Іспанська неурядова організація "Цівіо" (Civio Foundation) представила результати дослідження про доступність ліків у світі. Підсумком досліджень став сайт "Medicamentalia", на якому представлено порівняння цін на 14 основних ліків в 61 країні світу (в основному, в країнах, що розвиваються). Дослідження фінансувалися Європейським центром журналістики (European Journalism Centre) та Фондом Білла і Мелінди Гейтс (Bill & Melinda Gates Foundation).
Іспанська неурядова організація "Цівіо" (Civio Foundation) представила результати дослідження про доступність ліків у світі. Підсумком досліджень став сайт "Medicamentalia", на якому представлено порівняння цін на 14 основних ліків в 61 країні світу (в основному, в країнах, що розвиваються). Дослідження фінансувалися Європейським центром журналістики (European Journalism Centre) та Фондом Білла і Мелінди Гейтс (Bill & Melinda Gates Foundation).
Для порівняння цін дослідники з "Цівіо" використовували і суттєво розширили базу даних, розроблену некомерційною організацією Health Action International (HAI), яка займається розвитком систем охорони здоров'я по всьому світу. У ній були зібрані дані про ціни на 14 основних лікарських засобів: діазепам, парацетамол, котримоксазол, атенолол, глібенкламід, диклофенак, цефтріаксон, каптоприл, амоксицилін, амітриптилін, ципрофлоксацин, омепразол, сальбутамол та симвастатин. При цьому, відомості про ціни були зібрані для ліків з однаковим вмістом діючої речовини, лікарської форми і з урахуванням упаковки.
В базі даних міститься інформація про ціни на ці лікарські засоби за період з 2001 по 2015 рік, з урахуванням інфляції і різниці курсів валют. В цілому дослідники та журналісти заповнили даними майже 60 тисяч осередків. З метою зручної і коректної візуалізації даних, дослідники вивели формули, одна з яких зводить дані по кожному препарату з 2001 по 2015 рік з урахуванням інфляції та різниці курсів до т. зв. середньозваженої ціни (СЦ, Median Price reference). Використовувати цей показник запропонувала організація HAI. Він показує співвідношення ціни на конкретні ліки в конкретний період у певній країні з середньою референтною ціною, яку на цей період встановила міжнародна дослідницька організація у сфері охорони здоров'я MSH. Введення цього показника дозволяє зіставити ціни на ліки в різних країнах, незалежно від їх абсолютного значення, яке змінюється по роках.
Другий показник, який дослідники проаналізували – це цінова доступність ліків. Тобто час, який необхідно опрацювати громадянину кожної країни, щоб придбати той або інший препарат. В цьому випадку ціни на ліки порівнювалися з зарплатою низькооплачуваного державного службовця після сплати податків за відповідні періоди. Таку методологію також запропонувала використовувати HAI, щоб уникнути великого розльоту цифр в країнах.
В обох випадках в якості ціни на конкретні ліки була використана ціна на генерик (непатентованный лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату, на активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ), у якого закінчився термін патентного захисту; може випускатися будь-якою фармацевтичною компанією, як під міжнародними непатентованими найменуванням, так і під комерційних (торгових) назвою). При цьому підсумкові дані порівнювалися в двох системах координат: комерційний ринок ліків (прямі покупки ліків в аптеках) і ринок з урахуванням реімбурсації вартості ліків з боку держави або страхових компаній.
Всі країни, ціни на ліки в яких порівнювала "Цівіо", розділені на регіони – Африканський, Південноамериканський, Азіатський і Європейський. Механізм, представлений на сайті "Медікаменталія", дозволяє сортувати дані по регіону, окремого ліків, СЦ і іншим показникам.
В Європейському регіоні дані порівнюються для таких країн, як Бельгія, Німеччина, Італія, Молдова, Росія, Іспанія та Україна.
Виходячи з даних, представлених на сайті для Європейського регіону, в Україні – найнижчі ціни практично на всі ліки, навіть порівняно з Молдовою і Росією, не кажучи вже про Німеччину, Бельгію і Італію.
Так, наприклад, амоксицилін (напівсинтетичний антибіотик широкого спектру дії групи пеніцилінів) в Україні продається за середньозваженою ціною, яка 4,38 рази вище референтної. Для порівняння, СЦ для амоксициліну в Росії перевищує реферетную ціну в 4,9 рази, в Італії майже 8,8 разів, а в Німеччині – в 25,6 разів.
СЦ атенололу (застосовується при лікуванні захворювань серцево-судинної системи) в Україні менш ніж у три рази перевищує референтну, тоді як у сусідній Молдові СЦ для цього ліки вище референтної ціни в 5,44 рази, а, наприклад, в Бельгії – в 15,3 рази.
Аналогічно в Україні більш низькі ціни на ципрофлоксацин, діазепам, диклофенак, глібенкламід.
При цьому СЦ на антибіотик цефтріаксон в Україні практично дорівнює референтній, в той час як у Бельгії середньозважена ціна на нього вища, ніж референтна майже в 20 разів, а в Німеччині – майже 60. А бронхорозширюючий аерозоль, який за середньозваженою ціною в Україні всього на 55% дорожчий по відношенню до референтної ціни, має майже однакову СЦ для всіх країн, крім Бельгії та Німеччини. Там СЦ на ці ліки в 3 і 8 разів відповідно перевищує референтну ціну.
Виключенням стали лише каптоприл (ліки, що застосовується при гіпертонії, в першу чергу, нирковій) – на нього СЦ в Україні вище СЦ в Молдові та Росії, але нижче СЦ у всіх країнах ЄС, антибактеріальний засіб ко-тримоксазол і гіполіпідемічний препарат симвастин, на які середньозважена ціна в Україні виявилася вищою, ніж в Іспанії, і омепразол (лікарський засіб, що пригнічує секрецію шлункової кислоти і використовується в лікуванні виразок шлунка і синдрому Золлінгера-Еллісона), СЦ на яке в Україні на 25% вище, ніж в Росії, але проте в десять і більше разів нижча, ніж у країнах ЄС
Якщо ж порівняти одночасно середньозважені ціни на всі ліки, то очевидно, що ліки в Україні за загальним рівнем цін значно доступніші, ніж навіть в Молдові та Росії, не кажучи вже про Бельгію, Німеччиню і Італію.
Низькі ціни, втім, не забезпечують доступність ліків в Україні на рівні європейських країн. У разі, якщо мова йде не про прямі покупки ліків в аптеках, а про систему забезпечення громадян ліками за допомогою системи реімбурсації з боку держави або страхових компаній (за наявності виписаного рецепту), Україна за загальним рівнем середньозважених цін програє Бельгії та Іспанії, хоча і трохи випереджає Німеччину, Італію, Молдову і Росію. Це викликано тим, що в західних країнах системи реімбурсації знижують рівень ціни ліків до референтної або навіть нижче (тобто європейці платять за ліки не всю вартість, а частину). А деякі ліки, при необхідності, взагалі надаються на безоплатній основі. З іншого боку, низький рівень цін на ліки в Україні в цілому при їх закупівлі для медичних установ дозволяє знизити середньозважену ціну в порівнянні з іншими країнами Європейського регіону.
Гірша ситуація з доступністю ліків в Україні виглядає, якщо порівнювати ліки не за абсолютними цінами, а за час, який потрібно витратити громадянину, щоб заробити на ліки. Якщо мова йде про систему державної або страхової медицини, то Україна тут повністю програє західним країнам, перебуваючи приблизно на рівні Росії. Гірша ситуація з доступністю ліків в умовах реімбурсації – тільки в Молдові. Наприклад, щоб придбати ко-тримоксазол, українцю доведеться працювати 4 години, а бельгійцю, німцю і італійцеві – менше години.
При прямих покупках ліків в аптеках українцю доводиться витрачати більше робочого часу, щоб забезпечити себе ліками, порівняно з бельгійцем, німцем, італійцем чи іспанцем. Однак тут, за рахунок більш низького рівня цін на ліки в Україні, ця різниця не така значна. А по деяких препаратах, українці в більш вигідному становищі не тільки порівняно з громадянами Молдови та Росії, але і в порівнянні з європейцями.
Для покупки амоксициліну українцю треба працювати 4 години, росіянину – 5, італійцеві – 1, а німцю – 2.
Для покупки цефтріаксону українцеві, росіянину, італійцеві і бельгійцю треба пропрацювати 1 годину, іспанцеві – 2 години, а німцю – 4.
Для покупки сальбутамол бельгійцю, італійцеві й іспанцеві треба пропрацювати близько години, німцеві – 2 години, українцю – 4, росіянину – 7 годин, а громадянину Молдови – більше двох днів.