Агентство РБК-Україна звернулося до експертів з питанням, наскільки реальний процес демаркації в умовах війни на Донбасі та як це корелюється з проектом "Європейський вал" - комплексом фортифікаційних споруд, які буцімто повинні захищати Україну від російської військової агресії.
Кабмін України 19 листопада затвердив проект указу Президента про односторонню демаркацію кордону з Російською Федерацією. Агентство РБК-Україна звернулося до експертів з питанням, наскільки реальний процес демаркації в умовах війни на Донбасі та як це корелюється з проектом "Європейський вал" - комплексом фортифікаційних споруд, які буцімто повинні захищати Україну від російської військової агресії.
За словами начальника прес-служби Державної прикордонної служби України Олега Слободяна, процес демаркації все ж передбачає участь двох сторін.
"Рішення, яке вчора ухвалив уряд, має бути закріплене відповідним указом Президента. Але в цьому випадку йдеться тільки про позначення кордону на місцевості, тому що демаркація передбачає участь двох сторін. Як би там не було, має бути указ Президента, який чітко визначить завдання і повноваження всіх зацікавлених у цьому міністерств і відомств", - заявив Слободян в коментарі РБК-Україна.
За його словами, Росія дійсно весь цей час затягувала процес демаркації. "Був встановлений тільки один спільний прикордонний знак на ділянці чернігівського загону і після цього російська сторона відмовлялася продовжувати далі демаркацію, мотивуючи це тим, що на неї нібито немає коштів", - розповів начальник прес-служби ДПСУ.
17 червня 2014 р. Верховна Рада прийняла постанову "Про вжиття заходів щодо посилення рівня захисту державного кордону". У зв'язку з цим автор цієї постанови, голова комітету Ради з нацбезпеки Юрій Сиротюк вважає вказане вище рішення Кабміну запізнілим.
"Півроку тому було прийнято мою постанову, яка передбачала пунктом першим проведення в односторонньому порядку демаркації ділянки державного кордону з Російською Федерацією на суші в умовах війни. Минуло півроку, прем'єр пригадав і говорить, що будуть демаркувати в односторонньому порядку. Що демаркувати? Може, зайдуть туди, де російські терористи стоять? Може, в Ізвариному хтось прикордонні стовпчики поставить? Або де? Там вже все захоплено російськими окупантами. Це треба було робити на початку війни", - обурюється Сиротюк в коментарі РБК-Україна.
А ось політолог Володимир Фесенко все ж бачить здоровий глузд у рішенні Кабміну. "Росія блокувала 20 років демаркацію кордону, і, наскільки я розумію, у Президента України знайшли такий варіант, він форс-мажорний", - зазначає експерт в коментарі РБК-Україна.
"Безумовно, треба розуміти, що ця одностороння демаркація буде відбуватися на тих ділянках кордону, де немає війни. Про жодну демаркацію кордону в зоні конфлікту не йдеться, це неможливо зробити. Але нам треба вести демаркацію кордону так чи інакше. Таким чином ми демонструємо Росії, що не будемо зволікати з цим, що ми будемо захищати свій кордон. Це є формальною юридичною процедурою", - додає Фесенко.
Крім того, на думку Фесенка, відповідний указ може прискорити процес виконання раніше прийнятої постанови Ради. "Ці два документи доповнюють один одного",- говорить експерт.
Водночас процес демаркації кордону не слід ототожнювати з реалізацією проекту "Європейський вал", або "Стіна". У Держприкордонслужбі РБК-Україна повідомили, що "Стіна" повинна проходити по українській території, тому ці два процеси розділені і не впливають один на інший. "Абсолютно ні",- зазначає Слободян.
Сиротюк в свою чергу назвав місця, які вимагають особливого укріплення. "Росія володіє величезним арсеналом способів нападу на Україну. Якщо говорити про сушу, то тут йдеться про угруповання російських військ у Придністров'ї. Росія має зону прямої атаки на Україну з боку Чернігівської області, де до Києва менше 200 кілометрів. Також сусідня країна може напасти з Криму. Саме ці ділянки потребують зведення фортифікаційних споруд", - каже нардеп.
При цьому він досить скептично ставиться до проекту "Європейський вал". "Кордон не замінований, системи дотів та інших загороджувальних елементів не побудовані. Зате робиться якась сіточка, і кажуть, що це захистить від російської агресії. Але сітка захищає в світі від нелегальної міграції, а стіною з дротів ніхто не захистить від танків", - обурюється Сиротюк.
І навіть у цьому напрямку, за його словами, зараз зроблено досить мало. "Жоден військовий, жоден член профільного комітету не знає, що за стіну хоче будувати Яценюк. Жодного експертного обговорення чи дискусії про те, яка стіна може стримати танки і системи залпового реактивного вогню, не було. Фортифікаційні споруди потрібні, але це має бути комплекс мінних полів, дотів, стін, військових поселень, на зразок козацьких, які Росія має на кордоні з Чечнею. Це потребує мільярдів доларів і як мінімум до десяти років. Спочатку треба відновити державну цілісність, а вже потім реалізовувати цей проект", - вважає Сиротюк.
Водночас в РНБО РБК-Україна запевнили, що процес будівництва "Стіни" на кордоні з Росією впевнено триває. "Це будівництво не припиняється",- повідомив прес-секретар інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
Юлія Молочко