РБК-Україна попросило представників парламентських фракцій оцінити 2017-й рік і розповісти про перспективи нового, 2018-го року. Подробиці - в матеріалі видання.
По-перше, було запущено ряд реформ. Ключові з них – це пенсійна реформа. І була відкрита дорога для медичної і освітньої реформи. Також було зроблено величезний крок до початку приватизаційної реформи тому, що, як сказав радник прем’єр-міністра Міклош, найбільша корупційна система, яка є на сьогоднішній день в Україні, це державні підприємства. З трьох тисяч підприємств лише п’ять є прибутковими.
Глобальним позитивом для Верховної Ради є те, що було прийнято політичне рішення фракціями коаліції,, і не тільки ними, працювати виключно по регламенту в усіх ключових реформах. Тобто всі реформи розглядаються за повною процедурою.
Також було схвалено два глобальних антикорупційних рішення уряду. Це закон "Маскі-шоу стоп". Насправді, це революційне рішення, яке поки-що мало хто до кінця розуміє. Але це рішення, яке різко забирає у силовиків можливості взагалі робити ряд беззаконих речей. Він значно обмежує можливості силовиків по обшукам, вилученню оригіналів документів і серверів. А найголовніше – він забороняє силовикам відкривати однотипні справи по колу. Коли справа була закрита, а її відкриває сусідній орган. Друге рішення – це зміна системи перевірок контролюючих органів. Що раніше відбувалося? Кожна перевірка – це нормативна база обсягом 500 сторінок заплутаного тексту. Зараз кожен контролюючий орган протягом І кварталу повинен зробити свій chek-list того, що він перевіряє. Це буде невеликий документ і кожен підприємець розумітиме, що державні органи мають право перевіряти.
Безумовно, величезний плюс, що вдалося звільнити частину заручників. Але це мало з чим пов’язано з бажанням росіян сідати за стіл переговорів. Це їхня внутрішньополітична гра і бажання показати світу, що Путін ніби то є миротворцем. На жаль, військовий аспект залишається неймовірно тривожним і одним із визначальних у 2018 році, особливо після того, як в березні пройдуть президентські вибори в Росії.
З того, що не вдалося зробити мені дуже шкода, що не вдалося в повній мірі запустити приватизацію. Друга глобальна проблема – це неймовірна слабкість вертикалі влади. На жаль,ми протягом багатьох років послаблюємо і продовжуємо послаблювати вертикаль влади, а без неї вибудовувати сильну державу і робити якісь сильні ривки дуже важко. Третій негативний момент – це, безумовно, корупція. По суті, в нас є два головних джерела корупції – це силові органи і державні підприємства, які генерують збитки. Побороти корупцію в силових органах, на жаль, не вдалося протягом цього року.
Ми оцінюємо 2017 рік як позитивний з багатьох причин. Головна причина – ми вистояли ще один рік в протистоянні проти Російської Федерації. Але ми не тільки вистояли, а й поступово наблизились до реалізації наших планів та цілей. Це, безумовно, і отримання безвізу. І це реалізація напрацювань усіх попередніх років – 2014, 2015 і 2016-го. Також посилення коаліції навколо України проти Путіна. Посилення санкцій – дуже вагомий сигнал, що Україна не залишилась сама в цьому жорстокому конфлікті. Також можна відзначити продовження успіху в забезпеченні енергетичної незалежності України. Яценюк в 2015 році розпочав системну роботу по позбавленню енергетичного зашморгу. Це не тільки питання припинення закупівлі газу, але й подача в Міжнародний суд, що призвело в цьому році до виграшу в Арбітражі в Стокгольмі і скасування принципу "бери і плати". Інакше ми б мали заплатити за підписаним контрактом"Тимошенко-Путіна" 56 мільярдів доларів. Це було б руйнівним ударом по економіці України.
Гарний був рік тим, що ми схвалили дуже багато реформ, починаючи з освітньої – надзвичайно важливої реформи, до якої, зокрема, "Народний фронт" і наша міністр Лілія Гриневич доклали багато зусиль. Також медична, пенсійна, судова реформи. Те, що ми запустили Верховний суд, є надзвичайно важливим питанням.
Також варто відзначити продовження процесу децентралізації. Ми робимо все можливе, щоб місцеві громади мали більше повноважень. І те, що сьогодні накопичено близько 80 мільярдів гривень на депозитних рахунках місцевих громад , свідчить про високу спроможність формувати активи для реалізації місцевих програм.
Безумовно, 5 відсотків (ВВП, - ред.), що ми виділяємо на безпековий сектор нашої країни свідчить про постійну увагу до підвищення до стандартів НАТО і набуття членства в НАТО. Це один із пріоритетів "Народного фронту". Також можна вітати дії української влади, зокрема президента, у питанні звільнення заручників. Це дуже потужний сигнал, що українська влада бореться за кожного громадянина, який знаходить в заручниках, в полоні російської окупаційної влади.
Цей рік заклав багато підвалин, щоб ми в 2018 році не ховалися, а вирішили проблему земельної реформи, яка перезріла в часі. Так само має бути схвалене рішення про створення Антикорупційного суду в 2018 році.
Рік був дуже емоційний. Ми бачимо дуже явні ознаки того, що стару корупційну систему не лише не зламали. Вона дуже часто впевнено бере реванш. В країні сформувалась чітка коаліція сил Президента і олігархів з оточення Януковича. В парламенті це вже дуже явний союз, який скріплений партнерством в енергетичному бізнесі. Вони голосують разом всі принципові питання. І це викликає найбільшу тривогу. Це не є та влада і не є той союз, яким давали мандат довіри виборці на минулих виборах. Нічого доброго від цього я не чекаю, адже їхні методи прогнозовані - свої люди на фінансових потоках, політична корупція, контроль над медіа, підкуп виборців, репресії проти опозиції. Всі ці ознаки ми бачимо в країні вже зараз. Найнебезпечніше, що це впливає і на стан армії. Коли українського військового Колмогорова судять в українському суді за те, що він стріляв на війні - це дуже тривожний дзвінок.
На жаль, помсту через позицію "Самопомочі" в парламенті на своїй шкірі відчули всі львів'яни під час сміттєвої блокади міста. Це був найбільш брутальний і огидний тиск на місто з боку центральної влади за всю історію незалежної України. Ми можемо багато дискутувати про те, чи є реформи і успіхи чи ні, але є одна чітка ознака, яка закриває ці дискусії: з України виїжджають люди. Виїжджають найбільш талановиті і працьовиті.
Ми зможемо сказати, що щось змінюється, коли українці не будуть шукати як заробити на хліб за кордоном. З іншого боку ми побачили, що на владу можна і треба впливати. На цьому етапі вони все ще панічно бояться людей. Люди зупинили мільярдні схеми на незаконній торгівлі з "ДНР" і "ЛНР". Страх перед людьми не дав їм досі легалізувати окупацію і втілити капітулянтські пункти з Мінських угод. Присутність людей біля парламенту змусила їх рухатись в напрямку зміни виборчого закону та антикорупційного суду. Та ж сама сміттєва блокада була знята лише, коли тисячі львів'ян вийшли з протестом проти дій Президента. І якщо я тривожусь, коли бачу як українці їдуть з країни, то мій оптимізм черпається від тих людей, які залишаються. Я бачу, що люди готові поборотись за свою власну країну цього разу. Враховуючи всі помилки і гіркий досвід минулого. І попри все впевнений, що нам все вдасться. З нами правда. А правда - це Бог.
Жодної перемоги нема. Я не вважаю безвіз перемогою. Страшний рік для держави. Держава збанкрутіла вже до такого рівня, якщо ПРООН говорить, що в Україні більше 60 відсотків населення за межею бідності. Це помітно по всьому. Я бачила якийсь з телеканалів показував кордон на Польщу, і він був пустий. І безвіз , коли в людей нема грошей на свята . Навіть коли стверджують, що середня зарплата 7тисяч гривень, сьогодні накрити стіл і відсвяткувати новий рік і Різдво Христове, це практично неможливо. А у кого 1300-2000 гривень.. Все законодавство , що ухвалювалося, було спрямоване на погіршення ситуації – і медична, і пенсійна реформа. Під Новий рік нам з Вами підвищили тарифи. Щоб їм був такий новий рік, як вони нам прийняли.
Можна тільки подякувати, що деяких хлопців перед новим роком забрали (мова йде про звільнення військовополонених, - ред.). Шкода, що ми по три роки нічого не робимо! А цим займатися потрібно кожен день, а не тільки перед святами.
На жаль, українська економіка бажає бути кращою. Вона продовжує бути так само залежною, сировинною і, по суті, триває дуже погана тенденція на зменшення української промисловості, експорту, але на збільшення імпорту.
До негативних моментів можемо віднести, що досі продовжується війна на сході. Тож головним завданням всього українського політикуму, української влади, суспільства є принесення миру на українські землі. На жаль,цього не відбулося. Але до плюсів можна віднести звільнення наших військовополонених. Однозначно це плюс. Люди побачили свої родини, визволені з полону, незаконного ув’язнення російських терористів.
До плюсів можна віднести і те, що при ухваленні державного бюджету на 2018 рік нашій фракції Радикальної партії вдалось схвалити в першому читанні законопроект "Купуй українське, плати українцям", який має стати реактивним двигуном для української економік. Адже коли державні закупівлі здійснюються у закордонних виробників, то ми годуємо польського, американського, європейського і будь-якого іншого, окрім українського виробника. По-друге, вперше в державному бюджеті вдалося передбачити надходження від використання газорозподільчої мережі – це 1 мільярд 200 мільйонів. Вдалося закласти показники, які дозволять здійснювати безмитний імпорт закордонного обладнання з розстрочкою на два роки, що стимулюватиме українське виробництво. Вдалося виконати декілька соціальних програм, в тому числі підвищення мінімальної заробітної плати. Сподіваюся, що в наступному році вдасться знову її збільшити. А головне – збільшити пенсії. На жаль, гарні слова про пенсійну реформу поки що залишаються словами, поки люди не відчують цю реформу в своїй кишені, поки пенсіонери не зможуть отримати ті кошти, які вони заробили і на які вони заслуговують.
Моєю найбільшою мрією у 2018 році було б, щоб моя улюблена футбольна команда "Динамо Київ" зіграла фінальний чемпіонський матч з донецьким "Шахтарем" на "Донбас Арені". Щоб був мир, а змагання між українцями відбувалися виключно на спортивних аренах!
Цей рік оцінюю негативно. Знову багато чого було обіцяно на початку 2017 року, але так і не настало. Перш за все так і не настав мир. Продовжуються бойові дії. Реформи, які обіцяли людям, виявилися проти людей. Вони погіршили і без того досить скрутне становище українських громадян, як працюючих, так і пенсіонерів. Не кажучи вже про так звану медичну реформу, яка зробила з людей, тих, які потребують допомоги, таких, які ніколи, навіть теоретично, не зможуть її отримати, бо вона стала платною, хоча це суперечить 49 статті Конституції України.
Підвищуються тарифи, ціни. Жодний показник бюджету не виконаний. Обіцяли курс долара 27 (гривень за долар, - ред..). Бачите, він більшим став. Обіцяли інфляцію 8 відсотків, вона вдвічі більша – 16 відсотків. Щодо перерахунку пенсій, то його не проводили протягом останніх чотирьох років. А потім, як подачу, дали людям. Виявилося, що інфляція усі ці надбавки по 70, 80, 100 гривень з'їла.
У нас так і не схвалено закон, що було прописано в коаліційній угоді так званої коаліції, про спеціальні та тимчасові слідчі комісії, про імпічмент президента. Не сформована Центральна виборча комісія, Конституційний суд України, Рахункова палата, не призначений уповноважений з прав людини Верховної Ради України, не працює регламент Верховної Ради і голова парламенту його зухвало не дотримується, і цих "не" можна перелічувати дуже багато.
Коли спілкуєшся з людьми, то бачиш, що не зважаючи на всі ці негаразди, вони все-таки зберігають якийсь оптимізм в душі і сподіваються на те, що якось полегшиться життя, зменшаться тарифи, підвищаться заробітні плати. Улюдей, які працюють, з'являться робочі місця. У тих 11 мільйонів українців, які змушені працювати за межами України тому, що немає робочих місць в Україні, можливо з'явиться якийсь стимул повернутися сюди Хоча так як у нас тисячі підприємств закриваються і жодного підприємства влада не відкрила,. а ті, на які президент і голова уряду їздять, назвати підприємствами складно. Це не бюджетоутворюючі структури. Структури, де по 200 працівників, не вирішують долю країни з 40-мільйонним населенням. За чотири роки не запущено жодного нового виробництва. Як так країна може існувати? Те, що американці хочуть зробити з України суто аграрну країну, щоб ми не могли вже ніколи виготовляти продукцію ні машинобудування, ні займатися літакобудуванням, виготовленням ракет, високими технологіями. Це вибір влади. У нас сьогодні влада не є самостійною. Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. Тому я побажав би нашій владі прочитати Конституцію України і згадати, чи ми є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. А не є якоюсь маріонеткою або колонією. Те, що робить з нами Міжнародний валютний фонд, то я порадив би владі почитати історію МВФ і навести хоча б один приклад, де вони б не довели країну до руїн, а десь був би якийсь позитив. Такого прикладу немає. Навіть якщо згадати Аргентину, Ісландію і багато інших країн.
Перший позитивний момент, що все-таки, як не супротивилася влада, все ж відбувся обмін військовополоненими.