Європейські лідери не змогли домовитися про реформування ЄС
Лідери Євросоюзу не змогли домовитися про проведення реформ в ЄС, повідомляє Reuters з посиланням на неназване джерело в дипломатичних колах. Зокрема, співрозмовник заявив, що не всі з 27 учасників союзу підтримали запропоновані ініціативи.
Очікується, що делегати зроблять нову спробу знайти консенсус, але вже в рамках 17 країн єврозони і інших учасників союзу, які побажають до них приєднатися. Каменем спотикання стало небажання Франції і Німеччини йти на поступки, яких вимагав британський прем'єр-міністр Девід Кемерон.
Мова йде про створення нових фіскальних правил на національному рівні, при цьому всі ці кроки повинні привести до нормалізації ситуації всередині єврозони. Передбачається, що керівництво країн повинно взяти на себе зобов'язання затверджувати тільки збалансовані бюджети.
Уточнюється, що під визначення "збалансований" в даному випадку потрапляє бюджет з річним структурним дефіцитом не більше 0,5% від номінального ВВП. Поряд з цим допускається, що країни з державним боргом менше 60% від ВВП можуть незначно перевищувати зазначену позначку. Поки не уточнюється, що саме стало причиною незгоди британської сторони.
Крім того, в ході проведених попередніх неформальних дискусій представники Німеччини в черговий раз відкинули низку антикризових заходів, включаючи випуск облігацій єврозони і присвоєння Європейському стабілізаційному механізму (European Stability Mechanism, ESM) банківського статусу.
Разом з тим джерела повідомили, що позитивним підсумком роботи голів ЄС стало визначення максимального розміру європейського стабілізаційного механізму. Його обсяг не буде перевищувати 500 млрд євро. Уточнюється, що ця сума може бути переглянута до липня наступного року, коли зазначений механізм почне працювати.
Лідери також прийшли до угоди про надання спільних кредитів з Міжнародним валютним фондом. Вирішено, що їх сукупний обсяг не буде перевищувати 200 млрд євро. Ефект від цього заходу дозволить зміцнити потенціал МВФ в боротьбі з наслідками боргової кризи єврозони.
Зазначимо, вчора глава Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі спростував повідомлення про те, що після саміту фінансовий регулятор істотно збільшить обсяг купівлі держоблігацій і дозволить єврозоні кредитувати МВФ з тим, щоб він міг боротися з борговою кризою в блоці. Також ЄЦБ вчора знизив облікову ставку до 1,0%.
Драгі сказав, що, згідно з новим прогнозами, скорочення ВВП єврозони може досягти наступного року 0,4 %, хоча економіка може також і вирости на 1,0 %. Однак він підірвав надії на те, що центробанк серйозно підвищить розмір програми викупу облігацій, і сказав, що рішення про скорочення ставки не було одноголосним. "Прогноз залишається об'єктом високої невизначеності і схильний до знижувальним ризикам", - сказав Драгі на прес-конференції.
Раніше повідомлялося, що лідери єврозони, ймовірно, домовляться про кредитування Міжнародного валютного фонду на 150 млрд євро через двосторонні кредити центробанків.
Також Драгі оголосив про додаткові заходи забезпечення фінансового сектора ліквідністю. Зокрема, вирішив провести два тендера з надання банкам кредитів терміном на 3 роки. В даний час максимальний термін кредитів ЄЦБ становить 13 місяців.
Зазначимо, окремі європейські лідери і економісти вимагають від ЄЦБ більш активних дій для виходу з кризи, посилаючись на те, що інтервенції банку можуть бути єдиним шляхом подолання боргової кризи. Влада Німеччини вважає, що інтервенції ЄЦБ послаблять мотивацію країн провести необхідні для стабілізації єврозони реформи.
В той час, як голови ЄС намагаються знайти вихід із ситуації, регіональні центробанки Європи таємно готують власний план на випадок краху зони євро, повідомила вчора The Wall Street Journal. Правда, в даному випадку це більше схоже на інструкцію по виживанню в постапокаліптичному світі. Так, регулятори Ірландії і Греції вже серйозно стурбовані можливістю друку великої кількості банкнот, номінованих у національній валюті, в найкоротші терміни. А про можливості використання відмінної від валюти євро в своїх розрахунках задумалися не тільки члени зони євро, але і ЦБ тих країн, які не входять в валютний союз.
Найбільш примітними тут можна назвати дії швейцарських властей, які хочуть не допустити масового втечі інвесторів у швейцарський франк у разі розвалу зони євро і чергового стрибка курсової вартості національної валюти. У зв'язку з цим в рамках спеціально створеної експертної групи вивчаються можливості введення негативною процентної ставки і контролю за пересуванням капіталів. Застосування негативною процентної ставки передбачає оподаткування депозитів у франках, що належать іноземцям.
Примітно, що до розвалу зони євро готуються і приватні інвестори - в середині тижня банк JP Morgan порадив своїм клієнтам хеджувати від краху євро, навіть незважаючи на те, що банк оцінює ймовірність настання такої події лише в 20%.
Нагадаємо, представники Німеччини і Франції приїхали на брюссельський саміт з ідеєю підписання нового договору ЄС, вважаючи, що нові правила повинні отримати формальне закріплення в договорі. Їх підтримують і США. Очікується, що на саміті ЄС лідери Франції і Німеччини представлять план посилення консолідації 17 країн єврозони - у першу чергу, мова йде про введення більш суворих правил контролю за станом бюджету і покарання в разі виникнення неприпустимого дефіциту.
У свою чергу президент Європейської Ради Херман Ван Ромпей запропонував свій план порятунку єврозони. За його словами, зміна договору ЄС для виходу єврозони з кризи може і не знадобитися, так як "жорсткі кроки для полегшення боргового тягаря єврозони можуть бути зроблені і без цього".
План ван Ромпея включає наступні пропозиції:
Дефіцит бюджету кожної країни, що входить до єврозони не повинен перевищувати 3% ВВП, а розмір боргу - 60% ВВП;
"Золоте правило", що гарантує збалансований бюджет в середньостроковій перспективі, має бути закріплене в національних законодавствах;
Фонду допомоги країнам єврозони необхідно надати банківську ліцензію, яка дозволяє брати в борг безпосередньо у ЄЦБ;
Європейська комісія повинна мати право автоматично вводити жорсткі заходи економії в країнах, що перебувають у кризі.
Проте ван Ромпей визнає, що більш довгострокові плани в кінцевому підсумку можуть вимагати зміни договорів ЄС. На його думку, такі заходи можуть привести до того, що деякі країни, наприклад, Великобританія, яка не входить в єврозону, можуть в результаті опинитися в більшій ізоляції.
Раніше британський прем'єр-міністр Девід Кемерон заявив, що не підпише вдосконалену версію договору ЄС, покликану вирішити кризу єврозони, якщо там не буде гарантій захисту британських інтересів. За його словами, захисту потребують як єдиний ринок, так і фінансовий сектор Великобританії.
Проведення структурних реформ має стати частиною стратегії виходу Євросоюзу з кризи. Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу спрямовані на стимулювання економічного зростання регіону і торкаються сфер, у тому числі сектор послуг, енергетичний сектор і ринок інтелектуальної власності. Ініціативи ЄС передбачають реформування системи оподаткування та виплати соціальних допомог з тим, щоб вони сприяли росту зайнятості населення. Реформи внутрішнього ринку передбачають також реформування ринку праці та пенсійної системи, інвестування в знання та інновації, а також спрощення регуляторного законодавства, що, на думку експертів Єврокомісії, має сприяти зростанню бізнесу.
