ua en ru

Андрій Єременко: Харківські "наперстночники" підвищують ставки

Андрій Єременко: Харківські "наперстночники" підвищують ставки Перемога Кернеса на виборах може призвести до політичної кризи в Харкові

Черговий раунд гри в "наперстки" зі ставкою в розмірі життя і спокою міста відбувся днями у Харкові. "Кульку крутив" професіонал. Хто краще за всіх уміє це робити у Харкові, розповідати не треба, оскільки всі знають біографію нинішнього градоначальника Геннадія Кернеса. У якості "гравця", тобто, того, кого "розводять" на гроші, виступає виборець Кернеса і, зрештою, вся Україна.

Черговий раунд гри в "наперстки" зі ставкою в розмірі життя і спокою міста відбувся днями у Харкові. "Кульку крутив" професіонал. Хто краще за всіх уміє це робити у Харкові, розповідати не треба, оскільки всі знають біографію нинішнього градоначальника Геннадія Кернеса. У якості "гравця", тобто, того, кого "розводять" на гроші, виступає виборець Кернеса і, зрештою, вся Україна.

Розписувати, як люди з битами кричали під будинком, як бігали по будівлі ради, де не було Михайла Добкіна, як вони невдало виправдовували свою акцію, не буду. Це зроблено і без мене. Але зрозуміло, що така публічна подія з надуманого приводу, не мала ніякого сенсу, крім власне своєї гучності.

До того ж, "сесія-шапіто" транслювалася на все місто через повністю підконтрольні Кернесу ЗМІ. Однозначно "штурмували" будинок Добкіна не "радикали-націоналісти" (ці вже точно увійшли в будинок ну, або, хоча б спробували). Але зовні вели себе дуже схоже. Це були такі собі професійні актори в дуже специфічному амплуа. І якщо раніше, нагадаю, всі розборки в Харкові проводив тепер вже відомий завдяки своєму колорадському окрасу всій країні "Оплот" та подібні організації, то зараз ці актори перетворилися в неконтрольовану ніким масу... Або контрольовану?

Після всього цього відповідь на питання "хто це замовив і навіщо" лежить на поверхні. Найбільше вигод отримав Кернес, який розривається між господарями з Дніпропетровська та Києва. Він мобілізував своїх прихильників, в черговий раз отримав привід говорити про те, що "без нього Харків піде в рознос" і вести кампанію по повній програмі. І, якщо мої припущення вірні, то як методи чинного мера та його оточення вписуються в нові умови української демократичної реальності, яка продиктована революцією гідності?

На другому місці - Добкін і "Опозиційний блок". У нас скривджених народ любить. Так що мобілізується на підтримку. Паралельно харків'янам показали "звіриний оскал Майдану" (зрозуміло в яких тонах "кернесовські" ЗМІ піднесуть подію), чим відлякали від відповідних політичних сил.

При цьому ні глава Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін, ні глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, який, крім усього іншого, має особливі інтереси в Харкові, в ситуацію намагаються не втручатися. Заяв толком не було, більше того, перебуваючи в парі кілометрів від того, що відбувається, губернатор, який так часто рапортує начальству, що прифронтова область під контролем, навіть не виїхав на місце події, практично довівши, що став "кулькою в наперстку".

Реакція МВС також здивувала. Інформаційна пауза абсолютно несподівана від такого прозорого і заощадливого на коментарі відомства та його керівництва. І, як би дивно не звучало, вже дуже в піку появі нової поліції в місті здається все, що відбувається. Більш того, навіть після коротких коментарів місцевого ЦОСа затриманих відпустили, так і звинувачення у них смішні: хуліганство. Мабуть, вони теж у курсі всього, і з ними теж домовились. Зрозуміло, що у влади немає іншого виходу: нове життя вони не вписуються, а значить повинні до останнього відстоювати життя старе, де вони мають вплив. І кожен день такого відстоювання буде коштувати все більше і більше. Всі вони не врахували одного: працюючи на картинку для Києва, ці "слуги народу" абсолютно забули про звичайних жителів прифронтового Харкова, яких заради своїх сьогохвилинних інтересів в черговий раз підставляють під удар.

А Кернес, активно маніпулюючи ресурсами, людьми, суспільною думкою і т. д., дійсно може виконати завдання "господарів", і стати переможцем на місцевих виборах (і мера, і в міськраду), але чи замислювався він, як буде співіснувати з новою владою після виборів. І чи потрібен він їй? І чи не винесуть виборці цієї самої влади його ж самого з міськради? І хто тоді виявиться в ролі "наперсточника", а хто в ролі жертви? І, головне, чи розуміє сама Банкова, що при такій "грі по-харьківськи", перша столиця опиняється напередодні політичної кризи, яка може наступити відразу після 26 жовтня. Коли ставки будуть зіграні, а більшість у місцевих радах через нерозуміння куди подівся "Опоблок", так і не сформована.