Голова правління Національної акціонерної компанії "Надра України" Ярослав Климович в інтерв'ю РБК-Україна розповів, яка ситуація в Україні з видобутком сланцевого газу, як йдуть справи з іноземними інвесторами в зв'язку з цим, з якими труднощами вони стикаються, а також повідав про українські запаси вуглеводнів.
Голова правління Національної акціонерної компанії "Надра України" Ярослав Климович в інтерв'ю РБК-Україна розповів, яка ситуація в Україні з видобутком сланцевого газу, як йдуть справи з іноземними інвесторами в зв'язку з цим, з якими труднощами вони стикаються, а також повідав про українські запаси вуглеводнів.
РБК-Україна: Ярослав, які запаси сланцевого газу в Україні?
Ярослав Климович: За підрахунками фахівців, частка сланцевого газу в загальній ресурсній базі вуглеводнів України становить близько 30%.
У НАК "Надра України" активно проводяться роботи по вивченню перспектив нетрадиційних покладів вуглеводнів, зокрема сланцевого газу. З цією метою на базі нашого дочірнього підприємства ДП "Укрнаукагеоцентр", одного з основних підприємств компанії, створений сучасний лабораторний комплекс, підрозділ з оновленим лабораторним обладнанням, яке було надано нам у ході співробітництва італійською компанією ЕПІ.
За оцінками "Укрнаукагеоцентру", обсяги сланцевого газу в Україні становлять 15,3 трлн куб. м, з них 9,4 трлн куб. м припадає на Східний нафтогазовидобувний регіон і 5,9 трлн куб. м - на Західний.
Прогнозні ресурси газу сланцевих товщ в Україні за різними оцінками, як зарубіжних так і вітчизняних фахівців, коливаються в межах від 10 до 32 трлн куб. м.
РБК-Україна: Як Ви вважаєте, видобуток сланцевого газу допоможе Україні досягти енергонезалежності?
Ярослав Климович: Виходячи з тверджень фахівців про те, що частка сланцевого газу в загальній ресурсній базі вуглеводнів України становить близько 30%, ми розраховуємо на те, що з часом Україна почне видобувати сланцевий газ, що у свою чергу, звичайно ж, зменшить її енергозалежність.
Крім того, проводяться роботи щодо залучення іноземних компаній для вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Юзівській, Олеській та Слобожанській ділянках. Прогнозні ресурси Юзівської ділянки оцінюються в 4 трлн куб. м, Олеської в більш ніж 2,9 трлн куб. м, Слобожанської в 1,4 трлн куб. м. Сланцевим газом цікавляться потенційні інвестори - іноземні компанії ExxonMobil, Chevron(США), Shell (Нідерланди-Великобританія), PetroChina (Китай), Total (Франція), OMV (Австрія) та ряд інших, які готові вкладати в розвідку і розробку родовищ власні кошти.
Угода про розподіл вуглеводнів на Юзівській ділянці - це найбільший в історії української держави проект, інвестиції якого становлять кілька десятків мільярдів доларів. Обсяг інвестицій компанії Shell в проекті вивчення Юзівської ділянки надр передбачався в розмірі від 10 до 50 млрд дол.
У відповідності до угоди про розподіл продукції з компанією Chevron, на геологорозвідувальні роботи передбачається близько 5 років. Але це тільки перший етап проведення сейсмічних досліджень. Другий етап буріння розвідувальних свердловин з проведенням лабораторних досліджень, проведенням тематичних робіт. І тільки тоді на підставі вже глибокого аналізу цієї ділянки можна буде говорити про перспективи промислового видобутку сланцевого газу.
Попередньо видобуток сланцевого газу передбачалося почати в 2016 році. Обсяги його видобутку планувалося довести до 5 млрд куб. м в 2020 році, до - 8 млрд куб. м в 2025 році, до 14 млрд куб. м у 2030 році і 18-20 млрд куб. м в 2035 р При цьому обсяги видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці передбачалися на рівні 15-20 млрд куб. м в рік, а на Слобожанському - 6-8 млрд куб. м в рік.
Але з-за складного фінансово-політичного стану України перспективи видобутку сланцевого газу віддаляються на невизначений термін.
Це етап не одного дня, ми не можемо розраховувати, що за рік-два станемо сильними і могутніми в цьому плані, це дуже тривалий процес.
РБК-Україна: Ви провели серію переговорів з американською компанією Chevron, яка має намір видобувати сланцевий газ на заході України, і зазначили, що вони не були легкими. Незалежно від того, що Україна виконала всі зобов'язання, зі свого боку, іноземна компанія не поспішає підписувати операційне угоду. Що насторожує американських інвесторів?
Ярослав Климович: Не буду намагатися заглядати до думки партнерів з Chevron, проте висловлю своє суб'єктивне бачення і спостереження. Насторожує їх приблизно те ж саме, що й інших іноземних інвесторів в українські надра.
По-перше, це непередбачувана і часто змінювана податкова політика, зокрема плата за користування надрами і податок на прибуток. Це суттєво впливає на їх очікування прибутку і довгострокові бізнес-плани.
Хоча для угод про розподіл прибутку вплив від змін законодавства віртуально мало, так як є стабілізаційна норма, тобто умови для податків фіксуються на рівні підписання угоди. Проте це все одно, як кажуть, меседж про непередбачуваність інвестиційної середовища.
По-друге, дуже довгий період внесення змін у чинне законодавство і підзаконні акти, від яких залежить оперативна середовище для реалізації угоди про розподіл продукції.
По-третє, їх власні побоювання щодо високого градуса політичних подій в Україні, які вони трансформують у відчуття ризиків.
Однак фактично жоден з цих факторів не є в абсолютному значенні непереборною перешкодою для угоди, і ми запрошуємо Chevron до початку втілення угоди про розподіл вуглеводнів і переходу до операційної діяльності. Перспективи є переконливими.
17 листопада ми оголосили, що держава виконала всі умови, уповноважений орган направив лист в компанію Сhevron. У Сhevron є 30 днів від дати нашого оголошення, щоб дати відповідь. Наскільки мені відомо, Сhevron готовий продовжити переговори після того, як його аналітики і фахівці проаналізують виконання умов державою. Якщо Сhevron підтверджує, тоді, я думаю, і почнеться активна, кінцева фаза цих переговорів, де буде досягнуто компромісне рішення з усіх питань.
РБК-Україна: Як складається доля дочірнього підприємства Наку"Кримгеологія" після анексії Криму? Які сьогодні перспективи української нафтогазовидобувної галузі на півострові?
Ярослав Климович: Після анексії Криму ДП "Кримгеологія", як і багато інші підприємства, які знаходяться в Криму, перейшли під контроль Росії. Тому говорити про перспективи українського газовидобутку на півострові можливо буде лише після змін у політичній ситуації і повернення Криму Україні.
Контакту, як такого, у нас із працівниками ДП "Кримгеологія" немає. На цьому дочірньому підприємстві була непроста ситуація. Конкретної здобиччю компанія не займалася на півострові, її профільним завданням було проведення геологорозвідувальних робіт.
Втрати є, і вони значні, тому що на шельфі в Криму Україна видобувала 2 млр дкуб. м газу.
РБК-Україна: Яка ресурсна база родовищ, на яких "Надра України" проводить геолого-пошукові роботи?
Ярослав Климович: На сьогоднішній день Національна акціонерна компанія "Надра України" володіє 20 спеціальними дозволами на геолого-пошукові роботи.
Ресурсна база вуглеводнів орієнтовно становить близько 40 млн тонн умовного палива. Але ресурсна база буде нарощуватися згідно нашим перспективним планам за рахунок виконання геолого-пошукових і тематичних робіт, виявлення нових перспективних ділянок надр та відновлення свердловин.
Ми зараз активно проводимо роботу з аналізу законсервованих і ліквідованих свердловин, що були пробурені нашими дочірніми підприємствами. За всю історію існування Національної акціонерної компанії "Надра України", а точніше ще до її створення, державними підприємствами, які потім були трансформовані в її дочірні підприємства, що входять в статутний капітал компанії, було пробурено близько 5 тис. свердловин. Зараз ми вивчаємо ці свердловини, працюємо над технологіями, які дозволять в перспективі їх реликвидировать, провести інтенсифікацію.
За рахунок цього ми зможемо збільшити видобуток у країні. За різними попередніми оцінками наших геологів, якщо в 2015 році ми активно вступимо в процес ремонту цих свердловин, то зможемо збільшити надходження в баланс держави до 200 млн куб. мгаза.
Думаю, з того списку до 100 свердловин, які ми зможемо в перспективі реликвидировать, ми все-таки знайдемо перспективні.
РБК-Україна: В яких обсягах оцінюються запаси природного газу і нафти в Україні?
Ярослав Климович: Всього в Україні, відповідно до державного балансу, станом на початок 2014 року по родовищах вуглеводнів поточні запаси враховуються в обсязі 1 трлн 180 млн тонн умовного палива. З них: природного газу - 993,3 млрд куб. м, газового конденсату - 60,3 млн тонн, нафти - 129 млн тонн.
Перспективні і прогнозні ресурси оцінені в кількості 5,6 млрд тонн умовного палива. При цьому, лише в Україні відкрито 410 родовищ вуглеводнів, з яких: 77 - нафтових, 115 - нафтогазоконденсатних, 103 - газових та 115 - газоконденсатних. У промисловій розробці перебуває 251 родовище, на 108 - проводяться розвідувальні роботи, 51 родовище в консервації.
При нинішніх темпах видобутку вуглеводнів, розвіданих запасів і оцінених ресурсів достатньо на 140 років. У той же час ці дані свідчать про те, що необхідно знайти кошти, інвестиційні або державні, щоб різко активізувати розвідувальні роботи і темпи освоєння діючих родовищ. Оскільки на сьогоднішній день темпи освоєння розвіданих запасів на відкритих родовищах України в 5 разів нижче світових.
РБК-Україна: Попит на пошук і розвідку яких родовищ у компанії зараз найбільший?
Ярослав Климович: Протягом 2014 р. НАК "Надра України" на підставі рішень, прийнятих правлінням, було оголошено п'ять відкритих конкурсів із залучення інвесторів для проведення пошукових, геологорозвідувальних, видобувних та інших робіт на об'єктах, спеціальні дозволи на користування надрами яких належать дочірнім підприємствам компанії.
На сьогоднішній день інтерес більше на території Дніпровсько-Донецької западини, тобто, на ті спецдозволу, які там діють, оскільки саме там сконцентровано великий вуглеводневий ресурс, там великі запаси, а відповідно і дебіти, там більше геологічної інформації, яка дає можливість інвестору безпосередньо приступити до виконання робіт.
Інтерес з боку інвесторів є, але мені не подобається їх бюрократичний підхід, затягування вивчення, зустрічі, розмови... Не час сьогодні говорити. Тому ми закликаємо сьогодні і вітчизняних, і іноземних інвесторів до конкретики. До речі, в цьому плані вітчизняні інвестори більш напористі, у них більше бажання щось робити, вони сьогодні конкретно декларують про наявність фінансового, технічного і наукового ресурсу. Природно, що на конкурс виставляються в основному нафтогазоконденсатні ділянки надр, оскільки попит на вуглеводневу продукцію був завжди і буде зберігатися в подальшому.
Розмовляла Ірина Голод