Г.Бежуашвілі: "Чимдалі очевиднішою стає загроза застосування з боку Росії сили щодо Грузії".

"Останнім часом, разом із економічними і політичними санкціями, чимдалі очевиднішою стає загроза застосування з боку Росії сили щодо Грузії, що нас турбує. Вважаємо, що міжнародне співтовариство має адекватно реагувати на такі дії російської сторони, що ставлять під загрозу міжнародний мир і безпеку", - говорить Гела Бежуашвілі. Про те, за що насправді затримали в Грузії російських офіцерів, звинувачених в шпигунстві, яким може бути вихід із ситуації, що створилася, і участь України у розв'язанні грузино-російського конфлікту - читайте в його ексклюзивному інтерв'ю для РБК-Україна. РБК-Україна: Росія розглядає інцидент із затриманням у Тбілісі російських військовослужбовців у контексті активізації прозахідної політики Грузії. У Москві вбачають пенву логіку в подіях останнього часу: спочатку був візит президента М.Саакашвілі до США, потім НАТО затвердило "інтенсивний діалог" із Грузією (що, по суті, означає початок долучення країни до цієї організації), і як результат - загострення відносин із Росією. Чи можна сказати, що підтримка Заходу якимось чином стимулювала Грузію в її протистоянні з Росією? Г.Бежуашвілі: Протистояння з Росією не входить в інтереси Заходу і, тим більше, не є на користь Грузії. Затримання російських офіцерів було проведено на підставі документально зафіксованих свідчень, причому до цього російську сторону неодноразово попереджали щодо їхніх дій і просили вжити відповідних заходів. З нашого боку, жодної політичної підоснови у цих арештів не було. Ми мали в своєму розпорядженні чітко документовані докази, зокрема, аудіо- і відеоматеріалами, які безперечно підтверджували шпигунську діяльність російських офіцерів. Будь-яка країна, що піклується про безпеку своїх громадян, вчинила б і вчиняє так само. Такі факти мають місце не вперше і не востаннє, і жодна країна, крім іншого, й Росія, не реагувала на них так неадекватно. Наші дії жодним чином не ставили своєю метою ескалацію взаємин із Росією, і абсолютно незрозуміла була її така несподівана і, повторюю, неадекватна реакція. Відносно нашого зближення із Заходом, слід наголосити, що прагнення Грузії до інтеграції до європейських і євро-атлантичних структур жодною мірою не спрямовано проти будь-якої держави, але є природним вектором нашого розвитку. Вища мета Грузії - побудова демократичної держави, здатної забезпечити безпеку і добробут своїх громадян, незалежно від їхньої національності, і водночас зробити свій внесок до справи формування більш довершеної світової спільноти. Інтеграція до західноєвропейських і євро-атлантичних організацій слугує саме цій меті, оскільки ці організації спираються на демократичні цінності і принцип відкритої і рівної співпраці між державами-учасниками. Чомусь наше бажання будувати вільну і демократичну державу, яка посяде гідне місце в міжнародному співтоваристві, спричиняє в Росії сильне роздратування. РБК-Україна: Чи може грузино-російський конфлікт прискорити надбання Грузією членства в НАТО? Г.Бежуашвілі: Сподіваємося, що подальшої ескалації конфлікту не станеться і двом країнам вдасться нормалізувати свої відносини. Що стосується долучення до НАТО, для цього існують відповідні процедури, що вимагають певного часу, і які Грузія цілеспрямовано здійснює. Щойно ми дісталися з Альянсом фази "інтенсивного діалогу" (ID), що допоможе нам включитися в "план дій щодо долучення" (MAP). Це послідовний процес, який не передбачає автоматизму, хоча ми впевнені, що зрештою доможемося успіху на шляху інтеграції до НАТО. Росія не є членом НАТО і, відповідно, не має права втручатися у взаємини між Грузією і НАТО. РБК-Україна: Чи сподівається Тбілісі на допомогу Заходу у врегулюванні цього конфлікту, і якого роду може бути ця допомога? Г.Бежуашвілі: Вважаю, на тлі подій останнього часу міжнародне співтовариство зі всією ясністю усвідомило, що єдина "провина" Грузії перед Росією полягає в тому, що наша країна обрала шлях побудови вільної і демократичної держави. У 21-му столітті здійснювані Росією у дусі "холодної війни" дії, здійснення політичного, економічного і військового тиску на суверенну демократичну державу, щоб позбавити його можливості вільного розвитку, є приречено на провал. Ми переконані, що міжнародне співтовариство не допустить цього і відповідним чином відреагує на дії російської сторони. РБК-Україна: За дорученням президентів України, Польщі і Литви зовнішньополітичні відомства цих країн висловилися за спільну ініціативу в питанні врегулювання конфлікту між Грузією і Росією. Україна запропонувала офіційне посередництво. Але при цьому повинна бути згода обох сторін конфлікту. Росія вже висловилася проти будь-якого посередництва, прозоро натякнувши, що якісь треті сторони і так є активно залучені до цього конфлікту. Яка позиція Грузії в цьому питанні і чи розглядається Україна як можливий посередник? Г.Бежуашвілі: Грузія вітає можливу участь України в справі врегулювання конфліктів на території Грузії. Дивує прагнення Росії не допустити підключення міжнародного співтовариства до мирного процесу, адже тим самим російська сторона потверджує, що є не нейтральним медіатором, а зацікавленою стороною, яка керується власними інтересами. Інтереси ці йдуть усупереч як інтересам грузинської сторони, так і інтересам абхазької і південно-осетинської сторін. Саме тому потрібно змінити формат переговорів так, щоб було забезпечено можливості для прямого діалогу сторін і підключення, в рівній мірі, інших міжнародних "гравців" до мирного процесу. РБК-Україна: Передача російських офіцерів перед численними телекамерами представникам ОБСЄ, в присутності власне голови цієї міжнародної організації, міністра закордонних справ Грузії - стало своєрідним публічним ляпасом Росії, що поза сумнівом, зашкодило її репутації. Але чому грузинське керівництво не було до кінця принциповим і не передало шпигунів судові, як і обіцяло спочатку? Адже світ так і не дізнався - за що насправді затримали росіян. Г.Бежуашвілі: Передача викритих агентів їхньому урядові - прийнята практика. Грузинська сторона виявила добру волю і передала затриманих осіб ОБСЄ. Ми передали ОБСЄ і матеріали, які підтверджують їхню провину, саме для того, щоб міжнародне співтовариство власне мало можливість зробити висновки про те, чому і на якій підставі було проведено затримання цих людей. Ми готові передати ОБСЄ додаткові матеріали, отримані протягом розслідування. РБК-Україна: Якого роду інформацію збирали російські офіцери на території Грузії? Г.Бежуашвілі: Йдеться про інформацію щодо стратегічних об'єктів, зокрема нафто- і газогонів, систему їхньої безпеки. До сфери їхніх інтересів також належали об'єкти Міністерства оборони, військові закупівлі, деталі взаємин між НАТО і Грузією тощо. РБК-Україна: Тим часом видача росіян не призвела до поліпшення відносин між двома країнами. Москва запровадила відносно Тбілісі численні санкції, зокрема, припинила транспортне сполучення з Грузією, заборонила поштові перекази, припинила видавати візи. При цьому всі ці заходи Росія пояснює не політикою, а іншими міркуваннями. У Тбілісі припускали таку реакцію Москви на останні події і наскільки відчутними можуть бути політичні та економічні втрати Грузії внаслідок блокади Росією? Г.Бежуашвілі: Як вже наголошувалося, ми не чекали такої реакції з боку Росії, хоча це - однозначно політично мотивовані санкції, приводом для яких було використано затримання цих офіцерів. У політичному плані, такі дії заподіють більше шкоди Росії, ніж Грузії. На міжнародній арені дії Россії відносно Грузії мають вельми негативний резонанс. Що ж до питання про економічний збиток - у цих санкціях, по суті, немає нічого нового, і їхнє застосування почалося зовсім не сьогодні. Всі чудово пам'ятають "енергетичний саботаж" зими минулого року, заборону на ввезення до Росії цитрусових і заборону, що послідувала за цим, на імпорт мінеральних вод із Грузії, не говорячи вже про незаконне закриття з російського боку контрольно-пропускного пункту "Верхній Ларс" - єдиного легітимного сухопутного пункту на російсько-грузинському кордоні, при цьому, порушуючи відповідну двосторонню угоду. В результаті, обсяг грузинського експорту до Росії - у минулому нашого найбільшого торгового партнера - практично виявився рівний нулю. Попри це, економіка Грузії розвивається; ми перекинулися на інші ринки - України, Туреччини, Казахстану, підписали документ про "Європейську політику сусідства" (ENP). У короткостроковій перспективі санкції можуть мати на економіку певний негативний вплив, але в довгостроковому плані це може сприяти освоєнню нашим бізнесом нових ринків і, швидше за все, виробить у нашої економіки навички діяльності в умовах жорсткої конкуренції, характерної для сучасного ринкового середовища. РБК-Україна: Депортацію незаконних мігрантів із Росії до Грузії ніяк не пов'язано з російсько-грузинськими відносинами, сказав журналістам віце-прем'єр і міністр оборони Росії Сергій Іванов. Він пояснив висилку громадян Грузії, що проводилася в Росії, порушенням чинного візового режиму: "Міграційні правила повинні бути єдині для всіх. Якщо людина приїжджає до Росії без візи - це автоматично вважається злочином, за яким повинні слідувати ув'язнення і депортація". С.Іванов також стверджує, що Росія не запроваджувала ніякої транспортної блокади Грузії, оскільки охочі можуть потрапити до Тбілісі через треті країни. А запроваджені відносно Тбілісі санкції він порівняв із аналогічними заходами, що діють відносно Куби або Ірану в США. За словами С.Іванова, евакуація російських громадян із Грузії триватиме, але за їхнім бажанням. Г.Бежуашвілі: Твердження пана Іванова про те, що Росія не запроваджувала транспортної блокади проти Грузії, оскільки охочі можуть потрапити до Тбілісі через треті країни, не витримує жодної критики. Само собою зрозуміло, Росія не може ізолювати Грузію від решти всього світу, а тільки від себе, і не може заборонити третім країнам не впускати або не випускати громадян Грузії. Що стосується висилки громадян Грузії з боку Росії, то є безліч фактів висилки людей, які перебували в РФ легально і в яких були в порядку всі документи. Також, кампанія з висилки має явно анти-грузинський характер, оскільки ці заходи спрямовано винятково на громадян Грузії, які висилаються не по-одному, а масово. Хочу зазначити, що спроби пана Іванова стверджувати, що масову депортацію грузин із РФ ніяк не пов'язано з російсько-грузинськими відносинами, є спробами "тримати хорошу міну при поганій грі" і не здатні нікого ввести в оману. Всім відомо, що депортація розпочалася після чергового загострення двосторонніх відносин. Офіційні особи Росії неодноразово заявляли, що потрібно "покарати" Грузію за затримання співробітників ГРУ Росії, і відповісти Грузії різними жорсткими заходами. Цікаво, чи візьметься пан Іванов стверджувати, що блокада Грузії з боку Росії, переслідування акторів, бізнесменів, журналістів грузинського походження, вказівки надавати інформацію про школярів із грузинськими прізвищами і допити цих школярів, поголовна перевірка документів у пастви грузинської церкви в Москві теж жодним чином не пов'язані із загостренням грузино-російських відносин? РБК-Україна: Як би Ви оцінили нинішні грузино-російські взаємини, і чи не є тягар відповідальності за такий їхній розвиток на обох сторонах? Г.Бежуашвілі: Треба прямо сказати, що на даному етапі грузино-російські відносини характеризуються підвищеним рівнем напруженості, що, зрозуміло, не є в наших інтересах. Що стосується частки грузинської сторони в плані зростання напруженості між двома країнами, знову повторю, що єдина наша "провина" є в тому, що ми будуємо вільну і демократичну державу, яка провадитиме незалежну політику і повністю інтегрується до європейських і євро-атлантичних структур. Нагадаю, що новообраний Президент Грузії в своїй інавгураційній промові, фігурально висловлюючись, протягнув Росії руку дружби. Не так давно відбулася і зустріч президентів двох країн. І сьогодні руку дружби з нашого боку є все ще протягнуто, але, на жаль, наразі без відповіді. РБК-Україна: Чи є можливий силовий варіант розв'язання конфлікту? Г.Бежуашвілі: Останнім часом, разом з економічними і політичними санкціями, чимдалі очевиднішою стає загроза застосування з боку Росії сили щодо Грузії, що нас турбує. Вважаємо, що міжнародне співтовариство має адекватно реагувати на такі дії російської сторони, що ставлять під загрозу міжнародний мир і безпеку. Я все ж сподіваюся, що російському керівництву дістане мудрості, утриматися від здійснення військової агресії проти Грузії, що, насамперед, буде контрпродуктивним власне для Росії. РБК-Україна: Які є сучасні претензії Грузії до Росії на міждержавному рівні? Г.Бежуашвілі: Керівництво Грузії вважає, що Росія повинна припинити спроби анексії грузинської території і грати конструктивну роль у врегулюванні конфліктів на нашій території. Росії слід усвідомити, що маленька Грузія - така ж суверенна держава, як і велика Росія, і відносини з Грузією потрібно будувати на основі принципів рівноправ'я і добросусідства. Вважаємо, мати на Кавказі в особі Грузії сильного, стабільного і демократичного сусіда на руку власне Росії. РБК-Україна: Наскільки є реальна можливість зустрічі двох президентів із метою міждержавного врегулювання, і які ще варіанти розглядаються в Тбілісі? Г.Бежуашвілі: Грузинська сторона завжди готова для відкритого і конструктивного діалогу між двома країнами на всіх рівнях. Розмовляв Павло Бальковський.