Голова Аграрного фонду: Ми запустили позитивну реакцію в українському хімпромі

Аграрний фонд (АФ), який пережив два з половиною роки тому "друге народження" з приходом нового менеджменту, зараз переживає нову масштабну трансформацію, виходячи за межі сільгоспринку. Про нові і вже запущені проекти розповів голова Аграрного фонду Андрій Радченко.

- Нещодавно Аграрний фонд відзвітував про фінансові результати за півріччя, зафіксувавши істотне зростання доходу – до 1,8 млрд гривень, чистого прибутку – до 70,2 млн гривень, що в 2,8 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Що було драйвером зростання?

- Бажання допомогти перезапустити хімічну галузь. Як ви пам'ятаєте, в червні ми авансували придбання мінеральних добрив майже на 1 млрд гривень у групи Ostсhem, заводи якої були зупинені в березні через брак оборотних коштів.

Щоб акумулювати кошти, ми активно розпродавали всі надлишки зерна. Тобто, раніше цей капітал був в зерновому еквіваленті, тому був непомітний, а коли почали реалізовувати, це миттєво позначилося на виручці.

Ми встигли придбати мінеральних добрив на суму 600 млн гривень у новоствореній компанії "Статус-Трейд", яка виступала юридично необхідним посередником, після чого Фінмоніторинг заблокував її рахунки і почав перевірку транзакцій.

- На якому етапі перевірка компанії "Статус-Трейд"?

- Ми надали всі необхідні документи, чому виникла необхідність використовувати нову компанію без будь-якої кредитної історії. Заводи були обтяжені величезними боргами, і будь-яка сума ззовні могла просто потонути в цьому мінусі. З цієї ж причини ми не могли платити і "НФ Трейдинг", у якого накопичилося боргів на 1,7 млрд гривень. Було б дивно, якби Аграрний фонд, будучи останнім у списку кредиторів, отримав продукцію в першу чергу.

На сьогодні обмеження, накладені Фінмоніторингом, вже зняті. НАБУ, зі свого боку, вже переконалося, що всі транзакції підкріплені товаром, який вже поставлений.

На сьогодні всього сплачено 1,048 млрд гривень, що в товарному еквіваленті становить 268 тис. тонн, з яких вже поставлено 208 тис. тонн добрив, а решта перебуває в процесі переміщення на склади.

- Заводи Ostсhem зараз продовжують працювати?

- Так, заводи працюють. Було б, м'яко кажучи, не раціонально вкласти величезні зусилля і кошти на їх запуск, щоб через місяць зупинити.

Аграрний фонд, сплативши покупку мінеральних добрив на 1 млрд гривень, фактично дав сигнал ринку, запустив ланцюгову реакцію. Найбільші гравці ринку, як газового, так і аграрного, на сьогодні проавансували Ostсhem на кілька мільярдів гривень.

Символічно, що майже 1 млрд гривень надійшов від компанії – великого дистриб'ютора добрив, у якого на хімзаводах в період весняної кризи "завис" досить істотний обсяг недопоставленого товару (компанія "Ерідон", - ред.). Але всі учасники ринку розуміють, що їм вигідніше відтермінування поставок, але запуск підприємств, ніж похована хімічна галузь і залежність від російського продукту.

Аграрному фонду така колективна участь на руку. У нас не було і немає бажання бути монополістами, і це знімає багато питань і нівелює можливості для будь-яких спекуляцій щодо дій АФ з боку учасників ринку.

У цілому можна констатувати, що криза подолана, і до осінньої посівної аграрії будуть повністю забезпечені мінеральними добривами. Крім того, ми спостерігаємо оздоровчий ефект і в цілому по хімічній галузі – найближчим часом ми очікуємо запуску "Сумихімпром", який забезпечить потребу ринку у складних добривах.

- На якому етапі запуск пшеничного ф'ючерсу на Аграрній біржі, який ви анонсували два місяці тому? Цей інструмент дозволив би вивести зерновий ринок на новий рівень і істотно стимулювати розвиток біржової торгівлі.

- Цей інструмент потрібно запустити при дотриманні наступних умов: розвинута біржова площадка, прозорі правила і стратегічний партнер.

В частині Аграрної біржі законодавство виписано таким чином, що її не можна корпоратизувати і стратегічне партнерство через участь у капіталі неможливе. Крім того, ми не побачили з боку менеджменту Аграрної біржі готовність брати участь саме в цьому проекті. Але з Аграрною біржею ми залишається партнерами, здійснюючи через них форвардні закупівлі.

Але повернемося до ф'ючерсу. Критично важливо, щоб у учасників зернового ринку – якомога більшої їх кількості - був шлюз на зовнішні ринки. Це забезпечить прозорість транзакцій і перерозподілить маржу від трейдерів до сільгоспвиробників.

Ми продовжуємо консультації, в тому числі і з міжнародними майданчиками. Україна – третій у світі постачальник зернових і спільний проект з місцевим партнером цікавий багатьом. Близько семи років тому такий проект активно розглядався Чиказькою біржею – СМЕ, де був запущений спеціальний індекс "Пшениця-Причорномор'я". Українська сторона тоді багато зробила для розвитку цього співробітництва. Але тоді як базис поставки розглядалися всі порти Чорного моря, в тому числі - російські.

Зрозуміло, що зараз ситуація кардинально змінилася. Крім того, незважаючи на те, що ціна дійсно формується виходячи з умов FOB - порт, зазвичай в портах ніхто не торгує. Тому логічніше все робити з базисом поставки – лінійні елеватори по всій території України.

Але хоча цей інструмент тоді повноцінно так і не запрацював, ментально ми просунулися далеко. СМЕ виділяла гроші на навчання, і навіть охопила досить великий прошарок брокерів, але до сільгоспвиробників так і не дійшли – не в останню чергу через опору трейдерів.

Я впевнений, що для Чиказької біржі цей проект досі не втратив актуальності, але у них є логічне запитання – з ким тут працювати? А для України це шлях, який неминуче треба пройти, так як при нинішньому масштабі аграрного сектора в країні попит на аграрні біржові інструменти величезний.

- А ф'ючерсний контракт на "Українській біржі", запущений у співпраці з Державним агентством резерву України, не є відповіддю на цей запит ринку?

- Лише в дуже малому ступені. У запропонованому форматі цей контракт буде складно зробити затребуваним. Але в будь-якому випадку – чим більше інструментів, спрямованих на розвиток цивілізованої зернової торгівлі, тим краще.

- Аграрний фонд планує розширити лінійку продукції під своєю торговою маркою, запустивши в роздрібний продаж гречану і кукурудзяну муку. Це досить екзотичні, вузькі ніші. У чому економічний зміст цього проекту?

- Це дійсно вузькі ніші, але й обсяги виробництва цієї продукції відповідно невеликі. Нам потрібно стояти на полиці, так що цей проект спрямований скоріше на розкручування бренду "Аграрний фонд".

Наш якірний продукт – це мука, а потім ми поступово розширювали лінійку гречкою, пластівцями. Насправді, якби ми мали не обмежений ресурс, ми могли б розширити лінійку ще більше: брендувати курячі яйця, масло, ковбасу. В принципі, нам все одно, що стоїть на полиці під нашою торговою маркою, якщо це доступний за ціною і якісний продукт.

- Враховуючи, що кукурудзяна та гречана мука не соціальний товар, маржа на нього вища?

- Ні, маржа приблизно однакова для всіх продуктів, у тому числі на нішеві види борошна, в межах 5%. Повторюся, ми не розглядаємо роздріб як основний прибутковоутворюючий напрямок, це механізм підвищення впізнаваності бренду.

- Але ви в плюсі?

- Так, безумовно, по всіх товарних позиціях. Інакше який сенс їх тримати?

- Аграрний фонд займає близько 12% ринку борошна в Україні. Ви говорили, що бачите люфт для збільшення до 30% протягом двох-трьох років. За рахунок чого можливий такий ріст, адже АФ навіть не володіє власними виробничими потужностями?

- Відсутність виробничих потужностей не завадила нам зайняти 12% ринку, з нуля вийти в роздріб і налагодити активний експорт борошна. Але ви праві, що для інтенсивного росту власні млини необхідні.

У минулому місяці ми отримали від турецького виробника - компанії Alapala Group, однієї з двох найбільших світових компаній в борошномельної індустрії, - пропозицію про постачання млинового обладнання. Фінансування буде здійснюватися турецьким "Ексімбанком" за ставкою EURIBOR (зараз нульовій) плюс 2,5%. Тобто, банк фінансує компанію Alapala, а вони з розстрочкою на п'ять років поставляють нам обладнання. Мова йде про кредит в 4,5 млн євро.

- Ви можете озвучити основні параметри цього проекту: потужність, регіон, де буде побудований комплекс, суму вкладень?

- Місце розміщення майданчика – питання відкрите. Теоретично, це може бути Київська область, де дуже висока концентрація хлібопекарських підприємств.

Передбачувана потужність - 150 тонн переробки зерна на добу. Зараз в Україні діє близько 900 млинів, з яких лише близько 20 промислових, з обсягом переробки понад 100 тонн зерна на добу. Решта - локальні, які найчастіше заточені на приватні підприємства, мають локальний ринок збуту, а іноді і зовсім заточені під одного покупця.

Але крім бізнес-ефекту, куди важливіше, як на мене, що цей проект означає пряму іноземну інвестицію в Україну, і це може стати позитивним сигналом для інших міжнародних компаній. Для воюючої країни, інвестклімат якої все ще багатьма оцінюється як неоднозначний, такі приклади дуже важливі.

- Чи відбулися якісь зміни в частині експортних ринків для вашої продукції?

- Розширення ринків збуту, в тому числі зовнішніх, це постійний процес. Найближчим часом буде відправлена перша партія борошна в Південну Америку – до Венесуели. Це невеликий обсяг, близько 450 тонн. Це цікавий напрямок, який може виявитися дуже перспективним. Паралельно продовжуємо виконувати контракт на постачання борошна до Анголи.

- Коли стартує осіння форвардна програма Аграрного фонду?

- Традиційно в жовтні-листопаді. Враховуючи, що Аграрний фонд приймає рішення про надання фінансування дуже оперативно, у межах одного робочого тижня, то аграрії отримають гроші на піку потреби в оборотних коштах і матеріальних ресурсах для осінньої посівної, через п'ять днів після підписання договору.

За підсумками весняної форвардної кампанії абсолютна більшість - 95% учасників - це дрібні та середні сільгоспвиробники. Я прогнозую, що це співвідношення збережеться.

- Структура закупівель в рамках форварда зміниться? Зокрема, чи залишиться в портфелі кукурудза, яку Аграрний фонд вперше почав закуповувати навесні?

- У портфелі закупівель залишаться всі наші базові культури – пшениця, жито, гречка. Що стосується кукурудзи, то ми отримали великий оффер з Китаю. Зараз проводимо прорахунок логістики, і якщо все зійдеться, то ми продамо всю минулорічну партію і будемо закуповувати нові обсяги.

- Ви не вбачаєте в цій угоді конфлікт інтересів з ДПЗКУ, яка дуже залежна від поставок кукурудзи в КНР, в рамках виконання їх основного контракту?

- Я не хотів би коментувати роботу іншого державного оператора. Можу тільки сказати, що Аграрний фонд ніяк не перешкоджає успішній роботі ДПЗКУ.