер з Піднебесної: чим вирішиться суперечка навколо "Мотор Січі"

31 січня китайські акціонери разом зі своїм українським партнером групою DCH Олександра Ярославського мали намір провести перші з 2017 року збори акціонерів одного з найбільших у колишньому Радянському Союзі виробників авіадвигунів, підприємства "Мотор Січ". Серед заявлених цілей зборів було обрання нового менеджменту підприємства і внесення змін до його статуту.

Однак прямо напередодні зборів українська влада ввела в дію рішення РНБО, яке передбачає застосування спеціальних економічних санкцій проти китайських інвесторів "Мотор Січі", зокрема проти громадянина Китаю Ван Цзиня, який є ключовим акціонером компанії Skyrizon.

Спроба провести збори акціонерів у Запоріжжі 31 січня була перервана візитом представників СБУ в повному обмундируванні з метою розслідувати "знищення виробничих потужностей акціонерного товариства, яке має важливе оборонне і народногосподарське значення".

У відповідь китайський інвестор Ван Цзинь, якого до недавнього часу чинний керівник "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв представляв публіці як останню надію на порятунок авіаційного гіганта, відкрито звинуватив оточення Богуслаєва у "зраді, перевищенні довіри і повноважень", а дії української влади "варварським пограбуванням".

Про те, як буде розвиватися ситуація навколо підприємства і чи є для України вихід з глухого кута, в який влада себе загнала – детальніше РБК-Україна.

У недавньому інтерв'ю на американському телеканалі HBO президент України Володимир Зеленський заявив, що не дозволить Китаю або кому-небудь іншому купувати контрольний пакет акцій ПАТ "Мотор Січ".

"Ніколи. Не при мені. Я тут не на все життя, але при моєму президентстві точно ні", – заявив президента.

Водночас коментуючи можливу загрозу з Китаю, він сказав, що не вважає Китай серйозною геополітичною загрозою.

"Ми знаємо, що в Україні є інвестори з США, але в той самий час у нас є інвестори з Китаю. Я вважаю, що незалежно від нації, національності, якщо люди, бізнес, конкретна країна ставляться до вас з повагою, шануючи ваш народ і межі, то вони можуть бути у вашій країні", – підкреслив Зеленський.

Хай там як, важко заперечувати, що українські санкції відносно китайських компаній стали дзеркальним відображенням американських санкцій проти Skyrizon, прийнятих 14 січня 2021 року Міністерством торгівлі США.

"Skyrizon – китайська державна компанія. Її спроби придбати й узаконити зарубіжні військові технології представляють значну загрозу національній безпеці США та інтересам зовнішньої політики", – так охарактеризував китайського інвестора "Мотор Січі" Мінторг США в повідомленні про санкції.

Втім, варто відзначити, що інтерес до "Мотор Січі" українська влада виявляла й раніше. Так, влітку Зеленський вже доручав прем'єру Денису Шмигалю вжити заходів щодо захисту економічних інтересів держави у цьому питанні. Зокрема, оцінити вплив "Мотор Січі" на економічні інтереси країни.

Шмигаль запевнив, що законопроект для регулювання міжнародних інвестицій у сферах національної безпеки розробляється. Однак, про конкретні кроки по "Мотор Січі" публічно не повідомив.

В Кабінеті міністрів Дениса Шмигаля готували заходи щодо захисту економічних інтересів держави в питанні "Мотор Січі" (фото: РБК-Україна)

Пізніше у новоствореному Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості повідомили, що опрацьовують питання збільшення бюджетного замовлення "Мотор Січі", зокрема, за рахунок французького контракту МВС на постачання вертольотів Airbus з Франції

Проте, американські санкції проти Skyrizon "перешкодили планам українських чиновників, зробивши все вищеперелічене недоцільним.

Холодний вітер з Піднебесної

Після зірваних зборів акціонерів у Skyrizon опублікували заяву, в якій виключили будь-яку можливість примирення. Зазвичай стримані і максимально зважені формулювання китайців тепер містять висловлювання про "зловмисний наклеп з боку держави Україна, яка відмовилася від результатів попередніх переговорів і повністю виключила будь-яку можливість примирення між двома сторонами".

В офіційній заяві компанії є й оцінка ділових якостей української влади. Зокрема, що "з боку українського керівництва це стало ще одним яскравим проявом постійного зловживання владою, незаконних дій і зловмисного тиску на стандартні ринкові дії і ведення господарської діяльності підприємств, що триває вже дуже довгий час".

Після зірваних зборів акціонерів у Skyrizon опублікували заяву, в якій виключили будь-яку можливість примирення. Зазвичай стримані і максимально зважені формулювання китайців тепер містять висловлювання про "зловмисний наклеп з боку держави Україна, яка відмовилася від результатів попередніх переговорів і повністю виключила будь-яку можливість примирення між двома сторонами".

В офіційній заяві компанії є й оцінка ділових якостей української влади. Зокрема, що "з боку українського керівництва це стало ще одним яскравим проявом постійного зловживання владою, незаконних дій і зловмисного тиску на стандартні ринкові дії й ведення господарської діяльності підприємств, що триває вже дуже довгий час".

В той самий час, фраза про те, що "з боку держави такі дії — це варварський грабіж і серйозне порушення законних прав та інтересів китайських компаній" повинна засвідчити, що Україна знаходиться на порозі потужного дипломатичного скандалу з далекосяжними наслідками.

На поверхні, як мінімум, питання ініціювання китайською стороною розгляду справи в міжнародному арбітражі. Заявлена сума претензій – $3.5 млрд. Інтереси самих китайців в процесі будуть представляти юридичні компанії з відповідною репутацією – WimerHale, DLA Piper та Bird&Bird.

Навряд чи варто сумніватися, що незабаром перегляду можуть зазнати ряд інших аспектів українсько-китайських відносин, центральне місце в яких безумовно належить українському експорту.

За оцінками члена правління Українсько-китайського інвестиційного клубу Андрія Пилипенка, тиск на китайських інвесторів може коштувати українській економіці катастрофічних втрат: втрата 15% експорту і фінансові санкції в міжнародному арбітражі сумарно перевищать суму в $10 млрд, які можуть підкосити балансуючу на межі кризи українську економіку і "зірвати" хитку стабільність курсу гривні

Істотно підірваними можуть виявитися і перспективи залучення китайського капіталу. Не кажучи вже про питання закупівлі китайської вакцини від COVID.

Ще більш істотні втрати Україна може понести у разі введення відповідних економічних санкцій з боку Китаю. До того ж у Міністерстві закордонних справ Китаю вже відреагували на санкції щодо Skyrizon, заявивши, що "іноземні держави не повинні накладати односторонні санкції на китайські компанії".

За словами співзасновника і директора економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, ситуація з "Мотор Січ" буде мати негативні наслідки в цілому для інвестиційного клімату України.

"Юридичних підстав блокувати операцію, саме в правовому полі, не було. Питання перебуває в політичній площині: Україна тяжіє до США, які не зацікавлені в розвитку технологічного потенціалу Китаю. Адже продаж "Мотор Січі" — це не стільки продаж заводу або виробника, це продаж технологій. Але завод був приватизований, у нього були приватні власники, у яких не було жодних юридичних обмежень щодо розпорядження своєю власністю. Щобільше, хочу нагадати, що акції "Мотор Січі" розміщувались на українському фондовому ринку, ними могли оволодіти як українські, так і міжнародні інвестори. Відповідно, факт блокування такої угоди — непередбачуваний для інвесторів і несе загрози для українського інвестиційного клімату", — зазначив у коментарі РБК-Україна Анатолій Амелін.

Чи могла українська влада вчинити інакше? На думку економіста, як мінімум, ще при приватизації можна було прописати обмеження на володіння або поширення певної інформації. У будь-якому випадку те, що відбувається зараз — глухий кут, в якому будь-який з можливих варіантів виходу несе негативні наслідки.

"Якщо американці наполягали на блокування цієї угоди, було б правильно, щоб вони зробили зустрічну пропозицію — вищу чи вигіднішу Україні, або, як мінімум, гарантували компенсацію можливого збитку. Зараз же Україна заблокувала цю операцію, не маючи по суті ніяких офіційних гарантій. Таким чином, у розборках між США і Китаєм найбільш постраждалою стороною стає Україна", — зазначає Анатолій Амелін.

Чи є вихід із глухого кута?

Які ж можуть бути компенсатори можливого наростання суперечностей у відносинах з Китаєм? Реалістичних варіантів у цьому контексті проглядається не так вже й багато – це або подальше зближення з американським вектором, або збільшення запасу політичної міцності всередині країни.

До встановлення глибокого союзу з Вашингтоном офіційному Києву ще далеко. Не варто обманювати себе і тим фактом, що ряд тактичних поступок буде сприйнятий за океаном як знак вірності. У нинішній ситуації більше схоже, що українська влада опинилася в патовій ситуації.

Правда, за словами співбесідників РБК-Україна, в ситуації із загостренням ситуації навколо "Мотор Січі" є і можливість "зберегти обличчя". Зокрема, такий варіант передбачає розслідування обставин зосередження китайцями близько 80% акцій підприємства у своїх руках через низку посередників і прийняття ряду таких же різких рішень, як у випадку з введенням санкцій проти Skyrizon.

Проведення такого розслідування та подальші кроки з покаранням всього кола учасників операції по створенню "загрози національній безпеці з продажем стратегічного підприємства" може стати "перемогою", якою влада спробує охопити відразу кілька питань.

Встановлення фактів продажу акцій в 2017 р. також може послужити додатковою аргументацією для захисту держави в міжнародному арбітражі, який вже запущено. Та й для міжнародного співтовариства такі речі (якщо, звичайно ж, встановлені факти будуть вагомими) є куди більш доказовими, ніж візит СБУ на збори акціонерів.

Виходячи з того, що вже 2 лютого 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відкрила справу щодо депозитарної установи Dragon Capital, на рахунках якого в цінних паперах розміщені акції "Мотор Січі", можна припустити, що українська влада взяла саме цей сценарій на озброєння.

За даними НКЦПФР, Dragon Capital порушив норми в частині здійснення інформаційного та організаційного забезпечення проведення неправомірних загальних зборів "Мотор Січі", які було заплановано на 31 січня.

"А також за порушення вимог статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" про порядок інформування акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів зазначеної компанії", – зазначили в НКЦПФР.

Також регулятор нагадав, що попередньо повідомляв про неправомірність дій певних акціонерів щодо скликання та проведення загальних зборів відповідно до закону "Про акціонерні товариства". До того ж такі дії порушують права інших акціонерів.

Відкритим залишається питання – як брокеру вдалося обійти обов'язкове узгодження АМКУ на концентрацію пакета акцій. Згідно з даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, у заяві від 9 червня 2017 року про надання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, поданої від імені компанії "Skyrizon Aircraft Holdings Limited" та ПАТ "Мотор Січ", акції були розподілені між 6 компаніями і однією фізичною особою. У такому разі дозвіл на концентрацію не потрібен. Свідомо це було зроблено чи ні – відповідь на це та інші запитання НКЦПФР отримає в ході розслідування.

Водночас як пояснив у коментарі РБК-Україна директор економічних програм Українського інституту майбутнього, у інвестиційних компаній в Україні немає жодних зобов'язань перед державою або правоохоронними органами додатково інформувати про спроби іноземних компаній купити контрольний пакет того чи іншого підприємства. "У нас вільна економіка і українське корпоративне законодавство цього не вимагає ", - резюмував експерт.

Як відомо, Dragon Capital – одна з найбільших груп компаній в Україні, яка працює в сфері прямих інвестицій і фінансових послуг, надаючи повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг для корпоративних і приватних клієнтів. Компанія має багаторічний досвід прямих інвестицій в провідних виробників товарів та постачальників послуг в Україні, а також у знакові проекти житлової та комерційної нерухомості. Кінцевим бенефіціаром інвесткомпанії є чех Томаш Фіала.

У цьому контексті, можливі запитання українських правоохоронців до Фіали можуть скласти для влади ще одну дилему в світлі спроб вибудувати конструктивні відносини з новою демократичною командою за океаном. Адже Фіала традиційно вважається проамериканським бізнесменом.

У цілому ж, за словами журналіста Сергія Іванова, ситуацію навколо "Мотор Січі" можна назвати "гонитвою за інвестиціями". Але якщо з боку акціонерів або брокерів мали місце злочини проти нацбезпеки або зловживаннь, крапку мають поставити слідство і суд.

"Як ще назвати феномен, коли заради інвестицій держава готова віддати підприємства, на яких стоїть безпекова галузь. Інтерес інвесторів зрозумілий, адже військова сфера – чи не найбільш прогресивна сфера в українській економіці, де більш або менш збереглися порядок, відповідальність і прибутковість. Плюс українська географія грає на руку. Але чи варто передавати в руки іноземцям області, від яких Україна залежить фізично?" – задається питанням Іванов.

Економіст Олексій Кущ прогнозує, що КНР буде шукати заміну такому непередбачуваному постачальнику як Україна практично у всіх галузях, адже Київ, так і не зміг налагодити прагматичний діалог зі своїм торгівельним партнером №1. Крім цього кейс "Мотор Січі" стане дуже поганим сигналом для інвесторів з багатьох країн.

У будь-якому випадку в світлі того, що відбувається, прийняття будь-якого рішення для влади буде вимагати істотної частки рішучості, зважування пріоритетів і компромісів.

"Національні економічні інтереси повинні захищати не Штати, а сама Україна. Конкретніше – президент Володимир Зеленський, в сферу відповідальності якого входять національна безпека і ОПК", – резюмує керівник галузевої громадської організації StateWatch Гліб Канєвський.