Люди, які давно знають Петра Порошенка, характеризуючи його, завжди підкреслюють кілька рис президента - бажання все контролювати, жадібність і довіру тільки "своїм людям". За минулий рік українські політики, чиновники та олігархи дуже добре відчули кожну з цих рис Петра Олексійовича.
Люди, які давно знають Петра Порошенка, характеризуючи його, завжди підкреслюють кілька рис президента - бажання все контролювати, жадібність і довіру тільки "своїм людям". За минулий рік українські політики, чиновники та олігархи дуже добре відчули кожну з цих рис Петра Олексійовича.
Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ тепер можуть багато розповісти про жадібність Порошенко. Кожен з них відчув, що президент розуміє під словом "деолігархізація".
На початку року Ігор Коломойський був ледь чи не другою за впливовістю людиною в країні. Зараз він лає президента з Женеви, а його колишній заступник Геннадій Корбан коротає дні в СІЗО. Тим часом, "Укртранснафту" став контролювати менеджмент глави держави.
Рінат Ахметов змушений був вивчати історію компанії "Укрнафтогазздобич". Виявилося, що на початку 2000-х нею володів нинішній президент, і тоді її у нього "віджали". У підсумку Ахметову довелося платити за гріхи колишніх власників компанії Нестора Шуфрича і Миколи Рудьковського.
Дмитру Фірташу довелося "злізти з потоків" Одеського припортового заводу, які поділили президент і прем'єр.
Порошенко чітко дав зрозуміти колегам по списку Forbes - на державних потоках в цій країні буде "сидіти" тільки він і його команда, в яку поки входити прем'єр Арсеній Яценюк.
Але жодну з трійки найбільших ФПГ Порошенко за рік не добив. Ахметов зберіг всі активи свого енергохолдинга ДТЕК, хоча команда президента не приховує, що не проти через Антимонопольний комітет змусити його позбутися як мінімум від Західенерго.
Коломойський як і раніше впливає на "Укрнафту" і "б'ється" з НБУ в питанні докапіталізації "Приватбанку".
Фірташ домігся зняття арешту з частини своїх активів, у тому числі газу, закачаного в державні газосховища.
Загальна загроза змусила трійку олігархів помиритися, а адже ще в минулому році вони публічно воювали один з одним. Тепер трійця виношує плани дострокових парламентських виборів.
Фінал протистояння Порошенко і "трійки", швидше за все, стане зрозумілим вже в наступному році. Або президент поставить олігархів "в стійло", або вони доб'ються того, щоб він став "другим Ющенком".
Прем'єр-міністр сповна відчув прагнення Порошенка до повного контролю за всіма процесами в країні. Це вилилося у створення "стратегічної ради" з Порошенко, Яценюка, Олександра Турчинова, Володимира Гройсмана, Бориса Ложкіна та Арсена Авакова. З літа нинішнього року "рада" регулярно збирається на Банковій з ключових питань.
До цих пір залишається загадкою, як президент зміг перетягнути на свій бік Олександра Турчинова, але факт: за рік Олександр Валентинович став більшою мірою соратником Порошенка, ніж партнером Яценюка.
Весь рік команда президента виношувала плани по зміні прем'єра, але Яценюк зберіг посаду. Більше того, він зміг успішно перевербувати частину міністрів, які отримали свої посади за квотою БПП та інших учасників коаліції. Наприклад, міністра фінансів Наталія Яресько та міністра соціальної політики Павла Розенка. Єдиним незручним членом Кабміну для прем'єра залишається глава Міненерго Володимир Демчишин.
Крім цього Яценюк зараз користується лояльністю "трійки" олігархів, для якої він - остання перешкода на шляху посилення президента.
За рік він зміцнив свій вплив на силову вертикаль. Президент домігся заміни складнопрогнозуємої Валентина Наливайченка в кріслі голови СБУ відданого йому особисто Василя Грицака. Віктор Шокін зберіг крісло Генпрокурора. Але остаточно конструкцію завершити чолі держави поки що не вдалося - Арсен Аваков все ще зберігає посаду глави МВС.
Таким чином, у питанні контролю над Кабміном президент поки що тільки на півдорозі до успіху.
Борючись з Коломойським і Яценюком, Порошенко виплекав нову силу - Михайла Саакашвілі. За рік екс-президент Грузії пройшов шлях від члена Ради реформ при президентові до самого популярного політика країни і ключового претендента на крісло прем'єра.
З великою ймовірністю в наступному році Саакашвілі створить свою партію. Порошенко поки що не заважає голові Одеської ОДА. Адже той ще як мінімум 9 років не зможе бути президентом - Конституція не дозволяє. Правда, не факт, що на посаді прем'єра Саакашвілі буде для Порошенка зручніше Яценюка.
У 2015 році президента з гріхом навпіл вдавалося контролювати парламент. Але з критичних питань глава держави все більше залежить від голосів двох депутатських груп: "Волі народу" Ярослава Москаленка та "Економічного розвитку" Віталія Хомутинніка.
У той же час "малі фракції" коаліції - "Самопомочь" і "Батьківщина" - все частіше намагаються грати в самостійні ігри. Це не дивно, адже у їх лідерів Андрія Садового та Юлії Тимошенко є президентські амбіції.
До кінця наступного року обидва політики почнуть готуватися до президентської кампанії. А значить, Порошенко доведеться вибирати - або відправляти парламент на перевибори, або ж переформатовувати коаліцію.
Ставка Порошенка на "своїх людей" призвела до того, що весь нинішній рік в оточенні Порошенка йшла боротьба за вуха президента". Його найближчі соратники Ігор Кононенко, Борис Ложкін і давній друг Костянтин Григоришин воювали один з одним за можливості впливати на кадрові рішення і контроль над грошовими потоками. найзапекліша боротьба точилася між Ложкіним і Григоришиним.
Її підсумком стало посилення Кононенко. Фактично зараз Ігор Віталійович грає в команді Порошенко роль, яку при "ранньому Януковичі" грав Андрій Клюєв. Кононенко "курує дії "силовиків", відповідає за збір голосів у парламенті і займається партійним будівництвом БПП.
Тим не менш, Ложкін і Григоришин зберегли вплив на президента. Найімовірніше у наступному році конфлікти між трійцею посиляться, і тоді Порошенко доведеться пожертвувати кимось із них. Багато в чому це визначить долю олігархів, Ради і уряду.