На український фондовий ринок очікують великі зміни, упевнений голова правління інвестиційної компанії (ІК) «ФК Сократ» Федір Гречанінов. У першому своєму інтерв'ю на посаді голова правління ІК, Гречанінов висловив думку, що зміни почнуться з IPO на вітчизняних майданчиках, в яких зацікавлені, в першу чергу, малі інвестори.
РБК-Україна: Як загроза нової хвилі кризи, у тому числі - в Україні, вплине на стратегію роботу вашої ІК в найближчий рік?
Федір Гречанінов: Стратегія розробляється терміном мінімум на п'ять років. Вона буде прийнята впродовж однієї-двох тижнів. Але, безумовно, вона буде будуватися виходячи з реалій очікування кризи, а також змін на ринку, які відбудуться найближчим часом.
РБК-Україна: Про які найближчі зміни на ринку йде мова?
Федір Гречанінов: Можливо, дам кілька розлогу відповідь. Будь-який ринок - це місце зустрічі продавця і покупця. У випадку з фондовим ринком - зустрічаються постачальники капіталу і ті, хто зацікавлений у цьому капіталі.
На сьогоднішньому українському фондовому ринку більшість емітентів не виходили на нього з метою залучення капіталу. Ні мажоритарні власники цих компаній, ні їх менеджмент не давали жодних обіцянок отримувачам акцій - і почувають себе зв'язаними якимись зобов'язаннями тільки нормами закону «Про господарські товариства» та інших законів. Прецедентів, коли компанії виходили на українські біржі саме за залученням капіталу, було дуже мало. Практично ніхто не виходив з метою подальшого, вторинного розміщення. І це істотно визначає поведінку компаній по відношенню до міноритаріїв.
Практично всі «блакитні фішки», які торгуються на ринку, - це результат стихійної приватизації, а не усвідомленого вибору власника. Тому на український ринок ще ніхто не виходив з довгостроковими інвестиціями.
Якщо ми подивимося на постачальників капіталу на ринку, за дуже рідкісним винятком, це короткострокові і середньострокові спекулянти. Мало хто прагнув забезпечити собі пенсії, збереження капіталу, виразний дохід за дивідендами. Тому з інфраструктурної точки зору ринок начебто існує - є майданчики, регламенти, торгівля акціями. У той же час, ринку в тому розумінні, в якому він існує в більшості інших країн, у нас немає.
РБК-Україна: Це абсолютно очевидно. Але, схоже, Ви очікуєте, що ця ситуація якимось чином зміниться.
Федір Гречанінов: Упевнений, що зміниться. Можна дискутувати з приводу термінів і шляхів, але, гадаю, протягом найближчих п'яти років ці зміни відбудуться.
РБК-Україна: І з чого вони, на Вашу думку, почнуться?
Федір Гречанінов: Є багато сценаріїв. Але саме інвесткомпанії можуть змінити цю ситуацію - в першу чергу.
РБК-Україна: Але яким чином невеликі, в порівнянні з, наприклад, СКМ і Інтерпайп, інвесткомпанії можуть істотно вплинути на ситуацію з фондовим ринком? Фондовий ринок - всього лише один із сегментів фінансового життя країни, яке базується на роботі спекулятивного, так чи інакше, капіталу.
Федір Гречанінов: Я б не був таким категоричним. З інфраструктурної та законодавчої частинами у нас все гаразд, все вже є.
У нас немає поки гравців, які будуть вести себе за новими правилами. Це стосується і емітентів, і власників акцій, і посередників - тих же інвестиційних банків, що випустили компанії на біржі. Але наша ситуація не унікальна, багато країн проходили через це. З досвіду цих країн видно, що досить декількох прецедентів, щоб на ринку почалися великі зміни.
Ці зміни будуть не механічного або законодавчого толку, але поведінкового, ментального характеру. З'явиться певна ступінь довіри до частини емітентів.
РБК-Україна: Для зміни ментальної, а тим більше поведінкової моделі потрібен сильний мотив, перш за все - соціальний. І який мотив?
Федір Гречанінов: Цей мотив давно дозрів. Перед людьми, що зуміли заробити близько 100 тис. дол.. і більше, стоїть завдання не тільки зберегти ці гроші від інфляції, а й, бажано, їх примножити. У них дуже невеликий вибір. Найперший - депозит у банку. Але в світлі прийдешньої глобальної інфляції, а іншого інструмента для відновлення економіки, крім збільшення грошової маси уряди різних країн поки запропонувати не готові, депозит - не вирішення питання. Тобто, тримати гроші в грошах - шлях до їх знецінювання.
Хтось вирішить вкласти в дорогоцінні метали. Але не тільки в Україні, а й у світі економісти загубилися в питанні справедливої ціни на золото.
Можна вкласти в землю або нерухомість. Це ще більше низьколіквідні активи, хоча з точки зору збереження капіталу вони найбільш адекватні. Але, якщо з земельними ділянками нічого не робити, то з плином часу вони з активу перетворюються в пасив - податки, захист власності і т.д. Схожа ситуація і з нерухомістю.
Залишається варіант вкладення грошей у бізнес. Часи, коли практично кожна людина могла інвестувати в невеликий бізнес, практично закінчилися. На сьогоднішньому ринку конкуренція загострюється, і бути успішним пасивним інвестором майже неможливо. Відповідно, проблема розміщення грошей практично не вирішена.
Західні економіки - теж навряд чи хороша пристань для вільних коштів. Навіть у кращі часи на Заході щасливі, якщо доходи від інвестицій хоч трохи перевищують інфляцію.
У світлі цих обставин, в Україні склалася дуже хороша ситуація для інвестування в акціонерний капітал.
РБК-Україна: І про які суми йде мова?
Федір Гречанінов: Точних даних немає. Є оцінки, що на руках у людей сьогодні перебувають близько 14 млрд євро. І ці ресурси з кожним роком знецінюються - все це бачать.
Припускаю, що відносно невелику частину своїх заощаджень люди готові інвестувати у фондовий ринок. За нашими оцінками, це близько 1 млрд дол.
Також є українські компанії, що прагнуть до розширення. Напевно, деякі з них зможуть віддати перевагу українському фондовому ринку перед тієї ж Варшавою чи Лондоном.
РБК-Україна: Можете назвати хоча б один конкретний приклад?
Федір Гречанінов: Поки не можу, тому що це конфіденційна інформація. Але ми ведемо переговори.
РБК-Україна: Хоча б з якого сектора ці компанії?
Федір Гречанінов: Теж поки не можу сказати. Це повинні бути компанії простої, зрозумілою пересічному інвесторові природи. Напевно, першими такими компаніями будуть не інфраструктурні компанії або банки.
РБК-Україна: Говорячи про залучення коштів саме в Україну, який інструмент ви припускаєте?
Федір Гречанінов: Думаю, всі зміни повинні розпочатися з українських IPO. Все інше буде вже відбуватися в напівавтоматичному режимі.
РБК-України: Якщо мова зайшла про IPO, коли очікується перше українське первинне розміщення?
Федір Гречанінов: Сподіваюся, що не пізніше 2012 року.
РБК-Україна: На якому майданчику, швидше за все, воно може статися - на Українській біржі (УБ) або ПФТС? Якщо, звичайно, ці дві біржі на той час не об'єднаються.
Федір Гречанінов: Станом на сьогодні, швидше, на УБ. Хоча це не аксіома.
Щодо злиття УБ та ПФТС інформації у мене немає. Та до того ж вони не стовідсоткові дочки ММВБ і РТС, а це ускладнює можливе злиття. Упевнений, що для здоров'я українського фондового ринку краще мати два майданчики - це здорова конкуренція.
РБК-Україна: І все ж, хто буде першим на українському IPO?
Федір Гречанінов: Важливо не хто перший вийде, питання не в швидкості. Головне - репутація власника, що стоїть за компанією, що розміщається на біржі. Це одночасно і найпростіше, і найскладніше питання - при тому величезному дефіциті довіри, який є зараз на ринку. Домогтися довіри буде найскладніше.
РБК-Україна: Чи може введення ринку сільгоспземель вплинути на збільшення кількості грошей в країні, в цілому - підвищити капіталізацію і держави, і, як часткове наслідок, бірж?
Федір Гречанінов: Земля є інструментом тільки для тих, хто на ній працює.
РБК-Україна: Але земля поки що не є фінансовим інструментом.
Федір Гречанінов: Тоді уточню. Будь-які зміни на ринку землі не зроблять економічного прориву. Важлива додана вартість, яку можна отримати на певному ресурсі, а не його приналежність умовного Іванову або умовному Петрову. Чи буде вона здаватися в оренду або продаватися - неважливо. Додана вартість, створювана агрокомпаніями сьогодні, не зміниться.
Зміниться перерозподіл доданої вартості. І у світлі прийдешніх змін, думаю, велика частина доданої вартості буде переходити власникам угідь.
РБК-Україна: Але відсутність земельного ринку позбавляє фактичних власників наділів можливості, наприклад, взяти кредит під заставу ділянки. А без кредиту вони не можуть перетворити свої землі з ресурсу в актив.
Федір Гречанінов: Вони можуть вийти на ринки, в тому числі - на фондові. Можна залучити інвестора. Рік від року ефективність сільського господарства зростає саме завдяки інвесторам.
РБК-Україна: У світлі малопрогнозованої ситуації в Європі, наскільки вірогідний перехід гравців, наприклад, з Варшавки на українські майданчики?
Федір Гречанінов: Така ймовірність досить висока і вона буде реалізована. Але не внаслідок проблем в ЄС, а завдяки змінам, очікуваним на українському ринку.
Емітенти не виходили на український ринок з-за того, що не бачать на цьому ринку ліквідності. Не думаю, що який-небудь інвестиційний банк, дивлячись на обороти УБ або ПФТС, візьметься розміщувати на них скільки-небудь значимий пакет акцій. Повинен з'явитися новий клас інвесторів, який вже дозрів і ось-ось вийде на сцену. Їх породить саме українське IPO. Ось тоді і почнеться перехід з Варшавської фондової біржі на вітчизняні. Зрозуміло, спочатку через другий лістинг, а вже потім - через SPO.
Для компаній, що успішно розмістилися у Варшаві, є інша проблема - не всіх тут чекатимуть з радістю. Адже для багатьох компаній, що виходили на західні майданчики, головним завданням був збір грошей. Це нормально, але далеко не всі ці компанії зробили своїх акціонерів щасливішими. І на українському ринку ці результати роботи компанії вже будуть предметом для уважного аналізу.
Якщо ми подивимося на результати торгів акціями українських компаній на Заході, то побачимо, що втрата до 50% вкладень в них - це майже норма. Це наслідки переоціненість компаній, занадто оптимістичних прогнозів.
РБК-Україна: Тобто, можемо говорити про специфічну українську бульбашку.
Федір Гречанінов: Це наслідки, в тому числі, і некоректної роботи посередників. Сьогодні це проблема не окремих компаній, а всього українського ринку - низька репутація. Одним з ключових чинників будь-якого українського IPO буде репутація емітента та репутація основного власника, який за цим емітентом варто. Поки люди дивляться на репутацію - це добре, нормально і правильно, але не завжди буває так. Згадайте, як зовсім недавно несли гроші на банківські депозити, дивлячись виключно на відсоток і абсолютно не цікавлячись репутацією банку. Ми пам'ятаємо, чим це закінчилося.
РБК-Україна: Це природна жадібність.
Федір Гречанінов: Поки люди будуть так себе вести - нові бульбашки і кризи на ринку неминучі. Разом з тим, підвищення обережності інвесторів, їх грамотності і, в той же час, довіри до тих, хто такої довіри заслуговує, - обов'язкові етапи розвитку нашого ринку, які нам ще належить побачити.
Спілкувався Антон Подлуцький