Розумні люди хочуть жити в "розумному" місті. І будь-які ініціативи у цій сфері одразу ж привертають до себе увагу громадськості. Цим скористалися і столичні чиновники, які минулого тижня представили концепцію Kyiv Smart City. Тепер їм доведеться посилено шукати гроші на реалізацію цієї ідеї, інакше вона буде більше схожа на передвиборний піар.
Розумні люди хочуть жити в "розумному" місті. І будь-які ініціативи у цій сфері одразу ж привертають до себе увагу громадськості. Цим скористалися і столичні чиновники, які минулого тижня представили концепцію Kyiv Smart City. Тепер їм доведеться посилено шукати гроші на реалізацію цієї ідеї, інакше вона буде більше схожа на передвиборний піар.
Ідея життя в "розумному" місті підкуповує: ніяких черг і непотрібних папірців, повсюдний доступ до інтернету та міських сервісів. У "розумному" місті можна довіряти муніципальним службам і не боятися за власну безпеку.
Більшість розвинених світових столиць вже давно стали "розумними". За даними дослідження Juniper Research 2015, найбільш "просунуті" міста у світі - Барселона, Нью-Йорк, Лондон, Ніцца, Сінгапур. Вони по максимуму застосовують інформаційні технології для поліпшення життя городян. І оскільки технології розвиваються безперервно, теоретичної межі такого покращення немає.
Українські міста в топи таких рейтингів не потрапляють. У нещодавно опублікованому The Ecomonist списку Київ зайняв 132 місце з 140 і, таким чином, виявився одним з найбільш непридатних для життя міст. Експерти досить високо оцінюють рівень освіти киян, але "розбита" інфраструктура, і, головним чином, нестабільна політична обстановка погано впливають на міжнародний імідж української столиці.
У цьому році Київ взявся відновлювати своє "добре ім'я". Місцеві чиновники і ентузіасти влітку оголосили про розробку концепції Kyiv Smart City. А минулого тижня мер Києва Віталій Кличко представив цю концепцію під час дводенного заходу Kyiv Smart City Forum.
Згідно з концепцією, протягом наступних п'яти років Київ має стати спеціальною інвестиційною зоною, куди прийдуть приватні інвестиції. Передбачається створення міського креативного хаба, Smart Hub City, і освітнього майданчика Smart City School, де будуть "вирощуватись" і випробовуватися технологічні стартапи.
За роботою міської влади можна буде стежити онлайн завдяки відкритому бюджету та електронних закупівель товарів і послуг - відповідні портали тестуються вже зараз. В майбутньому жителі міста зможуть отримувати необхідні довідки онлайн, а надалі - взагалі від них відмовитися, так як всі дані про них будуть зберігатися в спеціальній системі. Планується в цілому спростити комунікацію між чиновниками і киянами.
Концепція також передбачає інтелектуальну систему управління транспортом, яка допоможе розвантажити київські дороги. Міський транспорт планується обладнати GPS-навігаторами, датчиками витрати пального. Численні датчики і камери відеоспостереження повинні з'явитися і на вулицях, а інтернет роздаватимуть навіть лавки в парках. Загалом, плани наполеонівські.
Справедливості заради варто сказати, що подібні ідеї озвучувалися в київських кабінетах чиновників і раніше. Ще два роки тому перспективи спільних проектів з керівництвом міста обговорювали представники великих міжнародних компаній, таких як Ericsson і IBM. Але всі ці ідеї упиралися в одне: грошей у міста не було.
За великим рахунком, немає їх і зараз. Під час свого виступу Віталій Кличко згадав, що в цьому році місту вдалося заощадити третину бюджетних грошей, і тепер їх можна буде витратити на розвиток інфраструктури і соціальної сфери.
Але компанії, які погодилися допомагати державі за проектом Kyiv Smart City, на ці гроші не розраховують. Під час форуму чиновники, бізнесмени та представники громадських організацій (всього - понад 200 осіб) підписали меморандум про співпрацю. Але інших правочинів за проектом, які б мали юридичну силу, місто поки не укладало.
Як розповів один з експертів стратегічної групи Kyiv Smart City, зараз покладаються основні надії на інвесторів, які побачать в ідеї "розумного" міста комерційний сенс. Компанія, яка вклала гроші в систему обчислення злочинців на вулицях, наприклад, може продавати їх поліції або приватним охоронним фірмам.
Представник компанії Huawei, яка вже реалізувала кілька проектів "розумних" міст в Південно-Східній Азії, зазначив, що це звичайна практика. У рамках київського проекту Huawei пропонує встановити на вулицях 5 тис. камер, які будуть самостійно визначати атипову картинку. Інформація з камер буде надходити у міський ситуативний центр - своєрідну диспетчерську, де буде вивчена і при необхідності спрямована поліції, пожежної або іншим службам. За оцінками Huawei, реалізація такої системи обійдеться в 150 млн дол.
"Ми готові допомогти Києву в залученні кредитів китайських банків під такий проект. Оскільки китайські банки в Україні не представлені, ми можемо виступити посередником", - розповів представник Huawei.
Поки найпоширеніша допомога, яку надає бізнес проекту Kyiv Smart City, - це ресурси. Наприклад, експерти компанії Innovecs, яка займається розробкою програмного забезпечення, брали участь у розробці концепції Kyiv Smart City. Надалі компанія планує виділяти людей для реалізації проектів: розробки open government та інших електронних сервісів.Такий же підхід і у багатьох інших.
В рамках Kyiv Smart City проводяться хакатони (перший був у вересні), учасникам яких пропонують, наприклад, написати для міста програму. Переможці отримують підтримку від міста і учасників проекту, які допоможуть йому просувати свою розробку. Натомість місто зможе використовувати її безкоштовно.
В майбутньому для фінансування Kyiv Smart City планується залучати урядові гранти інших країн і гроші від міжнародних фондів. Зараз проектом допомагає фонд "Відродження", але мова йде про невеликі суми.
Незважаючи на окремі успіхи, в цілому робота над проектом з боку виглядає хаотичною і не централізованої: хто що може, те і робить. Природно, у такому масштабному проекті розраховувати на все і відразу не вийде. Але без чітко визначених джерел фінансування проект "Києва-розумного міста" виглядає як передвиборний піар місцевих чиновників.