Георгій Глінський: “Ми будемо звертатись до уряду та ВР за додатковими коштами на київські дороги”
РБК-Україна: Нагадайте, скільки КП "Київавтодор" отримав за останні три роки на ремонт і реконструкцію доріг?
Георгій Глінський: У 2012 р. на ремонт і реконструкцію доріг ми отримали 1,037 млрд грн, на капітальний ремонт - 30,5 млн грн, і на поточний ремонт - 21,7 млн грн., у 2011 р. - на капітальний ремонт 148 млн грн, на поточний - 68 млн грн. У 2010 р. - на капітальний ремонт - 12 млн грн, поточний ремонт - 69 млн грн.
РБК-Україна: Отже, якщо говорити по ремонту, то минулого року ви отримали близько 50 млн грн, в той час для того, щоб виконати річні нормативи потрібно на поточний ремонт близько 270 млн грн, а на капітальний - понад 1 млрд грн.
Георгій Глінський: Ми ж зробили бюджетний запит, виходячи з реального стану доріг і з міжнормативних термінів. На будівництво і реконструкцію, щоб розблокувати заторову ситуацію, побудувати розв'язки, побудувати міст, ми попросили 5,657 млн грн на будівництво і реконструкцію, на капітальний ремонт ми сказали, що нам треба 707 млн грн, виходячи із міжремонтних термінів та проектної документації, яка в нас розробляється.
РБК-Україна: Але все таки 707 млн грн - це менше ніж потрібно для виконання річного нормативу з капремонту.
Георгій Глінський: Найперше, тому що не вся проектна документація готова. По-друге, є ще дороги, міжнормативний термін, яких хоч і настав, але дещо може ще трошки почекати. По-третє, якщо ми почнемо одночасно проводити великі роботи з капітального і поточного ремонтів по всьому Києві, де їздить 1,3 млн автомобілів, то виникнуть великі незручності.
РБК-Україна: Але ж все це прописано у нормативах, а отже мали б бути враховані всі ті речі, про які Ви говорите. То що в нас погані нормативи чи є якась інша причина чому ви не робите інформаційний запит на їх виконання в повному обсязі?
Георгій Глінський: А хто сказав, що треба мільярд? Може хватить і 700 млн грн?
РБК-Україна: Антатолій Голубченко на основі тих, даних, які він взяв у "Київавтодора".
Георгій Глінський: Правильно, але ж ми кажемо це розрахунково. Кажемо 700 млн грн і можемо сказати 1 млрд грн, і можемо сказати 800 млн грн. І в першому, і в другому, і третьому випадку ми можемо бути праві. Знаєте чому? Тому що конкретна цифра визначається кошторисною документацією на капітальний ремонт, яка проходить державну експертизу.
Що таке капітальний ремонт? Коли ми беремо конкретну вулицю, ми кажемо: потрібно зробити капітальний ремонт вулиці і тоді їдуть проектанти і складають кошториси. Вони враховують, яка інтенсивність руху, скільки буде шарів покриття, чи треба замінювати теплотрасу, чи не є застарілим освітлення, бар'єрне огородження яке там стоїть, зливова система, зношеність труб. Вартість цього капітального ремонту, наприклад Харківського шосе буде не так, як ми рахували 350 грн за кв. м, коли відповідне запитання по телефону нам дав Анатолій Голубченко і ми - раз-два - і порахували: помножили 350 грн на квадратуру - і вийшло.
А ось вам державна експертиза, яка би подивилась весь цей проект і сказала б "вартість його ось така" і тоді буде чи мільярд чи 800 млн грн чи 700 млн грн. Тому ми кажемо про квадратні метри, що треба щорічно робити 1,553 млн кв. м, а вартісний показник - це помноження на квадратний метр.
В чому проблематика міських доріг? Вони дуже сильно відрізняються від позаміських доріг. Дуже багато спекуляції йде на тому. "А скажіть будь ласка скільки у Вас вартість кілометра доріг в місті? А скільки в Берліні? А скільки Київ-Одеса?" Не можна так порівнювати, тому що міська дорога - це шляхопроводи, це підземні переходи, це комунікації, це освітлення, це бар'єрні огорожі, а за містом - автобан, бар'єрне огородження і траса. Тому ми не можемо сказати точну цифру вартості капітального ремонту, яку треба закладати під квадратуру, що передбачається за міжремонтними термінами. По поточному ремонту більш-менш можна вгадати.
РБК-Україна: Може варто переглянути нормативи?
Георгій Глінський: Можливо й пора. Але на сьогоднішній день причина в тому, що коли встановлювалися нормативи слугування покриття, то не враховувалось, що будуть такі навантаження на дороги і не було таких вантажних автомобілів і таких потужних фур і так далі.
Дійсно треба було переглядати норми і вони зараз вже переглянуті. Зараз вже йде зовсім інше проектування і інша міцність дорожніх одягів. Але нормативи слугування покриттів, вони залишились майже ті самі. Відповідно, затвердженого у 2003 р. зі змінами 2008 р., порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів - міжремонтні строки служби для капітального ремонту дорожніх одягів, у залежності від марки асфальтобетону складають від 7 до 12 років.
РБК-Україна: Тобто, невідомо скільки точно треба коштів на весь ремонт київських доріг. Виходить цікава ситуація: спочатку Олександр Попов каже, що треба 18 млрд грн, потім Анатолій Голубченко каже 20 млрд грн, потім Ви кажете 13 млрд грн. Так скільки насправді треба коштів для ремонту київських доріг?
Георгій Глінський: Ми почали більш конкретно розробляти програму, почали рахувати, відсіювати те, що може почекати - і вийшли на 13 млрд грн. Це підібрані по укрупненим показникам: зібрали проекти по квадратурі, по середнім показникам вартості по аналогам, ми підрахували і вийшли на конкретну цифру і 13 млрд грн.
Програма включає реконструкцію та ремонт вулиць, шляхопроводів, пішохідних переходів - реконструкцію, капітальний та поточний ремонт. В програму не потрапили усі 85% зношених доріг, лише першочергові на п'ять років. Ми не можемо зразу все охопити і все зробити. Дещо ми уже зробили.
РБК-Україна: Скільки доріг відремонтуєте кожного року протягом цих п'яти років?
Георгій Глінський: Все це треба дивитися в програмі, вона ще буде опрацьовуватись різними службами.
РБК-Україна: Скільки в цьому році коштів отримано на реконструкцію дворів і скільки дворів буде відремонтовано?
Георгій Глінський: Близько 24 млн грн (сміється) Дивіться, якщо нам дали 102 млн грн, то ми зробили 166 дворів, якщо нам дадуть 24 млн грн, то зробимо відповідно менше. А щоб зробить всі двори у Києві, то звичайно не вистачить.
РБК-Україна: Наскільки цього року буде виконано норматив по поточному й по капітальному ремонтах?
Георгій Глінський: Так само як минулого. Якщо в минулому році було 21 млн грн на поточний ремонт, то в цьому році 27 млн грн, то такий самий відсоток і залишиться. Якщо в минулому році на капітальний ремонт було, 30 млн грн, а зараз в три рази більше, то в три рази більше збільшиться відсоток.
РБК-Україна: Вам, як нікому іншому, було відомо, про те, наскільки в Києві виконуються нормативи по ремонту доріг. Чому Ви не били на сполох і нічого не робили? Ви не відчуваєте обов'язку вирішувати це питання чи просто впевнені, що не зможете на ніщо вплинути?
Георгій Глінський: Я вчора вже сказав, що коли взяти той червоний ящик із 30 тис. підписів, які зібрали за мою відставку, то точно такий буде ящик листів, які я написав в департамент інфраструктури, на комісії, на фінансове управління, на заступників, на голову КМДА. Я написав всюди, де можна мені написати, як посадовій особі.
Мене питають: чому я не веду себе так або так? Чому ви когось не б'єте по голові? Тому що в мене є інструкції, по яких я повинен діяти. А мої інструкції - це листування, накази, доручення, протокольні доручення, публічні виступи. Ви не знайдете ні одного мого листа, який би не починався з того, що написано: "Стан київських доріг такий, що 85% доріг відслужили свій нормативний термін і знаходяться в незадовільному стані". Я спеціально привів цей лист, тому що це бюджетні запити, через які ми б'ємо тривогу.
Так прозвучало, що треба було піти у відставку. Навіщо? Якби там не було, у 2010 р. були побудовані розв'язки, була зроблена Московська площа, дуже багато було зроблено в Києві. Хоч один киянин сказав погане слово про "Київатодор" - не сказав. Пройшов 2011 р. - побудували багато розв'язок, зробили багато об'єктів. Хоч погане слово хтось сказав про "Київавтодор" - ні.
Прийшла весна 2011 р. , вона також була досить складною, але в нас зразу потепліло, ми встигли запломбувати, швидко вирівняли ситуацію. Ми не зробили якихось супер-робіт: підремонтували пр. Перемоги, Окружну дорогу. Але рано чи пізно, ця міна уповільненої дії зірвалася, і зірвалася вона не в Києві, а зірвалася по всій Україні одночасно. В Києві просто 3 млн людей.
За п'ять років моєї каденції, з того, що ми зробили, мені не соромно ні за один об'єкт. Хоч це і не виправдання, але якщо б була трохи інша зима, то ми б встигли локалізувати ситуацію. В нас достатньо для цього можливостей.
РБК-Україна: І чим закінчиться уся та ситуація з поганими дорогами? Буде якийсь результат чи все так і залишиться?
Георгій Глінський: Закінчиться тим, що знайдуть чи кредитні гроші чи інші джерела. Скажуть: "Ось вам гроші, ось жорсткий контроль за кожною копійкою, яку ви використаєте, ось громадський контроль, будемо дивитись, щоб ви ні одної копійки не вкрали, і ви, будь ласка, ці гроші використайте, зробіть Окружну, зробіть таку..."
РБК-Україна: Ви думаєте, що гроші на дороги нарешті дадуть?
Георгій Глінський: Думаю, що так, якщо не хочуть в наступному році отримати точно таку ситуацію.
РБК-Україна: А чому виникла така ситуацію з сіллю? Ви що, не контролюєте свої підрозділи?
Георгій Глінський: Я маю абсолютне уявлення про те, що робиться в підрозділах "Київавтодору". Конкретно про сіль. Є законодавство, я не можу його порушити. У нас є 12 шляхово-експлуатаційних управлінь (ШЕУ), вони проводять тендери на закупівлю солі. Навіщо це робити? Давайте ми самі, як комунальна корпорація Операционная убыточность УНИАН составляет около 1 миллиона гривен в месяц "Київавтодор", проведемо один тендер на закупівлю солі. Але ні, читайте закон, ми не маємо права такого робити, тому що ШЕУ є комунальними підприємствами - і в них самостійний баланс. Таким чином, вони змушені проводити 12 тендерів.
Виявляється, коли вони проводили тендери, то 10 виграли "Артемсіль Регіони-СК", а два виграла інша компанія. Коли я, як гендиректор, починаю контролювати, в когось ціна 495 грн за тону, в когось - 505, в когось - ще інша. Тому, що в того дальність перевозки така, в того розвантажувальні роботи, той з такої станції, а той з такої.
А навіщо посередники, давайте, як каже Анатолій Констянтинович (Голубченко - ред.) зразу на завод "Артемсіль". Коли сіль почала закінчуватись, ми закупили ще 20 %, але того не вистачало. Треба було знову проводити тендери і я звернуся до заводу "Артемсіль", щоб вони безпосередньо взяли участь в тендері. А вони відповіли, що продають сіль тільки через дилерів і написали перелік їхніх дилерів.
РБК-Україна: Тобто, в ситуації з сіллю нічого протизаконного не було?
Георгій Глінський: Щоб пересвідчитись в цьому, минулого тижня підписав наказ своєму ревізору, щоб він підняв всі первинні документи і подивився ще раз, перевірив всі накладні. Зараз чекаю результату.
РБК-Україна: Ви 19 лютого спілкувалися з головою КМДА Олександром Поповим. Про що ви домовились?
Георгій Глінський: Ось результат (показує на графік ремонту доріг у Києві). Ми говорили про те, як ми будемо працювати. Він проглянув цей графік по кожному району, по кожній вулиці. Говорили про те, як буде фінансуватися. До 20 квітня маємо закінчити.
Думаю, що ми будемо залучати додаткові сили. Ми завжди робили до Дня Перемоги і покладалися на свої власні сили, а тут все таки будемо залучати різні комерційні структури, спеціалізовані організації. Субпідрядників будемо брати тільки тих, які мають хороший досвід роботи.
РБК-Україна: А що про програму ремонту доріг на п'ять років думає Олександр Попов?
Георгій Глінський: Була розмова про те, що Київ буде звертатися до уряду, Верховної Ради, щоб враховуючи, що всі в столиці здійснюють свої управлінські функції , слід повернутись більш лицем до Києва. Ми зараз цю програму доопрацюємо і наступного тижня подамо в департамент інфраструктури КМДА.
РБК-Україна: Чи розраховуєте отримати на неї кошти із державного бюджету, після його перегляду наприкінці першого кварталу
Георгій Глінський: Незалежно від того, буде програма затверджена чи ні, все одно Київ просить виділити додаткові кошти на дороги.
РБК-Україна: Колишній мер Києва Омельченко, каже, що з того часу, як він закуповував снігоприбиральну техніку, цього більше ніхто не робив.
Георгій Глінський: Я його дуже поважаю, але він помилився. В 2010 р. ми закупили снігоприбиральну і посипальну техніку. Завдяки цьому ми витримали цю зиму. Вона вже добігає кінця і я вчора казав, що всі спали спокійно і вранці виїхали з наклейками "Я ненавиджу Київавтодор", то ніхто навіть не подумав, що вночі випало багато снігу, і всі виїхали і ніхто слова не сказав, тільки про ями всі думали. А наші піднялися вночі і вичистили місто, поприбирали і зупинки поприбирали.
До речі, коли вони зараз пишуть в Інтернеті про те, що модні наклейки "Я ненавиджу Київавтодор", то які наклейки нам клеїти, коли на Лесі Українки збите огородження, яке поставлене з любов'ю. Яку наклейку чіпати дорожньому робочому?
РБК-Україна: Давайте повернемося до снігоприбиральної техніки. Скільки її потрібно Києву?
Георгій Глінський: Свій нормативний термін вже відслужило 53% техніки, тобто вони потребують заміни. Ми зараз підготували проект на Київраду більше ніж на 100 млн грн і загалом 113 одиниць техніки закупили по лізингу. Нам треба 86 одиниць посипальної техніки, 245 одиниць снігоочисної техніки і 86 одиниць тракторів із снігоочисним обладнанням. За цих 100 млн грн ми частково купимо цю техніку: 32 одиниці посипальної техніки, 12 одиниць снігоочисної техніки і так далі.
РБК-Україна: А що стосується снігоплавильних машин?
Георгій Глінський: Тут ситуація непроста. Просто закупити снігоплавильні машини не можна, треба вирішувати питання площадки, де їх розміщувати, очисні споруди, куди піде той сплавлений сніг і кошти на їх обслуговування, тому що вони використовують дуже багато пального.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер
