Колишній позаштатний радник голови Державної фіскальної служби (ДФС) Геннадій Романенко (з питань митниці) в інтерв'ю українським ЗМІ розповів, чому він не вважає себе люстрованим чиновником, як просуваються переговори щодо створення єдиних пунктів пропуску на кордоні, чи варто розділяти митників з податківцями, а також про своє бачення ролі екс-заступника голови ДФС Костянтина Лікарчука в реформах служби.
Колишній позаштатний радник голови Державної фіскальної служби (ДФС) Геннадій Романенко (з питань митниці) в інтерв'ю українським ЗМІ розповів, чому він не вважає себе люстрованим чиновником, як просуваються переговори щодо створення єдиних пунктів пропуску на кордоні, чи варто розділяти митників з податківцями, а також про своє бачення ролі екс-заступника голови ДФС Костянтина Лікарчука в реформах служби.
- Чому ви працювали позаштатним радником?
Геннадій Романенко: В митних органах я з 1997 року, де пройшов шлях від рядового інспектора до начальника декількох великих митниць. До 2014 року, за свою професійну кар'єру, працював у восьми ключових регіонах країни. Тому знайомий зі специфікою роботи всієї митної системи України. Мене запрошували для виконання конкретного завдання - допомогти розплутати контрабандні схеми, які склалися на митниці до призначення нового голови ДФС.
Коли мене запрошували консультувати з питань митниці, рахувались, насамперед, з моїм досвідом. Чотири місяці тому мене запросили з метою допомогти розібратися в ситуації, що склалася на митниці. Я допоміг, чим зміг, і зараз вже не є позаштатним радником, моя задача виконана.
- Який результат?
Геннадій Романенко: Моя функція, як експерта, полягала в консультаціях і пропозиціях. Головна задача, яка стояла перед відомством і яку вирішувала нова команда - стабілізувати ситуацію на митному напрямку.
Я вважаю, що їм це вдалося зробити, незважаючи на повну бездіяльність пана Лікарчука (экс-заступник голови ДФС по митниці Костянтин Лікарчук, - РБК-Україна), який відповідав за цей напрямок.
- Митний напрямок перебував в кризовому стані?
Геннадій Романенко: Так, ситуація була критичною. У кожному регіоні йшли свої процеси, на які у держави з різних причин не було можливості ефективно впливати. Тобто, ми бачили втрату управління процесами на місцях.
- Існували "удільні князівства"?
Геннадій Романенко: Можна сказати і так. І багатьох це влаштовувало. Але так не повинно бути.
Тому що в цій ситуації якраз і виникають різні контрабандні схеми. Звичайно, комусь на регіональному рівні це зручно.
Митна і податкова служба повинні бути єдиною структурою, яка працює під єдиним центральним управлінням. Принаймні, на цьому етапі розвитку нашої держави повинна бути чітка вертикаль.
Забезпечити ефективне і стабільне наповнення державного бюджету при інших варіантах неможливо. Їх просто не існує.
- Ці "регіональні князі" досить багаті і впливові. Вони так просто відмовилися від своїх можливостей на користь держави?
Геннадій Романенко: Зовсім не просто. Опір був божевільний, він і зараз є. Люди не хочуть втрачати регіональний вплив на митницю.
Вони йдуть на все, щоб зберегти колишні правила гри, які збагачують тільки цих місцевих князьків, а не йдуть на користь українському народу. На жаль, з допомогою київських покровителів вони били скрізь, де могли, в тому числі - через ЗМІ.
Але не лають і не намагаються очорнити тільки того, хто нічого не робить і нікому не заважає. Так що можна вважати критерієм і оцінкою роботи.
- Той же Лікарчук відразу після свого звільнення почав активно критикувати і викривати роботу ДФС. Що стало причиною його звільнення?
Геннадій Романенко: Це рішення Кабміну, тому з мого боку не зовсім коректно його коментувати. Але пан Лікарчук був і продовжує залишатися дуже далеким від розуміння роботи тієї ж митниці.
На цій посаді це був випадковий чоловік, який на своє звільнення, в тому числі, фейковими викриттями, намагається заробити хоча б політичні дивіденди. Він маніпулює вирваними з контексту цифрами, підмінює поняття і т. д. При цьому, ми постійно чуємо скарги, що йому хтось і щось заважає - починаючи від Романенка закінчуючи МВФ.
Я ще скажу по-іншому: якби цієї людини на цій посаді не було взагалі, то результати роботи відомства за ці чотири місяці були б в рази кращими. Цю посаду має зайняти професійний і чесний митник.
Двічі цей пост займали не кадрові митники. І двічі це закінчувалося фіаско.
- Він наполягав на розділенні податкової та митниці. В цьому є сенс?
Геннадій Романенко: Я проти поділу. Це повинна бути єдина структура. Митна та податкова служби повинні спільно вирішувати фіскальні завдання.
Наведу приклад. Досі існує практика окремої реєстрації бізнесу в податковій та акредитації на митниці. Хіба це правильно?
Треба ліквідувати ці зайві складності для підприємців. На регіональному рівні ці структури досі розділені. Я вважаю, що це неправильно.
Спільна робота податкової та митної структур у фіскальному сегменті на регіональному рівні швидко дасть позитивний результат, як для держави, так і для бізнесу. Це дозволить покінчити з махінаціями при декларуванні вартості товарів, так як буде видна весь комерційний ланцюжок переміщення товарів від перетину кордону і до чека при продажу.
Не сплатив при розмитненні - заплатиш при продажу шляхом сплати податку на прибуток. Подивіться, хто проти цього процесу?
99% тих, хто заперечує, представляють так звані фірми-одноденки, які створюються щоб пропустити через себе імпортний товар за різними "протизаконними схемами", коли товар, перш ніж потрапити до споживача, проходить через так звані "податкові ями". При цьому, самі фірми оформляють на осіб без постійного місця проживання, з яких і спитати нема чого.
Ті ж, хто працює чесно, ті об'єднання підтримують.
Але потрібно враховувати, що митники у пунктах пропусках через кордон виконують, в тому числі, і інші дуже важливі для держави функції. І цьому сегменту роботи митниці треба приділити особливу увагу.
Також потрібно залишити всі митні атрибути, окрему профспілку, доцільно відновити професійне свято - День митної служби України.
Боротьба зі схемами йде дуже жорстка, просто дуже рідко процес виходить в інформаційний простір. Але іноді ліквідація контрабандного ланцюжка призводить до серйозних конфліктів - як це було в Закарпатті. Всі побачили тільки фінал конфлікту, а передісторію мало хто знає.
- Що є головним чинником для організації якісної роботи митної служби?
Геннадій Романенко: Те ж, що і для будь-якої іншої служби. Але в митниці виняткова особлива роль людського фактора.
Тут більше повноважень і вище відповідальність за прийняття рішень. Якщо проблема з кадрами, найкращі закони не допоможуть - їх будуть обходити і порушувати.
Головне питання - це питання сили волі і совісті. Змінили кадри і різні схеми, які працювали, зараз перестали працювати.
Багато чого можна зупинити вольовим рішенням. Професіоналізм і відповідальність - ось ключові якості, які необхідні для успішної роботи.
Тому реформувати ДФС в митній частині на даному етапі потрібно, спираючись на діючих порядних і професійних митників, незважаючи на ярлики, які на них починають вішати відразу після призначення на посаду. Бо часто виходить так, що до призначення ніхто не знав про людину, а на наступний день про неї пишуть масу різних звинувачень.
Буває, що в окремих персонажів демагогія просто зашкалює - одні присвоїли собі право, ніколи не бачачи людину, давати їй оцінку виходячи з анекдотів, підслуханих на базарі. Інші знайшовши, вибачте, у сміттєвому бачку якісь папірці, подають їх як чиюсь особливу думку. Це теж форма опору реформам системи.
Разом з тим, паралельно готувати нових митних фахівців і управлінців. Але необхідно, враховуючи, що тільки цілий рік йде на підготовку рядового інспектора з вищою освітою, - це буде не швидкий процес.
Це як у медицині - не можна прийти без відповідної підготовки і зробити операцію, нехай і з допомогою суперкомп'ютера. Чи хочете, щоб вас оперував лікар з чотиримісячним досвідом роботи? Звичайно - ні.
Тому і не слід над митницею проводити необдумані експерименти.
- Багато говорили про створення єдиних пунктів пропуску, на яких спільно працюють українські та іноземні митники і прикордонники. Як відбувається цей процес?
Геннадій Романенко: Для цього потрібен міждержавний договір. Наскільки я знаю, робота в цьому напрямку активно ведеться.
Хотілося б, щоб ця робота була завершена якомога швидше, і вся західна межа, в основному це країни Євросоюзу, отримала спільні пункти пропуску.
У більшості випадків партнери підтримують це, але кожен випадок індивідуальний. Потрібно проводити переговори і приймати рішення.
Це ефективно в боротьбі з контрабандою, у боротьбі з корупційними схемами і це буде дуже зручно для громадян, які перетинають кордон.
- Що сьогодні в основному ввозять та вивозять з України незаконним шляхом?
Геннадій Романенко: Один з найпоширеніших видів контрабанди сьогодні - підакцизні товари, наприклад, сигарети. У нас пачка коштує менше одного євро, а в Італії - п'ять євро.
Тобто, навіть продаючи по три євро за пачку, ці люди отримують величезний прибуток. І, щоб не платити мито за ввезення, шукають обхідні шляхи.
У нас зараз немає кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів, і я вважаю, що її варто повернути. До нас під виглядом інших більш дешевих товарів намагаються провезти взуття, одяг та інші товари.
- Ваші опоненти часто заявляють, що ви потрапляєте під люстрацію. Ваша реакція?
Геннадій Романенко: Що стосується мене, то я звільнився з митних органів за власним бажанням і не є люстрованим чиновником.
Але, навіть у разі люстрації, це не позбавляє будь-яку людини її конституційних прав, не забороняє займатися громадською роботою, політичною діяльністю, консультувати, допомагати, заходити у приміщення органів державної влади.
Люстрація - це не заборона служити і бути корисним своїй країні і своєму народові.
За матеріалами "Апострофа"