В інтерв'ю РБК-Україна віце-прем'єр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко розповів про деякі програми, завдяки яким він планує почати виводити комунальне господарство з тієї прірви, в яку воно ризикує впасти в будь-яку хвилину.
Стан українського ЖКГ не витримує ніякої критики: тепловтрати на трасах місцями досягають 90%, половина тепла, що надходить в багатоквартирні будинки, втрачається, лічильниками обліку тепла обладнано менше половини всіх будинків. В інтерв'ю РБК-Україна віце-прем'єр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко розповів про деякі програми, завдяки яким він планує почати виводити комунальне господарство з тієї прірви, в яку воно ризикує впасти в будь-яку хвилину.
"Необхідно створювати такі умови, щоб люди були зацікавлені встановлювати лічильники. Відповідні пропозиції ми зараз готуємо з регулятором, і протягом двох тижнів вони будуть оприлюднені", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна Геннадій Зубко.
РБК-Україна: Які зараз актуальні проблеми, з якими стикається галузь ЖКГ, і на вирішенні яких завдань зосереджений Мінрегіон?
Геннадій Зубко: Основне завдання міністерства - формування державної політики. Досі, крім цієї функції, до компетенції Мінрегіону входив розподіл державних грошових потоків на вирішення тієї чи іншої проблеми на місцях.
У результаті місцеве самоврядування повністю залежало від тих рішень, які прийняло міністерство. Це призводило до неефективної реалізації низки державних програм, наприклад, програми реформування галузі ЖКГ, держпрограми "Питна вода України".
Зараз у рамках децентралізації ми зупинили реалізацію всіх державних галузевих програм. А Мінрегіон зосередить свою роботу, в першу чергу, на регуляторній політиці, яка повинна забезпечити можливості для залучення приватних інвестицій у галузь.
РБК-Україна: Про які інвестиції йдеться?
Геннадій Зубко: Завданням міністерства є допомога місцевим органам влади в залученні коштів міжнародних фінансових інституцій. Сьогодні у нас практично реалізований проект Світового Банку "Розвиток міської інфраструктури" (мова йде про другий етап проекту, розпочатого в 2014 році з обсягом фінансування близько 400 млн дол., - РБК-Україна), і зараз в його рамках почалася модернізація мережевої інфраструктури у водо- і теплопостачання.
Крім того, ми працюємо з NEFCO, ЄБРР. Дуже складні переговори йдуть зараз з Європейським інвестиційним банком щодо проекту муніципального розвитку.
Ми вважаємо, що це якраз ті кошти, які будуть спрямовані на підтримку ЖКГ. І, якщо сьогодні місцева влада залучає кредити, наше спільне з Мінфіном завдання забезпечити їх державними або муніципальними гарантіями. А, якщо виникають якісь проблеми, Мінрегіон займається їх вирішенням.
РБК-Україна: З якими труднощами стикається галузь при залученні позикових коштів? Як зараз вирішується проблема зростання курсової різниці?
Геннадій Зубко: Наприклад, зараз у нас виникли проблеми зі збільшенням курсової різниці у 14 водоканалів, які залучили кредити Світового Банку. У квітні ми допомогли їм добитися відстрочення зобов'язань за цими позиками у зв'язку з тим, що ця складова не була закладена у тариф. Зараз регулятор вже враховує зобов'язання в тарифі.
Ми також домовилися з Мінфіном (водоканали спрямовують кошти відомству, яке розраховується зі Світовим Банком), щоб вони не обкладали підприємства пеньою за прострочення по виплатах, доки не запрацює інвестиційна складова.
Є і ще один механізм вирішення проблеми. Ми готуємо зміни до Бюджетного кодексу. Якщо вони будуть схвалені, то водопостачальні підприємства, яким держава повинна відшкодувати тарифну різницю, зможуть ці кошти направити на погашення курсової різниці. Зараз на компенсацію різниці в тарифах в держбюджеті всього передбачено 2,9 млрд грн.
Зрозуміло, що таким чином ми не вирішимо питання: якщо буде постійно стрибати валютний курс, ми не зможемо закрити всі дірки. Але роль Міністерства в тому, щоб допомогти місцевим органам влади та підприємствам ЖКГ з допомогою держави вийти з того кута, в який вони загнані.
Це непростий процес, оскільки часто і Мінфін впирається, і нам доводиться доводити відомству, що якщо нам з органами місцевого самоврядування не вдасться погасити кредити міжнародних банків, то ці зобов'язання має виплачувати держава.
РБК-Україна: На реалізацію яких проектів в ЖКГ місцева влада залучає міжнародне фінансування?
Геннадій Зубко: Ми опрацьовуємо близько 11 кредитних проектів у сфері муніципального водопостачання. На жаль, з цього переліку випали Донецьк, а також Івано-Франківськ - там були проблеми з першим етапом кредитування.
Також розглядаємо проекти у сфері теплопостачання в 12 містах.
Позикові кошти будуть спрямовані тільки на модернізацію основних фондів підприємств комунальної енергетики і водопостачання. Це вкрай важливо, оскільки на сьогодні загальний рівень зносу основних фондів становить понад 60%, а обладнання (котли і насоси) - енерговитратне.
Модернізація буде орієнтована на зменшення споживання підприємствами електроенергії та природного газу, а також на скорочення втрат ресурсів у мережах. У деяких містах, наприклад, у сфері водопостачання мережеві втрати колосальні - до 70-80%.
При цьому, важливо розуміти, що модернізація полягає не тільки в заміні котлів та встановленні лічильників. Нам потрібно поміняти підхід в цілому. Зараз ми разом з НКРЕКП працюємо над тим, щоб регулятор затвердив інвестпрограми для теплокомуненерго, які, зокрема, передбачають встановлення приладів комерційного обліку.
РБК-Україна: Який відсоток багатоквартирного житлового фонду оснащений приладами обліку? Як планується вирішувати питання зі встановленням лічильників на теплову енергію?
Геннадій Зубко: Ситуація дуже непроста. На виході теплогенеруючі компанії на 100% оснащені лічильниками, і лише 36% багатоквартирних будинків мають комерційний облік. Але навіть ці будинки - проблемні, оскільки в дуже небагатьох з них встановлені індивідуальні теплові пункти. Тобто, є можливість регулювати температуру подачі енергоносія.
Адже просто установка лічильника - це не підхід до енергозбереження. Необхідний облік з можливістю температурного регулювання у вузлах обліку теплової енергії.
Крім того, сьогодні є проблема з будинками, які платять за тепло за нормативами. Вони часто завищені. Тому у нас є пропозиція до НКРЕКП порахувати, скільки серій будинків є в кожному місті.
У нас їх не так багато. Наприклад, у Житомирі - 8 серій, у Вінниці - 15, які становлять до 90% житлового фонду. На деяких з них стоять лічильники.
Таким чином, можна проаналізувати і вивести середній показник: скільки споживає тепла будинок певної серії і на підставі цього скорегувати нормативи, поки житловий фонд повністю не охоплений приладами обліку.
Також, я вважаю, що необхідно створювати такі умови, щоб люди були зацікавлені встановлювати лічильники. Відповідні пропозиції ми зараз готуємо з регулятором, і протягом двох тижнів вони будуть оприлюднені.
РБК-Україна: Про які пропозиції йдеться?
Геннадій Зубко: Для того, щоб поставити лічильники в будинках, фактично необхідно 3 млрд грн. Але якщо ми зараз скажемо, що ми візьмемо ці гроші в бюджеті - це буде неправда, їх просто немає. Ми можемо зробити цей процес ефективним лише завдяки залученню коштів міжнародних організацій.
РБК-Україна: Давайте все-таки подивимося на проблему в цілому. Чи є в Мінрегіоні стратегія комплексного реформування і модернізації? І як проконтролювати цільове використання коштів на місцях?
Геннадій Зубко: Ми зараз підписали до реалізації кілька програм, які будуть фінансуватися Світовим Банком, Європейським інвестиційним банком.
Минулого тижня ми підписали договір з реалізації програми енергоефективності в українських містах зі швейцарським урядом.
Ми не приймаємо жодного рішення до тих пір, поки ми не побачимо ТЕО, а також не зрозуміємо, куди ці кошти будуть спрямовані. Так, наприклад, ми минулого тижня підписали проект з енергоефективності з урядом Швейцарії на 15 млн євро, і це сталося після того, як була визначена кількість будинків, де буде ставитися ІТП, мінікотельні, який буде енергетичний та економічний ефект.
Що стосується модернізації - ми зробили ставку на комплексну енергоефективність. Тому що модернізація газового котла дає економію лише 5-7%, в середньому в теплових мережах втрати - 15-17%, а втрати в житлових будинках - 47-52%.
Тому стратегія обрана така: спочатку поставити прилади обліку і з'ясувати, скільки люди насправді споживають, визначити справедливий обсяг споживаної теплової енергії. Якщо ми почнемо модернізацію з вирішення проблем теплокомуненерго - у підприємств взагалі не буде бажання що-небудь оптимізувати і думати про те, як надати якісну послугу споживачам, оскільки вони все одно отримають допомогу держави. Тому наше завдання зараз - поставити облік з регулюванням, що дасть 10-15% економії, а термомодернізація будинків дасть економію до 55%.
Поки ми ще не отримали достатнього обсягу фінансування від міжнародних організацій на реалізацію комплексної програми з енергоефективності. Зараз всього 14 міст (обласних центрів) беруть участь у цій програмі на пілотній стадії. В цілому на її реалізацію передбачено близько 500 млн грн бюджетних коштів, з яких 300 млн грн спрямовані на енергоефективні заходи. А решта 147 млн грн - кошти, які ми плануємо направити на компенсацію 30-50% витрат на встановлення ІТП в житловому фонді.
Однак, враховуючи, що в цілому обсяг недофінансування галузі становить близько 800 млрд грн, то 500 млн грн - не ті гроші, які рятують ситуацію.
Тому, крім кредитних коштів, ми зараз розглядаємо можливість створення фонду, в якому будуть акумулюватися відрахування на енергоефективність.
РБК-Україна: Чим буде займатися такий фонд, і як він буде наповнюватися?
Геннадій Зубко: Це фонд, до якого міжнародні організації будуть готові відраховувати певні кошти для кредитування муніципальних програм з енергоефективності. Але спочатку нам потрібно створити прозору структуру управління цим фондом та алгоритм видачі коштів.
Є різні підходи до функціонування фонду. Наприклад, у Німеччині такий фонд наповнюється за рахунок невикористаних населенням субсидій. Тобто, якщо в державному бюджеті України передбачено 25 млрд грн на житлові субсидії, то вважається, що 1 млрд грн автоматично держава повинна спрямувати на заходи з енергоефективності.
В результаті їх реалізації, сгенерируется певна економія, оскільки в такому разі скоротиться і кількість претендентів на субсидії. Але держава знову виділяє 25 млрд грн, але відраховує на енергоефективність вже не один мільярд, а два.
РБК-Україна: Наскільки міжнародні організації будуть зацікавлені брати участь у наповненні такого фонду?
Геннадій Зубко: Вони хочуть побачити, що проблеми енергоефективності хвилюють Україну, і що такий фонд працює, тоді варто очікувати і відрахувань наших міжнародних партнерів. Ми зробили перший крок і запустили проект на 500 млн грн.
Однак проблема ще й у тому, що велика кількість споживачів, що проживають у багатоквартирному фонді, які отримують субсидію, сьогодні не мотивовані до економії енергії та ресурсів. Необхідно вирішити питання монетизації пільг - і це завдання уряду.
РБК-Україна: Ви перерахували ряд досить об'ємних і різнопланових ініціатив. В які терміни ви маєте намір їх реалізувати?
Геннадій Зубко: Для нас дуже важливо не втратити це літо, тобто, так званий період міжсезоння, щоб і створити фонд, і залучити іноземні кошти. На жаль, робота з міжнародними фінансовими інституціями не швидка, тому ті програми, які стартували в минулому році, фактично, приступають до реалізації тільки зараз. Економічний ефект вони дадуть в кращому випадку в наступному опалювальному сезоні.
Тому зараз нам треба зібрати всі ресурси, які є в державі, для реалізації енергоефективних програм. Ми вже залучили до цієї роботи "Ощадбанк", на днях будемо розмовляти з органами місцевого самоврядування про їх участь у проектах на підставі принципів співфінансування.
РБК-Україна: Сумарно, який обсяг коштів міжнародних фінансових інституцій ви маєте намір залучити в галузь?
Геннадій Зубко: Для реалізації проектів у сфері теплопостачання ми маємо намір залучити від Світового Банку близько 382 млн дол. і близько 300 млн дол. - в сегменті водопостачання. Плюс зараз ми ведемо переговори з Європейським інвестиційним банком щодо залучення додаткових 400 млн євро на реалізацію проекту "Розвиток міської інфраструктури".
Складність переговорів з іноземними інвесторами в тому, що крім гарантій, ми під все пропоноване фінансування повинні мати готові проекти. І у нас зараз спільно з Асоціацією міст України, органами місцевого самоврядування питання підготовки проектів - одні з найбільш актуальних. Дуже важливо, щоб всі підготовлені містами проекти потрапляли в критерії міжнародних фінансових установ.
РБК-Україна: Плани зрозумілі. Але, крім проблем з енергоефективністю, у комунальних підприємств теплової енергетики та водопостачання плачевний фінансовий стан - багатомільярдні збитки і борги. Що робити з накопиченим негативним багажем?
Геннадій Зубко: НКРЕКП працює над постановою, якою будуть введені розподільчі рахунки із спеціальним режимом використання для ТЕЦ. На цих рахунках автоматично будуть акумулюватися кошти, заплачені за спожиту електроенергію.
РБК-Україна: Але такі спецрахунки вже зобов'язували відкривати теплокомуненерго. З акумульованих коштів автоматично повинна відраховуватися плата за спожитий підприємствами природний газ. Тим не менш, незважаючи на рахунки і практично 95% рівень оплати з боку населення, теплові енергетики нарощують борги перед НАК "Нафтогазом України". Тобто, механізм розподільчих рахунків не працює?
Геннадій Зубко: Це не спрацювало в тепловій енергетиці, тому що урядовою постановою №217, якою вводиться розподіл коштів за енергоносії зі спецрахунків, ввели формулу, згідно з якою порівнюється, наскільки теплоенергетики розрахувалися з попередніми боргами за газ і скільки вони фактично повинні заплатити зараз.
Ця постанова, яка було запропонована "Нафтогазом", практично зупинила надходження всіх платежів від теплоенергетиків, оскільки НАК почав зараховувати платежі цього року за попередні періоди. Це дуже зашкодило тепловому сектору.
Тільки в березні нам вдалося скасувати цей механізм. Зараз механізм спецрахунків дає свої результати, але він працює тільки за умови економічно обґрунтованих тарифів.
Адже через те, що раніше утворювалася тарифна різниця між встановленим для населення тарифом і вартістю газу, яку держава не могла вчасно погашати, НАК нараховував пені і штрафи теплогенеруючим підприємствам.
Сьогодні теплокомуненерго заборгували за спожитий газ понад 8 млрд грн, водоканали близько 2 млрд грн за електроенергію, а держава не виплатила 4,5 млрд грн різниці в тарифах.
РБК-Україна: Що робити з цими боргами?
Геннадій Зубко: Я вважаю, що необхідно провести аудит цих боргів. Це дасть чітке розуміння - це ті гроші, які галузь повинна віддати за газ, чи це штучно сформовані борги перед не реальними постачальниками газу, а перед якимись комерційними компаніями- "прокладками".
І робота з аналізу боргів зараз ведеться Міненерго в рамках прийнятого закону про стабілізацію фінансового стану "Нафтогаз Україна".
Розмовляла Марія Цатурян