як у Франції обирають президента

Перший тур виборів у Франції визначив двох лідерів президентської гонки. 7 травня у другому турі за головний пост країни будуть боротися екс-соціаліст, який перейшов у табір центристів, Еммануель Макрон і очолює ультраправу організацію Марін Ле Пен. Остання пропонує французам вихід з Євросоюзу, а також радикальну і відверто расистську політику стосовно мігрантів. Макрон, у минулому банкір і міністр економіки, обіцяє виборцям зниження податків та розвиток альтернативної енергетики. Як проходить передвиборча боротьба у Франції - в матеріалі РБК-Україна.

Вирвалися вперед

Напевно, з самого початку було ясно, що без другого туру президентських виборів Франції не обійтися. Жоден з 11 кандидатів не набирав, згідно з опитуваннями, і 25% голосів виборців, тоді як для перемоги вже в першому турі необхідно більш ніж п'ятдесятивідсоткове більшість. Сьогодні Міністерство внутрішніх справ Франції оприлюднило результати першого туру: продовжать передвиборну гонку в наступному турі центрист Еммануель Макрон (23,75% голосів виборців) і ультраправий лідер Марін Ле Пен (21,53%).

Впевненіше всіх до дня голосування підійшов саме Макрон - екс-міністр економіки та колишній товариш все ще чинного президента Франсуа Олланда по соціалістичній партії. Макрон вчасно зрозумів, що соціалісти катастрофічно втрачають свій рейтинг, погрожуючи поховати сміливі амбіції молодого політика, звільнився з уряду і поспішив організувати свою партію, з гучною назвою "Вперед!".

До речі, Макрон - єдиний з "сильних" кандидатів у президенти, який не говорив у своїх передвиборних промовах про можливе ослаблення або навіть скасування санкцій, введених відносно Росії після анексії Криму і розв'язування війни в Донбасі. І навіть, на відміну від деяких інших учасників передвиборної гонки, не натякав на це.

"Якщо кандидат-центрист Макрон програє у першому турі, справжнім переможцем виявиться одна-єдина людина - Володимир Путін. Франція при уряді соціалістів була основною рушійною силою, що стояла за введенням жорстких санкцій щодо Росії. Швидше за все, все буде інакше, якщо на виборах переможуть Фійон, Меланшон або Ле Пен", - попереджав напередодні голосування європейський автор The Washington Post Рік Нвак.

З усіх одинадцяти кандидатів саме Макрон міг похвалитися найвищим рейтингом напередодні голосування. Трохи менше 25% французів, згідно з опитуванням, готові були проголосувати саме за нього.

Макрону "на п'яти наступали" ще один екс-соціаліст Жан-Люк Меланшон, голова ультраправого "Національного фронту" Марін Ле Пен і колишній прем'єр з правоцентристів Франсуа Фійон. Власне, між цими трьома кандидатами і йшла боротьба за вихід у другий тур, в якому вже доведеться потягатися силами один на один з Макроном. Решта семеро кандидатів могли похвалитися підтримкою лічених відсотків французів, явно недостатньою для виходу у другий тур.

До речі, серед 11 претендентів на найвищу посаду в країні був відсутній чинний глава П'ятої республіки Франсуа Олланд, хоча закон дає йому право обиратися на другий п'ятирічний термін. Напередодні нинішньої президентської кампанії близько 80% громадян Франції заявили про те, що ніколи не проголосують за нього, що зробило б просто смішними навіть розмови про можливе переобрання. Це, до речі, перший випадок в історії післявоєнної Франції, коли діючий президент навіть не намагається піти на другий термін.

Рейтинг Олланда по черзі "топили" викликала обурення церкви і консервативної частини суспільства легалізація одностатевих шлюбів, в цілому успішна, але не надто популярна у французів військова інтервенція в колишні колонії Малі і Центральноафриканську республіку, малоефективні економічні реформи. І вже дуже вільна особисте життя голови держави також не сприяла зміцненню його рейтингу: тільки за час президентства Олланд поміняв то три, чи то чотири цивільні дружини.

Одна з них - Валері Трієрвейлер - у своїй книзі про спільне життя з президентом підкреслила ще одну відмінну рису особистості Олланда, яка не тільки жінок, а й його виборців.

"Йому потрібен хтось, на кого звалити свої промахи. Вони ніколи не зізнається в тому, що сам у чомусь винен, це обов'язково повинен бути хтось інший або я", - писала вона в випущеної незабаром після розставання автобіографії "Спасибі за мить".

Конкурентна боротьба

Вистачає скелетів у шафі і у тих, хто хотів би зайняти місце Олланд в Єлисейському палаці. Так, фаворит Макрон, наприклад, ще в двадцятирічному віці одружився на своїй шкільній вчительці. Ймовірна перша леді на 25 років старша за свого чоловіка, до того ж, заради нього пішла з сім'ї з трьома дітьми, що дратує консерваторів.

Жан-Люк Меланшон дружину і дітей ні в кого не відбивав і ніколи не кидав, зате активно розкидається грошима. Одна з його передвиборних "фішок" - мітинги, на яких замість живого кандидата присутній його голограма. На кожну появу голографічного копії Меланшона витрачаються десятки, якщо не сотні тисяч доларів. І його критики, - в першу чергу, з числа лівих, до яких кандидат і сам належав в молодості (він встиг навіть побувати самим справжнім комуністом), - лають Меланшона за таку нікчемну витрату грошей, на які можна було зробити чимало корисного.

Але більше всього протягом передвиборної кампанії діставалося головним конкурентам Макрона - месьє Фійону і мадемуазель Ле Пен. В чому тільки не звинувачували - Фійона, наприклад, журналісти спіймали на незаконному працевлаштуванні дружини своїм радником. Репортери дізналися, що дружина вже екс-кандидата Пенелоп Фійон лише значилася в партійному штаті, на роботу не ходила, але отримала в цілому 680 тис. євро зарплати. Фійон стверджував, що скандал від початку до кінця вигаданий і роздутий його конкурентами, але розігнана пресою історія про дружину-радника коштувала Фійону декількох відсотків рейтингу. Вкрай важливих в настільки гострій конкурентній боротьбі.

Марін Ле Пен виявилася замішана в схожому скандалі. Її парламентська помічниця отримала близько трьохсот тисяч євро зарплати в 2014 році, тоді як перевірка показала, що на своєму робочому місці вона провела за дванадцять місяців всього три години. Особливої пікантності цій історії додає той факт, що помічниця ця значилася на роботі в парламенті Євросоюзу. Того самого Євросоюзу, вивести з якого Францію з таким запалом обіцяють Ле Пен і її "Національний фронт".

"так-Так, побачите ще, як ця ваша олігархічна ганчірка відправиться в шафу", - писав минулого тижня заступник Ле Пен по партії Флоріан Филлипо про прапор Євросоюзу. Сама Марін Ле Пен відгукувалася про Євросоюзі ще жорсткіше, порівнюючи з жадібними імперіями минулого і передрікаючи йому швидку смерть.

З прицілом на Москву

Вище вже говорилося про те, що три кандидати з чотирьох, теоретично мали шанси на обрання, готові, в тому чи іншому вигляді, на поліпшення відносин з Москвою. Хоча підкреслено теплі стосунки з російськими чиновниками підтримує лише Марін Ле Пен, і Фійон, і Меленшон неодноразово дозволяли собі заяви, які напевно із задоволенням вислухали в Кремлі.

Так, Меленшон ще в дні анексії Криму виступав проти введення санкцій щодо Росії і, майже дослівно цитуючи російських пропагандистів, виправдовував загарбників півострова.

"Росіяни захищаються від авантюр путчистською влади, в якій, з сумом це відзначаю, відчутно вплив неонацистів", - говорив він в 2014, підкреслюючи, що кримські порти життєво важливі для економіки Росії і тому її дії на півострові цілком з'ясовні.

А Фійон в опублікованому всього за кілька днів до виборів інтерв'ю міркував про неможливість повернення Криму Україні, кажучи, що Росія відібраного не поверне, і світу треба вчитися жити з цим.

"Три з чотирьох кандидатів-лідерів пропонують встановлення дружніх відносин з Росією. Та й Еммануель Макрон навряд чи буде сприйнятий росіянами як "яструб", - написала вже в день виборів спеціаліст берлінського Інституту глобальної політики Лора Деніелс у своїй статті для видання Politico.

В ній Деніелс також попереджає про небезпеку втручання російських спецслужб в хід голосування і нагадує, що такі ЗМІ, як Russia Today і Sputnik, вже виставляли Макрона агентом ЦРУ і ставлеником "процвітаючого гей-лобі".

Для зведення до мінімуму шкоди від можливих пропагандистських і хакерських атак, французьке державне Агентство з інформаційної безпеки навіть провело ряд спеціальних семінарів для політиків. У них взяли участь представники всіх провідних партій країни, за винятком "Національного фронту".

З другої спроби

Але всупереч або, може бути, навпаки, завдяки нехтування правилами кібер-безпеки, саме Марін Ле Пен з "Національного фронту" проходить у другий тур, де побореться за місце глави держави з лідером президентської гонки - Емманюель Макроном.

Ле Пен вирвалася у фінал виборчої кампанії з другої спроби. В 2012 вона теж виставляла свою кандидатуру, але, набравши 17,9% голосів, посіла лише третє місце і у другий тур не пройшов. А десятьма роками раніше - на виборах 2002 року - її батько, засновник "Національного фронту" Жан-Марі Ле Пен зміг вийти у другий тур, хоча набрав лише близько 16% голосів. І увійшов в історію Франції як кандидат, який набрав у другому турі найменше число голосів.

За його суперника, йшов на другий термін правоцентриста Жака Ширака, тоді проголосували більше 82% французів. Навіть соціалісти віддали голоси за Ширака, вважаючи його меншим злом порівняно з дозволяв собі відверто расистські висловлювання Ле Пеном. Хоча при цьому і демонстративно брали бюлетені для голосування в гумових рукавичках, гидливо показуючи тим самим, що голосують не за ненависного Ширака, а проти ще більш ненависного їм Ле Пена.

Марін у своїх промовах не заходить так далеко, як батько (той, наприклад, заявляв, що газові камери були лише епізодом другої світової війни), але і до неї претензій не мало. Так, вона викликала хвилю обурення промовою, в якій повідомила, що євреям, мають громадянства і Франції, Ізраїлю, доведеться вибирати, від якого з паспортів позбавиться. Ле Пен каже, що, прийшовши до влади, не потерпить в своїй країні тих, у кого є відразу два громадянства, один з яких неєвропейське.

Верховний рабин Росії Берл Лазар навіть звернувся до своїх французьким одноплемінникам з пропозицією залишити країну в разі перемоги Ле Пен. Мовляв, хто його знає, які кроки стосовно євреїв вона вирішить зробити згодом. Це при тому, що і Берл Лазар, і Ле Пен користуються особливим розташуванням російської влади. Перший входить в різні околовластные структури РФ і неодноразово отримував державні нагороди з рук Путіна. А друга є частим гостем вищого московського истеблешмента, активно підтримувала окупацію Криму, отримувала пільгове фінансування від російських фінансових структур, та й взагалі багатьма на заході сприймається як людина Путіна в європейському політикумі. І саме цей факт, пишуть автори огляду Atlantic Council Пітер Крек і Аліна Полякова, може зіграти з нею злий жарт.

"Секретні служби Франції попередили про російському втручання у виборчу кампанію не тільки через проросійські меду, але і через десятки тисяч інтернет-ботів, активно просувають Ле Пен. Але активну участь Путіна може принести Ле Пен більше шкоди, ніж користі. Воно дає поживний грунт для критиків Ле Пен, які зображують її як кремлівську маріонетку. І це той випадок, коли Путін прорахувався", - говориться, зокрема, в огляді.

Закрити мечеті або шахти

Ле Пен робить ставку на євроскептицизм, антимигрантскую риторику і в цілому обіцянки зробити Францію великою і вільною від "диктату Брюсселя" і "зазіхань чужинців". Але програми як такої у неї немає. Є лише барвисті картини "ідеальної Франції від Марін Ле Пен", але майже немає жодних конкретних умов побудови цієї ідеальної Франції. Немає детально розписаних кроків виходу з Євросоюзу, готової програми обмеження міграції та висилки нелегалів. Тільки слова, але слова, які подобаються виборцю. Її мова після п'ятничного, вчиненого буквально за лічені години до початку голосування, теракту в Парижі, напевно додала Ле Пен кілька відсотків голосів.

"Ісламізм - це жахливе породження толерантності, яке веде війну проти нашої нації, наших цінностей, нашої цивілізації... Проповідники ненависті повинні бути вислані, ісламські мечеті - закриті", - заявила вона, після того, як стало відомо, що за вбивством поліцейського біля Ейфелевої вежі, швидше за все, варто виходець із Близького Сходу Карім Шорфи.

А ось у Еммануеля Макрона програма є. І досить детальна. Колишній банкір і міністр, Макрон вважає необхідним, наприклад, зниження податків для бізнесу, об'єднання різних регіональних пенсійних систем в одну загальнонаціональну і переведення країни на поновлювані джерела енергії з поступовим, по мірі закриття вугільних шахт, перенавчанням шахтарів. Є в його програмі і зовсім вже екзотичні пункти, такі як щорічна видача неповнолітнім абонементів на 500 євро на відвідування музеїв і купівлю книг. Кандидат вважає, що це рішення прищепить молодим людям тягу до прекрасного і, одночасно, підтримає видавництва і музеї, які отримають непоганий додатковий дохід.

Що французам виявиться миліше - обіцяна Ле Пен Франція без нових мігрантів і "неправильних" мечетей і, найголовніше, поза Євросоюзу, або підготовлений Макрон план економічної і соціальної модернізації, стане зрозуміло вже після 7 травня. Саме на цей день призначено другий тур виборів.