Європейський підхід: як Литва вирішує проблеми української IT-індустрії

У Литви можна повчитися комплексного підходу до вирішення проблем, а ще - грамотній інформаційній політиці

У Литви й України набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. Принаймні, в IT-індустрії. Україна відома як країна IT-аутсорсингу і Литва також. З України виїжджають "уми" і з Литви також. Україна шукає інвесторів і Литва також. Але якщо у нас в країні вирішенням проблем галузі поки що займаються ентузіасти, то в Литві це — частина державної політики і вона вже дає свої результати.

У Литви та України набагато більше спільного, ніж це здається на перший погляд. По украй мірі, в IT-індустрії. Україна відома як країна IT-аутсорсингу і Литва теж. З України виїжджають "уми" і з Литви теж. Україна шукає інвесторів і Литва теж.

Але якщо у нас в країні вирішенням проблем галузі поки що займаються ентузіасти, то в Литві це — частина державної політики, яка вже дає свої результати.

На європейському IT-ринку Україна відома як одна з найбільших аутсорсингових майданчиків. Близько 100 тис розробників пишуть програмний код в тисячах компаній. Згідно зі звітом Ukraine Digital News у 2015 році обсяг українського експорту в області розробки програмного забезпечення досяг 2,5 млрд доларів, поступившись лише агросектору та металургії.

---

Поряд з досить традиційною і зрозумілою сферою IT-аутсорсингу в Україні розвивається сфера стартапів — нових бізнесів, в основі яких лежать високі технології. За різними оцінками, стартапів в країні вже близько 2,5 тис. Більшість з них — це невеликі компанії, а іноді і зовсім студентські проекти. Тим не менше, їм вдається залучати досить великі за українськими мірками інвестиції. З останнього: аграрний стартап Agri Eye, в команді якого всього п'ять чоловік, минулого тижня залучив 150 тис. доларів. Є й більш масштабні приклади. У минулому році американський Snapchat придбав одеське додаток доповненої реальності Looksery за 150 млн доларів.

Здається, що навколо стартапів постійно крутяться якісь гроші. Але де ці гроші і як оцінити ефект таких інвестицій для держави? Адже часто після операції команда їде за кордон, як це, наприклад, сталося з Looksery.

Безумовно, "добре ім'я" українських стартапів грає на імідж країни. Історії успіху одних команд надихають інших. З'являється більше проектів, а значить робочих місць. І так, їдуть далеко не все: навіть якщо компанія реєструється за кордоном, в Україні може залишатися один з її офісів.

Найкраща допомога - це не заважати?

І IT-індустрія, і сфера стартапів в Україні розвиваються фактично без підтримки держави. Чиновники намагаються долучитися до "стартап-тусовці": виступають на відкритті коворкінг та інкубаторів, їздять на велосипедах і влаштовують зустрічі з стартаперам. Але єдиної стратегії розвитку стартап-середовища в Україні поки немає.

чи Потрібно державі втручатися взагалі? В Україні від бізнесу можна часто почути приказку: "Найкраща допомога від держави - це не заважати". А ось невеликий досвід європейської Литви показує, що чиновники і стартапери ще можуть бути корисні один одному.

З 2010 року в Литві працює державне агентство із залучення інвестицій Invest Lithuania, а також агентство сприяння експорту Enterprise Lithuania.

Бюджет одного лише Invest Lithuania в минулому році склав 3,3 млн євро. Європейські фонди дали 2,2 млн євро від цієї суми, ще 1,2 млн євро виділила держава. Держава вважає, що через 8 років кожен євро, витрачений Invest Lithuania, дасть 70 євро прибутку.

За весь час через Invest Lithuania минуло 130 проектів прямих інвестицій, з них 31 — у минулому році. В основному це інвестиційні проекти великих міжнародних компаній, які експортують товари та послуги за кордон. Зі стартапами працюють обидві структури, і Invest Lithuania, і Enterprise Lithuania. Прямої фінансової допомоги держава не робить, зате допомагає стартапам знайти менторів та інвесторів, довести свої ідеї "до розуму". Іноземним проектів також допомагають отримати посвідку на проживання і переїхати у Литву. Найближчим часом еміграція в Литву для стартапів, в тому числі з України, повинна істотно спроститися. Нещодавно уряд схвалив поправки в законодавство, що дозволяють ввести новий тип віз — стартап-візи. Тепер за ці правки має проголосувати парламент.

Від аутсорсингу до стартапів

Хоча Литва відома як центр аутсорсингу IT-послуг для скандинавських країн, там є також близько 300 своїх стартапів. "Сфера стартапів і венчурного інвестування нова для всього світу. Ми всі колись займалися чимось іншим, прийшли з інших сфер, а тепер пробуємо, вчимося", — розповідає партнер литовської компанії Practica Capital, яка займається венчурним інвестуванням, Донатас Керас.

Проблеми, з якими доводиться стикатися стартапам в Україні та Литві, теж схожі. "Ніхто не буде інвестувати в стартап з української або литовської пропискою, це треба прийняти. Є три місця у світі для реєстрації стартапів: США, Великобританія і, може ще, Гонконг", - говорить Керас. З Литви теж виїжджають уми і там теж мало місцевих інвесторів. Але держава намагається вирішувати цю проблему. На міжнародному рівні Литва позиціонує себе як країна, куди можна приїхати, чимось займатися і ніхто не буде тебе чіпати. Жодних безпідставних візитів податківців або "маски-шоу" з вилученням серверів. Хоча, як жартує співрозмовник, всі "маргінали" вже вивезли сервера з Литви — тут не зберігаються ні файлообмінники, ні криптовалюта.

При всьому цьому підході ставки оподаткування в Литві залишаються досить високими: 15% податок на прибуток і близько 40% в фонд соціального страхування. Податок на доходи фізичних осіб - також 15%.

Про пільги для IT-галузі або стартапів мови не йде. Їх немає навіть у першого і поки єдиного в Литві IT-парку Vilnius Tech Park.

ВДНГ по-литовськи

Історія Vilnius Tech Park теж цікава і чимось нагадує історію з "Експоцентром України"(ВДНГ). На балансі міста Вільнюса перебував земельна ділянка — територія колишнього військового шпиталю. Територія давно прийшла в занепад, а корпуси початку XX століття потребували реставрації. У міста не було грошей на реставрацію і утримання цієї території. Передати її у приватні руки теж не можна було, так як це архітектурне надбання. Але вихід знайшовся. Муніципалітет підписав договір з приватними інвесторами на передачу їм землі в оренду строком на 25 років за символічною ціною. Натомість інвестори зобов'язалися відреставрувати корпусу і відкрити там офіси для стартапів. Загальна сума інвестицій складе майже 8 млн євро. Чи окупляться такі вкладення не скоро, років через 20. Вартість оренди площі для стартапів буде майже в 2 рази нижче, ніж офісів аналогічного класу в центрі Вільнюса.

Крім стартапів резидентами IT-парку зможуть стати компанії, які надають супутні послуги ІТ. Наприклад, юристи в сфері IT або консультанти. Таких непрофільних компаній має бути не більше 10% від всіх резидентів IT-парку. Зараз вже відремонтовано кілька приміщень, а перші стартапи планують заселитися влітку. Повністю реконструкцію обіцяють закінчити до осені.

Звичайно, Україні не варто повністю копіювати чужу стратегію. Але дечого повчитися у тієї ж Литви. Наприклад, комплексному підходу до розвитку галузі, злагодженій роботі різні відомств на загальний результат. І ще один важливий момент — це грамотна зовнішня інформаційна політика. Іноземні інвестори дуже дивуються, коли дізнаються про київських ярмарках товарів ручної роботи, фестивалях і, як не дивно, нових демократичних ресторанах. Це дрібниці, яких ми навіть не приділяємо уваги, але ці "дрібниці" показують, що в Україні є дух підприємництва. Тому вистачить скаржитися, давайте помічати можливості і розповідати про них світу.