Голодні ігри: на чому заробляють українські банки

Банки шукають можливості для заробітку Банки шукають можливості для заробітку

Українські банки в незавидному положенні. Національний банк тисне посиленням нормативних вимог, гривня – нестабільністю, а позичальники – небажанням погашати кредити. Все це призводить до того, що банківська система несе серйозні збитки. За 2015 рік вони склали 66,6 млрд гривень. Цей рік особливого полегшення також не приніс: за підсумками 7 місяців банківський сектор втратив ще 9,3 млрд гривень. Втім, банки не здаються і прагнуть отримувати вигоду з усього. Іноді це призводить до появи нових послуг і стимулює розвиток цілих сегментів обслуговування. Але в деяких випадках виливається і в необґрунтовані побори з клієнтів.

План по валу, вал за планом

Умовно валові (операційні) доходи, отримані банками, можна розділити на процентні та комісійні. До перших відносяться доходи від кредитів, від розміщення коштів на рахунках в інших банках, від боргових інструментів (наприклад, за ОВДП) і від "побічних" операцій, таких як факторинг, лізинг тощо.

До комісійних відносять доходи, які одержують, наприклад, від обслуговування клієнтів, проведення операцій по їх рахункам, видачі готівки через касу, банкомати, за супроводження карткових рахунків.

Процентні доходи, за даними Нацбанку, займають в загальній структурі заробітку банків ключове місце. Їх частка на 1 серпня становила близько 78%. Але в силу того, що кредитування в країні, фактично, зупинилося, банки продовжують отримувати відсотки за рахунок старого кредитного портфеля, який природним шляхом скорочується, в той час як припливу нових позик немає.

"Процентні доходи залишаються ключовими. Але на відміну від останніх кількох років, в структурі доходів результат від торгових операцій має від'ємне значення, що викликано переоцінкою валютних активів та зобов'язань", - пояснює директор фінансового департаменту агентства IBI-Rating Ганна Апостолова.

При цьому банки все більше роблять упор на комісійні. Наприклад, якщо в 2011 році співвідношення процентних і комісійних доходів становило приблизно 6,5:1, то в 2016 році розрив скоротився до 5,4:1, а їх частка у загальному обсязі доходів на 1 серпня сягнула 17%. "Тренд зростання комісійних доходів намітився ще в посткризовому періоді (після 2009 року, - ред.). Саме тоді відбулося погіршення якості кредитних портфелів і намітилося зниження темпів кредитування", - говорить Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Витратити з розумом

Структура витрат банків стала більш «класичної». Згідно з офіційною статистикою НБУ, найбільший вагу займають процентні (близько 50%) та адміністративні витрати (трохи менше 20%). Однак чималу частку, як і раніше, складають і відрахування у резерви – на 1 серпня цей показник знаходився на рівні 19,8%.

"У зв'язку з погіршенням якості активів і з переходом на міжнародні стандарти фінзвітності, в 2015 році, втім, як і в 2014 році, відрахування на формування резервів під активні операції були досить суттєвими, внаслідок чого банківська система отримала збиток", - уточнила Ганна Апостолова.

Але при цьому обсяги коштів, які банки направляють на поповнення резервів, істотно знизилися. Наприклад, на початку 2015 року частка відрахувань у резерви перевищувала 49% всіх витрат. Таке зниження експерти пов'язують зі стабілізацією банківської системи.

У пошуках вигоди

Банкіри говорять, що системні фінустанови як і раніше, непогано заробляють на відсотках завдяки великим залишків на клієнтських рахунках до вимоги. "Банки по таких рахунках, як правило, не нараховують відсотки клієнтам зовсім, або ж вони мінімальні. І при досить високій вартості кредитних ресурсів виходить хороший дохід. Саме з цієї причини великі банки так б'ються на арені "зарплатних проектів", - розповідає директор департаменту маркетингу та сегментів UniCredit Bank Дмитро Коваленко.

З цієї ж причини досить "ласим" залишається для банків малий і середній бізнес, який в зв'язку з відсутністю довгих кредитних ресурсів, користується короткостроковими дорогими позиками, в тому числі, овердрафтами.

Паралельно банки конкурують в сегменті безготівкових платежів і карткових трансакцій. І це не означає, що операції зі зняття готівки збиткові. Адже банки-емітенти платіжних карток закладають свої витрати в тому чи іншому вигляді в карткові тарифи.

"Справа в тому, що при безготівкових розрахунках собівартість транзакцій істотно менше. Але, найголовніше, там виникає істотне джерело доходу – торговельно-сервісні підприємства. І банки в цьому випадку "не оббирають" цього "третього гравця", оскільки бізнес отримує клієнта, готового купувати товар і послуги, а маржа у магазинів і підприємств істотно перевищує банківські комісії в даному випадку", - пояснив РБК-Україна Дмитро Коваленко.

Також банки поступово збільшують спектр своїх послуг і їх монетизують. "Відбувається розширення розрахунково-касового обслуговування, з'являються нові сервіси, такі як консультації, послуги з гарантійним операціям і т. д.", - наводить приклад голова правління "Вектор Банку" Вадим Березовик.

Разом з тим, гонитва за дзвінкою монетою обертається тим, що стають платними послуги, які до цього мали мінімальну вартість, або і зовсім не тарифікувалися. "У першу чергу, це торкнулося найбільш масових операцій – операцій для фізичних осіб. При цьому мікроплатежі стають досить затратними. Вводиться оплата за інформаційні послуги, довідки, виписки", - уточнює Андрій Шевчишин.

Та це навряд чи можна назвати позитивною тенденцією. Клієнт, який не звик платити за конкретні операції, або одержувати їх безкоштовно в рамках пакетної пропозиції, тепер змушений розщедрюватися, що явно не додає банкам очок в його очах.

Притиснувши кишені

Вадим Березовик вважає, що в майбутньому банки продовжать шукати додаткові джерела заробітку, і скорочувати витрати. "Деякі учасники ринку скорочують свої мережі. Вони прораховують ефективність співробітника, окремо взятої точки продажу. І якщо є чіткі сигнали низької ефективності, збитковості, підрозділ ліквідуються", - пояснює керівник "Вектор Банку".

Ще один стійкий тренд - заміщення продуктів в офлайні на онлайн-канали. Це вимагає додаткових капіталовкладень, але за фактом дає відчутне скорочення витрат.

"Завдання будь-якого універсального банку – бути повноцінно представленим в digital. Тут гравці проходять хороший тест на правильно закладені архітектури систем автоматизації, можливості інтеграції онлайн-платформ з внутрішньою інфраструктурою, уміння побудувати хороший користувальницький інтерфейс, відстеження клієнтського досвіду", - перераховує переваги "онлайну" Дмитро Коваленко.

Робляться спроби використовувати та альтернативні канали. Як приклад, співпраця з фінансовими та нефінансовими посередниками, які допомагають банкам просувати свої продукти, що також дозволяє оптимізувати витрати і структуру персоналу.

Крім того, збільшується різноманітність пакетних пропозицій. Однак у цьому випадку виграє більшою мірою саме банк. Так, клієнт в теорії отримує економію, купуючи цілий набір послуг "оптом". Але в більшості випадків він користується лише малою частиною сервісів, в результаті переплачуючи за них, в той час як для банку – це як раз не ситуативний, а стабільний потік комісійних доходів.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top