Державна фіскальна служба України зацікавилася "панамської історією" президента Петра Порошенка. Вчора, 4 квітня, головний податківець країни Роман Насиров доручив департаменту оподаткування фізосіб перевірити оприлюднену в ЗМІ інформацію про подозрении президента у порушенні податкового законодавства. За даними Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP), який аналізував матеріали бази даних панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, що надає офшорні послуги, відкриття холдингової компанії в офшорній юрисдикції "дає колосальні податкові переваги". Про офшорі президента, податкових платежах корпорації "Рошен" і стратегії деофшоризації українського бізнесу, яку ГФС має намір втілювати спільно з Нацбанком, в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів Роман Насиров.
Державна фіскальна служба України зацікавилася "панамської історією" президента Петра Порошенка. Вчора, 4 квітня, головний податківець країни Роман Насиров доручив департаменту оподаткування фізосіб перевірити оприлюднену в ЗМІ інформацію про подозрении президента у порушенні податкового законодавства. За даними Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP), який аналізував матеріали бази даних панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, що надає офшорні послуги, відкриття холдингової компанії в офшорній юрисдикції "дає колосальні податкові переваги". Про офшорі президента, податкових платежах корпорації "Рошен" і стратегії деофшоризації українського бізнесу, яку ГФС має намір втілювати спільно з Нацбанком, в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів Роман Насиров.
РБК-Україна: Два тижні тому ви провели тристоронню зустріч у форматі Державна фіскальна служба-Нацбанк-Антимонопольний комітет і говорили про деофшоризації українського бізнесу. Про що говорили, і до чого домовились, так досі й не зрозуміло. Але ось на вихідних з'явилося скандальне розслідування з панамським офшором президента Петра Порошенка. Не награні всі ці наради і показова боротьба з офшорами, навіть якщо глава держави дозволяє собі брати у цьому участь?
Роман Насиров: Де ми стикаємося з так званими офшорами? Тут є два великі питання. Перший - імпорт товарів. Зниження митної вартості відбувається за допомогою використання офшорів. Наприклад, їде товар з Італії. Товар італійський, є на нього конкретний інвойс, продають його на компанію в Сейшелах, а Сейшели продають його вже в 3 рази дешевше в Україну. Теоретично, це легальна операція. Практично - маніпулювання вартістю.
Другий велике питання - лежить в рамках трансфертного ціноутворення. Українська компанія експортер продає товар Х без прибутку, а іноді ще й зі збитком, на якийсь офшор. А це ще може бути і пов'язаний офшор, а вже з нього продає товар на європейську юрисдикцію або якусь іншу. Що в цьому випадку відбувається? Якщо є експортні платежі, то їх заниження, а найбільша проблема - локальна оптимізація, наприклад, несплата податку на прибуток. Ще ми стикаємося з офшорами при кредитуванні. Наприклад, українська бізнес-група - маленька, велика, яка завгодно - переводить гроші через конвертаційний центр, якщо зовсім грубо, виводить їх на офшор, з нього кредитує себе ж за високою ставкою, скажімо, 25%, і намагається віднести це собі у витрати.
РБК-Україна: І знижує об'єкт оподаткування… Але, якщо ви знаєте всі ці схеми, всіх вигодонабувачів, яка реакція ГФС на подібні дії?
Роман Насиров: якби я міг знати всіх вигодонабувачів…
РБК-Україна: Якщо не податкова, Нацбанк знає, якщо не Нацбанк, то Госфинмонитониторинг. У зв'язці ви плануєте щось робити?
Роман Насиров: Ми плануємо розпочати поглиблену співпрацю з Нацбанком. При чому, на зустрічі офшор не був основним питанням. У нас були питання з обміну валют, за видачу, за деякими банками, які у нас постійно трапляються за зв'язок з конвертцентрами. Я не хочу говорити, що всі цим займаються, але ми вважаємо, що деякі їх організовують або є співорганізаторами.
РБК-Україна: Так про що конкретно ви домовляєтеся з регулятором?
Роман Насиров: По-перше, ми хочемо з ними домовитися про протокол спільних дій. По-друге, про взаємне інформування, тому що Нацбанк - дуже закрита організація. Якщо вони на щось зловили банк, то хочемо, щоб і з нами цією інформацією ділилися. У попередній практиці такого обміну не існувало. Тобто, зараз ми обмінялися баченнями.
РБК-Україна: Коли можна говорити про початок обміну інформацією? Який дедлайн ви ставите?
Роман Насиров: Я думаю, що протягом місяця ми формалізуємо наші домовленості і почнеться процес.
РБК-Україна: Чому цей процес так затягнувся? Одним підписанням протоколів в нинішній ситуації, напевно, вже не обійтися.
Роман Насиров: А чому у нас в країні багато процеси затягнуті?
РБК-Україна: Чому? Не бачите, зокрема, і ви своєї вини в цьому?
Роман Насиров: Не бачу.
РБК-Україна: Щоб читачам остаточно було зрозуміло, то бізнес використовує офшорні юрисдикції для оптимізації податків, для економії?
Роман Насиров: Так.
РБК-Україна: З цього можна робити висновок, що і президент України хотів заощадити?
Роман Насиров: Ці висновки робіть без мене.
РБК-Україна: Ви доручили департаменту оподаткування фізосіб ГФС перевірити інформацію, оприлюднену в ЗМІ. Коли чекати результатів?
Роман Насиров: Як тільки буде результат, ми відразу ж про це повідомимо.
РБК-Україна: чи Ставили ви своїм підлеглим конкретні терміни, тому що тема актуальна, і суспільство чекає результатів? Тому що у багатьох країнах світу після оприлюднення розслідувань контролюючі органи планують активізувати свою діяльність.
Роман Насиров: Тема актуальна, потрібно як можна швидше закінчити перевірку.
РБК-Україна: З досвіду, це довгий процес перевірки?
Роман Насиров: По-перше, потрібно взяти матеріали. На сьогоднішній день є новина, що ще є?
РБК-Україна: Є конкретні документи, які оприлюднені в ЗМІ. Вам надходили вже ці документи?
Роман Насиров: Звичайно ж, немає.
РБК-Україна: А ви їх запитували?
Роман Насиров: Я про це тільки вчора дізнався. У вас виникає конкретне питання, яке найбільше цікавить в даний момент часу.
РБК-Україна: Всю країну цікавить відповідь на це питання.
Роман Насиров: А у нас є мільйон питань, які цікавлять нас. По кожному платнику податків, з кожного регіону і кожного пункту пропуску.
РБК-Україна: По конкретному платнику - Петру Порошенку, які питання є у ГФС?
Роман Насиров: От мені задавали питання по конкретному підприємству, я не пам'ятаю всієї інформації по кожному платнику податків.
РБК-Україна: Але це - незвичайний платник податків.
Роман Насиров: Для вас президент – незвичайний платник податків, а для мене він просто платник. У мене є платники, які у сотні разів більші і більш важливі, з іншими питаннями та проблемами. Тому кожного платника податків особисто я не торкаюся, для цього є департаменти, підрозділи.
РБК-Україна: Депутати рекомендували в ГФС запитати, де ж все-таки зареєстрована корпорація "Рошен". В Україні, Нідерландах, на Кіпрі, на БВО?
Роман Насиров: Я не знаю.
РБК-Україна: Який обсяг податкових платежів щомісяця відраховує компанія президента?
Роман Насиров: Я вам сказати не зможу. Це ви можете запитати у самої компанії, це інформація платника податків, ми її не можемо розкривати. Як і будь-якого іншого підприємства.
РБК-Україна: Юристи, експерти кажуть, що практично весь український бізнес використовує офшори. Який обсяг коштів знаходиться в офшорах, який обсяг був виведений в такі юрисдикції?
Роман Насиров: Це ви у Нацбанку можете запитати, який обсяг коштів пішов в офшорні юрисдикції. Ми цього не бачимо. Ми бачимо сплату від резидента до бюджету Україні - місцевий, загальний.
Розмовляла Наталія Непряхіна