Курс гривні багато в чому залежатиме від міжнародних чинників. Про це РБК-Україна повідомив голова Держкомфінпослуг Валерій Альошин.
Як приклад він навів заяви Ірану про наміри вилучити кошти з європейських банків. "Поки не ясно, як це позначиться на нас, оскільки українські банки отримують ресурси від материнських структур, великих європейських банків", - відзначив В.Альошин.
У той же час він зауважив, що монетарна політика Нацбанку не зробить впливу на діяльність кредитних союзів. "По-перше, практично всі кредитні союзи України працюють з національною валютою, отже, коливання курсу долара не впливають на їхню діяльність", - заявив він.
Разом з тим В.Альошин відзначив, що в умовах дефіциту фінансових ресурсів, обумовленого діями НБУ, комерційні банки змушені виходити на ринок з опційними пропозиціями (тобто, пропонують підвищені ставки з депозитів). "Але я не впевнений, що кредитні союзи також слідуватимуть цій політиці. З одного боку, для великих кредитних союзів це було б актуально - спробувати залучити додаткові кошти, але чи будуть позичальники брати у них кредити на дорожчих умовах, це питання", - сказав він.
Необхідно відзначити, що НБУ обіцяє емітувати гривню незалежно від зовнішніх надходжень іноземної валюти і обмежити кредитування у валютах інших країн.
У Концепції, яку НБУ розробляв, валютна реформа має пройти в три етапи і тривати від 8 до 30 років. Після закінчення цього терміну Україна повинна мати кредитний рейтинг інвестиційного рівня, а гривня - стати вільно конвертованою валютою, упевнені в НБУ.
У першу чергу НБУ має намір проводити політику монетарного суверенітету - заохочувати використання гривні в міжнародних торгових операціях. "Це може бути досягнуто шляхом розширення використання гривні з поточних валютних операцій, а саме шляхом надання можливості проведення розрахунків (у гривні) з експортно-імпортних операцій без обмеження кола країн, з резидентами яких ці операції можуть здійснюватися, а також надання права здійснення переказів з неторгових операцій", - відзначено в Концепції.
Чекає Україну і доларізація економіки і лібералізація валютного ринку. НБУ заявляє про необхідність "остаточного закріплення за гривною статусу не тільки єдиного інструменту платежів в Україні, але і міри вартості товарів", а також "відмови від використання в ціноутворенні і розрахунках яких-небудь субститутів за типом "умовних одиниць".
Крім того, планується перехід до банківського кредитування населення і підприємців "виключно в гривні". Для цього Нацбанком вводитиметься максимальний розмір і термін банківського кредиту в іноземній валюті, а також змінятися структура валютного ринку, порядок і умови торгівлі на ньому валютними цінностями так, щоб "розширити (звузити) коло учасників цього ринку".
Нагадаємо, 21 травня НБУ укріпив гривню, змінивши її офіційний до долара США з 5,05 до 4,85 грн за 1 дол. Після цього НБУ дещо знизив курс національної валюти - спочатку до 4,852, а потім і до 4,854 грн./дол.
Необхідно відзначити, що голова НБУ Володимир Стельмах раніше заявляв про намір в майбутньому продовжити політику зміцнення національної валюти. Він, зокрема, відзначав, що для цього сьогодні є всі ринкові умови. Крім того, В.Стельмах підкреслював, що надалі офіційний курс гривні повинен максимально відповідати ринковому, і відповідати стану розвитку економіки і її фінансовим можливостям.