У єврозони немає майбутнього без фіскального союзу, переконаний президент Бундесбанку Йенс Вайдман. Він попередив, що розпад єврозони пов'язаний з колосальними ризиками і висловився проти повернення до німецької марки.
У єврозони немає майбутнього без фіскального союзу, переконаний президент Бундесбанку Йенс Вайдман. Він попередив, що розпад єврозони пов'язаний з колосальними ризиками і висловився проти повернення до німецької марки, повідомляє Deutsche welle.
Президент Німецького федерального банку Йенс Вайдман висловив сумнів у тому, що єврозона виживе без створення фіскального союзу. "Європейський валютний союз не зможе довго існувати в його нинішній формі. Необхідна ясність щодо того, чи збираємося ми створювати фіскальний союз або будемо і надалі робити ставку на самостійну національну політику в бюджетній сфері, при якій спільна фінансова відповідальність, природно, дуже обмежена", - заявив Вайдман в інтерв'ю тижневику Welt am Sonntag, оприлюдненому в неділю, 10 червня.
Глава Бундесбанку виступив проти повернення Німеччини до німецької марки. "Розвал валютного союзу пов'язаний з колосальними ризиками, які ніхто не може передбачити. Тому такий сценарій не може бути метою відповідальних політиків", - підкреслив він. Одночасно Вайдман вказав, що фактична неможливість відмови від євро не означає, що Німеччина повинна дозволяти шантажувати себе і погоджуватися на безконтрольну допомогу, бо це лише підірве самі основи стабільності валютного союзу.
За повідомленням журналу Der Spiegel, європейські інститути розробляють принципи формування фіскального союзу, в якому окремі країни вже не зможуть самостійно накопичувати нові борги. В рамках цього союзу уряду національних держав зможуть розташовувати лише тими засобами, які покриваються її власними доходами. Якщо ж їм знадобиться більше грошей, ніж вони самі мають, то їм доведеться просити про допомогу у ради міністрів фінансів країн єврозони, пояснює Der Spiegel.
Варто зазначити, що напередодні за підсумками засідання міністри країн єврозони вирішили, що для стабілізації банківського сектора Іспанії може бути виділено до 100 млрд євро. Антикризова допомога, яку отримає Іспанія від Єврогрупи, буде надана найбільш вразливим установам банківського сектора через спеціально сформований фонд. На відміну від інших держав, вся допомога, яку запросить країна, буде спрямована винятково на стабілізацію банківського сектора. Кошти не будуть направляти на виконання бюджетних зобов'язань або покриття державного боргу.
Іспанія стане четвертою країною, яка отримає допомогу від країн єврозони. Раніше нею вже скористалися Греція, Ірландія і Португалія.
Нагадаємо, що фіскальний пакт в березні підписали 25 з 27 держав, що входять до Євросоюзу. Чехія і Великобританія відмовилися підписувати документ.
Раніше всі країни ЄС, крім Чехії та Великобританії схвалили проект податково-бюджетного угоди, яка вступить в силу 1 січня 2013 р. Необхідно, щоб до цього моменту його ратифікували як мінімум 12 країн ЄС.
Проект нового союзу бюджетної стабільності був розроблений на саміті ЄС 9 грудня 2011 р. Угода передбачає введення санкцій проти країн, де дефіцит бюджету буде перевищувати 3%, і визначає первинний дефіцит на рівні 0,5%. Також договір передбачає юридичну відповідальність європейських держав за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, що буде відображено на законодавчому рівні через поправки до чинних європейських конвенцій.
Пізніше деякі країни пропонували переглянути домовленості. Зокрема до цього закликали Греція та Франція. На що канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що фіскальний пакт Євросоюзу переглядати не будуть.