28 грудня 2014 р. законом №71-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу щодо порядку стягнення податкового боргу в деяких випадках.
Юрій Федчишин, адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери",
спеціально для РБК-Україна
28 грудня 2014 р. законом №71-VIII були внесені зміни до Податкового кодексу щодо порядку стягнення податкового боргу в деяких випадках. Ці зміни дають право фіскальній службі стягнути заборгованість понад 5 млн грн на підставі рішення керівника контролюючого органу за умови, що у держави відсутні обов'язки щодо повернення надмірно та помилково сплачених грошових зобов'язань. Нові правила значною мірою звужують існуючі права платників податків щодо можливості оскарження нарахованих сум. Не виключено, що це буде тримати бізнес в напруженості.
Враховуючи, що стягнення може здійснюватися лише на підставі грошового зобов'язання, самостійно визначеного платниками податків, можна припустити, що воно має здійснюватися тільки в рамках задекларованих сум. Кошти можуть бути стягнуті як з банківських рахунків, так і з готівкових коштів платників податків.
Такі зміни зачіпають інтереси, здебільшого, великих і середніх платників податків, і значно спрощують можливості фіскальної служби по стягненню у них коштів. Фактично, фіскальна служба тепер має право на позасудове стягнення заборгованості платників податків.
В теорії, новий порядок стягнення не повинен викликати додаткові побоювання у платників податків, оскільки, за загальним правилом, встановленим Податковим кодексом, платники податків не можуть оскаржити самостійно визначені грошові зобов'язання. Разом з тим, у разі виникнення розбіжностей з органами фіскальної служби щодо розмірів та обґрунтованості стягнення коштів з рахунків платників податків, свої права все ж доведеться захищати в адміністративному і судовому порядку.
Платники податків мають право оскаржувати в адміністративному та судовому порядку рішення органів фіскальної служби щодо стягнення нарахованих сум податків. Нерідко, враховуючи складність багатьох судових спорів, а також час на перегляд рішення суду в апеляційній та касаційній інстанціях, судові процеси можуть тривати досить довго, затягуватися з різних причин.
Тим не менш, платники податків можуть відстоювати свої права та оскаржувати обґрунтованість нарахування сум податків у судовому порядку. Більш того, згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, обов'язок доказування правомірності своїх рішень лежить на органі, який прийняв це рішення.
У зв'язку з внесеними змінами, деякою мірою змінюється принцип доказування, який визначений у процесуальному законодавстві і, по суті, певною мірою покладає необхідність доведення можливих розбіжностей з фіскальними органами платників податків. Кошти, які можуть бути стягнуті необґрунтовано, платники податків повинні будуть повертати в судовому порядку і цей процес може затягнутися на тривалий час.
Закон не передбачає особливого порядку оскарження зазначених рішень фіскальних органів, і по всій ймовірності, оскаржити їх можна буде виходячи з принципів оскарження рішень контролюючих органів. При цьому під час процедури оскарження можливість призупинення процедури стягнення не передбачається.
Очевидно, що дане законодавче нововведення спрямоване на посилення заходів по наповненню бюджету в найкоротші терміни, минаючи судову систему. Зазначене правило поки задеклароване як тимчасове, проте не виключено, що воно буде продовжене, а необхідну суму податкового боргу зменшать.
Процедуру стягнення коштів з банківських рахунків платників податків, НБУ роз'яснив наступним чином. Кошти стягуватимуться з рахунків платників податків на підставі інкасових доручень та рішення керівника фіскальної служби без надання самого рішення.
Враховуючи природу інкасових доручень, органи фіскальної служби фактично отримують право розпоряджатися рахунками платників податків для оплати податків. На даний момент, відповідні зміни до інструкції НБУ про безготівковому розрахунку в національній валюті ще не прийняті. Порядок же стягнення готівкових коштів має бути визначений Кабінетом міністрів.
В цілому, на практиці платники податків будуть поставлені перед фактом про необхідність сплати податку в певних фіскальними органами розмірах. Є побоювання, що податкові стягнення за зазначеною процедурою можуть бути необґрунтованими або спірними, проте платникам податків доведеться доводити свою правоту вже після стягнення грошових коштів.