Два роки тому британець Марк Роллінс очолив "Укрнафту", змінивши Пітера Ванхеке. Компанія дісталася йому зі "спадщиною" - податковим боргом, дебіторською заборгованістю і тліючим конфліктом між акціонерами в особі НАК "Нафтогаз України" (50% + 1 акція) і групою "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. З приходом Роллінса до компанії акціонери домовилися розблокувати виплату дивідендів. Після чого компроміси закінчилися. Міноритарні акціонери, пов'язані з Коломойським, зажадали від держави компенсацію у розмірі 4,7 млрд доларів за нібито відібраний і неоплачений газ, різке підвищення ставок за користування надрами та невиконання "Нафтогазом" судових рішень. Держава, у свою чергу, вже більше року тягне із відповіддю правлінню "Укрнафти" щодо розстрочення податкового боргу та блокує подовження спеціальних рішень на видобуток, мотивуючи це податковою заборгованістю у компанії. Це замкнене коло може коштувати банкрутства компанії і новими позовами акціонерів один до одного. За словами Роллінса, щоб не допустити банкрутства, правління розглядає можливість продовження видобутку без ліцензій, але поки прораховує юридичні наслідки цього кроку. Детальніше про те, що відбувається з компанією і до чого веде внутрішній корпоративний конфлікт, Марк Роллінс розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
- Скільки становить податковий борг "Укрнафти"?
- 13 мільярдів гривень. З початку року сума майже не змінилася. Ми у повному обсязі сплачуємо податки, у першу чергу рентну плату і податок на прибуток. Це хороша новина у тому сенсі, що компанія відновила і підтримує платіжну дисципліну.
- Наскільки мені відомо, у травні "Укрнафта" запропонувала Державній фіскальній службі оновлений план санації (фінансового оздоровлення, - ред). Як проходять переговори з цього питання?
- Ви маєте рацію, у травні ми представили другий варіант плану. У доопрацьованій пропозиції ми виключили умову, за якою "Нафтогаз" повинен повернути частину коштів за газ, видобутий "Укрнафтою" у попередні періоди (3,7 мільярда гривень, - ред.). Щоб прибрати цей спірний момент, ми подали нову пропозицію. Вона передбачає погашення боргу виключно за рахунок власних коштів компанії. План також передбачає розстрочення податкового боргу на період до трьох років.
Державна фіскальна служба розглянула цей план. На їхню думку, він реалістичний. Тепер вони хочуть проконсультуватися з Міністерством фінансів. У ДФС вважають, що Мінфін повинен підтвердити їм можливість розстрочки суми податкового боргу на період понад один календарний рік.
Наші пропозиції перенаправили до Мінфіну. Вже кілька місяців ми намагаємося зустрітися з міністром Олександром Данилюком (міністр фінансів, - ред.). Але з різних причин зустріч поки провести не вдалося.
- Міністр відмовляється від зустрічі?
- Ні, у міністерстві кажуть, що хочуть зустрітися, але не можуть вибрати відповідну дату. Нам спочатку підтвердили зустріч, потім перенесли, тепер чекаємо нову дату. Але я готовий зустрітися у будь-який час. Чесно кажучи, мене дивує пасивна позиція державних органів, коли мова заходить про практичні заходи щодо погашення податкового боргу. Тим більше що "Укрнафта" п'ятий за величиною платник податків і мова йде про досить великий борг.
- "Укрнафта" все ще має претензії на здобуті більше десяти років тому 11 мільярдів кубометрів газу, за які компанія судиться з "Нафтогазом"?
- У цього питання довга історія і чим далі, тим складніше буде вирішувати цю суперечку. Взагалі-то, це наслідки державної політики, коли ціни на газ для населення встановлювалися у ручному режимі. Змінюються уряди, змінюються люди, які приймають рішення, але рішення відкладається.
Зараз у мене немає ніяких підстав, у тому числі, і правових, щоб відмовлятися від претензій на цей газ. Тим більше щодо деяких обсягів - двох мільярдів кубометрів газу - існують судові рішення, що підтверджують право "Укрнафти" на цей газ. Ці рішення вступили у силу, ведеться виконавче провадження.
Разом з тим, ми готові обговорювати будь-який реалістичний механізм врегулювання цього питання між "Укрнафтою", "Нафтогазом" і "Укртрансгазом". Я неодноразово говорив, що підтримав би таке рішення. Але поки ми не отримували жодних пропозицій з цього приводу.
- Чи правильно я розумію, що переговори з "Нафтогазом" з приводу спірного газу не ведуться?
- Так правильно. Це питання "заморожене".
- Розкажіть, як проходить повернення дебіторської заборгованості? Скільки коштів компанії вдалося повернути?
- Коли говорять про дебіторську заборгованість, зазвичай мають на увазі суму у 18 мільярдів гривень, яку різні компанії винні "Укрнафті". Частина цієї суми - 7,5 мільярда гривень - контракти, за якими "Укрнафта" поставила нафту, але не отримала оплату. Інша частина - передоплати за поставки нафтопродуктів. Ось, умовно, та проблема, яку нове правління "Укрнафти" отримало "у спадок".
На сьогодні 11 мільярдів гривень - це прострочена заборгованість. В основному, це контракти із постачання нафти. Ми намагалися вести переговори з боржниками. Але успіху вони не принесли, і ми звернулися до суду. Ми виграли сім з восьми позовів. По одному з позовів була призначена додаткова експертиза і ми очікуємо рішення пізніше. За семи позовами рішення вступили у силу, по них розпочато виконавче провадження. Ми сподіваємося, що отримаємо якісь гроші.
- У цих компаній є, що описувати?
- Підозрюю, у них будуть труднощі з поверненням боргу. Відверто кажучи, йдучи до суду, ми розуміли, що це головний ризик. Але цю проблему треба вирішувати і ми намагаємося робити це доступними інструментами.
Що стосується другої частини контрактів, за якими "Укрнафта" передплатила поставку нафтопродуктів, то ми ведемо переговори з компаніями, щоб вони поставили продукцію раніше обумовленого у контракті терміну. У переговорах є зрушення. Кажу з обережним оптимізмом, але ми розраховуємо отримати нафтопродукти за передплатою.
Тут існує додатковий ускладнюючий фактор: у деяких цих компаній були відкликані або анульовані свідоцтва платників ПДВ. Цю проблему також потрібно буде якось вирішувати.
- Вам що-небудь відомо про те, що компанії, які заборгували "Укрнафті", афілійовані з міноритарними акціонерами, зокрема, з Ігорем Коломойським?
- Я чув різні версії, але наскільки мені відомо, офіційно такої інформації немає.
- Ви згадали про погану спадщину від попереднього менеджменту. Розкажіть тоді про договори спільної діяльності. Компанія планувала їх перегляд. На якому етапі це питання зараз?
- Ми провели перегляд цих договорів. До основних з них внесли ряд змін, які відображають нові домовленості сторін про порядок використання об'єктів спільної власності та про розподіл витрат на їх утримання. Зокрема, це стосується спільної діяльності з компанією "Моментум Ентерпрайзіс" ЛТД.
У інших випадках та спільна діяльність, яка ведеться за існуючими договорами, відповідає правильній бізнес практиці.
- Чи плануєте ви укладати нові договори на умовах спільної діяльності?
- "Укрнафта" шукає інвесторів. Компанії потрібні істотні обсяги інвестицій - приблизно 1,7 мільярда доларів США до 2025 року. При таких інвестиціях "Укрнафта" може подвоїти обсяг видобутку нафти з 1,5 до 3 мільйонів тонн на рік і збільшити видобуток газу у півтора рази до 1,9 мільярда м3.
Кілька місяців тому ми розмістили на сайті компанії оголошення з низкою проектів, відібраних для залучення зовнішніх інвесторів. Мова йде про п'ять проектів на загальну суму близько 500 мільйонів доларів США.
З огляду на стан "Укрнафти", це непростий процес. Не кожен інвестор захоче мати справу з компанією, з таким набором проблем, як у нас. Одна з проблем - неподовження спеціальних дозволів. Хто захоче інвестувати у компанію або у проект, якщо немає гарантії, що буде подовжено спецдозвіл на родовище? Але навіть, якщо подивитися на Україна в цілому, до енергетичної сфери складно залучити серйозних іноземних інвесторів, з огляду на політичні ризики і ризики в країні. Разом з тим ми отримали ряд пропозицій по нашим проектам. Зараз вивчаємо їх.
- Чи зарано говорити, чи будуть це проекти на підставі договорів спільної діяльності або договорів про розподіл продукції?
- Ми розглядаємо спектр можливостей в залежності від характеристик інвестиційного проекту. Наприклад, зараз з однією з компаній обговорюємо контракт на збільшення видобутку вище за базовий показник (production-enhancement contract). У рамках даного контракту інвестор виступає як сервісна компанія. Він не отримує право ні на родовище, ні на свердловини, але може претендувати на частину продукції, видобутої вище за базовий показник. У сусідній Румунії є вдалі приклади аналогічних проектів.
- Через що виникли проблеми із продовженням спецдозволів? Чому вперлися Держгеонадра?
- У нас є проблема із продовженням дев'яти спецдозволів цього року і 27 наступного. Це не просто комерційна проблема, де ми можемо втратити обсяг видобутку і гроші. Є загроза існуванню "Укрнафти", компанії загрожує банкрутство. Це буде мати катастрофічні наслідки, враховуючи, що у нас працює 25 тисяч осіб, і що компанія є одним з найважливіших елементів енергетичної безпеки країни.
Якщо виходити з логіки державних інтересів, то дії Держгеонадр йдуть урозріз з нею, оскільки держава втрачає більше інших. Вже цього року з моменту зупинки першого родовища у березні держава втратила 300 мільйонів гривень від недоотриманої рентної плати.
Зі свого боку ми виконали всі необхідні процедури, щоб продовжити спецдозвіл. Немає ніяких законних підстав для того, щоб цього не робити. Ми виграли два позови до Держгеонадр за трьома і шістьма спецдозволами, які закінчуються цього року. Судові рішення вступили в силу і зобов'язують регулятора подовжити і видати спецдозвіл "Укрнафті". За одним з позовів вже ведеться виконавче провадження. Але в.о. глави Держгеонадр (Олег Кирилюк, - ред.) все ще не підписує наказ про продовження. Ми маємо справу із очевидним порушенням закону. Допускаю, що може йти мова про корупцію або політичне втручання.
- Є ідеї, кому може бути вигідне банкрутство "Укрнафти" таким шляхом?
- Не бачу, хто може отримати хоч якусь вигоду від банкрутства. Якщо хтось вважає, що можна виграти від цього, скажу, що вони сильно помиляються і не розуміють ситуацію.
Якщо взяти фінансову сторону питання, то 75% втрат від зупинки видобутку через спецдозволи доводиться на державу, як акціонера і одержувача податків. І тільки 25% - на інших міноритарних акціонерів. Йдеться як про інституційних міноритарних інвесторів, так і про приватних, хто придбав акції компанії на біржі. Банкрутство "Укрнафти" буде катастрофою для всіх акціонерів. Також це обернеться катастрофою для співробітників компанії і тих міст і сіл, де працює "Укрнафта". У деяких населених пунктах, як на Заході, так і на Сході, компанія є важливим і часто єдиним роботодавцем.
Думаю, це також буде мати катастрофічні наслідки для країни, з точки зору енергетичної безпеки та платіжного балансу. Якщо компанія перестане існувати, весь обсяг нафти і газу необхідно буде імпортувати. Україна вже і так платить за імпорт нафти і нафтопродуктів практично у два рази більше, ніж за імпорт газу.
Якщо хтось думає, що компанія зможе відновити видобуток після банкрутства і зупинки свердловин, вони глибоко помиляються. Можна тільки уявити весь комплекс правових питань, який виникне у разі банкрутства, зокрема, навколо активів компанії. Можна припустити, що спроби передачі активів "Укрнафти" іншим компаніям будуть оскаржуватися у судовому порядку.
- Наглядова рада "Укрнафти" і, зокрема, його голова Андрій Коболєв підтримує вас у питаннях спецдозволів?
- Ми піднімали питання з неподовження спецдозволів і на наглядовій раді "Укрнафти", і на наглядовій раді "Нафтогазу". Можливе банкрутство "Укрнафти" також вплине на фінансовий стан НАКу. У "Нафтогазі" розуміють серйозність проблеми. Ми відчуваємо їх підтримку. Але бажано, щоб ця підтримка була більш активною і публічною.
Попередньо наступного тижня (інтерв'ю записано у вівторок 19 вересня, - ред.) має відбутися засідання наглядової ради "Укрнафти", де йтиметься про спецдозволи. Я проінформую наглядову раду про поточний стан справ: що ми не зможемо виконати бюджет цього року у повному обсязі і ми впритул наблизимося до технічного банкрутства.
Якщо ми не можемо видобувати на тих родовищах через непродовження спецдозволів, за правилами МСФЗ нам потрібно сформувати резерв на знецінення активів, що негативно позначиться на фінрезультатах, а також призведе до зменшення показника власного капіталу компанії. Неподовження дев'яти спецдозволів ставить нас на межу технічного банкрутства, неподовження 27 - штовхає нас за цю межу.
Проблема ще у тому, що компанія, яку контролює держава, фактично за законом не може оголосити про банкрутство. Це, власне, один із прикладів юридичних складнощів, які можуть виникнути у зв'язку з банкрутством.
Мій обов'язок, як керівника компанії, попередити наглядову раду про таку можливість. Ми розглядаємо всі варіанти пом'якшення негативних наслідків. Також вивчаємо юридичні наслідки, якщо приймемо рішення не зупиняти видобуток або навіть відновити його на тих родовищах, де він вже зупинений. Якщо ми це зробимо, це дозволить уникнути тих складнощів, які я описав.
Крім того, ми вже оголосили про скорочення інвестиційної програми. Якщо проблема не буде вирішена, у нас буде негативний фінансовий результат, і ми навіть не зможемо виплачувати поточні податкові зобов'язання. У першу чергу ми повинні платити зарплати, покрити критично необхідні виробничі витрати і якщо щось залишиться, піде на податки.
- Чи є ризик, що борг у розмірі 13 мільярдів буде рости, у тому числі, і за рентною платою?
- Так. Зупинка видобутку через неподовження спецдозволів може привести до скорочення сплати податків і зростання податкового боргу.
- Які ваші прогнози з приводу фінансових результатів на цей рік у ситуації, що склалася?
- У першій половині року ми отримали чистий прибуток - близько 1,3 мільярда гривень, але через неподовження спецдозволів і вимушену зупинку видобутку у другій половині і по закінченню року матимемо чистий збиток. Хочу зазначити, що з початку року і до червня ми спостерігали приріст добового видобутку нафти і конденсату. Але наприкінці червня після зупинки ряду великих родовищ обсяги добового виробництва скоротилися відразу на 20%. Можу сказати, що компанія вже недоотримала близько 1 мільярда гривень доходу через зупинку видобутку на родовищах, де ліцензії не були продовжені.
- Ви готові зараз назвати прогнозовану суму збитків?
- Поки що ні. Це складно зробити, тому що все залежить від того який обсяг резервів на знецінення активів ми будемо змушені нарахувати.
- Два роки тому, коли ви прийшли до "Укрнафти", в одному з інтерв'ю сказали, що розвивати компанію, де ворогують акціонери - нереально. З огляду на те, що відбувається у компанії зараз, чи не здається, що конфлікт акціонерів дався взнаки?
- "Укрнафта" - складна компанія. Весь комплекс історичних проблем, які наша команда намагається вирішити, знаходиться зараз у замороженому стані. Але ігнорування проблем тільки погіршує становище компанії і ускладнює пошук рішень. Зі свого боку, ми намагаємося вирішити історичні питання і паралельно показати, що компанія життєздатна і має потенціал розвитку.
Ми зробили ряд кроків, які повинні підвищити ефективність компанії. Зокрема, переглянули управлінську структуру головного офісу та структурних підрозділів, модернізували систему оплати праці, привели до ладу систему закупівель, почали реструктуризацію і модернізацію управлінь бурових робіт. Є ряд успішних інвестиційних проектів - наприклад, переобладнання свердловин високопродуктивними ЕЦН у Долині або система дистанційного моніторингу параметрів роботи свердловин, - які дали можливість стабілізувати і наростити видобуток нафти.
- Позов міноритаріїв "Укрнафти" до України у Стокгольмському арбітражі. Вам відомі деталі процесу?
- Звичайно, я знаю, що справа розглядається Стокгольмським арбітражем. Але це суперечка між акціонерами компанії і я не беру участь у процесі. Тому ніякі особливі подробиці справи мені невідомі.
- У серпні була інформація, що керівництво "Укрнафти" не допускає співробітників "Нафтогазу" до проведення внутрішнього аудиту. У чому суть конфлікту? Аудит врешті-решт було проведено?
- Чесно кажучи, це приклад інформаційного вкидання. Йдеться про те, що ревізійна комісія "Укрнафти" не змогла розпочати перевірку компанії через відсутність кворуму. Ми очікували, що після зборів акціонерів буде сформована ревізійна комісія, яка, згідно із законом про акціонерні товариства, і повинна проводити перевірку. Але наскільки мені відомо, тільки два члена комісії виконують свої функції у даний час.
Я запропонував главі ревізійної комісії розв'язати це питання на рівні акціонерів. Альтернативний варіант - залучити незалежного аудитора, який проведе таку перевірку. Це цілком відповідає закону про акціонерні товариства. Будь-який великий акціонер може найняти аудитора і перевірити компанію у будь-який час. Я запропонував цей варіант керівництву НАКу і, наскільки я розумію, він їх влаштував. Уточню, що мова йде про проведення спеціальної перевірки з боку незалежного аудитора, звичайний фінансовий аудит ми проводимо наприкінці року з PwC.
- Наглядова рада має затвердити це рішення?
- Думаю, що для цього немає необхідності. Акціонер, у даному випадку НАК, може прийняти рішення про притягнення незалежного аудитора. Ми очікуємо, що "Нафтогаз" знайде незалежного аудитора. Зі свого боку, ми готові до перевірки
- Вам не здається, що вся ця історія з непроведенням внутрішнього аудиту кидає тінь на компанію і створює їй негативну репутацію?
- Формування ревізійної комісії не входить до сфери відповідальності правління, але треба розуміти, що служба внутрішнього аудиту "Нафтогазу" не може проводити перевірку "Укрнафти" - це йде урозріз з вимогами законодавства. Є два варіанти перевірки - ревізійна комісія і спеціальний незалежний аудит, який може бути призначений на вимогу акціонера.
- Міноритарний акціонер також має здатність?
- Будь-який акціонер, у якого більше 10% акцій.
- Але міноритарні акціонери не ініціювали спецаудіт?
- Вони вносили свої пропозиції. Але, наскільки я розумію, НАК вирішив самостійно визначитися з аудитором.
- Існує думка, що у середньостроковій перспективі для "Укрнафти" є два виходи - або держава викупить частку у міноритаріїв, або навпаки. Який з них більш реальний?
- Думаю, теоретично обидва варіанти можливі. Все буде залежати від того, якого роду пропозиції можуть бути зроблені акціонерам. Чесно кажучи, у мене немає переваг щодо складу акціонерів. Для мене важливо, щоб акціонери давали компанії можливість розвиватися.
- Приватизація або націоналізація будуть корисні компанії? Це дозволить вирішити тривалі конфлікти акціонерів?
- Якби така угода була досягнута у будь-яку сторону, якби вона дозволило позбутися від набору історичних питань, які зараз не вирішуються, думаю, це пішло б на користь компанії. Але важливо, щоб будь-яка теоретична угода, яка може бути досягнуто, не створила нових проблем, які знову будуть приводити до судових спорів.
Також потрібно розуміти, що наявність цих історичних проблем сама по собі ускладнює можливість досягнення угоди або з приватизації компанії, або з її націоналізації. Ті проблеми, про які ми говоримо, неможливо вирішити окремо, вони повинні вирішуватися комплексно. Ми це вже знаємо на власному досвіді.
- Коли закінчується ваш контракт з "Укрнафтою"? Ви маєте намір доопрацювати його до кінця?
- Контракт діє до кінця вересня 2020 року. Я маю намір доопрацювати його до кінця, звичайно, за умови, що є підтримка акціонерів і держави для розвитку потенціалу компанії.