Глава АМКУ Юрій Терентьєв: Штраф, накладений на "Газпром" - найбільший в європейській історії
Глава АМКУ Юрій Терентьєв впевнений, що "Газпром" заплатить штраф за порушення українського антимонопольного законодавства
Не змінюються ціни на пальне на українських АЗС при падінні вартості нафти викликають питання не тільки громадськості, але й уряду. За дорученням прем'єра Арсенія Яценюка, Антимонопольний комітет України вже почав справу про неконкурентні дій на ринку нафтопродуктів. Не залишився без уваги комітету і сегмент транспортування природного газу. Після визнання російського "Газпрому" монополістом, АМКУ вимагає від нього сплати багатомільярдного штрафу . Про перспективи започаткованих розслідувань, про демонополізацію сегмента послуг ЖКГ, а також про те, якими повинні бути ціни на бензин, ліки і авіаквитки, голова АМКУ Юрій Терентьєв розповів в першій частині інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: АМКУ розглядає справу про змову і неконкурентних дій на ринку нафтопродуктів. Тому що не тільки у споживачів, але і у прем'єр-міністра виникло питання: ціни на нафту весь 2015 рік тільки знижувалися, в той час як вартість бензину в Україні залишалася практично незмінною. На якому етапі розгляд справи, чи є у вас вже пояснення цьому?
Юрій Терентьєв: Виявили досить багато вже. У цьому питанні є кілька цікавих факторів. Світові ціни на нафту істотно знизилися, напевно, більш ніж удвічі за рік. Говорячи про ціну нафти 30 доларів за барель, потрібно відзначити, що це барель, а не тонна. В тонні 7,5 барелів. Тобто, всі знають ціну бареля. Є ціна platt's по нафтопродуктах, яка формує ціни за двома основними майданчиків: fob Североморье і fob Роттердам. Там ціна стабільнішою, і тренд більш згладжений.
На початок року ціна тонни нафти Роттердам становила близько 400 доларів. З одного боку, є великі тренди, з іншого, як кажуть учасники ринку, навіть якщо нафта буде коштувати "нуль", ціна бензину визначається декількома витратними компонентами, такими як акциз, вартість нафтопереробки. Учасники ринку говорять, що якщо нафта будуть дарувати, то ціна бензину "на стелі" буде 14 гривень. Це з урахуванням доставки в Україну, з урахуванням акцизів.
Треба розуміти ролі різних держорганів у цьому питанні. Міненерго - це основний центр технічної компетенції. АМКУ займається питаннями конкуренції. Якщо ми говоримо про те, який орган повинен дивитися правильні чи ні ціни на бензин, і яка ціна взагалі адекватна ситуації, то це завдання міністерства. Наше ж завдання - стежити за тим, щоб будь-яка ціна була ринкової і без антиконкурентних спотворень.
РБК-Україна: чи Можна назвати ціну ринкової?
Юрій Терентьєв: На ринку склалося три групи суб'єктів. Одна, яку імпортери називають групою, пов'язаною з "Приватом". Це суб'єкти, які продають бензин за ціною 17,50 гривень - 17,90 грн/л. Цих суб'єктів відомі великі імпортери - ВОГ Рітейл, ОККО-Бізнес Контракт, "Укртатнафта", "Західна нафтогазова компанія" - звинувачують у тому, що вони продають бензин за такою низькою ціною.
Така низька ціна продажу зумовлена тим, що є багато зловживань технологічного характеру, економічного і фінансового, що є, по суті, недобросовісною конкуренцією по відношенню до легальним імпортерам. Ст. 15 Закону про захист від недобросовісної конкуренції каже, що недобросовісною конкуренцією є будь-які досягнення конкурентних переваг незаконним шляхом. Тобто, фактично можна говорити про те, що ця діяльність, припустимо, ухилення від сплати податків, продажу "вчорну" або контрафактного бензину, це все - недобросовісна конкуренція.
Крім того, є велике питання, чи є всі ці обвинувачені суб'єкти однією групою або розрізненої сукупністю незалежних гравців. Чи є така група "Приват" чи немає її? Історично відповіді на це питання ніхто не давав, тому і не треба питати, чому АМКУ за 3 місяці не розібрався. З цим питанням не розбиралися 20 років, і зараз ми займаємося цією темою. Якщо це один суб'єкт, ми будемо ставитися до нього як до одному суб'єкту, що володіє 1,5 тис. заправок з 6 тис.
Друга група гравців, якщо відійти від "Привату", - це імпортери, які продають бензин А-95 Євро за 20,99 гривень/л. В першу чергу це - ВОГ, ОККО, Shell, Sokar. В цій групі був і АМІК або Лукойл, як раніше він називався. Коли-то імпортери говорили, що конкуренція між ними така інтенсивна, що зниження вартості бензину у одного гравця на 1 копійку призводить до зниження для всіх. Але досвід АМІК показав, що це не зовсім відповідає істині. Він відійшов від практики продажу за 20,99 гривень і продає по 19,50 гривень, іноді по 17,50 грн.
тобто, ми бачимо, що інша поведінка на ринку можливо. Як раніше вирішувалося питання з цінами на бензин? Гравці викликалися в Міненерго або АМКУ і від них вимагали знизити ціну на бензин на 1-2 грн. Або розроблялася формула, і вимагали дотримуватися її. Це неправильний шлях. Це фактично картельну змову, організований госвластью. Завдання комітету - розібратися в економічно обґрунтованою ціною для того, щоб розуміти, наскільки ціна на ринку відрізняється від неї.
В умовах ідеальної конкуренції ціна буде прагнути до marginal cost, тобто, до граничним витратам виробництва певного товару. Якщо ми бачимо, що на ринку 20 гравців і пропозиція перевищує попит, то ціна повинна прагнути до собівартості. Тому в європейських країнах ми бачимо, що ціна теж однакова, але однаково низька. Якщо однаково висока, то це вже питання для АМКУ розібратися з проблематикою. Часто ми бачимо у нас таку картину: бензин продається за 20,99 гривень на стелах, але кожен з гравців по програмах лояльності надає свої споживачам знижки в 1-2 гривень. Тобто, фактично, це є підставою засумніватися в тому, що ціна 20,99 гривень є об'єктивною та економічно обґрунтованої. Це говорить про те, що суб'єкти утримують номінально високу ціну, по якій вони насправді не продають. Ефективна ціна на 10% нижче. Підтримання ціни в межах 20,99 гривень при здійсненні фактичних транзакцій 2 гривень менше, не є економічно обґрунтованою. Навіщо це суб'єкти роблять, питання до них.
РБК-Україна: Коли вони дадуть вам відповідь на це питання, і ви зможете винести рішення?
Юрій Терентьєв: Ми почали розслідування у 20-х числах січня, підготовлені вимоги до надання інформації. Це не адмінпротокол за водіння в нетверезому вигляді, це дослідження АМКУ. Швидше за все, нехай не крапка, а крапка з комою в питанні бензину буде поставлена в середині березня. Ще ми хочемо на основі європейської практики розробити правильний формат регіональних ринків роздрібної торгівлі бензином. Для цього всі відповіді на ринку палива у нас будуть до середини літа.
РБК-Україна: Якщо влітку ви отримаєте відповіді на питання і при збереженні динаміки зниження світових цін на нафту, варто споживачам очікувати зниження вартості палива на українських заправках і на скільки?
Юрій Терентьєв: Як я вже сказав, бензин реально продається не за тією ціною, яка зазначена на стелі. Ефективна ціна інша, тобто маркетингові інструменти, які використовують нафтотрейдери, можуть мати побічний ефект і антиконкурентні наслідки.
РБК-Україна: тобто, можна говорити про зниження цін?
Юрій Терентьєв: Ми будемо прагнути до того, щоб конкуренція на цьому ринку з'явилась. Те, що ми бачимо зараз на ринку палива - це придушення суперництва. Звичайно ж, при більш інтенсивної прямої конкуренції, ціна буде прагнути до 19,50 гривень.
РБК-Україна: Крім того, паливні компанії підозрюються у спотворенні результатів аукціонів з продажу нафти та газового конденсату. Як там справа просувається?
Юрій Терентьєв: Ми продовжуємо розслідування у справі проти "Укртатнафти", "НПК-Галичина", "Галнафта", "Прикарпаття", "Нафтотрейд", "Котлас", "Полигональ", "Гарант-УТН". Більш детально говорити не можу. Комітет веде збір і аналіз інформації.
РБК-Україна: чи Пішла на зустріч "Укртатнафта"? Чому вони відмовлялися надавати повні дані по цій справі, як пояснювали? Що надавали, що - немає?
Юрій Терентьєв: "Укртатнафта" надала інформацію, але не в повному обсязі. Суб'єкт відправив у комітет дані про своєї господарської діяльності: обсяги придбання та реалізації енергоресурсів, наданих та отриманих послуг їх зберігання, переробки. Ще немає даних про отриманої та наданої їм фінансової допомоги у 2014-2015 роках. Також компанія не надала інформацію про рух коштів по всіх рахунках у всіх банківських установах, відкритих нею. Відсутність цієї інформації створює перешкоди для АМКУ, а також стало причиною порушення проти "Укртатнафта" ще однієї справи: за подання інформації не в повному обсязі.
РБК-Україна: АМКУ у грудні визнав "Газпром" монополістом на ринку послуг з транзиту природного газу через територію України, і наклав штраф у розмірі 85 млрд гривень. Що далі? На що ми розраховуємо?
Юрій Терентьєв: Коли ми почали розслідувати цю справу, ми розуміли всю його значущість.
РБК-Україна: Це більше політичне питання?
Юрій Терентьєв: Ми отримали заяву від Кабміну, який вважає, що його права порушені. Ми заява проаналізували, знайшли підстави, що воно обґрунтоване і відкрили справу. У кінцевому рахунку, 22 грудня винесли рішення. Ніхто не повірить, якщо я скажу, що справа по "Газпрому" не політичний. Заява Кабміну, звичайно ж, було політичним. Але наша задача була - дати фахову оцінку.
РБК-Україна: Ми реально розраховуємо, що "Газпром" заплатить цей штраф?
Юрій Терентьєв: За законом, вони повинні заплатити. Якщо не заплатять, ми звернемося до Господарського суду. На підставі міжнародних договорів вони повинні виконати рішення суду.
РБК-Україна: чи Була подібна міжнародна практика?
Юрій Терентьєв: Штрафи до "Газпрому" застосовувалися іншими країнами. Але за зловживання монопольним становищем ми виявилися першими. У нас є специфіка дві частини відносин з "Газпромом": договір купівлі-продажу газ і транзит газу територією України. Поки практика рішень проти "Газпрому" в Європі ще не сформульована. Тобто, розслідування було розпочато, а рішення ще не винесено. І питання саме з продажу газу.
Транзит - тема для них не релевантна. Тому наша ситуація з "Газпромом" по-своєму унікальна. "Газпром" внаслідок бар'єрів, які створювалися з боку РФ щодо доступу в нашу газотранспортну систему, став монопольним. Він - єдиний можливий покупець послуги транзиту газу. Ми проаналізували ситуацію. Спілкувалися з НАК "Нафтогаз-України", закликали "Газпром" взяти участь у розслідуванні комітету і вимагали надати інформацію. Але вони всі ігнорували.
Засідання було призначено на 14 січня. Напередодні ми отримали від них листа, що у нас немає юрисдикції, "Газпром" не здійснює діяльність на території України. Але, вибачте, ГТС знаходиться на українській території. І газ проходить по території України. Тобто, діяльність вони здійснюють в якості монопольного покупця. Дії за договором купівлі-продажу ми досліджуємо, і це другий великий момент. Я думаю, що офіційно наше рішення "Газпром" ще не отримав. Але з моменту його отримання почнеться двомісячний термін для його оскарження або добровільного виконання.
РБК-Україна: чи Є шанси на стягнення штрафу, очевидно, що добровільно вони його не будуть платити?
Юрій Терентьєв: Ми не говоримо, що буде просто. Це буде надзвичайно складно. Але рішення прийнято, і ми його будемо відстоювати. І, до речі, штраф, накладений нами на "Газпром" - найбільший штраф в європейській історії.
РБК-Україна: В рамках справи про монопольне становище на ринку енергетики в грудні АМКУ повідомив, що оцінив, як домінуюче положення "Енергоатому", компаній з групи ДТЕК і "Укргідроенерго". Сукупна частка зазначених компаній становить понад 80% від загального обсягу продажу. Подальші дії щодо цих компаній?
Юрій Терентьєв: У нас є важливі справи: "Мегаполіс", бензин, "Газпром", енергетика. Є справедливі звинувачення на адресу АМКУ, що його закритість і непублічність рішень фактично заморозили українське конкурентне право на 20 років. Тому зараз всі наші дії підкреслено публічні. Тема енергетики також високо політизована. Була і залишається. Для того, щоб рішення не приймалися під килимом, під столом, розбили дії на 2 частини.
По-перше, провели комплексне дослідження ринку енергетики. У грудні представили результати по електрогенерації і ринку енергетичного вугілля. Були зроблені висновки щодо структури ринку. Велися розмови, чи правильно вважати, що теплогенерація - окремий ринок, або вся элекрогенерация - один ринок. Ми дивилися європейську, американську практики. Є різні підходи, але ніде теплогенерація не виділяється як окремий ринок.
Ринки мають тільки географічні, територіальні, товарні межі. Але деякі країни використовують сучасний підхід: є ринок базового навантаження і є піковою. Базову потужність дає "Енергоатом" - 50%. Близько 25% дає теплогенерація і самі граничні пікові навантаження - гідрогенерація. Ринок фактично працює при сукупності всіх його учасників. Або 100%, або "нуль".
Наявність монопольного чи домінуючого становища для суб'єкта говорить тільки про підвищену відповідальність для нього. Але не говорить про те, що є порушення або зловживання монопольним становищем. Ми опублікували результати нашого дослідження, відправили їх тим суб'єктам, щодо яких ми бачимо ознаки домінуючого положення. Це "Енергоатом", ДТЕК, "Укргідроенерго". У них є місяць, щоб дати свої коментарі. Цей термін був продовжений до 29 лютого. На підставі відповідей, ми можемо приймати рішення, чи є вони такими, що займають домінуюче положення. Якщо вона у них є, то можемо займатися вже дослідженням питання порушення і зловживання цим положенням.
РБК-Україна: Наскільки високі шанси, що на ДТЕК можуть накласти "антимонопольні обмеження", про які говорив міністр енергетики Володимир Демчишин? Чи може це означати, що ДТЕК змусять продати частину бізнесу? Були такі прецеденти в українському антимонопольному праві?
Юрій Терентьєв: Це різні речі. Якщо ми говоримо, що у компанії є домінуюче положення, то воно не повинне збільшуватися. Відповідальність компанії у вигляді примусового розділу може наставати лише у разі, якщо доведено зловживання монопольним положенням і це зловживання не можна виправити іншим способом. Я думаю, що зараз поки рано говорити про зловживання. Чисто гіпотетично можливість примусового розділу існує, але, якщо буде доведено зловживання ДТЕК своїм становищем. Але я сумніваюся, що це буде панацеєю. Потрібно говорити про те, що повинна з'явитися справжня конкуренція на ринку і змінитися роль регулятора. Тому що у Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ, - ред.) є інструменти впливу на цю ситуацію, є ліцензійні умови та прописана частка, яку суб'єкт може займати на ринку. Але ми бачимо, що за часів Януковича ця частка збільшувалася у міру зростання компанії.
РБК-Україна: Як переформатувати ринок, щоб виключити чиє-небудь домінуюче становище?
Юрій Терентьєв: Має йти мова про комплексному реформуванні ринку. Законопроект, який має прийти на заміну закону №663 ("Про основи функціонування ринку електричної енергії"), готується. Є депутатські ініціативи, та пропозиції від Кабміну. Нові норми стануть спробою створити нові правила гри.
РБК-Україна: На якому етапі перевірки комунальних тепло - і водопостачальних підприємств, розпочаті в минулому році? Які порушення були зафіксовані, і на які суми? Ще в 2010 році АМКУ змусив підприємства теплопостачання повернути близько 15 млн гривень споживачам. Зараз можна говорити про якесь повернення?
Юрій Терентьєв: В 2014-2015 роках були здійснені не перевірки підприємств тепло - иводоснабжения в класичному варіанті, тобто з виїздом на об'єкт, а дослідження проблемних питань на відповідних ринках шляхом запитів про надання інформації. На сьогодні, незважаючи на вимоги правових актів про необхідність проведення перерахунків розміру плати за комунальні послуги у разі ненадання або надання їх не в повному обсязі, такі перерахунки проводяться не завжди.
При цьому органи регулювання не здійснюють належного контролю за їх проведенням. Питання якості житлово-комунальних послуг і, відповідно, здійснення перерахунків не належать до компетенції Антимонопольного комітету. Значна частина дій чи бездіяльності суб'єктів господарювання та органів місцевого самоврядування на ринках житлово-комунальних послуг, які за певних умов призводять або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, викликані деякої нормативної неврегульованістю і непрозорістю, а іноді суперечливістю.
За результатами нашого дослідження, підготовлена аналітична довідка уряду, в якій викладено проблемні питання і наші пропозиції. Комітет рекомендує, наприклад, врегулювати правовідносини у сфері теплопостачання при наданні послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії. І це з урахуванням категорій споживачів: власник квартири в багатоквартирному будинку, власник приватного будинку, мешканець гуртожитку, ЖБК, ОСББ, керуючий багатоквартирного будинку-юридична особа. Це чітко розмежовувала повноваження різних гілок влади щодо здійснення державного управління, регулювання та контролю, визначав би механізм координації їх дій.
Ми запропонували переглянути методику формування тарифів, норм споживання, впровадити механізм проведення перерахунків у разі невикористання або використання в меншій кількості певного ресурсу, проводити звірки систем тепло-, водопостачання і водовідведення, стану будівель. На законодавчому рівні необхідно прописати граничний рівень рентабельності, допустимий при формуванні тарифів на ЖКГ.
РБК-Україна: І як уряд і регулятор відреагували на ваші пропозиції?
Юрій Терентьєв: В даний час ведуться тристоронні консультації АМКУ з Мінрегіоном та НКРЕКУ.
РБК-Україна: чи Надходили скарги в АМКУ саме на діяльність регулятора після підвищення вартості тепла, газу, електроенергії для побутових абонентів?
Юрій Терентьєв: В органи комітету надходить багато скарг про високі тарифи на комунальні послуги. На думку споживачів, тарифи не відповідають якості цих послуг, в тому числі, і пов'язаних з теплопостачанням. АМКУ, здійснюючи в межах повноважень контроль за порядком встановлення цих тарифів, неодноразово виявляв необґрунтованість тарифів на житлово-комунальні послуги внаслідок невиконання повною мірою своїх повноважень органами державної влади та регулювання, уповноваженими встановлювати і контролювати ціни. У тому числі мова йде і про органи місцевої влади. Основним завданням комітету, на сьогоднішньому етапі, є виведення ринків газу та електроенергії із стану природної монополії та створення повноцінних конкурентних ринків. Це зобов'язує Україну і Третій європейський енергопакет. А головне наше завдання - забезпечити споживача, в тому числі і побутового правом вибору постачальника, який запропонує найкращу ціну та якість.
РБК-Україна: Раніше АМКУ неодноразово проводив дослідження ринку роздрібної торгівлі ліків і, як правило, їх результатами були рекомендації утриматися від підвищення цін. Проводить АМКУ зараз якесь дослідження або розслідування роздрібного ринку ліків? Якщо так, то які його попередні результати?
Юрій Терентьєв: Враховуючи соціальну значимість ринку лікарських засобів для держави і суспільства в цілому, він знаходяться під постійною пильною увагою АМКУ. Але, нагадую, що наші повноваження у сфері ціноутворення поширюються на діяльність господарюючих суб'єктів виключно при виявленні у них монопольного становища або наявності узгоджених дій. Питання регулювання торговельних націнок на лікарські засоби до нашої компетенції не належать.
У 2015 році системою органів комітету проводилося дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Це дослідження охоплює не тільки аптеки, але і діяльність виробників, імпортерів лікарських засобів, оптових дистриб'юторів, тобто всього ланцюжка просування товару. Формування ціни ліків залежить як від об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. До об'єктивних чинників належить знецінення національної валюти, введення з квітня 2014 року 7% ПДВ на ліки, а з лютого по грудень 2015 року 5% імпортного збору для імпортних товарів. А 70% лікарських засобів в Україні - імпортні. У березні минулого року ми надали рекомендації 125 учасникам ринку. Вони були спрямовані на попередження антиконкурентного ефекту, який може бути наслідком реалізації учасниками ринку своєї монопольної влади шляхом встановлення відповідної цінової політики, узгодження своєї конкурентної поведінки, встановлення власних "правил гри" на ринку. Дано понад 100 обов'язкових для розгляду рекомендацій тим компаніям, положення яких має структурні ознаки монопольного на регіональних ринках. Розпочато розгляд 24 справ за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Але, приймаючи відповідні рішення і надаючи рекомендації в рамках законодавства про захист економічної конкуренції, АМКУ переважно реагує на конкретний факт по відношенню до конкретного суб'єкту господарювання, при цьому, не маючи можливості змінити саму систему, яка створила такі умови для функціонування ринку.
РБК-Україна: Яким чином реагуєте?
Юрій Терентьєв: Ми займаємося розробкою механізму, аналогічного світовим практикам, який був би спрямований на те, щоб АМКУ мав можливість вплинути на суб'єктів, щоб вони змінили свою поведінку і виправили ситуацію, але при цьому не мали клейма порушення антимонопольного законодавства.
В даний час позиція комітету полягає не в тому, щоб прийняти рішення про накладення штрафів, і відзвітувати про нібито ефективній роботі, а сприяти формування конкурентного ринку. У справах, які були порушені, починаючи з 2012 року, за міжнародним фармацевтичним компаніям комітет вбачав порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Тоді бачився тільки змова компаній-виробників з українськими дистриб'юторами, але зараз ми бачимо, що такі дії - це тільки частина великої картини. На ринку лікарських засобів і медичних послуг є загальна проблема, пов'язана з надмірним державним регулюванням, яке не завжди ефективне, але яке підштовхує суб'єктів до якоїсь координації. Безумовно, проконкурентная дерегуляція фармринку не є панацеєю, але фармацевтичний ринок почне нормально працювати не після багатомільйонного штрафу, а коли буде комплексно змінено регулювання.
РБК-Україна: В минулому році АМКУ почав проводити розслідування за складовими, які мають суттєву питому вагу у вартості авіаквитків - послуги за бронь, паливо, послуги аеропортів, лізинг літаків. Чим закінчилося, що рекомендували?
Юрій Терентьєв: Комітетом було проведено дослідження ринку авіаперевезень пасажирів внутрішніми маршрутами. У ході дослідження були опитані органи влади, авіакомпанії, що отримали відповідні ліцензії, компанії, які забезпечують авіаперевізників і аеропортів авіаційним паливом, хендлінгові компанії, а також самі аеропорти і "Украерорух". За результатами проведеного дослідження виявлено наступне.
Перевезення пасажирів на внутрішніх та міжнародних маршрутах у період з 1 січня 2014 року до 1 серпня 2015 року здійснювало 9 авіакомпаній: МАУ, "Дніпроавіа", "Мотор Січ", "Ютейр-Україна", "Українсько-середземноморські авіалінії", "Роза Вітрів", "ЯнЭйр", "Атласджет-Україна", "Візз Ейр Україна". При цьому перевезення пасажирів на внутрішніх маршрутах в цей період здійснювало лише 5 авіакомпанії МАУ, Дніпроавіа, "Урга", "Ютейр-Україна" і "ЯнЭйр", а з 1 серпня 2015 року почав здійснювати перевезення "Атласджет-Україна".
За результатами аналізу нормативної бази у сфері авіації ми з'ясували, що кожен із суб'єктів господарювання, який сьогодні має чинний сертифікат експлуатанта на пасажирські перевезення, може в будь-який час і в будь-якому напрямку здійснювати перевезення пасажирів внутрішніми повідомленнями у межах України. Тобто, адміністративні або інші бар'єри, виключаючи необхідність отримання ліцензії і відповідних сертифікатів на здійснення авіаперевезень, відсутні. На сьогодні, з точки зору комерційної діяльності авіакомпаній, бар'єрами для здійснення внутрішніх авіаційних перевезень є низький пасажиропотік і низька платоспроможність населення. Ще одним стримуючим фактором для розвитку внутрішніх авіаперевезень є те, що в межах України немає жодного напрямку, на якому б перевезення пасажирів авіаційним транспортом не мали відповідної альтернативи у вигляді наземних видів транспорту, такими як залізничний і автомобільний. Фактично, не існує постійної категорії пасажирів, для яких використання повітряного транспорту є безальтернативним, при цьому перевезення альтернативними видами транспорту значно дешевше за вартістю і ненабагато довше по часу.
РБК-Україна: Наскільки ціни в таких умовах є адекватними?
Юрій Терентьєв: Ціни на авіаперевезення є вільними. Суб'єкти господарювання тарифи на авіаквитки встановлюють самостійно, єдиного алгоритму розрахунку не існує. Тарифи на зазначені послуги розраховуються виходячи з собівартості, а також розміру обов'язкових зборів і плат, які регулюються державою, зокрема, аеропортовими зборами і платою за аеронавігаційне обслуговування. У той же час в ході дослідження виявлено ряд питань, які потребують врегулювання на законодавчому рівні.
Відсутність угоди про спільний авіаційний простір "відкрите небо", метою якого є формування спільного авіаційного простору між ЄС і його державами-членами та Україною. Воно базується на вільному доступі до ринку інфраструктури повітряного транспорту, рівних умов конкуренції та споріднених правилах, зокрема, у сфері безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту навколишнього середовища і загальних соціальних нормах. Після підписання Україною зазначеної угоди внутрішній ринок авіаперевезень України та ринки авіаперевезень ЄС будуть лібералізовані. Це призведе до посилення конкуренції внаслідок збільшення кількості задіяних авіаперевізників.
Також АМКУ виступив з пропозицією приведення цін на авіаційне паливо в українських аеропортах до рівня європейських шляхом внесення змін у митні правила в частині зниження митних зборів при ввезенні авіаційного палива, та устаткування для авіакомпаній нульової процентної ставки мита на ввезення запчастин та обладнання для авіаційної техніки, яка не виробляється в Україні
Сьогодні також проводиться дослідження ринку міжнародних перевезень авіаційним транспортом. Велика частина умов перевезень пасажирів у міжнародному сполученні регулюються міжурядовими угодами, при цьому деякі з них взагалі не передбачають можливість конкуренції між авіакомпаніями. Призначення авіаперевізників на міжнародні рейси здійснюються у відповідність з міжнародними угодами з кожною конкретною країною. Наприклад, визначається кількість компаній, які можуть здійснювати перевезення авіаційним транспортом, кількість рейсів, а також може обмежуватися самостійність учасників ринку, зокрема, при встановленні тарифів на перевезення.
Таким чином, конкуренція може відбуватися тільки в межах відповідного авиамаршрута, в тому числі з урахуванням непрямих рейсів, такі підходи відповідають директивам ЄС. Комітет готує пропозиції Державіаслужбі, спрямовані на поліпшення конкуренції на ринку міжнародних перевезень авіатранспортом. Також ми продовжуємо дослідження на ринках послуг автоматизованого бронювання авіаквитків, а також спеціалізованих послуг аеропортів.
РБК-Україна: В грудні 2014 року авіакомпанія "Атласджет-Україна" подавала скаргу в АМКУ на МАУ з приводу того, що вона зловживає монопольним становищем. На якому етапі розгляд цієї скарги?
Юрій Терентьєв: В Комітеті розглядалося заяву авіакомпанії щодо недопущення Державіаслужбою на ринок міжнародних пасажирських перевезень, а також лобіювання інтересів МАУ, зокрема, шляхом ненадання "Атласджет-Україна" права на виконання міжнародних рейсів, втручання в його комерційну діяльність шляхом створення нерівноправних умов діяльності В ході проведеного дослідження було встановлено, що дії Державіаслужби не можуть кваліфікуватися, як антиконкурентні дії органів влади.
РБК-Україна: тобто, зазначених вище фактів недостатньо, щоб пред'явити претензії Державіаслужбі, МАУ? Справу закрито?
Юрій Терентьєв: Справа була не відкрито, так як в процесі дослідження даного питання і низки робочих зустрічей між АМКУ, Державіаслужбою та учасниками ринку були врегульовані всі існуючі проблеми. У даний момент комітет проводить комплексне дослідження авіаційних ринків та пов'язаних з ними послуг.
РБК-Україна: чи Розглядає в принципі АМКУ зараз серйозні скарги проти МАУ щодо зловживання цією компанією монопольного становища?
Юрій Терентьєв: На сьогодні в комітеті відсутні які-небудь заяви зі скаргами на дії МАУ. Як нам повідомила Державіаслужба, в Україні станом на липень 2015 року ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання послуг з регулярним перевезенням пасажирів повітряним транспортом мають 37 підприємств. На певних авиамаршрутах МАУ має структурні ознаки суб'єкта господарювання, що займає монопольне становище. У той же час, такий статус визначається за підсумками розслідування справ про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції. На сьогодні такого рішення АМКУ не брав.
Розмовляла Наталія Непряхіна
