Голова КВУ Кошель: Фактор великих гаманців завжди буде вирішальним для українських виборів

За підрахунками КВУ, третина всіх кандидатів на довиборах у семи мажоритарних округах - технічні За підрахунками КВУ, третина всіх кандидатів на довиборах у семи мажоритарних округах - технічні
В інтерв'ю РБК-Україна Кошель розповів, чому заміна складу ЦВК не загрожує проведення довиборів до парламенту у семи мажоритарних округах, які виборчі технології будуть актуальними протягом цих виборів, які з округів будуть самими гарячими, і де вже КВУ зафіксував порушення.

Комітет виборців України (КВУ) – одна з двох впливових громадських організацій, яка спостерігає за ходом виборів в Україні. Під час виборчих кампаній КВУ фіксує порушення правил агітації, підкупу виборців, порушення при підрахунку голосів.


Довгий час організацію очолював Олександр Черненко, але в 2014 році він сам пішов в політику - був обраний народним депутатом від фракції БПП. Замість Черненка організацію очолив Олексій Кошель, який на той момент пропрацював в ній майже 10 років.

В інтерв'ю РБК-Україна Кошель розповів, чому зміна складу ЦВК не загрожує проведенню довиборів в парламент, які виборчі технології будуть актуальними протягом цих виборів, які з округів будуть найгарячішими і де уже КВУ зафіксував порушення.

РБК-Україна: На початку червня президент вніс подання щодо зміни членів ЦВК, термін повноважень яких завершився у 2014 році і звернувся до парламенту, щоб той провів відповідні зміни до кінця сесії. Чи можна розраховувати, що за два останні тижні сесії парламенту склад ЦВК буде змінений чи до виборів 17 липня ніхто цього вже не робитиме?

Кошель: Зараз почали лунати заяви, мовляв, не варто змінювати склад Центральної виборчої комісії з огляду на наближення виборів. І навіть про те, що зміна ЦВК в період виборчої кампанії може призвести до додаткових ризиків та ускладнень. На мою думку, якщо буде знайдено компроміс, і наступного тижня ЦВК буде змінена, в чому я сумніваюсь, це буде надзвичайно добре. Жодних загроз для виборів не має. Головне навантаження на виборах лежить на секретаріаті ЦВК. Більше того, якщо ці вибори буде організовувати новий склад ЦВК, для них це стане певним тестом на профспроможність, певним тестом на чесність, рівновіддаленість від усіх політичних сил. І для виборів, і для самої ЦВК, і для суспільства було б дуже важливо, щоб їх організовував не теперішній одіозний склад ЦВК, до якого є питання і в експертів, і в правоохоронців, а новий склад.

РБК-Україна: Судячи з ваших слів ЦВК виконує функції англійської королеви?

Кошель: Основні фази виборчого процесу пройдені – кандидати зареєстровані, сформовані окружні та дільничні виборчі комісії. Від самої ЦВК вже мало що залежить. Але, якщо ми подивимось на список з 11 кандидатур, то ми побачимо, що п’ятеро із 11 – це професійні державні службовці.

РБК-Україна: Назвіть прізвища.

Кошель: Я не пам’ятаю прізвища. Більшість прізвищ із списку – нові і для мене, і для інших експертів. Це один із працівників Адміністрації президента (Віталій Плукар, кандидат від БПП – ред.). Інший – працівник МВС (Михайло Вербенський, кандидат від БПП – ред.). Можливо, ці люди є професійними державними службовцями, але вони ніколи не були експертами з виборчих процесів та виборчого законодавства.

РБК-Україна: Це погано чи добре, з огляду на те, що зайдуть люди не з системи?

Кошель: Це погано. Тому що ми отримаємо ЦВК, професійний рівень якої буде нижче, ніж теперішнього одіозного складу. В переліку кандидатур мають домінувати експерти, які працювали на виборах, які спостерігали за виборчими процесами в десятках країн, які писали тексти законів. Таких людей має бути більшість у складі.

РБК-Україна: Це Ви кажете про співзасновника Комітету виборців України, експерта з виборчого законодавства Євгена Радченка, якого запропонувала «Самопоміч»?

Кошель: Про Радченка і багатьох інших, яких я у цьому списку не побачив. Була позиція низки громадських організацій про те, щоб включити представника Комітету виборців України, Центру політико-правових реформ, Інституту виборчого права та інших експертних структур. Тоді б ми отримали якісну ЦВК, до якої була б довіра.

РБК-Україна: Але ж фракції цих людей не внесли?

Кошель: Це питання до самих фракцій. Інше питання, що процес формування ЦВК відбувався підкилимно. Ніхто не знав і не знає до сьогодні, яку кількість кандидатур і кого саме внесли фракції президенту. І скандал в "Народному фронті", мовляв, ми вносили чи не вносили (йдеться про кандидатуру Романа Греби, якого ніби то внесла фракція "Народного фронту", але згодом заперечила це, - ред.), лише підтверджує, що процес відбувався підкилимно. До того ж, не враховані позиції трьох фракцій – "Опоблоку", Радикальної партії і "Батьківщини".

 Ми бачимо, що у запропонованому складі немає яскравих кандидатур, які одночасно були б і експертами з виборчих питань, і людьми, які мають серйозний досвід організаційної роботи. Ми не бачимо, хто міг би очолити ЦВК. Тому зараз було б важливо, щоб формування ЦВК розпочалося заново і у прискореному режимі. Щоб ми побачили нове подання президента, де будуть дотримані норми закону про регламент. Тобто, щоб президент вніс не один проект постанови, як зараз, а 12 проектів постанов. Щоб ми побачили більшу кількість експертів і врахування позицій всіх депутатських фракцій.

РБК-Україна: За два тижні в Україні пройдуть довибори до парламенту по семи округах. Чого слід очікувати від цих виборів?

Кошель: Ніяких серйозних сенсацій на цих виборах не буде. Тому що є їх особливості. По-перше, проміжні вибори по семи округах принципово не змінять розклад політичних сил в парламенті. Принципового значення, чи для вирішення проблеми 226 голосів чи для посилення опозиції ці вибори не несуть. Більше того, вибори відбуваються в умовах загрози проведення дострокових парламентських виборів, і ця загроза є досить серйозною з огляду на дуже низькі показники роботи парламенту. Тому, на відміну від інших виборів, ми бачимо досить мляву кампанію. Для когось це просто кампанія участі, щоб зайвий раз прорекламувати свою політичну силу.

РБК-Україна: Наприклад?

Кошель: В першу чергу, це Аграрна партія України. Вона розпочала активну рекламну кампанію на всеукраїнському масштабі. Це просто кампанія участі для того, щоб посилити свою політичну силу.

Варто зауважити, що ніхто із лідерів позапарламентських політичних сил не приймає участі у виборах. У 2014 році було кілька політичних сил, які отримали достатньо серйозні показники, але не подолали п’ятивідсотковий бар’єр (до парламенту – ред.). Партія «Свобода» тоді отримала 4,7%. Але на довиборах її лідер Олег Тягнибок не балотується. Як і голова "Сильної України" Сергій Тігіпко. Його партія тоді отримала 3% голосів. Не приймає участь у виборах і новий лідер "Правого сектора", голова партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко і лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк.

РБК-Україна: І взагалі ніхто від "Народного фронту" не балотується.

Кошель: Так. Ситуація досить дивна. Я думаю, що в першу чергу, грає роль небажання програти тому, що це буде удар по самій політичній силі.

Повернемось до проблем. Виборчі компанії з кожним роком максимально комерціалізуються. І більшу роль відіграє не партійний бренд, не відомість чи впізнаваність політичної сили чи лідера, а те, на скільки ти технологічно правильно збудуєш кампанію, скільки вкладеш коштів, як попрацюєш з цільовими електоральними групами. І кандидат, який має серйозні кошти і витрачає їх, навіть нікому не відомий, може бути у більш виграшній позиції, аніж Олег Тягнибок чи Анатолій Гриценко.

Щоби вийти з цієї хвороби, по-перше, потрібно відмовитися від мажоритарної складової, яка дорівнює корупції. Друге, що нам показали вибори, що фінансовий чинник є значно важливішим на виборах, аніж чинник політичної сили. Взагалі є проблема, що українська політика і українські вибори є досить дорогими.

Скажімо, вибори до українського парламенту обходяться в 3-4 рази дорожче, ніж вибори до польського сейму. Свого часу виборча кампанія «Партії Регіонів» коштувала, лише офіційно, без «амбарної книги», більше ніж кампанія всіх партій до польського сейму. А кандидат в президенти Петро Порошенко витрачає на свої вибори лише в одному турі більше ніж Анджей Дуда і Броніслав Комаровський у двох турах.

Фактор великих  гаманців завжди буде вирішальним на українських виборах. І тому нам потрібно знайти рецепт, як їх здешевити. Для цього насамперед потрібно заборонити рекламу – бордову, радіо, телерекламу. Адже кошторис кількох партій на парламентських виборах показав, що близько 90 відсотків коштів вони витрачали на рекламу.

Нам потрібно на законодавчому рівні розробляти механізми, за яких непрямий підкуп буде неможливий. Знову ж таки в Чернігові один із кандидатів масово влаштовує дитячі свята. Ледь не в щоденному форматі в кожному мікрорайоні

РБК-Україна: Що це за кандидат?

Кошель: Власенко від «Батьківщини». Відповідно до чинного законодавства, довести, що це підкуп, неможливо, але ми це тлумачимо, як надання безкоштовних послуг для виборців. Нам потрібно чітко прописати в чинному законодавстві саме поняття, як підкуп виборців, щоб закон не можна було обходити. Тоді ми побачимо якісно нові виборчі кампанії, і Україна не буде посміховиськом в Європи, коли на нас показують пальцем, як відбувається підкуп, як ведуть кампанію.

РБК-Україна: Практично в кожному з семи округів зареєстровано безліч кандидатів, чи можна визначити, скільки з них технічних?

Кошель: Згідно з нашими дослідженнями, в кожному з округів зареєстровано близько третини безробітних кандидатів. Причому, реєструються батьки з дітьми, подружжя. Це так звана технологія "лотереї". Чим більше кандидатів ти зареєструєш, тим більше у тебе шансів отримати їх представників у дільничних виборчих комісіях.

Так само щодо участі технічних партій. Тобто партії приймають участь у виборах, отримають можливість подання своїх кандидатур до комісій, і тому з’являються екзотичні партії. Знову ж таки дивлюсь курйоз – на 114 окрузі на Луганщині третина кандидатів – 35 зі 108 – проживають в Києві та поїхали балотуватися на Луганщину. Я думаю, що подібні речі також можна регулювати на законодавчому рівні, зокрема, регулюючи норму застави і інші механізми, які ці питання виправлять.

РБК-Україна: Які особливості довиборів в семи округах?
Кошель: В усіх округах кампанія була розпочата задовго до офіційного старту виборчої кампанії. Тільки кампанію вів не "кандидат Петренко", а «громадянин Петренко». Відповідно, його ніхто не обмежував, не потрібно було звітуватися про борди, подарунки, продовольчі пакети і все інше.

Такі громадяни затягували із реєстрацією до останнього. Адже без статусу кандидата значно простіше проводити передвиборчу діяльність. І тобі ніхто не може дорікнути, що ти роздаєш подарунки для певних цільових груп, надаєш різноманітні пільги, влаштовуєш свята або ремонтуєш дороги чи церкви. Бо це твоя діяльність як фізичної особи.

Але приклад грузинського законодавства показує, що там кандидат за кілька місяців до старту кампанії має подати заяву про намір балотуватися. Він подав заяву і на нього поширюються норми чинного законодавства. Якщо він подібної заяви не подає, то не може бути зареєстрований як кандидат. Одне речення в законі повністю змінює хід передвиборчої кампанії.

РБК-Україна: На вашу думку, де з семи округів вибори будуть найскладнішими?

Поки що я бачу середню температуру по всіх округах. В кожному окрузі є по два-три серйозні кандидати, які можуть претендувати на перемогу. І ми бачимо, що кілька політичних сил активно включилися на підтримку своїх лідерів. До прикладу, дуже показово, що позов до суду з приводу цін на енергоносії подала Юлія Тимошенко та кандидат у депутати від її політичної сили по 206-му окрузі (Чернігів – ред.). Олег Ляшко активно підтримує свого кандидата, приїжджає на округ. Вибори досить конкурентні.

Але думаю, що найбільше протистояння може мати місце у Дніпрі. Там традиційно досить складні виборчі кампанії, велика конкуренція між групами впливу в самому Дніпрі, і вже цю кампанію можна відзначити як одну із найбільш витратних. До прикладу, Загід Краснов, який там балотується, зараз використовує технологію, яку теж можна трактувати, як підкуп виборців, але це складно довести в рамках чинного законодавства.

Він запустив «безкоштовні» маршрутні таксі з вартістю проїзду 1 гривня. Вони возять по місту. Це маршрутні таксі із логотипом кандидата. І за 1 гривню ти можеш отримати такий передвиборчий подарунок від кандидата. Але ти будеш їхати в цій маршрутці із думками про Загіда Краснова, як про великого благодійника, тобто в тебе є певна мотивація проголосувати навіть за нього. Тому це буде складна кампанія. Але найбільш гарячою точкою буде селище Коцюбинське під Києвом.

РБК-Україна: Чому Коцюбинське?

Кошель: Там відбуваються вибори до селищної ради. Останні події в політичному житті цього селища із рішенням про відставку селищного голови, із захопленням приміщення селищної ради, виготовленням фальшивих печаток, тиском на опонентів…

РБК-Україна: Цей конфлікт у Коцюбинському триває кілька років.

Кошель: Так. Політичне життя і виборчий процес у цьому селищі надзвичайно криміналізовані. Тому зараз дуже важливо, щоб МВС подвоїв та потроїв там свої зусилля. Ми вже можемо говорити, що вибори у Коцюбинському лише зовні нагадують виборчий процес. Там масштабне використання адміністративного ресурсу на користь політичної партії «Нові обличчя». Ці вибори мені швидше нагадують Північну Корею. Є одна спрямовуючу центральнополітична сила, і ресурси громади повністю ідуть на підтримку цієї політичної сили.

РБК-Україна: Давайте повернемося до ситуації в округах. У Дніпрі і Чернігові зареєстрована маса "двійників" кандидатів. Для чого застосовується ця технологія?

Кошель: Технологія "двійників" - не нова. Вона активно працює в усьому світі. Але в Україні вона вже перейшла на ринкові механізми. Тобто є групи людей, які готові змінювати свої прізвища хоч через тиждень, залежно від виборчої кампанії. Що дає ця технологія? Формально порушень закону немає. Але людина, яка змінює своє прізвище, очевидно робить це за фінансову винагороду. Я б дуже хотів, щоб правоохоронні органи, в Україні лише поліції нараховується понад 300 тисяч осіб, співробітників Служби безпеки – понад 30 тисяч, знайшли і виявили принаймні один факт корупції для того, щоб був прецедент покарання за подібні речі.

РБК-Україна: Чи не відомо вам, скільки коштують послуги "двійника"?

Кошель: Я не уявляю. Можливо, хтось готовий за пляшку горілки, хтось за тисячі доларів. Але вже утворилися групи людей, які постійно змінюють свої прізвища. Очевидно, якщо з’являється проблема, то потрібно реагувати на рівні закону і потрібно встановлювати певні обмеження: за який час (до реєстрації кандидатом – ред.) може бути змінене прізвище або розтягнути в часі цю процедуру, щоб не було параду однофамільців. Безперечно, що подібна технологія буде використовуватися. Тобто кандидати будуть шукати людей із схожими прізвищами серед своїх однопартійців тощо.

"Двійники", насправді, можуть серйозно відтягнути голоси від опонента. На практиці це від символічного 0,1% голосів до 3% і більше, особливо, коли однофамілець має однакове прізвище, ім’я, по батькові і особливо, коли є самовисуванцем. Наприклад, із Блаушем (кандидатом від Радикальної партії по 206-му округу Дмитром Блаушем – ред.) проблем не буде. У виборців є маркер. Блауш – Радикальна партія Ляшка. А для Микитася (206-ий округ – ред..), Краснова (27-ий округ – ред.), інших самовисуванців це буде серйозною проблемою. Вони можуть втратити кілька відсотків голосів.

РБК-Україна: Які технології користуватимуться попитом протягом цих виборчих перегонів?

Кошель: Традиційно на цих виборах будуть ті ж самі технології, які мали місце раніше. Це масове використання політичної реклами в регіонах, насамперед борди і радіо, на превеликий жаль, без цього українська виборча кампанія вже здається нереальною, при тому, що близько 15-ти років тому вибори в Україні були принципово іншими – дешевими і без засилля бордів. Друга технологія – технологія так званих добрих справ, яку ми розцінюємо, як непрямий підкуп виборців.

РБК-Україна: Наведіть приклади «добрих справ» на конкретних округах.

Кошель: Наприклад, у селищі Коцюбинське за сприяння політичної партії облаштовується місцевий парк. Працівники, що облаштовують парк, працюють в одязі та з символікою політичної партії. Але юридично це не політична партія, а громадське об’єднання з аналогічною назвою та символікою. Згодом виявляється, що партія взагалі нічого не робить, а на це виділені кошти з місцевого бюджету, але виборець асоціює ці будівельні роботи виключно з назвою цієї політичної партії. Це навіть складно довести як використання адмінресурсу. Це звичайне політичне шулерство. Але на всіх округах ми бачимо, що від імені кандидата або різноманітних громадських структур кандидата проводяться роботи по благоустрою, роздаються подарунки для цільових груп, влаштовуються дитячі свята.

Скажімо, на місцевих виборах 2015 року я не зустрічав округу, де б не реалізовувалась технологія добрих справ, починаючи від ремонту під’їздів, закінчуючи зеленими насадженнями. Тобто кандидат ішов до виборця не з ідеєю та програмою, а туями, ялинками, фарбою, штукатурними роботами, фактично виконуючи роботу відділу по благоустрою.

Зараз та ж сама ситуація. Якщо кандидат приїжджає в село, виборці вже автоматично чекають, а що конкретно він принесе їм або дасть. Коли виборець дізнається, що кандидат давав, наприклад, кошти на церкву, щось придбав у дитячий садок і допоміг школі, то віт сприймається зовсім по-іншому. Це викривлене мислення призводить до того, що навіть кандидат, який не володіє серйозним фінансовим ресурсом, як мінімум без набору м’ячів для школи не може приїхати до села. Тому нам потрібно зараз максимально поламати подібне ставлення.

Я не розумію, чому візит глави держави до того чи іншого міста має супроводжуватись подарованими автомобілями швидкої допомоги. Це ж не заслуга фізичної особи на прізвище Порошенко, Гройсман чи Парубій. Це те, що куплено за державні кошти. Цю радянську логістику треба ламати, в тому числі і на виборах. В нас на мажоритарних округах, рівень різноманітної благодійності, мереж підкупу дійшов до того, що вже абсолютно нормально сприймається термін «пригодовані округи».

Мене вразив приклад міста Камянця-Подільського, коли від імені народного депутата Мельниченка на Великдень роздавали всім бажаючим паски. На ринок приїхали два автомобілі і почали роздавати паски. Проблема не втому, що в політика в голові тісто, це проблема того, що у нас викривлене ставлення до виборів, політичного життя, а у виборця – до політиків.

РБК-Україна: На цих виборах виборах БПП одразу у декількох округах підтримує не своїх кандидатів, а самовисуванців.Наприклад, по Чернігову БПП насправді підтримує самовисуванця Микитася, а висунув іншу людину, по Дніпру – волонтерку Ричкову, коли висунув своїм кандидатом головного лікаря якоїсь з лікарень. Наскільки ефективна така технологія?

Кошель: Рейтинг політичної сили може як посилити, так і послабити кандидата. Якщо потенційний кандидат має можливості для росту, то рейтинг політичної сили може його тягнути, бути певним якорем. Сьогодні для партії «Батьківщина» досить вигідно підтримувати своїх кандидатів, які балотуються під партійним брендом тому, що остання наразі лідер за електоральними вподобаннями. У БПП рейтинг знизився і, відповідно, він навіть може тягнути кандидата донизу. Якщо говорити про Ричкову, яка є відомим волонтером, для виборця її сприйняття як волонтера, громадського діяча чи учасника АТО є значно вищим, аніж підтримка будь-якої політичної сили. Тому тут, я думаю, йдеться про технологічні особливості ведення виборів.

РБК-Україна: Яку роль на цих виборах для «Батьківщини» зіграє «фактор Савченко»? На скільки мені відомо, вона вже їздила агітувати за кандидата від «Батьківщини» Руслана Богдана по 151-му окрузі.

Кошель: Рейтинги кандидатів можуть підвищити будь-хто із відомих політиків, громадських діячів, інших публічних людей. Але я не думаю, що «фактор Савченко» буде відігравати на стільки серйозну роль на виборах. Чесно кажучи, мені дуже шкода Савченко, як політика. Вона дуже швидко увійшла у велику та цинічну політику. Наприклад, її агітація за кандидата Богдана супроводжувалася словами: «я лише нещодавно знаю цього кандидата, але він – хороший хлопець. Я прошу його підтримати». Думаю, що подібні формулювання підуть на шкоду кандидату, політичній силі і самій Савченко, яка не розуміє, що велика і цинічна політика передбачає лише одну модель поведінки – надзвичайну обережність.

РБК-Україна: Про який результат для «Батьківщини» на цих довиборах можна говорити, зважаючи на те, що і Тимошенко і її партія наразі мають хороші рейтинги?

Кошель: Зараз партія "Батьківщина" - лідер електоральних уподобань. Її кандидати матимуть досить серйозні переваги. Більше того, ми бачимо, що вони зареєстрували кандидатів із певним рейтингом. Тому, гадаю, ці вибори для "Батьківщини" будуть результативними.

Ці вибори по семи округах будуть важливі для політичних сил, щоб зрозуміти, яка модель поведінки зараз сприймається виборцями, які гасла та технології будуть підтримуватися виборцями. І для мене надзвичайно цікавий експеримент "Батьківщини" у Чернігові, не знаю ситуацію по інших округах (показує фото борду кандидата від "Батьківщини" у Чернігові на своїй facebook сторінці – ред.). "Змусимо владу підняти пенсії та зарплати" (надпис на борді – ред.). Це Чернігів.

Думаю, ці вибори будуть тестом і на сприйняття популізму. Такі гасла аналог тим, що були на попередніх кампаніях, наприклад, "Я поверну Україні Крим", або "Добитися миру на Донбасі". Це теж одне із гасел цьогорічної кампанії.

РБК-Україна: А де використання такого гасла ви помітили?

Кошель: (Дивиться у facebook – ред.). Радикальна партія Олега Ляшка. Округ 183-ий (Херсон – ред.).

РБК-Україна: Які гасла в тренді цієї виборчої кампанії?

Кошель: Гасло про зарплати та пенсії та гасло про тарифи буде, як і завжди, займати перші місця. Але сьогодні його використовує активно не тільки «Батьківщина», але й партія Олега Ляшка. Позапарламентські сили підіймають цю тему досить активно. Ніхто не пропонує механізму – всі пропонують гасла, але феноменальне зростання рейтингу "Батьківщини" можна пов’язувати тільки з тарифами.

РБК-Україна: Раніше Комітет виборців України очолював нині уже нардеп від фракції БПП Олександр Черненко. Чи має він сьогодні вплив на КВУ?

Кошель: Раніше КВУ очолював Ігор Попов, який зараз є депутатом фракції Радикальна партія Олега Ляшка, один із засновників КВУ – Вадим Денисенко з Блоку Петра Порошенка, Володимир Ар’єв – теж один із засновників (фракція БПП – ред.)…

РБК-Україна: Тобто невдовзі ви теж станете народним депутатом?

Кошель: Ні, ні. І активно працювала із комітетом виборців журналіст Ольга Червакова (нині нардеп фракції БПП – ред.).

РБК-Україна: Тобто після КВУ усіх доля веде тільки до парламенту?

Кошель: Ні, не тільки в парламент. Один із кандидатів до складу ЦВК – це Євген Радченко. Це колишній заступник голови Комітету виборців України. Його висунула фракція "Самопоміч". Ми приблизно представлені в різних політичних силах, але власне на експертному рівні. Люди, що прийшли до парламенту, активно працюють по напрямкам, за якими вони спеціалізувалися. Але впливу на прийняття рішень немає ніхто.

РБК-Україна: І Черненко, зокрема?

Кошель: Ні.

РБК-Україна: Тобто всі дані об’єктивні, зважаючи на те, що у вас є колишні представники КВУ у БПП…

Кошель: Якщо ви подивитесь на публічну критику не лише в період виборів, на те, як критикує комітет виборців і БПП, і Радикальну партію Ляшка, ви переконаєтесь, що немає жодного впливу.

Спілкувалася Надія Андрікевич

On Top