Держбюджет в мішку. Уряд обмежив доступ до оперативних економічних даних

З початку року Держказначейство припинило оприлюднення оперативних даних щодо виконання держбюджету, які раніше на початку кожного місяця були доступні на офіційному сайті. Мінфін публікує ці дані із запізненням на місяць, що не дозволяє оперативно оцінювати поточний стан публічних фінансів.

З січня 2015 року Державне казначейство України (Держказначейство) припинило розміщення на своєму офіційному сайті інформації про податкові платежі та виконання держбюджету. До цього органи казначейства на початку кожного місяця повідомляли про фактичний обсяг зібраних податків, суми відшкодування ПДВ та заплановані Мінфіном плани відрахувань для основних адміністраторів - податкової і митної служб. Останній раз інформація про виконання держбюджету-2014 в грудні була оновлена 5 січня.

Наявність оперативних даних дозволяла експертам і громадськості оцінювати наявність ризиків у сфері публічних фінансів. По суті, зараз Держказначейство розміщує інформацію про надходження до держскарбниці адміністративних штрафів, виконання місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів, відшкодування ПДВ та даних про суми залишку вільних коштів уряду на єдиному казначейському рахунку (ЄКР).

У Держказначействі РБК-Україна розповіли, що відсутність оперативних даних пов'язана з новими змінами до Бюджетного кодексу, які зобов'язують виключно Мінфін публікувати від місячних до річних показників виконання бюджету. "Ми навіть зміни у внутрішній наказ вносимо", - додав РБК-Україна співрозмовник в Держказначействі.

Глава Держказначейства Тетяна Слюз на дзвінки не відповідала.

Тетяна Слюз

Подібні обмеження відбуваються не в перший раз. Навесні 2009 року уряд Юлії Тимошенко вже намагався засекретити відповідну інформацію. Тоді, до заборони, Держказначейство, крім щомісячних даних про виконання бюджету в щотижневому форматі, публічно моніторило відрахування в дохідну частину, а в щоденному - показники залишків на ЄКР. Після введення обмежень, певний час дані розміщував Секретаріат Президента Віктора Ющенка.

У Мінфіні про нинішню ситуацію нічого не знають. "Це новина, що не розміщується інформація і чому це відбувається, мені невідомо", - заявив РБК-Україна перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський, представляючи звіт про виконання держбюджету в 2014 році.

У відомстві відмовилися надати оперативні дані і порекомендували дочекатися загального звіту.

Показники виконання доходів і видатків бюджету публікуються на сайті міністерства із запізненням на місяць. Наприклад, в кінці лютого тільки з'явилися січневі дані. Порівняння з плановими показниками тут немає, представлена тільки динаміка в порівнянні з фактичними відрахуваннями минулого року.

Ігор Уманський

Згідно з цими даними, в загальний фонд скарбниці перераховано 19,3 млрд грн, що на 14% менше, ніж роком раніше. Менше надійшло податку на прибуток (-40%) за рахунок того, що частина податку тепер залишається у розпорядженні місцевих органів влади, акцизного податку з вироблених (-4,8%) та ввезених підакцизних товарів (-22,2%).

Не перерахував грошей в січні і Нацбанк. Зростання відбулося лише з податку на доходи фізосіб (на 4,7%) через те що за новим Бюджетним кодексом змінився його перерозподіл на користь центрального бюджету, і ПДВ (+3,6%).

"У січні план виконаний не був, в першу чергу, через те, що введені нові норми Податкового кодексу, нова звітність", - пояснив співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.

Державна фіскальна служба (ДФС) за січень відзвітувала тільки даними за відрахуваннями до зведеного бюджету, без деталізації виконання планів по податковому та митному напрямах.

У той же час, в Держмитниці РБК-Украина уточнили, що при плані Мінфіну в 8,72 млрд грн було перераховано на 10,5 млн грн більше.

У лютому ситуація вирівнялася, відзначає джерело в Мінфіні і, таким чином, вдалося перекрити недобір першого місяця року. Однак, чи виконаний план чи за результатами місяця він був відкоригований, що в останні кілька років відбувається регулярно, в міністерстві не повідомляють.

Відомо тільки, що митниця у лютому перевиконала планові показники майже на 4 млрд грн, перерахувавши до бюджету понад 15 млрд грн, податкова зібрала 19,6 млрд грн. Індикатив Мінфіну тільки в лютому перевиконаний на 24,8% - понад план до бюджету надійшло майже 7 млрд грн. В цілому за два місяці обсяг відрахувань в загальний фонд скарбниці перевищив 58 млрд грн, що на 3,6 млрд грн більше плану і на 26% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

У той же час, втрата підприємствами комерційних зв'язків зі східними регіонами призвела до скорочення оборотів компаній більш, ніж удвічі.
Так, за даними ДФС, в грудні надходження від Донецької області становили 611,8 млн грн, у січні - всього 433,37 млн грн, Луганській області - 147,3 млн грн і 130 млн грн, відповідно.

А вже в січні-лютому, за даними Держказначейства, підприємства Луганської області вже не отримували відшкодування ПДВ, хоча в грудні ще двом підприємствам податок на загальну суму 272 млн грн був повернутий.

Підприємства Донецької області в перший місяць 2015 року отримали понад 1 млрд грн відшкодування. Левова частка ПДВ - 786,7 млн грн - припала на ІСД і ММК ім. Ілліча. Вже в лютому обсяг повернення впав в 2,5 рази - до 448,15 млн грн. Більше половини відшкодовано "Азовсталі".

У прес-службі ДФС РБК-Україна повідомили, що повернення ПДВ здійснюється тільки тому бізнесу, який сплачує податки в бюджет України і має відкриті банківські рахунки на підконтрольній території. Разом з тим, всі суми проходять ретельну перевірку.

Інформація про бізнес, що має податкові борги, на сайті Держказначейства відсутня і досі. Хоча з 1 січня законодавство зобов'язує розкривати і такі дані. За словами джерела РБК-Україна, причина в ДФС, яка не надала в органи казначейства такий список підприємств, а також обсяг їх заборгованості.

"Проти керівництва навіть йде службове розслідування за невиконання норм законодавства. Минулого тижня тільки наказ підписаний", - сказав співрозмовник РБК-Україна.

Максим Мокляк

У ДФС, в свою чергу, відзначили, що виникла колізія - один закон зобов'язує розкривати інформацію про платника, іншого - забороняє, і поки це не буде врегульовано, такі дані публікувати ніхто не буде, оскільки вони є конфіденційними.

Втім, експерти вважають, що обмеження доступу до оперативних даних свідчить тільки про одне - уряду є що приховувати. "Про це свідчить і те, що Президент незадоволений результатами податкової реформи, чого і слід було очікувати, так як якщо не зробити справжню реформу, то нічого доброго не буде", - сказав старший економіст Центру CASE-Україна Володимир Дубровський.

Він зазначив, що, насамперед, відносини між платниками та контролюючими органами повинні бути такими ж, як у підприємців-"єдиноподатників", коли не знаєш інспектора в обличчя. Тобто все має бути максимально автоматизовано.

Колишній заступник міністра фінансів (уряд Миколи Азарова), президент Академії фінансового управління при Мінфіні Тетяна Єфименко вважає, що публікація в нинішніх умовах оперативної інформації щодо дохідної частини вимагає досконального вивчення причини несплати.

"Зараз потрібні інші форми менеджменту, обставини вимагають застосування антикризових методів і необхідно відмовлятися від системи планування, а платник повинен забезпечувати ті платежі, які йому не належать", - резюмувала Тетяна Єфименко.