Під час 15-го засідання Ради міністрів Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) в Мадриді за ініціативи України була оприлюднена спільна заява "Про 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні". Як повідомляє прес-служба МЗС України, в цьому документі країни-учасниці ОБСЄ - Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Чехія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ватикан, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Норвегія, Польща, Словаччина, Іспанія, Швеція, Україна, Великобританія, США - вшанували пам'ять жертв Голодомору. У заяві також признаються докладені впродовж останніх років зусилля з метою розповсюдження відомостей про Голодомор в рамках ООН, її спеціалізованих установах і в державах ОБСЄ, зокрема, шляхом схвалення 193 країнами резолюції ЮНЕСКО з цього питання. Окремо вітається ініціатива України щодо організації пам'ятних заходів з нагоди 75-х роковин Голодомору і участі в них держав-учасників ОБСЄ.
Підтверджуючи своє зобов'язання в рамках ОБСЄ "чітко і беззастережно засуджувати тоталітаризм", держави ОБСЄ відзначають важливість розповсюдження знань про трагічні події загального минулого для зміцнення верховенства права, захисту прав людини і основних свобод задля запобігання людським трагедіям в майбутньому.
Як повідомив раніше постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Володимир Єльченко, питання про визнання ОБСЄ Голодомору 1932-1933 рр. було одним з пріоритетних. За його словами, делегація України вперше в історії ОБСЄ внесла на розгляд Ради міністрів проект декларації про 75-ті роковини Голодомору в Україні. "Зараз проходять переговори над текстом цієї декларації, але для нас головне, щоб сам факт Голодомору був визнаний на рівні ОБСЄ", - сказав В.Єльченко.
Нагадаємо, 24 листопада Україна відзначила 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. Цього дня Президент України Віктор Ющенко оголосив 2008 р. роком пам'яті жертв Голодомору 1933-1932 рр. Наступного року в Києві і Харкові повинні з'явитися меморіали пам'яті загиблим, а в столиці відкритися перший державний музей пам'яті жертв Голодомору.
Раніше президент Європейського парламенту Ганс-Герт Поттеринг назвав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. страхітливим злочином проти людства і закликав берегти пам'ять про цю скорботну подію. Крім того, Ганс-Герт Поттеринг заявив, що голод, від якого загинули від 4 до 6 млн чоловік в Україні, був цинічно і по-варварські спланований сталінським режимом для того, щоб зломити опір сільського населення України політики колективізації СРСР.
Необхідно нагадати, Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла резолюцію про "Вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні". У своїй резолюції Генеральна конференція звернулася до країн-членів ЮНЕСЬКО із закликом поширювати інформацію про Голодомор шляхом її включення в просвітницькі і науково-дослідні програми з метою засвоєння майбутніми поколіннями уроків цієї трагічної сторінки історії. Проте, ЮНЕСЬКО не визнала Голодомор геноцидом українського народу, на чому наполягала українська сторона.
Нагадаємо, 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України прийняла закон про Голодомор 1932-33 рр. Документ визнає Голодомор актом геноциду українського народу і передбачає адміністративну відповідальність за публічне заперечення Голодомору.
На сьогодні Голодомор в Україні визнали геноцидом 27 країн, серед яких США, Канада, Австралія, Грузія, Молдова, країни Балтії. В свою чергу, Росія відмовляється визнавати український Голодомор геноцидом на тій підставі, що схожі події відбувалися по всій території колишнього СРСР.
У 1932-33 рр. з голоду померли мільйони українців, оскільки вони були позбавлені продуктів своєї праці в результаті насильницької колективізації, яка проводилась в сільському господарстві.