Троє адвокатів екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка письмово відмовилися від процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Про це повідомив відділ зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України (ГПУ).
Троє адвокатів екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка письмово відмовилися від процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Про це повідомив відділ зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України (ГПУ).
"У ситуації, яка склалася довкола справи Юрія Луценка відповідальність несуть його захисники. Так, троє із них не знайомляться з матеріалами кримінальної справи. Більше того, вони письмово відмовилися від процесу ознайомлення, однак не з'явилися до слідчого Генеральної прокуратури для підписання протоколів відповідно до вимог закону", - йдеться у повідомленні.
Крім того, ГПУ повідомляє, що "захисник іншого обвинуваченого у цій справі взагалі жодних заяв про відмову не писав, та й фактично зі справою не знайомився. У зв'язку з цим справа досі не може бути направлена до суду".
Як зазначається, Печерський районний суд м. Києва 29 квітня за поданням слідчого ухвалив рішення про обмеження часу ознайомлення захисників Ю.Луценка з матеріалами кримінальної справи до 16 травня. Після чого кримінальна справа з обвинувальним висновком буде направлена до суду для розгляду по суті.
Нагадаємо, 9 травня ц.р. в ГПУ повідомили, що екс-міністр внутрішніх справ Ю.Луценко переведений до медчастини Лук'янівського СІЗО в Києві.
Повідомлялося, що згідно з висновками докторів медичних наук провідних установ міністерства охорони здоров'я з гастроентерології, кардіології та ендокринології, загальний стан здоров'я Ю.Луценка було визнано задовільним, в застосуванні заходів примусового годування екс-міністр не мав потреби.
Для забезпечення цілодобового медичного контролю Ю.Луценко, за його згодою, був залишений в медичній частині слідчого ізолятора.
Ю.Луценко був затриманий 26 грудня 2010 р. Апеляційний суд Києва 21 квітня ц.р. продовжив йому запобіжний захід у вигляді перебування під вартою до 27 травня 2011 р. за поданням ГПУ.
Сам Ю.Луценко заявив про намір оголосити голодовку, відзначивши, що це для нього єдина можливістю виразити свій протест проти незаконного утримання під вартою. Екс-міністр висловив думку, що метою його утримання під вартою і метою кримінального переслідування в цілому є те, що влада хоче зробити неможливою його діяльність як політика.
Раніше, 25 лютого Апеляційний суд Києва вирішив залишити Ю.Луценка під вартою до 26 квітня. Тоді ж суд відхилив клопотання адвоката Ю.Луценка про відведення складу суду через відсутність підстав.
28 січня ГПУ наклала арешт на майно Ю.Луценка і трьох співробітників МВС з метою відшкодування державі збитку, встановленого досудовим слідством в розмірі понад 970 тис. грн.
Раніше, 26 січня Ю.Луценку було пред'явлено остаточне звинувачення в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння державним майном в особливо крупних розмірах шляхом зловживання службовим положенням, за попередньою змовою групою осіб), ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків), ч. 3 ст. 364 КК України (зловживання владою і службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду правам громадян, які охороняються законом, вчинене працівником правоохоронного органу).
27 грудня 2010 р. суд змінив запобіжний Ю.Луценко захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою на 2 місяці.
Адвокат Ю.Луценка І.Фомін повідомив, що йому інкримінується те, що він в 2008-2009 рр. на проведення дня міліції витратив близько 600 тис. грн. Ці кошти пішли на оренду в 2008-2009 рр. Палацу культури України. Слідство вважає, що Ю.Луценко порушив постанову Кабміну про економію бюджетних коштів під час фінансово-економічної кризи, витративши кошти на оренду залу.
Також ГПУ звинувачує Ю.Луценка в порушеннях при прийомі на роботу і наданні звань його колишньому особистому водієві Леоніду Приступлюку. Як повідомлялося, сума нанесених державі збитків Ю.Луценком в ході цих порушень складає 360 тис. грн.
Відзначимо, протягом двох років водій отримав міліцейське звання від капітана до підполковника, отримуючи відповідну заробітну плату, крім того, його загальний стаж роботи (22 роки) був зарахований як робота в міліції, хоча до цього він не знаходився на міліцейській службі.