Рік уряду Гройсмана. Економіка

Бізнес, в цілому, позитивно оцінив перший рік роботи уряду Володимира Гройсмана. Успіхи, в числі яких, збільшення мінімальної зарплати, відновлення співпраці з МВФ, поліпшення ситуації з оподаткуванням стали можливі не тільки завдяки Гройсману, але і попереднього уряду. У той же ж час прем'єр зараз опинився перед викликами, реалізації яких тепер буде повністю залежати від нього. Мова йде про пенсійну та земельну реформи.

Ані обстановка в Раді, ані очікування експертів не говорять про те, що після 14 квітня, коли в уряду скінчиться "імунітет", Кабінет міністрів буде відправлений у відставку. Але це не означає, що не буде точкових перестановок. Про це - у другій частині "Рік уряду Гройсмана. Економіка". Перша частина - тут.    

Вище середнього

Рік роботи економічного блоку уряду бізнес оцінює на 6 балів з 10. Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко наголошує, що рік виявився надзвичайно насиченим, відбулося чимало важливих змін, але перед Кабміном все ще стоїть багато завдань. "Навіть Арсеній Яценюк назвав Володимира Гройсмана найкращим прем'єр-міністром за всю історію України. В чому я погоджуся з Яценюком, так це в тому, що в економічній частині нинішній Кабмін - краще",- говорить голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Чи не вперше за останні роки представники бізнесу з симпатією відгукуються про прем'єра. "Прем'єр звертає увагу на внутрішнє виробництво, розвиток промисловості. Якщо попередній голова уряду "літав у хмарах", то Гройсман "ходить по землі" і їздить по підприємствам. Риторики поки багато, хотілося б більше справ, але він намагається розібратися, що потрібно зробити, щоб бізнесу було добре", - вважає Олійник.

Президент Центру економічного розвитку, радник президента Олександр Пасхавер називає Гройсмана "рішучим виконавцем": він бере на себе зобов'язання і намагається їх виконати. "Для мене це нове явище в політиці. За 25 років незалежності ми звикли чути тільки обіцянки", - уточнює Пасхавер.

На питання РБК-Україна чи задоволений сам Гройсман своєю роботою і діяльністю свого уряду, прем'єр відповів з погано прихованим бажанням здатися одночасно скромним і суворим, таким собі "хлопцем, який просто робить свою роботу". "Завжди треба бути самокритичним. Це дисциплінує. Я не буду давати персональних оцінок міністрам, десь є більший прогрес, десь – менше. Я намагаюся допомагати колегам і бути більш ефективними, комусь дякую, що мені допомагають", - каже прем'єр-міністр.

Незважаючи на заяви про самокритичність, ні сам Гройсман, ні міністри не говорять про "провали" за рік своєї роботи, а деякі заяви і зовсім носять маніпулятивний і популисткий характер. У цьому можна легко переконатися, взявши в руки брошуру "Рік роботи Кабміну Володимира Гройсмана: обіцяв-зробив". Там, наприклад, зазначається, що обіцянку відродити українську економіку виконано.

Після двох років падіння, до 2016 року економіка зросла на 2,3%. Перший віце-прем'єр-міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів неодноразово робив акцент на тому, що Кабмін зупинив падіння основних макропоказників і забезпечив стабілізацію Україні. Але це не тільки заслуга Гройсмана, але й двох урядів Яценюка. Є в цьому і заслуга Нацбанку: реформування почало давати результат, жорстка економія держвитрат, валютні обмеження, реструктуризація держборгу дають тепер можливість лібералізувати політику. "Одним з факторів зростання стало підвищення цін на світових ринках, але загальний фон реформ зіграв свою роль, будівництво показало високі темпи і результат тут, в тому числі, і за рахунок дерегуляції, яка найбільш інтенсивна в цій сфері", - пояснює Олександр Пасхавер.

У числі досягнень з розряду "прем'єр сказав, прем'єр - зробив"– підвищення соцсандартов, субсидії, дерегуляція, держпідтримка аграріїв, фінансування будівництва нового корпусу "Охматдиту". Але щорічний перегляд соцстандартів – зобов'язання Кабміну за законом, хоча Гройсман цілком заслужено може поставити собі в залік збільшення мінімальної зарплати вдвічі, до 3200 грн. Це активізувало не тільки споживчий попит, але і інфляцію, а також збільшило доходи Пенсійного фонду. Субсидії виплачувалися і при попередньому уряді, як і відбувалося фінансування будівництва корпусу дитячої лікарні. Теж саме і з дерегуляцією. А державна підтримка сільгоспвиробників – вимушена міра, так як на вимогу МВФ аграрії втратили пільговий режим ПДВ.

"3200 – начебто і непогана ідея, але адміністративними методами це не повинно робитися. Для наших підприємств це не було проблемою, зарплати і так були вище, але інші компанії говорили, що доводилося переводити людей на неповний робочий день або на півставки, таким чином, оптимізуючи витрати, - розповіла РБК-Україна Анна Дерев'янко. - У нас є питання і до того, як організована оплата праці працівників офісів з підтримки реформ, які працюють при міністерствах. Офіси фінансуються донорами, співробітники оформлені як приватні підприємці, що мінімізує витрати на сплату податків. Але якщо ви вже займаєтеся реформами, то почніть їх реалізацію з себе, адже це створює нерівні умови. Якщо не хочете, давайте змінювати законодавство і нехай такі умови поширюються на всіх".

Гроші люблять

Плюсом, принаймні таким його вважає влада, називається відновлення співпраці України з МВФ, яке до цього було практично на рік заморожено. Крім кредитних грошей від фонду Україна отримала доступ до макрофінансової допомоги Європейського союзу, а також кредитним гарантіям США. Більшість ініціатив Мінфіну було підтримано і у Верховній раді. Мова йде про зміни в Податковий і Бюджетний кодекс, що передбачають середньострокове бюджетне планування, поліпшення якості адміністрування податків. Скорочені повноваження районних податкових інспекцій, введена однорівнева система оскарження рішень Державної фіскальної служби, розширені можливості електронного кабінету платників.

Революційним для бізнесу рішенням став запуск з 1 квітня Єдиного електронного реєстру відшкодування ПДВ. У публічному доступі тепер знаходиться вся інформація про перевірки, обсяги заявок на повернення ПДВ, статус компанії. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, блокував запуск цього реєстру глава ГФС Роман Насіров, нині відсторонений від виконання службових обов'язків.

Тепер, коли Насіров вже більше місяця перебуває під слідством, Данилюк активізував свою діяльність у податковому напрямку. Мінфін нарешті отримав результати звіту щодо виконання ключових показників ефективності (KPI) Державної фіскальної служби. В його розпорядженні також з'явились перші результати аналізу відшкодування ПДВ за 10 місяців 2016 року. Було перевірено 100 підприємств за параметрами сум повернення, хронології і термінів відшкодування. "Результати аналізу вказують на наявність можливих порушень Податкового кодексу посадовими особами ГФС і казначейства", - заявив міністр Данилюк.

У 72 компаній хоча б в одному місяці було необґрунтовано зменшено суму відшкодування ПДВ (ймовірний обсяг недоотриманого бізнесом ПДВ - 3,2 млрд грн), у 50 підприємств – порушені строки формування висновків ГФС, що є підставою для казначейства для задоволення заявку бізнесу, у 72 зі 195 випадків були порушені максимально допустимі терміни повернення ПДВ. 10 платникам з останніх 72 сума відшкодування не виплачувалася 100-300 днів, незважаючи на позитивний висновок ГФС.

Мінфін вже приступив до аналізу інформації за весь 2016 рік і перший квартал 2017 року. Результатом цього стануть спецперевірки. За даними РБК-Україна, Мінфін має намір провести комплексний аудит діяльності ГФС: для перевірок KPI, баз даних.

За словами Дмитра Олійника, бізнес давно ратував за відкритий реєстр відшкодування ПДВ, як можливість мінімізації корупції навколо цього питання, але поки немає повної інформації і даних в динаміці, говорити про "перемогу" зарано.

Поки що Данилюку не вдалося реалізувати ідею з запуском нової Служби фінансових розслідувань замість ліквідованої податкової міліції. Його законопроект після схвалення урядом вже півмісяця лежить в Адміністрації президента і там поки особливо не поспішають виносити документ на розгляд Нацради реформ, як це було обіцяно президентом. А перший заступник голови АП у своєму Facebook вже почав критику законопроекту Мінфіну. Наприклад, Шимківу незрозуміло навіщо СФР спецзасоби - шоломи, наручники, електрошокери, коні, собаки – якщо служба заявлена як аналітична та демилитаризированная. "Це більше схоже на службу фетиш розваг", - іронізує він.

Як раніше повідомляло РБК-Україна, в парламенті готується альтернативний законопроект. Не виключено, що саме він і ляже в основу створення нової служби.

Також не вдалося Мінфіну домогтися легалізації грального бізнесу та видобутку бурштину, прийняття в парламенті законопроект про уповноважених економічних операторів, щоб спростило митний контроль для бізнесу. В цілому з реформою митниці також все дуже дивно. Її планують звести до ліквідації митниць на місцях, зате в досягнення записується запровадження "єдиного вікна" при оформленні вантажів, створення "чорних сотень" для пошуку корупціонерів, однак про результати цих "нововведень" нічого не відомо. "Недостатню ефективність показала система "єдиного вікна", необхідно її удосконалення", - відзначають в ЄБА.

Чим займається віце-прем'єр Степан Кубів бізнес однозначно відповісти не може, відзначаючи достатню його пасивність у вирішення проблем, властивості пообіцяти і нічого не зробити. Тому бачать необхідність у зміні керівника економічного блоку. "У Кубіва "коротке плече" планування, багато імітації роботи, але в цілому економікою реального сектора він не займається. Экономблок потребує людини з характером, який би мислив стратегічно", - вважають представники бізнесу.

Хоча якщо в цілому оцінювати роботу МЕРТ за рік, то вона швидше позитивна, але це не заслуга Кубіва. Запущена реформа держпідприємств, але так і не реалізована "велика приватизація", запрацювала система електронних закупівель Prozorro. Завдяки ініціативі торгового представника України Наталія Микольська розроблена Експортна стратегія, про яку десятиліттями тільки говорили. Тепер бізнес чекає її імплементації, зокрема, передбачається створення Експортно-кредитного агентства, однак МВФ не особливо підтримує цю ідею і поки що це питання так і "підвисло".

Протягом року підписано і ратифіковано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, отримані додаткові квоти на експорт продукції до ЄС у рамках ЗВТ з Євросоюзом, активізовано переговорний процес про вільну торгівлю з Ізраїлем. Торговий представник разом з бізнесом шукає нові ринки збуту української продукції, таким чином, заміщаючи ринок Росії і постійне блокування з боку РФ торгівлі не тільки з цією країною, а і з країнами Азії, обмежуючи транзит.

Серед позитивів в Європейській бізнес асоціації називають скасування держрегулювання цін. З жовтня це реалізовується у вигляді пілотного проекту, але в прес-службі МЕРТ РБК-Україна розповіли, що призупинення держрегулювання цін істотно не вплинула на динаміку цін на ринку і споживчі настрої. Тому МЕРТ буде рекомендувати уряду скасувати норму щодо регулювання, що діє з 1996 року.

Реформам несть числа

Провальною на даний момент можна назвати роботу уряду в напрямку пенсійної реформи. За рік в Кабміні так і не змогли не те, щоб подати відповідний законопроект до парламенту, а навіть розпочати роз'яснювальну роботу з громадянами та депутатами про необхідність реалізації такої реформи. Вже який рік МВФ вимагає від України її проведення, і таке зобов'язання "кочує" з одного Меморандуму в інший. У той же час керівництво держави зобов'язалося прийняти цю реформу вже до кінця квітня.

Широко про пенсійну реформу уряд почав говорити всього 2-3 тижні тому, явно готуючи позитивний політичний грунт, на якому не може і не повинна прорости ідея дострокового зняття з посади діючого складу уряду. На своїй прес-конференції Гройсман заявив, що пенсійна, як і земельна реформа, яка також входить в список "вічних обіцянок" України, будуть прийняті до кінця липня. З 1 січня 2018 року зміни повинні запрацювати. Відзначимо, що в Меморандумі чітко написано, що реформа повинна мати "новий набір варіантів виходу на пенсію з широким діапазоном пенсійного віку, ніж діючий".

Однак в уряді категоричні – підвищення пенсійного віку не буде. Натомість передбачається перегляд стажу, необхідного для виходу на пенсію, збільшення розміру ставки ЄСВ для роботодавців, на чиїх предприємствах погіршуються умови праці, зростає травматизм та рівень профзахворювань, заміна механізму відшкодування пенсій за віком на пільгових умовах на сплату роботодавцем підвищеного ЄСВ, запровадження, з 2019 року, накопичувальної системи для окремих категорій

Реформою прем'єр-міністр називає і підвищення з 1 жовтня пенсійних виплат через процедуру "осучаснення", тоді ж планується скасувати та їх оподаткування. Якщо зараз за основу при розрахунку пенсій береться середня зарплата за 2007 рік, то у Кабміні планують виходити від показника 2014-2016 років. Мова йде про 3764 грн. При цьому розмір мінімальної пенсії не буде прив'язаний до соцстандартів, зокрема прожиткового мінімуму, а складе 40% від мінімальної зарплати (зараз це 1280 грн). Остаточних розрахунків механізму "осучаснення" пенсій ще немає, але за попередніми даними, в жовтні-грудні для цьогу додатково буде потрібно майже 12 млрд грн і торкнеться 5,6 млн пенсіонерів з 12 мільйонів. Діапазон підвищення – від 50 грн до понад 1000 грн.

Нинішній склад Кабміну не гірше попереднього, вважає бізнес, і глобально переформатовувати його не має сенсу, оскільки очевидно, що тоді ще, мінімум на рік, реалізація реформ загальмується. "Якщо б вони взагалі нічого не робили, тоді – так, а так тільки півроку може піти на те, щоб "в'їхати" в суть проблем, - вважає Ганна Дерев'янко. – Кожен рік міняти не можна, термін повинен бути хоча б 3-4 роки".

Хоча в самому уряді зазначають - якщо нікого не змінять, це буде дуже дивно. Зараз є питання щодо ефективності та відповідності займаним посадам до міністра енергетики Ігоря Насалика, міністра АПК Тараса Кутового. "З Насаликом і так все зрозуміло, а по АПК, у контексті необхідності запуску ринку землі, там знадобиться хтось сильніший, - говорить співрозмовник РБК-Україна в уряді. - Не може так далі тривати ситуація навколо "Нафтогазу" і Мінекономіки, із-за чого НАК просто не може нормально працювати. Починаючи з тієї історії з зміною статуту в минулому році (МЕРТ у вересні 2016-го, без відома "Нафтогазу", змінив статут компанії та ПАТ "Укртрансгаз", фактично, забравши право керування оператором ГТС – ред.) до нинішньої теми зі зміною складу наглядової ради. І справа не в Кубиві, а в тій групі, яка Андрія Коболєва (голова правління НАК. - ред.) через Мінекономіки "мочить"".

Втім, поки Володимир Гройсман не заявляв про свій намір позбутися когось із діючих міністрів. Але ця ситуація цілком може змінитися, коду уряд виступить з доповіддю в Раді, і тема відставки Кабміну відійде на другий план. Зараз у Раді немає ні бажання, ні голосів направляти Кабінет Гройсмана у відставку, але це не означає, що депутати не захочуть поміняти когось із міністрів.