Фейки та реальність. Чи створює діяльність МГЗ загрозу Миколаївській області

Дискусії навколо безпечності роботи Миколаївського глиноземного точаться вже майже рік. Громадська організація "Стоп шлам", яка намагається стягнути з МГЗ фантастичну суму у 9,2 млрд грн "моральної компенсації", публічно звинувачують завод у зростанні рівня онкозахворюваності, проводять паралелі з "угорською трагедією" та наголошують на значній шкоді довкіллю.

Втім, до суду активісти звернулися лише з психологічною експертизою, не надавши фактичних підтверджень реальної шкоди глиноземного виробництва. На заводі такі дії вважають частиною спланованої рейдерської атаки, а всі тези спікерів організації називають фейками. Що саме вдалось спростувати МГЗ – детальніше в матеріалі РБК-Україна.

"МГЗ отруює ґрунт та воду"

Червоний шлам – це відходи, що з’являються в процесі виробництва глинозему. Складування шламу з урахуванням норм екологічної безпеки було передбачено ще на етапі будівництва заводу у 1980 році. З часом технології модернізувалися та вдосконалювалися.

Розвантаження бокситової сировини у Дніпро-бузькому морському порті МГЗ

Шлам складують на спеціальних територіях, які називають шламовими полями. Він червоний, тож картина може лякати. Але це залишки звичайного африканського ґрунту, багатого на боксити та залізо, який морем доставляють на завод. Боксити є сировиною для виробництва глинозему – білого порошку, з якого потім роблять алюміній.

Тож червоний колір він має від самого початку, адже такого кольору земля в Африці чи Австралії, де ці пейзажі нікого не лякають. Але «активісти» використовують фото шламполей для маніпуляцій, розповідаючи що шлам потрапляє до води та ґрунту, а пил засипає все навколо, – зазначають у МГЗ.

Насправді ж шлам, як і будь-які відходи, просто має особливі умови зберігання, як в усьому світі. Складування може відбуватися за двома технологіями – мокрою та сухою. Обидві широко використовуються за кордоном.

Мокре складування відбувається, коли на шламове поле доставляють шлам, змішаний з водою, заповнюючи цією масою гідроізольований басейн. Така технологія використовувалась на першому шламполі МГЗ. Наразі воно виведене з експлуатації. Триває процес рекультивації.

Сухе складування вважається більш прогресивним. Цей спосіб, що запозичено в Ірландії, використовується на другому шламполі МГЗ.

Це ділянка спеціально облаштованого поля. На його дні – штучна міцна мембрана, яка запобігає проникненню шламу в ѓрунт. Кожен шар ущільнює два 16-тонних шнекохіда, виготовлених на замовлення в Австралії.

По периметру шламового поля розташовані контрольні свердловини спостереження глибиною до 60 метрів, а 100% території цього шламполя обладнано спринклерною автоматичною системою пилопригнічення (технологія запозичена в аналогічного заводу з Ірландії).

Стан шламових полей цілодобово контролюється спеціалістами МГЗ

Також уникнути попадання шламу в повітря допомагають водяні гармати та мобільна водяна туманоутворююча установка. Взимку поверхня шламполя обробляється сніговою гарматою, що створює захисний сніговий покрив, не даючи шламу потрапляти в атмосферу.

Шламполе обладнано системою відеоспостереження за станом поверхні й оперативного реагування, а також власною метеостанцією, що дозволяє вчасно реагувати на зміни погоди.

Щороку екологічна лабораторія проводить до 20 000 аналізів із 500 точок комплексного моніторингу води, повітря, ґрунту.

Також завод має замкнутий цикл водообігу. Технічна вода не скидається у зовнішні водойми, а знову повертається в виробничій процес.

Повторення "угорської катастрофи"

У 2010 році на алюмінієвому заводі в місті Айка в Угорщині сталася аварія – була зруйнована гребля, що оточувала відстійник та стримувала резервуар з червоним шламом. Люди постраждали від затоплення та руйнувань.

На Миколаївському глиноземному такі події неможливі з огляду на місце розташування та інші технології. Перше шламове поле, де використовувалось "мокре зберігання" виведене з експлуатації. Там триває процес рекультивації – 64 гектари вже перетворилися на звичайний зелений луг. Його стан ретельно контролюють спеціалісти.

Обидва шламполя знаходяться під авторським наглядом спеціалізованого підприємства-проєктувальника.

Зберігання шламу на МГЗ здійснюється за іншими технологіями, які повністю виключають повторення "угорської катастрофи"

"МГЗ будує третє шламове поле"

Псевдоекологи, розповідаючи фейки про «отруйний шлам», намагаються залякати людей будівництвом нового шламполя, – вважають на МГЗ.

Насправді єдина споруда, яку наразі планують побудувати на заводі – це ставок накопичувач.

Оскільки завод має замкнутий цикл водообігу, ставок потрібен, щоб відвести технічну воду зі шламового поля № 1, осушити та повністю завершити його рекультивацію.

До речі, споруджений за останніми технологіями, він займатиме набагато менше місця ніж одна чаша поля, що рекультивується.

"Викиди МГЗ небезпечні"

Насправді завод майже не має викидів в атмосферне повітря. В процесі виробництва глинозему задіюють печі кальцинації, які створюють парогазову суміш. Вона складається з чадного газу та пару, який з‘являється під час випарювання вологого глинозему, та не завдає шкоди довкіллю.

Наразі підприємство працює в проєктних значеннях і не перевищує дозволених норм викидів. Це підтверджує Держекоінспекція, яка за останні три роки перевіряла завод 10 разів.

"Червоний шлам впливає на здоров'я людини"

На МГЗ запевняють, що насправді статистика, наведена активістами для підтвердження впливу роботи підприємства на рівень онкологічної захворюваності серед населення прилеглих територій – це маніпуляція на окремих хворобах. Адже до заводу прив’язують статистику всього Вітовського району. При цьому безпосередньо в його частині – Галицинівський ОТГ, на території якої знаходиться МГЗ, показник онкозахворюваності на 19,3% нижче рівня захворюваності по Вітовському району і на 11% нижче, ніж в середньому по Миколаївській області.

Навіть в цілому по Вітовському району йде зниження онкозахворюваності – у 2020 році захворіло на 43 % менше людей ніж у 2019-му. Рівень захворюваності на 100 тис. населення – один з найнижчих у Миколаївській області. Найвищий – у Миколаєві, Вознесенську, Арбузиньскому та Очаківському районах. Це офіційні дані Управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА.

Про відсутність реального впливу шламу на здоров'я людини свідчить і те, що його віднесено до найнижчого – 4 класу небезпеки. До аналогічної категорії відходів належить, наприклад, будівельне сміття.

Антиковідний шпиталь вартістю 155 млн грн, який МГЗ передав місту

До здоров’я персоналу та оточуючих МГЗ ставиться відповідально, наголошують на заводі. На підприємстві працює сучасна амбулаторія, а для міста за кошти заводу збудований новий антиковідний шпиталь.