Функції всіх виконавчих органів мають бути прозорими і максимально зорієнтованими на бізнес
Інвестиції в насіннєве господарство дозволять заощадити сотні мільйонів доларів
Зробити все можливе для зменшення вартості весняної посівної кампанії - одне з основних завдань міністерської команди. Проте відповідні кроки зі свого боку має зробити і український парламент.
В умовах рекордно високих кредитних ставок та обмеженості обігових коштів діяти потрібно виважено, але швидко. Саме тому я наполягаю на прийнятті в найкоротший термін двох законопроектів щодо дерегуляції в АПК: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)".
На сьогодні ціна на аміачну групу добрив українського виробництва приблизно на 20% вища за світову за рахунок монополізації. Вже в 2014 році українські аграрії суттєво скоротили внесення аміачної селітри через її високу ціну та відсутність можливості її придбати.
Прийняття законопроекту щодо дерегуляції в АПК дозволить спростити процедуру реєстрації мінеральних добрив в Україні, що зробить їх більш доступними на ринку. За нашими розрахунками, скасування реєстрації добрив "традиційних" хімічних формул та відміна карантинного сертифікату на їх імпорт призведе до економії фермерами приблизно 650 млн грн.
Разом з тим, будуть створені передумови для виходу на ринок нових суб'єктів господарювання, підвищиться рентабельність виробництва рослинницької продукції, ціни на яку на світових біржах лишають бажати кращого.
Законопроект містить ще ряд позитивних моментів, які життєво необхідні для більш ефективної та злагодженої роботи всіх учасників ринку: від виробника до трейдера.
Сьогодні функції всіх виконавчих органів потрібно робити більш прозорими і максимально зорієнтованими на бізнес. Ці кроки передбачені в законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі".
Він обмежує дію окремих обов'язкових погоджень та процедур, зокрема запроваджує добровільний характер отримання ветеринарного свідоцтва при транспортуванні зерна не тільки на експорт, а й на внутрішньому ринку. Зазначений законопроект уже пройшов перше читання, після доопрацювання комітетом він вже готовий для голосування у другому читанні. Його прийняття стане швидким ривком вперед в питанні дерегуляції АПК і впевненим кроком у питаннях подолання корупції на ринку.
Наступний законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)" передбачає удосконалення системи сертифікації насіння та процедури реєстрації сортів рослин.
Україна в короткостроковій перспективі може стати на один щабель з Францією по експорту насіння. Сприятливі природно-кліматичні умови, якісна наукова база дозволяють нам претендувати на одне з провідних місць серед ключових світових гравців в цьому сегменті. Вже зараз ми забезпечуємо себе повністю насінням озимих зернових, перспективними є розробки по кукурудзі та соняшнику.
В Україну приходять міжнародні гравці, готові інвестувати в цьому напрямі. Проте для більш активного залучення іноземних коштів треба змінити законодавчу базу, зокрема в частині сертифікації насіння та реєстрації нових сортів.
Розроблений спільно з міністерством законопроект дозволить посилити гарантії щодо відкритості, прозорості й системності державного контролю у сфері рослинництва, дотримання принципів неупередженості. Крім того, документ передбачає посилення відповідальності за поширення неякісного насіння та садивного матеріалу.
У випадку прийняття вказаного законопроекту доля імпортного насіння, яке займає зараз близько 30% ринку, в подальшому буде скорочуватися. В Україну прийдуть нові компанії, вітчизняні агровиробники самі інвестуватимуть у цей напрям. Українські селекціонери вже давно напрацювали базу сортів та гібридів сільськогосподарських культур, які за своїми характеристиками не поступаються іноземним аналогам.
По суті, мова йде про імплементацію європейських принципів організації насіннєвого ринку в Україні. Аграрний комітет рекомендує прийняти законопроект в другому читанні та в цілому.
Це дозволить в понад 1,5 рази (до 600 млн дол.) збільшити обсяги експорту насіння, а обсяг залучених інвестицій становитиме сотні мільйонів доларів. Наразі ж вартість будівництва одного сучасного насіннєвого заводу становить близько 100 млн дол.
Тож будьмо прагматичними в прийнятті рішень щодо майбутнього розвитку найбільш інвестиційно привабливої галузі економіки і відповідальними за їх реалізацію.
