Протести проти підвищення цін на газ, що почалися в регіонах України, змусили владу терміново реагувати. За вказівкою президента уряд в терміновому порядку вже представив два проекти боротьби з високими тарифами, ключовою з яких є пропозиція Міненерго, суть якої зводиться до відновлення держрегулювання цін на природний газ для населення.
Формально поки мова йде лише про міністерський проект, втім повідомлення про нього з'явилося на президентському сайті, що є сигналом скоординованої політики влади в цьому питанні.
Оперативно реагуючи на запит з Банкової, Міністерство енергетики не стало замислюватися — там просто запропонували обмежити ціну газу для населення і розраховувати її за формулою "хаб мінус", тобто продавати українцям все той же український газ за європейськими цінами, але без урахування вартості його "доставки" до кордону України.
При цьому в проекті постанови акцент робиться на необхідності допомоги вразливим споживачам", якими, згідно з класифікацією міністерства, є громадяни наступних категорій:
Якщо спробувати скласти соціальний портрет такого споживача, то влада (свідомо чи ні) назвала українців малоосвіченими і несвідомими людьми, нездатними розібратися в тонкощах ринку газу і знайти найкращу ціну. Але при цьому пропозиція Міненерго стосується всього населення країни.
За турботою про "вразливих споживачів" фактично ховається відновлення дії механізму постачання природного газу за спеціальними зобов'язаннями (ПСО), який був скасований на вимогу західних партнерів України з 1 серпня 2020 року.
Скасування ПСО було ключовою умовою продовження кредитування України з боку МВФ. Тоді, керуючись вигодами тільки одного суб'єкта ринку – НАК "Нафтогаз України", – уряд особливо не вдавався в проблематику ринку, просто скасувавши спеціальні зобов'язання з постачання газу населенню за регульованою ціною, які існували раніше.
Водночас більшість експертів і учасників ринку попереджали про наявність великої кількості прогалин у регулюванні ринку і майбутньому стрибку цін при відкритті ринку перед опалювальним сезоном.
Проте всі ці попередження були успішно проігноровані, і фактично одразу ж після відкриття ринку газу ціни на ресурс прогнозовано злетіли, оскільки були прив'язані до "імпортного паритету".
Позбавлені доступу до більш дешевого ресурсу – газу вітчизняного видобутку – постачальники газу почали підвищувати свої ціни, оскільки вартість ресурсу в Європі з початком холодів зростала. До початку січня з моменту старту опалювального сезону ціна європейського газу зросла на 48%, і це відбилося на українських "цінниках".
Населення відповіло: спочатку масово перестало платити за спожитий ресурс, а після чергового підвищення тарифів на комунальні послуги взялося перекривати дороги.
Міста України охопили акції протесту проти зростання тарифів
(фото: val.ua)
Зараз виконуючий обов'язки керівника Міненерго грає на страху влади перед "тарифним майданом" і, по суті, проштовхує абсолютно антиринкове і популістське рішення відновити дію ПСО, убивши зароджується в країні ринок газу. Але замовчуючи, що нова ціна часто буде дорожче тієї, яка зараз є на ринку газу, де працює близько 50 компаній, які пропонують газ населенню, і серед них НАК з ціною 7300 грн. Споживач може вибрати будь-якого. Тому в схемі Мінпаливенерго небезпідставно може вбачатися прихований інтерес.
Між тим, ідея повернути ПСО в самий розпал опалювального сезону як ніщо краще характеризує стиль роботи нинішнього уряду – відсутність не те що довгострокової стратегії, але й елементарного планування на кілька місяців вперед, що результаті призводить до бажання скасувати прийняті всього п'ять місяців тому нововведення.
Повернення до фіксованої ціни на газ для населення відкине Україну на півтора року тому, посилить проблему заборгованостей між учасниками ринку, але при цьому не вирішить проблему мільярдних збитків державної компанії НАК "Нафтогаз України".
Крім того, відновлення ПСО остаточно підірве сподівання на продовження співпраці України з МВФ. Адже скасування регулювання ціни газу для побутових споживачів була однією з ключових умов Меморандуму між Україною з МВФ, підписаного 2 червня 2020 року (пункт 27а).
Крім іншого, ідея можливого рішення Кабміну з активною підтримкою Банкової суперечить закону про ринок природного газу (№329-VIII) та Європейської директиви 2009/73/ЄС "ПРО лібералізацію ринку природного газу". Наївно вважати, що європейські партнери просто так закриють очі на відмову України від дотримання досягнутих домовленостей.
Очевидно, що при встановленні єдиної ціни на газ на весь рік, ні про який ринок газу мова йти не може, навіть якщо в Європі повториться минулорічний обвал цін на газ, українці продовжуватимуть сплачувати фіксовану суму, визначену на основі вартості газу в листопаді 2020 року на німецькому хабі NCG.
Зараз споживачі платять "Нафтогазу" за газ українського видобутку за ціною видобутого в Європі плюс вартість доставки з-за кордону, хоча транспортують блакитне паливо лише між областями України. А Міненерго пропонує просто прибрати оплату "доставки" газу з ЄС замість того, щоб змусити "Нафтогаз" чесно продавати український ресурс на біржі й забезпечити населення країни дешевим газом, а ринок України зробити конкурентним і сприяти його розвитку.
Особливо цинічним у зв'язку з цим виглядає пункт проекту постанови Міненерго про "відновлення ПСО", який дозволяє споживачу відмовитися від статусу "уразливого" і не купувати газ за фіксованою ціною за наявності на ринку більш вигідного пропозиції. Така пропозиція може з'явитися виключно у разі позбавлення "Нафтогазу" його монопольного становища на ринку. Тобто – поки ніколи.
Тому рішення повернути ПСО, може, і допоможе владі заробити трохи виборчих балів, але разом з тим посилить кризу у сфері газопостачання, призведе до відходу з ринку газу нових учасників і зіпсує і без того не безхмарні відносини України з МВФ і Євросоюзом.