ru ua

Глава Держгеонадр України Дмитро Кащук: "За різними оцінками, у нас під ногами лежить близько 5% мінерально-сировинного потенціалу світу"

Глава Держгеонадр України Дмитро Кащук: "За різними оцінками, у нас під ногами лежить близько 5% мінерально-сировинного потенціалу світу"
Автор: RBC.UA
Голова Державної служби геології і надр України Дмитро Кащук в інтерв'ю РБК-Україна розповів про причини анулювання спецдозволів на користування надрами, про поступки надрокористувачам, що знаходяться в зоні АТО, про американських інвесторів, охочих видобувати газ в Україні, а також родовища вітчизняного золота.

Голова Державної служби геології і надр України Дмитро Кащук в інтерв'ю РБК-Україна розповів про причини анулювання спецдозволів на користування надрами, про поступки надрокористувачам, що знаходяться в зоні АТО, про американських інвесторів, охочих видобувати газ в Україні, а також родовища вітчизняного золота.

РБК-Україна: У вересні, ви говорили, що Держгеонадра успішно виконують держпрограму надходжень до держбюджету від продажу спецдозволів на користування надрами, і сума надходжень становила 454 млн грн. Яка вона є станом на сьогодні?

Дмитро Кащук: Законом "Про Державний бюджет України на 2014 рік" заплановано наповнення загального фонду держбюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами в обсязі 260 млн грн. На сьогодні в держбюджет надійшло 487 млн 809 тис. 703,68 грн, що становить 187% планового показника. З них від продажу спеціальних дозволів на аукціонах - близько 8 млн грн.

РБК-Україна: Скільки з моменту Вашого призначення на посаду було видано ліцензій на розробку родовищ і скільки було скасовано. З чим скасування ліцензії найчастіше пов'язане?

Дмитро Кащук: Спеціальні дозволи на користування надрами надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

З моменту мого призначення, від 22 травня, було прийнято рішення щодо 342 спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами, з них на вивчення - 132, на видобуток - 210 (це і видача і продовження, внесення змін тощо). На аукціонах було продано дев'ять спецдозволів на вивчення і один - на видобуток.

Про скасування. За поточний рік Державною службою геології та надр призупинено дію 168 спеціальних дозволів на користування надрами у зв'язку з порушеннями надрокористувачами вимог законодавства у сфері надрокористування. Серед причин, за якими було зупинено дію спецдозволів: невиконання угоди про умови користування надрами, відсутність дозвільної та проектної документації або непроведення геологічного та маркшейдерського обслуговування при проведенні видобутку на родовищах, а також невиконання рекомендацій Держкомісії щодо запасів корисних копалин. Крім цього, дія спецдозволу припиняється за поданням Державної фіскальної служби в частині несплати до держбюджету обов'язкових платежів за користування надрами.

В залежності від складності порушення та можливості його усунення Державна служба геології та надр надає надрокористувачам від 30 календарних днів для їх усунення.

Зараз розглянуто питання про позбавлення права користування надрами 52 надрокористувачів. Мова йде про анулювання спецдозволів у разі, якщо надрокористувачі, незважаючи на зупинку дії спеціального дозволу на користування надрами, продовжують видобувати корисні копалини або в разі неприйняття ними заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів.

РБК-Україна: Вивільнені ліцензії реалізуються на аукціонах. Ви хочете реалізовувати їх на електронних аукціонах?

Дмитро Кащук: Сьогодні аукціони проводяться у відповідності з постановою Кабміну №594 "Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами". Держгеонадра для проведення аукціону з того чи іншого родовища повинні отримати три погодження: облради, на території якого розташоване родовище; Мінекології; Держгірпромнагляду. І, найчастіше, чекати погодження від обласних рад доводиться роками, тому що конкретного строку, за який облради повинні приймати такі рішення, законом не встановлено. Як наслідок, тільки в цьому році три облради не надали жодного погодження.

Що стосується електронних аукціонів, то Держгеонадрами розроблено проект постанови Кабміну "Про проведення експерименту з впровадження порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів".

Цей проект створює можливість для надрокористувачів брати участь в аукціонах з продажу спецдозволів на користування надрами шляхом проведення електронних торгів. Для цього Держгеонадра доручають певному державному підприємству-організатору забезпечити функціонування відповідного веб-сайту, де будуть створені особисті електронні кабінети для надрокористувачів, які бажають взяти участь у торгах, внести гарантійний внесок та зареєструватися по кожному обраному ними лоту. Особисті кабінети також будуть містити інформацію для учасників, а подані ними заявки будуть захищені електронними цифровими підписами. Таким чином, протягом дня торгів всі учасники, незалежно від їх місцезнаходження, без ризиків корупційних правопорушень зможуть взяти участь у торгах і отримати право користування надрами.

Сьогодні цей проект пройшов громадське обговорення і був направлений на розгляд міністра екології та природних ресурсів України для подальшого узгодження із зацікавленими органами.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте розмір нинішнього податку на користування надрами?

Дмитро Кащук: Ця ставка на користування надрами у 55% стосується лише газу і встановлена Верховною Радою за поданням Кабінету міністрів. Якщо таке рішення було прийнято Кабміном, отже, воно доцільне і об'єктивне. Але з чим ми зіткнулися?

Основним завданням нашої служби є нарощування запасів, щоб ми забезпечували приріст видобутку тих корисних копалин, які критично необхідні державі. В даний час, у зв'язку з неоднозначною ситуацією з поставками російського газу в Україну, критичним, безумовно, є газ. Ми спілкувалися з надрокористувачами, з міжнародними корпораціями, і вони всі як один зазначили, що будь-які рішення щодо майбутніх геологічних розвідок, сейсміки, буріння нових свердловин прийматимуть у 2015 році, коли припинить свою дію норма про підвищення ставки за користування надрами.

Крім того, хочу зазначити, що підвищення ставок діє тільки до кінця 2014 року, і я більш ніж упевнений, що вона не буде подовжена на наступний рік. Є, звичайно, деякі ініціативи Державної фіскальної служби, але я вірю і сподіваюся, що ця ставка повернеться до попереднього розміру з першого січня, але знову ж таки, це рішення буде приймати Верховна Рада.

В цілому ж, оцінку та висновки щодо обгрунтованості того або іншого розміру ставок можна буде зробити тільки після того, як компанії перейдуть на систему обліку по кожному окремому об'єкту надрокористування, як це прийнято в інших країнах.

РБК-Україна: Які на даний момент запаси вугілля, газу і нафти в Україні?

Дмитро Кащук: В українських надрах виявлено близько 20 тис. родовищ, половина з яких мають промислове значення. За різними оцінками, у нас під ногами "зарито" близько 5% мінерально-сировинного потенціалу світу. Так, запаси вугілля оцінюються приблизно в 56 млрд тонн, газу природного - 993,3 млрд куб. м, нафти - 128, 9 млн тонн.

Найближчим часом видобуток газу в Україні буде збільшуватися. Ми намагаємося зараз сприяти пошуку нових родовищ, розробки відомих родовищ. В цілому ж, Україна зараз видобуває близько 20 млрд куб. м газу в рік.

Що стосується видобутку вугілля, то внаслідок подій на cході України активність суб'єктів господарювання - надрокористувачів з Донецької та Луганської областей в даний час є нульовою. У нас там фактично немає ніяких дій по видачі нових ліцензій і продовженні вже існуючих. В той же час ми розуміємо, що це - зона АТО, і до всіх надрокористувачів, що знаходяться в зоні проведення операції або у прифронтовій зоні ставимося з розумінням. Ми дивимося, наприклад, є порушення надрокористувачами, і даємо їм час, протягом якого вони повинні усунути порушення, але ми розуміємо, що вони не здатні цього зробити, а навіть якщо і здатні, то вони не зможуть нас про це поінформувати, тому ми надаємо повторний додатковий термін. Ми не йдемо на анулювання дозволів в зоні АТО, ми розуміємо ситуацію, в якій зараз опинилися наші громадяни.

У нас є певні родовища бурого вугілля у Кіровоградській області. І інвестори з Німеччини потенційно зацікавлені в розробці цих родовищ.

До того ж, у Львівській області є одне з найцікавіших родовищ кам'яного вугілля, можна навіть сказати, не українського, а європейського масштабу - вугілля надзвичайно високої якості - антрацит. Це родовище розташоване в с. Любеля Жовківського району Львівської області. Зараз компанія, що зацікавлена в його розробці, веде активний пошук інвесторів як з США, так і з Китаю, Західної Європи. У Східній Європі немає аналогів цьому вугіллю, воно буде комерційно привабливим навіть для металургійних заводів Західної Європи.

РБК-Україна: Україна зараз експортує корисні копалини?

Дмитро Кащук: Це предмет регулювання Мінекономіки. І я думаю, що це питання якраз до них. У них є кошти, можливості зовнішньоекономічного регулювання цього питання, але в даний час вугілля, наприклад, недоцільно експортувати, оскільки у нас його не вистачає.

Все залежить від комплексної стратегії імпортозаміщення і підтримки експорту урядом. За 23 роки незалежності України так і не була створена система підтримки експорту. Немає ні кредитування експорту, ні його страхування. Зараз ті сировинні матеріали, які експортують, вносять значний внесок у бюджет України. Цю діяльність потрібно розвивати крок за кроком. Близько половини всього валового внутрішнього продукту створюється гірничими підприємствами, тими, які пов'язані з надрокористуванням. В цілому, виходячи з нашого аналізу, близько 70% всієї економіки України, так чи інакше, має відношення до надр.

РБК-Україна: Які втрати галузі від анексії Криму та бойових дій на сході України? І які заходи вживає або вже вжила Держслужба в зв'язку з цим?

Дмитро Кащук: Втрата перспективних ресурсів вуглеводнів на Чорноморському шельфі - це значний удар по Україні, по її енергетичній безпеці. Але, я думаю, що поклади нетрадиційних видів газу, відновлення свердловин, підвищення продуктивності зможуть частково компенсувати цю втрату.

У нас переважна більшість українських родовищ нафти і газу вже експлуатуються більше 50 років. На поточний момент надзвичайно активізувалися зусилля наших іноземних партнерів щодо впровадження в Україні технологій відновлення свердловин, додаткової геологорозвідки, особливо Карпатського регіону, який був вивчений у 60-70 роки. Я думаю, що найближчим часом це дозволить реанімувати велику кількість родовищ і свердловин, що, в свою чергу, дозволить збільшити видобуток.

Однак це вимагає залучення значних коштів. Але зараз бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт зведене до мінімуму. На всю країну, на всі родовища в цьому році виділено всього 93 млн грн, які повинні бути спрямовані на геологорозвідку. Цих коштів не вистачає навіть на оплату праці працівників державних підприємств.

До того ж плата за користування надрами України повністю йде в державний бюджет. Плата за надання спеціальних дозволів, це майже 488 млн грн, які ми забезпечили, повністю йдуть до державного бюджету, а з бюджету на геологорозвідку повертається лише мізерна частина.

РБК-Україна: Вам вже відома сума, закладена в бюджет на наступний рік?

Дмитро Кащук: Орієнтовно 119 млн грн, але це не точно, так як проекту бюджету ще немає. Я думаю, що ця більшою ця цифра не буде, лише б не стала менше.

РБК-Україна: Британсько-голландська компанія Shell через бойові дії призупинила свою діяльність на Донбасі. Чи розглядала компанія інші варіанти видобутку сланцевого газу?

Дмитро Кащук: Звичайно, вони мають і інші договірні відносини з іншими ліцензіатами, з державними компаніями в Україні. Ці проекти вони продовжують, незважаючи на все, що відбувається в країні.

Варто відзначити, що площа Юзівська, щодо якої підписано угоду з Shell про розподіл продукції, є надзвичайно перспективною. Більш того, ліцензія їм була видана на всі види вуглеводнів, не тільки на так звані нетрадиційні поклади, тому, я думаю, що найближчим часом, коли врегульовується ситуація на сході, відновиться і активність цієї компанії на тій території України. Адже зараз, не враховувати те, що частина антитерористичної операції проводиться на ліцензійній площі Юзівська, неможливо.

РБК-Україна: Чи ведуться переговори з іншими іноземними інвесторами щодо видобутку газу в Україні?

Дмитро Кащук: Звичайно. Але їх активність зараз дуже низька. Будь-яких інвесторів, з якими ми ведемо переговори, по суті, варто носити на руках.

Зацікавленість у видобутку сланцевого газу висловили 16 американських компаній. Це компанії середнього рівня, яким достатньо невеликих ліцензійних площ, але які володіють достатнім фінансовим ресурсом, технологіями, досвідом і, незважаючи ні на що, розглядають Україну як партнера для інвестування. Зараз з ними ведуться переговори. Комунікацією з цих питань займається відома американська інвестиційна компанія SigmaBleyzer. Звичайно, якесь рішення з цих питань очікувалося після обрання Верховної Ради та нового уряду. Тепер, я сподіваюся, ця діяльність значно активізується.

РБК-Україна: Які корисні копалини на території України Ви могли б назвати перспективними для розробки і видобутку?

Дмитро Кащук: Зайду здалеку. У жовтні цього року я взяв участь у засіданні Асоціації геологічних служб Європи, де були присутні керівники всіх геологічних служб Європи. У нас була можливість протягом двох днів активно поспілкуватися. І хочу відзначити, що Євросоюз публікує кожні два роки актуалізований список тих корисних копалин, які є критичними для Європи.

Переважно це рідкоземельні метали і інші рідкісні копалини в світовому масштабі. Такі родовища існують в Україні.

За останні 5-10 років підтверджено реальні можливості подальшого приросту запасів вуглеводнів, видобутку корисних копалин берилію, золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних та рідкісноземельних елементів, на які є значний попит. Це величезний потенціал, в тому числі і експортний.

У зв'язку з цим ми почали публікувати певні, так звані, інформаційні довідки по родовищах, поки, щоправда, тільки українською мовою. Хоча, як виявилося, це не є перешкодою для дійсно зацікавленого інвестора.

Буквально кілька тижнів тому до нас приїхали представники японської компанії Marubeni, які в Японії, українською мовою, на нашому сайті прочитали про родовища, що їх зацікавили. Мова йде про один із видів корисних копалин, який вони поки не можуть вільно імпортувати з Китаю, оскільки там виникли якісь політичні моменти, і тепер вони зацікавилися можливістю їх видобутку в Україні.

Тому ми збираємося контактувати і інформувати світову громадськість про те, який у нас потенціал. І, до речі, ми вже протягом півроку здійснюємо конкретні кроки в цьому напрямку. Для прикладу, ми домовилися з однією з англійських компаній про безоплатну передачу нашій службі і державним підприємствам платформи для опублікування сейсмічних даних про геологорозвідку, які у нас є в наявності. Частина інформації вже опублікована у вигляді карти на сайті ДНВП "Геоінформ України" і ця база буде продовжувати наповнюватися. Я вважаю, це буде корисним для надрокористувачів.

РБК-Україна: Що ще корисного для себе вдалося винести з засідання АГСЕ?

Дмитро Кащук: Під час мого візиту до Швейцарії на саміт АГСЕ я запропонував всій геологічній спільноті Євросоюзу направити групу експертів до України для надання рекомендацій щодо реформування геологічної галузі і лібералізації законодавства. На підставі нашого запрошення 25-26 листопада в Україні перебував голова Асоціації геологічної служби Європи Лука Демикели. Ми провели ряд зустрічей в Кабінеті міністрів, Державній службі геології та надр, в Адміністрації Президента.

Зараз готується приїзд групи експертів з п'яти осіб. Це буде в першій половині січня наступного року. Вони дадуть свої рекомендації щодо майбутнього напрямку реформування служби, геологічної галузі та змін у законодавство. Також їх рекомендації торкнуться адміністрування та величини ставок плати за користування надрами.

РБК-Україна: Чи ведеться розвідка родовищ золота? Як успіхи?

Дмитро Кащук: В Україні є кілька родовищ золота, з оціненими запасами у Кіровоградській, Одеській, Закарпатській областях. Зараз ми шукаємо інвесторів для розробки цих родовищ.

Так, в Карпатах всі частини в Польщі та Румунії вже давно перекопані, залишилися тільки наші Карпати. Найближчим часом буде розроблено родовище - і Україна отримає золото. Але це за умови, що все буде йти за планом. Це родовище Сауляк.

Розмовляла Ірина Голод