Фінляндія, яка заперечує проти надання Греції нових загальноєвропейських позик без забезпечення, пропонує створити в Люксембурзі спеціальну холдингову компанію і передати їй грецькі державні активи, які будуть слугувати заставою за новими кредитами для Афін. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на фінський документ, призначений для внутрішнього користування.
Фінляндія, яка заперечує проти надання Греції нових загальноєвропейських позик без забезпечення, пропонує створити в Люксембурзі спеціальну холдингову компанію і передати їй грецькі державні активи, які будуть слугувати заставою за новими кредитами для Афін. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на фінський документ, призначений для внутрішнього користування.
План, що передбачає передачу активів від грецького агентства з приватизації до люксембурзької холдингової компанії, був розроблений ще в червні 2011 р. і залишається центральним пунктом вимог фінського уряду щодо заставного забезпечення нових кредитів для Греції. Якщо вимоги фінів не будуть задоволені, країна може вийти з угоди про додаткову допомогу Греції. Це, в свою чергу, здатне поставити під загрозу весь кредитний пакет, оскільки Фінляндія має найвищий борговий рейтинг AAA, і без її участі кредитна якість грецької програми неодмінно погіршиться.
Як випливає з документу, приватизаційне агентство Греції буде володіти 100-відсотковою часткою в холдинговій компанії, однак всі акції буде зберігати у себе третя сторона - кастодіан. Компанія - власник грецьких держактивів буде працювати відповідно до права Люксембурга. Якщо Греція допустить дефолт за новими кредитами від Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), акції холдингової компанії будуть негайно передані державам єврозони.
Нагадаємо, 21 липня 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги. Дефіцит бюджету Греції за підсумками 2010 р. склав 10,5%, а рівень держборгу збільшився з 127,1% від ВВП до 142,8% від ВВП. Показник дефіциту хоч і скоротився у порівнянні з 2009 р. майже на 5 п. п., все одно виявився значно вищим за прогнози Євросоюзу і цільових орієнтирів грецького уряду.
Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз (ЄС) і Міжнародний валютний фонд (МВФ) нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро, причому Європа виділить свою частину через стабілізаційний фонд EFSF на термін мінімум 15 років та за ставкою близько 3,5%.
Раніше цього року влада Греції пообіцяла продати держактиви на 50 млрд євро до 2015 р., щоб відповідати умовам кредитної програми ЄС і МВФ. Майно грецького уряду включає частки в афінському аеропорту, національному банку, двох портах і головній телефонній компанії. Однак поки Греція не почала приватизацію через соціальну і політичну чутливість цього питання.
Зі свого боку американський фінансист Джордж Сорос також висловлював думку, що ЄС має розробити процедуру виходу з єврозони, що дозволить не переносить бюджетні проблеми однієї країни на весь Євросоюз.
При цьому лідери Франції та Німеччини не підтримують ідею випуску облігацій єврозони (також одна з пропозицій Сороса), що пояснюється тим, що у разі подібної емісії фінансове навантаження на країни з сильною економікою різко збільшаться. В даний час Берлін і так виступає головним донором периферійних країн ЄС, що стоять на межі банкрутства.
Тим часом екс-глава Федеральної резервної системи США Алан Грінспен вважає загрозу падіння євро головним фактором ризику для всесвітньої економіки. На його думку, єдине співіснування 17 країн ЄС малоймовірно через надмірно великі відмінності між ними. «Європейські банки відчувають великі проблеми, оскільки тримають боргові зобов'язання країн, близьких до дефолту, таких як Греція», - підкреслив Грінспен.