В Україні стартували тендери на закупівлю ліків за гроші держбюджету 2018 року. Як і в попередні три роки, держзакупівлі ліків для України на суму майже 6 млрд гривень в цьому році будуть закуповувати ПРООН, Crown Agents і ЮНІСЕФ.
Україна почала купувати медичні препарати за гроші держбюджету-2018 року. Це стало можливим, зокрема, завдяки тому, що в цьому році Міністерство охорони здоров'я вчасно оформили договори з міжнародними організаціями, які з 2015 року закуповують для нашої країни препарати. Досі закупівлі ліків починалися з великим запізненням, і в результаті поставки в нашу країну відбувалися з серйозними затримками. Чи вдасться в 2018 році вийти на прийнятний графік закупівлі медикаментів, з'ясовувало РБК-Україна.
На початку травня почалися перші тендери з закупівлі ліків за гроші держбюджету 2018 року, які проводять міжнародні організації для Міністерства охорони здоров'я. Зокрема, оголосила торги Програма розвитку ООН (ПРООН, UNDP), яка побажала придбати деякі препарати для дітей. Крім того, почали процес закупівель за трьома програмами в Crown Agents.
Тендери були оголошені після того, як 27 квітня МОЗ підписав з міжнародними організаціями договору. Як і в попередні три роки, держзакупівлі ліків для України на суму майже 6 млрд гривень в цьому році будуть закуповувати ПРООН, Crown Agents і ЮНІСЕФ.
Україна передала повноваження по закупівлі ліків міжнародним організаціям у 2015 році. Ця було необхідно для того, щоб убезпечити тендери МОЗ щодо закупівлі ліків від корупційного впливу. Але через складність бюрократичної процедури щорічно договору з міжнародними організаціями підписувалися у другій половині року. В результаті вони не встигали вчасно забезпечити поставки в країну необхідних ліків.
У цьому році вперше вдалося розпочати процес держзакупівель не влітку або восени, а навесні. "Вперше підписання договорів (з міжнародними організаціями, - ред.) здійснюється так рано. Є ряд процедур, які повинні відбутися раніше, ніж будуть підписані договори. Це і збір потреб, і затвердження паспортів бюджетних програм та багато іншого", - пояснювали РБК-Україна в МОЗ, чому в цьому році на підготовку процедури держзакупівель знадобилося менше часу, ніж у попередні роки. У відомстві також уточнили, що не всі організаційні процеси залежать від МОЗ, але і від інших міністерств. "Проходження кожного акту із закупівель – це окремий бюрократичний процес. Треба віддати належне, зараз весь Кабінет міністрів працює оперативно, в результаті старт закупівель стався набагато раніше, ніж за всі останні роки", - кажуть у МОЗ.
З-за пізнього початку закупівель ліків на 4 травня поки міжнародні організації придбали для України майже 79% ліків в упаковках за кошти держбюджету 2017 року. В регіони надійшло 51,2% від необхідного. У прес-службі МОЗ РБК-Україна пояснили, що через зсув графіка поставок в 2014 році, зараз в наявності препарати, закуплені ще за гроші держбюджету 2016 року. Наприклад, залишилися деякі препарати для лікування дитячої онкології та лікування дітей, хворих на первинні (вроджені) імунодефіцити. Їх запасів повинно вистачити більше, ніж на рік.
А в деяких випадках регіони самі просять відстрочити поставку медикаментів. Наприклад, перенести на більш пізній термін просили витратні матеріали для перитонеального діалізу (метод очищення крові, - ред.), ряд вакцин, препарати для лікування гемофілії у дорослих і легеневої артеріальної гіпертензії (підвищення тиску, - ред.).
У МОЗ визнають, що є цілий ряд препаратів і медвиробів зі складним і тривалим процесом виготовлення. "Міністерство працює над тим, щоб складнощі з закупівлею таких препаратів не виникало. Так, наприклад, для вакцин, процес виготовлення яких займає від 12 місяців, запроваджується довгострокове планування. По ряду препаратів міжнародні організації укладають довгострокові договори, щоб уникнути тривалого очікування виробництва", - розповіли виданню в міністерстві.
У відомстві також уточнили, що незважаючи вже укладені договори з міжнародними організаціями про закупівлю ліків за кошти держбюджету 2018 року, існує кілька номенклатур (переліків) медикаментів, які ще не затверджені. "Тому що вони затверджуються разом з потребою, а в цьому році регіони подавали свої потреби за оновленою формою. Крім інформації про те, скільки ліків їм треба, вони повинні порахувати свої залишки від поставок 2016 і 2017 років. Ми робимо повний аудит для того, щоб підвищити ефективність закупівельного процесу, - розповідають у відомстві. - Це допоможе нам визначити недофінансовані програми. Є випадки, коли за розрахунками регіонів препаратів вистачає на кілька років вперед. Отже, державні кошти можна витратити як раз на ті ліки, яких бракує. Ми сподіваємося найближчим часом завершити цей процес".
При цьому в МОЗ неоднозначно відповідають на питання про те, коли в Україну надійдуть всі закуплені за гроші держбюджету 2018 року медикаменти. "Про закінчення процесу закупівель говорити рано. З урахуванням того, що в цьому році зустрічаються поставки попередніх років, ми будемо розставляти пріоритети, і за деякими програмами будемо навіть відкладати закупівлі, щоб не було надлишків, і ліки не псувалися на складах лікарень. У той же час, будемо прискорювати закупівлі за дефіцитним препаратів", - запевняють у відомстві.
Про відсутність дефіциту препаратів говорить і голова координаційної ради благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" Дмитро Шерембей. "Зараз в Україні не існує дефіциту медикаментів, які закуповуються цими структурами за державними програмами. Тому нові партії ліків будуть просто доповнювати вже наявні в Україні. Наприклад, зараз для пацієнтів з ВІЛ/Снідом немає дефіциту препаратів. При цьому запасу деяких ліків вистачає до середини 2019 року", - розповідає він. Керівник проектів Crown Agents Крістін Джексон пояснила РБК-Україна, графік поставок координується таким чином, щоб в країну постійно завозилися оптимальні обсяги свежеизготовленных ліків.
Перехід на закупівлі ліків за допомогою міжнародних організацій дозволив проводити їх більш ефективно. "Така процедура дозволяє істотно економити на закупівлі медикаментів, що дає можливість МОЗ купувати більше препаратів. Наприклад, в перший рік закупівель за новою процедурою, економія склала від 22% до 70% на одній упаковці ліків. В результаті вдалося закупити на 52% більше медикаментів, ніж у попередній рік. Крім того, це дозволяє краще планувати поставки ліків, оскільки в договорах прописані графіки доставки медикаментів", - уточнив Дмитро Шерембей.
За словами експерта, нещодавно МОЗ почав переговори з міжнародними організаціями про укладення довгострокових контрактів на виробництво медикаментів, в першу чергу, вакцин. "Це дозволить домогтися за рахунок більшого обсягу замовлення досягти ще більш низької ціни на щеплення. Крім того, завдяки довгостроковим закупівель, Україна не допустить переривання планової вакцинації від того чи іншого захворювання", - упевнений Шерембей.
Вважає, що МОЗ зробив правильні висновки по роботі з міжнародними організаціями в попередні роки і старший юрист юркомпанії "Правовий Альянс" (спеціалізується на обслуговуванні фарміндустрії) Олександр Бондар. "Згадаймо, що у попередні роки такі контракти укладалися в кінці літа або навіть восени, що практично унеможливлювало своєчасне забезпечення пацієнтів необхідними ліками та медичними виробами", - нагадав експерт. Він також звернув увагу на те, що з залученням міжнародних організацій до закупівель у сфері охорони здоров'я, державі "вдалося ефективно боротися з корупційними ризиками при проведенні тендерів і здійсненні поставок товарів", а також заощадити бюджетні кошти і забезпечити українців якісними ліками. Але, на думку Бондаря, незважаючи на явні успіхи, МОЗ ще належить закрити ряд проблемних питань у сфері держзакупівель. Зокрема, одним з основних може стати скорочення строків поставки ліків.
На аналогічні проблеми звертає увагу і голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, народний депутат Ольга Богомолець (БПП). "Із-за нездатності уряду та МОЗ належним чином здійснити планування та забезпечити організацію міжнародних закупівель, незважаючи на виділені державою значні кошти на ці цілі, хворі вже який рік поспіль своєчасно не отримують життєво необхідних лікарських засобів, а деякі з них помирають, так і не дочекавшись гарантованої державою медичної допомоги", - впевнена вона За її словами, в таких умовах місцеві органи влади, не дочекавшись централізованого постачання медикаментів від МОЗ, змушені самостійно вирішувати проблеми із забезпеченням надання медичної допомоги населенню. "А після того, як МОЗ із запізненням розподілить закуплені міжнародними організаціями ліки, змушені відмовлятися від цих поставок з-за неможливості забезпечити своєчасне їх використання у межах строку придатності. Це призводить до неефективного використання бюджетних коштів", - вважає Богомолець.
На її думку, МОЗ повинен планувати номенклатуру й обсяги необхідних ліків на рік вперед. "Всі ці процеси повинні відбуватися до початку бюджетного періоду, щоб хворі вже з січня року, на який держава виділяє кошти, були забезпечені медикаментами. Тобто сьогодні МОЗ повинен планувати номенклатуру закупівель вже на 2019 рік, а не 2018", - пояснила глава профільного парламентського комітету РБК-Україна.
Втім, вже в 2019 році в Україні може пройти нова реформа закупівель ліків. Дія закону, згідно з яким функції закупівель ліків були передані міжнародним організаціям, закінчується у другому кварталі наступного року. До цього часу Україна повинна створити власне закупівельну агентство. Але в МОЗ поки що не можуть повідомити, коли воно запрацює.
У відомстві це пояснюють першочерговою необхідністю реформувати закупівлі препаратів за 40 існуючим програмам. Частина з них перейдуть у програму "Доступні ліки" (компенсація аптекам частини вартості ліків з держбюджету), частина - будуть включені у вартість медпослуг, надання яких держава буде оплачувати медустановам. Все інше – у компетенції закупівельного агентства.
"Агентство може існувати для закупівель стратегічних програм, які важливі для національної безпеки. Держагентство може стати важелем для переговорів за ціною, воно може контрактувати закупівлі, - пояснили в МОЗ. - Зараз ми розробляємо механізм реформи держзакупівель. І робимо все можливе, щоб ця реформа відбулася найближчим часом. Але набагато важливіше, щоб вона була життєздатною і не повернула нас у 2013-ий рік, коли 40 відсотків державного бюджету переплачивалось на держзакупівлі ліків".
У березні профільний комітет Ради визнала незадовільною роботу МОЗ щодо створення закупівельного агентства, оскільки жодне з доручень Кабміну ще від 2017 року досі було не виконано. Зокрема, за словами Ольги Богомолець, не подано план заходів щодо реалізації концепції реформування публічних закупівель ліків, не створено юридичну особу, відповідальну за виконання функцій централізованої закупівельної організації. Також, за її словами, не забезпечено затвердження основних статутних документів організації та формування механізму її призначення незалежного керівника.
У МОЗ це пояснюють тим, що коли готувалася концепція нового закупівельного агентства, в країні ще не діяли закони про медреформе, і було неясно, чи буде в Україні нова система фінансування медичних послуг і Національна служба здоров'я.
Але не всі підтримують ідею створення закупівельного агентства, виступаючи за збереження нині працює моделі. "Пацієнтські організації були б раді, якби закупівля ліків з допомогою міжнародних організацій застосовувалася МОЗ і в наступні роки, - вважає Дмитро Шерембей. - Приміром, у організацій ООН, таких як ЮНІСЕФ та ПРООН, контракти з виробниками медикаментів підписані на 20-30 років. Це дає їм можливість закуповувати препарати за найнижчими цінами. Тому у світі міжнародним організаціям ніхто не може скласти конкуренцію ".