Майже половина українських шкіл призупинили навчальний процес з-за високого рівня захворюваності на грип. Місцева влада в багатьох регіонах, не чекаючи епідемії, вирішили ввести подібні обмежувальні заходи. Це дозволило знизити захворюваність дітей на грип на 10%, повідомляють чиновники. Найчастіше подібні обмежувальні заходи влади називають карантином. Про те, в чому різниця між цими поняттями, хто має право вводити карантин і при яких умовах розповіла РБК-Україна головний позаштатний епідеміолог Моз України Ірина Колеснікова.
Майже половина українських шкіл призупинили навчальний процес з-за високого рівня захворюваності на грип. Місцева влада в багатьох регіонах, не чекаючи епідемії, вирішили ввести подібні обмежувальні заходи. Це дозволило знизити захворюваність дітей на грип на 10%, повідомляють чиновники. Найчастіше подібні обмежувальні заходи влади називають карантином. Про те, в чому різниця між цими поняттями, хто має право вводити карантин і при яких умовах розповіла РБК-Україна головний позаштатний епідеміолог Моз України Ірина Колеснікова.
РБК-Україна: Коли в Україні буде оголошена епідемія грипу?
Ірина Колеснікова: Це станеться, коли поріг захворюваності перевищений на 50%. На сьогодні (21 січня, - ред.) це сталося тільки в Донецькій області. Епідемічний поріг вважається не тільки для всієї області, але для кожного населеного пункту і вікової групи окремо. Тому десь обмежувальні заходи можуть запроваджуватись, а десь ще немає. Як наслідок, цілком зрозуміла стурбованість людей, коли вони питають про те, чому у нас не закрили школи, а десь закрили.
РБК-Україна: У багатьох областях уже перевищено епідемічний поріг.
Ірина Колеснікова: Поки тільки ще в Рівненській області, і то трохи більше, ніж на 16 %. Для того, щоб зафіксувати епідемію, має відбутися широкомасштабне поширення вірусу, щоб епідемічний поріг було перевищено в усіх вікових групах. Давати прогнози про те, чи буде епідемія грипу чи ні - складно. Вірус грипу - на другому місці по своїй мінливості після вірусу імунодефіциту людини.
РБК-Україна: Якщо поріг не перевищено в усіх вікових групах, то може бути оголошена епідемія?
Ірина Колеснікова: Немає. Це буде вважатися тільки ускладненням епідемічної ситуації. Тому епідемії грипу може і не бути в Україні в цьому сезоні.
РБК-Україна: Як часто в Україні виникають епідемії грипу?
Ірина Колеснікова: З 2009 року в Україні не було епідемій грипу.
РБК-Україна: Тому що надають ефект запобіжні заходи, як, приміром, чинний в Києві карантин?
Ірина Колеснікова: У нас не кожен рік фіксується епідемія грипу. Я не вважаю, що обмежувальні заходи дадуть ефект. Вони просто відстрочать зростання захворюваності. Як тільки діти вийдуть в школу, вони відразу почнуть хворіти. Не має значення, коли діти будуть хворіти - зараз або через тиждень, або через два. Ми ж не можемо тримати вдома до травня.
Але зараз під час обмежувальних заходів гостро постало питання "А з ким же залишати дітей удома?" Зараз діти, як правило, або йдуть з батьками на роботу, або залишаються вдома одні.
Але багато забули про таке поняття як "дитина вулиці", "дитина без нагляду". Це такі діти, які більшу частину дня знаходяться без нагляду дорослих. Це привід розглядати органами соціальної опіки і суду питання про позбавлення батьківських прав. Формально це привід.
Крім того, в нинішній ситуації є ще один цікавий момент. Ні в одному нормативно-правовому акті не зазначено, коли саме вводиться карантин і що саме може бути закрито, приміром, чи дитсадки, або школи, або якісь інші заклади.
За українським законодавством, карантин має право вводити тільки Кабінет міністрів своїм розпорядженням. Мало того, він вводиться тільки при особливо небезпечних інфекціях. Грип не відноситься до особливо небезпечних інфекцій, ні навіть до небезпечних інфекцій. До подібних захворювань може бути віднесений тільки пандемічний грип. Нині поширені віруси грипу в Україні не є пандемическими, це сезонні віруси.
РБК-Україна: Але хіба бурхливий зараз в Україні штам грипу А/H1N1 Каліфорнія не є пандемічний?
Ірина Колеснікова: Цей штам вже не є пандемічний. Він виник у 2009 році. Тоді він був пандемічний. Тоді він поширився за півроку на більш ніж 200 країн світу і зарубіжних територій. В історії Всесвітньої організації охорони здоров'я це було найбільш швидке поширення грипу. Тоді також вперше в історії ВООЗ був оголошений найвищий рівень пандемії. Але з 2010 року цей штам став звичайним сезонним. З того часу в українців пропав настороженість до цього штаму. Але в цьому році вони знову стали серйозно їм хворіти. Причому найбільше стали хворіти в тих областях, які в 2009 році були найменше залучені в епідемію.
РБК-Україна: Тоді що ж вводять в столиці та регіонах, якщо не карантин?
Ірина Колеснікова: Правильно це називається разграничительно-обмежувальні заходи. Це роз'єднання, це не карантин. Карантин застосовуються тільки в разі особливо небезпечних захворювань по відношенню до хворих і контактували з ними людям.
У нас же зараз проводиться обмеження спілкування.
РБК-Україна: Але на сайтах органів влади зараз часто пишуть про введення карантину.
Ірина Колеснікова: Дуже шкода, що чиновники не знають українського законодавства.
РБК-Україна: В чому різниця між карантином і обмежувальними заходами?
Ірина Колеснікова: Тут можна згадати приклад з вірусом Еболи. При карантин вводиться повна ізоляція хворих та контактуючих з ними людей. Допускаються тільки медичні працівники в захисному одязі. Крім того, виписка пацієнтів проводиться лише після повного одужання, тобто, коли вони не становлять загрози для оточуючих. Крім того, при карантині проводиться дезінфекція всього і вся. Також при карантин вводиться заборона на в'їзд і виїзд з країни.
РБК-Україна: Чому смерті в Європі фіксуються практично тільки в Україні?
Ірина Колеснікова: Це пов'язано з низькою обращаемостью до лікарів. Крім того, зараз в Україні низький рівень довіри до уряду. Автоматично, коли у населення низький рівень довіри до уряду, то зазначається і низький рівень довіри до офіційної медицини. У таких випадках населення згадує про народній медицині, загартовування. Але те ж загартовування має бути способом життя. Не можна ось зараз зайнятися загартовуванням і сподіватися, що у другу хвилю грипу не захворієте.
РБК-Україна: чи Є у вас інформація про захворюваність на грип на окупованих територіях Донбасу?
Ірина Колеснікова: У нас немає таких даних. Ми намагаємося їх дістати через міжнародні організації ВООЗ, ЮНІСЕФ та "Червоний Хрест". Це складно отримати, але ми вже неодноразово озвучували такі прохання.
РБК-Україна: Наскільки відомо, щороку виробники вакцин від грипу змінюють її склад. Чому так відбувається?
Ірина Колеснікова: Жителі Північної півкулі знаходяться трохи в кращій ситуації, ніж Південного. Як правило, зараз, в січні, в Південній півкулі лише починають циркулювати віруси грипу, які дійдуть до жителів Північного восени.
Існує світова система нагляду за грипом, в яку входять національні центри грипу більш ніж в 100 країнах, в тому числі, і в Україні. Дані про те, які віруси грипу циркулюють у Південному і Північному півкулях, зразки виділених від хворих людей вірусів з національних центрів грипу, надходять в чотири референс-лабораторії ВООЗ, розташовані в США, Великобританії, Японії та Австралії.
Відповідно, після вивчення надійшли вірусів, дані від референс-лабораторій передаються виробникам вакцин. Протягом червня-липня вони тестують, ліцензують і виробляють вакцини від грипу з тим, щоб у жовтні-листопаді ми могли провести вакцинацію.
Раніше провести вакцини не можна, оскільки кожен рік змінюються штами грипу, які циркулюють у світі. В цьому році розроблені вакцини проти штамів А/Каліфорнія, А/Швейцарія і В/Пхукет. Є ще 4-компонентна вакцина, яку виходить і штам В/Брісбен.
Україна також включена у всесвітню систему нагляду за грипом. В країні існує національний центр грипу та національна референс-лабораторія з грипу, акредитована ВООЗ. Вони передають свої дані про захворюваність і циркулюючих в країні штами грипу в референс-лабораторії ВООЗ у Великобританії, до якої ми прикріплені.
У свою чергу, у нашого національного центру грипу є опорні бази, які розташовані в Вінниці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Києві, Львові, Одесі, Харкові та Чернігові. Зібрану на цих базах, а також у інших областях країни і оброблену в центрі грипу інформацію ми щотижня можемо бачити у відповідному бюлетені.
РБК-Україна: Якщо у світі відомі штами вірусу задовго до початку епідемічного сезону, то чому в Україні дуже мало людей вакцинуються від цього захворювання? За даними Моз, в цьому сезоні вакциновані від грипу лише 0,31% українців. Наскільки Україна добре забезпечена вакцинами від грипу?
Ірина Колеснікова: У мене теж виникає питання "Чому цього не було зроблено?" В результаті тепер ми закриваємо школи. Мені незрозуміла ситуація, чому в Україні вакцина від грипу в цьому сезоні майже не закуповувалася за кошти місцевих бюджетів.
Цю вакцину необхідно купувати за епідемічними показаннями для дитячих будинків для літніх людей в будинках престарілих, для соціально незахищених верств населення, для професійних груп ризику.
Мало того, в Україні ніхто не підраховує збитки від того, що українці масового хворіють на грип. Адже ж є відповідальні роботодавці, які вакцинують своїх співробітників. Наприклад, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" вже багато років купує для своїх співробітників вакцини від грипу.
В сезоні 2014-2015 років ми, зокрема, кафедра епідеміології Національного медичного університету імені А. А. Богомольця, санітарно-епідеміологічна служба України на залізничному транспорті та департамент охорони здоров'я "Львівської залізниці" провели вивчення ефективності вакцинопрофілактики грипу в професійних групах ризику.
В колективах, де була проведена вакцинація, у всіх хворих грипоподібні захворювання відбирався матеріал на вірусологічні дослідження. В результаті ми довели, що вакцинація ефективна. З 7,5 тисяч вакцинованих співробітників залізниці захворіли грипом лише 4 людини. Причому, два з них навіть не брали лікарняний лист, оскільки перебіг хвороби був дуже легким. Тому і в цьому році "Львівської залізниці" купила вакцину від грипу і вакцинувала своїх співробітників ще на початку листопада.
РБК-Україна: В київських аптеках вакцина коштує близько 100-120 гривень. Може бути це дорого для місцевих бюджетів?
Ірина Колеснікова: Коли ми проводили дослідження на "Львівській залізниці", то ми також підрахували, що мінімальний економічний збиток від того, що працівник 3 дня буде сидіти на лікарняному, складе понад 3,5 тис. гривень. Це збиток не тільки для залізниці, а в цілому збиток для країни. Людина не вийшов на роботу, значить він нічого не зробив для економіки країни. Крім того, йому належать виплати за лікарняним листком.
РБК-Україна: чи Коректно буде ці 3,5 тис. гривень помножити на загальну кількість хворих на грип в поточному сезоні, щоб отримати загальну суму збитків для країни?
Ірина Колеснікова: Втрати будуть ще більше. Адже є померлі від грипу. Можливо, це прозвучить блюзнірство, але в кожної людини держава вкладала кошти у протягом всього його життя, наприклад, в його навчання, виплати при народженні дитини. 3,5 тис. гривень - це мінімальний економічний збиток при триденному лікарняному. А, якщо людина прохворіла будинку 5 днів, то збиток ще більше. А, якщо у пацієнта виникли ускладнення, то ще більша сума збитків. А, якщо людину госпіталізували, то збиток ще більше в рази. Чому ми не вважаємо, що витрати, якщо людина лежить в лікарняній палаті? Адже на нього держава витрачає кошти лише на лікування та діагностику, а також на заробітну плату медпрацівників, на електрику, опалення, воду, каналізацію.
РБК-Україна: Хто-то в Україні проводив загальнодержавні дослідження, щоб обґрунтувати необхідність централізованих закупівель вакцини від грипу?
Ірина Колеснікова: На жаль, цього ще ніхто не робив. Проводячи дослідження в ЛЗ, ми хотіли донести ідею економічної обґрунтованості вакцинації від грипу до страхових компаній: про те, що протигриповою вакцинацію необхідно закладати в перелік послуг, що надаються за страховим полісом. В результаті, в цьому сезоні деякі страхові компанії почали вакцинувати від грипу за рахунок страхового поліса.
РБК-Україна: чи Може людина за свої гроші вакцинуватися від грипу в звичайних київських поліклініках і лікарнях?
Ірина Колеснікова: Складно. Для цього необхідно спочатку придбати її в аптеці разом з хладоэлементом. Після цього її необхідно привезти в поліклініку, де є прищепний кабінет, щоб фахівець провів вакцинацію. В звичайних домашніх умовах цього робити не можна, оскільки вакцина, як і будь-імуно-біологічний препарат, і будь-які ліки, може мати побічну дію, тобто викликати, наприклад, алергічну реакцію. Тому в поліклініках вакцинировавшихся просять залишитися на півгодини, щоб уникнути негативних наслідків і у випадку такої реакції відразу ж надати медичну допомогу. Втім, у протигрипозних вакцин дуже невеликий перелік протипоказань - це алергія на курячі яйця, неоміцин, формальдегід і октоксинол-9. Але для того, щоб купити вакцину, необхідно зателефонувати не одну аптеку. В цьому році в Україну було ввезено мало протигрипозних вакцин, оскільки в минулому епідсезоні багато вакцини залишилася невикористаною, а застосовувати її на другий рік вже не можна, її утилізують. Це приватний ринок, ми не можемо регулювати обсяги необхідних поставок.
РБК-Україна: Які захворювання, крім грипу, загрожують Україні епідеміями?
Ірина Колеснікова: В Україні з 1995 року триває епідемія туберкульозу. Практично кожен рік ми готуємося до епідемії грипу. Епідемій інфекцій, які контролюються вакцинопрофілактикою, в Україні поки ще немає.
Але тут варто відзначити ще одну проблему. Вже кілька років в Україні хронічно недофінансовується програма імунопрофілактики. До 2009 року ми отримували на закупівлю вакцин, які придбаваються за рахунок державного бюджету, практично стільки грошей, скільки нам було необхідно. Після 2009 року фінансування становить близько 50-60% від необхідного.
На 2015 рік у державному бюджеті на закупівлю вакцин було закладено 100% необхідних коштів. Але із-за девальвації гривні коштів виявилося втричі менше, і оскільки Україна вакцини не виробляє, а імпортує, то розраховуватися за них необхідно валюті.
З-за того, що вже стільки років діти, що підлягають вакцинації, не охоплюються щепленнями на 100%, стали частішати випадки захворювань на хвороби, які раніше предотвращались з допомогою вакцинації. Приміром, удвічі зросла захворюваність на кашлюк, причому у важкій формі.
Крім того, в Україні залишається складна ситуація із захворюваністю на вітряну віспу. Вакцинація проти неї не входить до переліку обов'язкових, тобто, вакцина не закуповується за рахунок держбюджету. Але до нинішнього підйому захворюваності на грип поширення вітрянки було серйозною проблемою. У дитсадках могли вболівати до половини дітей.
Але мало того, ми виявили, що не про всі випадки захворювання на вітрянку повідомляють у Держсанепідслужбу. Наприклад, восени минулого року в одному з київських дитсадків з приблизно 250 дітей перехворіли вітрянкою більше 100. Але в територіальне управління Держсанепідслужби з цього дитсадка надійшло повідомлення тільки про 4 випадки захворювання. А поки що зареєстровано лише 4 випадки захворювання, служба не може почати контролювати в дитсадку протиепідемічні заходи.
Розмовляв Дмитро Уляницький