Місто, якого немає: чому концепція Kyiv Smart City поки виглядає як піар чиновників
Поки що форуми, аналогічні Kiev Smart City, лише декларують необхідні напрямки розвитку столичного мегаполісу
Розумні люди хочуть жити в "розумному" місті. І будь-які ініціативи у цій сфері одразу ж привертають до себе увагу громадськості. Цим скористалися і столичні чиновники, які минулого тижня представили концепцію Kyiv Smart City. Тепер їм доведеться посилено шукати гроші на реалізацію цієї ідеї, інакше вона буде більше схожа на передвиборний піар.
Ідея життя в "розумному" місті підкуповує: ніяких черг і непотрібних папірців, повсюдний доступ до інтернету та міських сервісів. У "розумному" місті можна довіряти муніципальним службам і не боятися за власну безпеку.
Більшість розвинених світових столиць вже давно стали "розумними". За даними дослідження Juniper Research 2015, найбільш "просунуті" міста у світі - Барселона, Нью-Йорк, Лондон, Ніцца, Сінгапур. Вони по максимуму застосовують інформаційні технології для поліпшення життя городян. І оскільки технології розвиваються безперервно, теоретичної межі такого покращення немає.
Українські міста в топи таких рейтингів не потрапляють. У нещодавно опублікованому The Ecomonist списку Київ зайняв 132 місце з 140 і, таким чином, виявився одним з найбільш непридатних для життя міст. Експерти досить високо оцінюють рівень освіти киян, але "розбита" інфраструктура, і, головним чином, нестабільна політична обстановка погано впливають на міжнародний імідж української столиці.
У цьому році Київ взявся відновлювати своє "добре ім'я". Місцеві чиновники і ентузіасти влітку оголосили про розробку концепції Kyiv Smart City. А минулого тижня мер Києва Віталій Кличко представив цю концепцію під час дводенного заходу Kyiv Smart City Forum.
Згідно з концепцією, протягом наступних п'яти років Київ має стати спеціальною інвестиційною зоною, куди прийдуть приватні інвестиції. Передбачається створення міського креативного хаба, Smart Hub City, і освітнього майданчика Smart City School, де будуть "вирощуватись" і випробовуватися технологічні стартапи.
За роботою міської влади можна буде стежити онлайн завдяки відкритому бюджету та електронних закупівель товарів і послуг - відповідні портали тестуються вже зараз. В майбутньому жителі міста зможуть отримувати необхідні довідки онлайн, а надалі - взагалі від них відмовитися, так як всі дані про них будуть зберігатися в спеціальній системі. Планується в цілому спростити комунікацію між чиновниками і киянами.
Концепція також передбачає інтелектуальну систему управління транспортом, яка допоможе розвантажити київські дороги. Міський транспорт планується обладнати GPS-навігаторами, датчиками витрати пального. Численні датчики і камери відеоспостереження повинні з'явитися і на вулицях, а інтернет роздаватимуть навіть лавки в парках. Загалом, плани наполеонівські.
Справедливості заради варто сказати, що подібні ідеї озвучувалися в київських кабінетах чиновників і раніше. Ще два роки тому перспективи спільних проектів з керівництвом міста обговорювали представники великих міжнародних компаній, таких як Ericsson і IBM. Але всі ці ідеї упиралися в одне: грошей у міста не було.
За великим рахунком, немає їх і зараз. Під час свого виступу Віталій Кличко згадав, що в цьому році місту вдалося заощадити третину бюджетних грошей, і тепер їх можна буде витратити на розвиток інфраструктури і соціальної сфери.
Але компанії, які погодилися допомагати державі за проектом Kyiv Smart City, на ці гроші не розраховують. Під час форуму чиновники, бізнесмени та представники громадських організацій (всього - понад 200 осіб) підписали меморандум про співпрацю. Але інших правочинів за проектом, які б мали юридичну силу, місто поки не укладало.
Як розповів один з експертів стратегічної групи Kyiv Smart City, зараз покладаються основні надії на інвесторів, які побачать в ідеї "розумного" міста комерційний сенс. Компанія, яка вклала гроші в систему обчислення злочинців на вулицях, наприклад, може продавати їх поліції або приватним охоронним фірмам.
Представник компанії Huawei, яка вже реалізувала кілька проектів "розумних" міст в Південно-Східній Азії, зазначив, що це звичайна практика. У рамках київського проекту Huawei пропонує встановити на вулицях 5 тис. камер, які будуть самостійно визначати атипову картинку. Інформація з камер буде надходити у міський ситуативний центр - своєрідну диспетчерську, де буде вивчена і при необхідності спрямована поліції, пожежної або іншим службам. За оцінками Huawei, реалізація такої системи обійдеться в 150 млн дол.
"Ми готові допомогти Києву в залученні кредитів китайських банків під такий проект. Оскільки китайські банки в Україні не представлені, ми можемо виступити посередником", - розповів представник Huawei.
Поки найпоширеніша допомога, яку надає бізнес проекту Kyiv Smart City, - це ресурси. Наприклад, експерти компанії Innovecs, яка займається розробкою програмного забезпечення, брали участь у розробці концепції Kyiv Smart City. Надалі компанія планує виділяти людей для реалізації проектів: розробки open government та інших електронних сервісів.Такий же підхід і у багатьох інших.
В рамках Kyiv Smart City проводяться хакатони (перший був у вересні), учасникам яких пропонують, наприклад, написати для міста програму. Переможці отримують підтримку від міста і учасників проекту, які допоможуть йому просувати свою розробку. Натомість місто зможе використовувати її безкоштовно.
В майбутньому для фінансування Kyiv Smart City планується залучати урядові гранти інших країн і гроші від міжнародних фондів. Зараз проектом допомагає фонд "Відродження", але мова йде про невеликі суми.
Незважаючи на окремі успіхи, в цілому робота над проектом з боку виглядає хаотичною і не централізованої: хто що може, те і робить. Природно, у такому масштабному проекті розраховувати на все і відразу не вийде. Але без чітко визначених джерел фінансування проект "Києва-розумного міста" виглядає як передвиборний піар місцевих чиновників.
