Ескалація боргової кризи змусила європейську влади діяти більш рішуче. У середу Європарламент схвалив пакет директив, що, зокрема, дозволить Єврокомісії штрафувати країни з надмірними дефіцитом бюджету та держборгом. А голова цієї структури Жозе Мануель Баррозу запропонував ввести податок на фінансові операції в регіоні, який може приносити 55 млрд євро до бюджету Євросоюзу щорічно.
Ескалація боргової кризи змусила європейську влади діяти більш рішуче. У середу Європарламент схвалив пакет директив, що, зокрема, дозволить Єврокомісії штрафувати країни з надмірними дефіцитом бюджету та держборгом. А голова цієї структури Жозе Мануель Баррозу запропонував ввести податок на фінансові операції в регіоні, який може приносити 55 млрд євро до бюджету Євросоюзу щорічно.
«У нас тепер є новий звід економічних правил. Це потужна зброя проти будь-яких майбутніх криз», - заявив голова Європарламенту Єжи Бузек. Прийнятий у середу пакет дозволить автоматично застосовувати санкції проти недобросовісних країн-членів. Наприклад, за недостовірну статистику по дефіциту і держборгу буде стягуватися штраф 0,2% ВВП, а якщо держава порушить встановлену норму ЄС щодо дефіциту бюджету в 3% ВВП, то зобов'язана буде розщедритися на 0,1% ВВП, якщо тільки більшість країн-членів не виступить на захист країни, що провинилася.
Однак тільки штрафами і санкціями Європу не врятувати. "Європейський союз переживає найсильнішу за десятиліття кризу довіри, - визнав Баррозу. - Зараз в історії настав критичний момент, і якщо ми не об'єднаємо зусилля, то розпад неминучий". Щоб гарантувати цілісність єврозони, він закликав Європарламент зважитися на ряд досить спірних заходів, у тому числі на випуск загальноєвропейських стабілізаційних бондів. Подробиці Єврокомісія пообіцяла розкрити за кілька тижнів.
Зазначимо, екс-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін раніше заявляв, що Росія готова купити єврооблігації валютного союзу, якщо буде прийнято рішення про їх випуск.
Канцлепр ФРН Ангела Меркель раніше висловлювалася проти введення єврооблігацій, однак не виключала можливості подібного кроку в майбутньому. "Вихід із сьогоднішньої кризи за допомогою євробондів неможливий. Поява загальноєвропейських облігацій зараз - неправильний шлях", - сказала вона. На думку канцлера, всі європейські країни повинні прагнути до підвищення конкурентоспроможності. За її словами, стабільність євро не гарантується політичним союзом європейських держав. Тому єдину європейську валюту необхідно зміцнювати за рахунок "більш тісної економічної співпраці та норм обов'язкового характеру".
За введення євробондів виступав американський фінансист Джордж Сорос. У серпні він заявив, що європейську валюту може врятувати тільки введення євробондів.
Крім того, в спробі припинити спекулятивні фінансові операції, а також поповнити європейський бюджет Європарламент в середу підтримав ідею податку на фінансові транзакції. "За останні три роки фінансовий сектор отримав допомогу, а також гарантії від держав - членів ЄС на 4,6 трлн євро. Настав час повертати борги суспільству", - сказав Баррозу. Якщо законопроект буде схвалений, він набуде чинності не раніше 2014 р. і буде приносити Євросоюзу, за попередніми оцінками, 30-55 млрд євро на рік.
Вчора Єврокомісія розкрила деталі законопроекту про податок на фінансові операції. Згідно з проектом закону, податком будуть обкладатися будь-які угоди з фінансовими інструментами, що укладаються фінансовими інститутами, якщо хоча б одна зі сторін угоди базується в ЄС. При цьому ставка податку на операції з акціями та облігаціями встановлена в розмірі 0,1% від суми угоди, тоді як на операції з деривативами (похідними інструментами) - 0,01%. Новим податком будуть обкладатися 85% фінансових операцій, що укладаються фінансовими організаціями. Законопроект підлягає обговоренню і одноголосному схваленню усіма країнами-членами блоку на рівні Ради ЄС за рекомендацією Європарламенту. Одночасно з цим Комісія розпочне обговорення перспектив введення відповідного податку на міжнародному рівні, зокрема у форматі G20.
Погляди навколо "справедливого податку" розділилися. Єврокомісар з внутрішніх ринків Мішель Барньє вважає, що податок, який лобіює влада Франції та Німеччини, принесе солідний обсяг коштів. Куди більш обережний президент ЄЦБ Жан-Клод Тріше. Він зазначив, що це буде дієвим, тільки якщо податок визнають у всьому світі, а не тільки в країнах ЄС або єврозони. Експерти побоюються, що якщо податок не буде запроваджено хоча б у країнах "великої двадцятки", то ініціатива не тільки не стабілізує ситуацію на ринках, але і, навпаки, негативно вплине на економіку Європи. Відповідно до внутрішнього опитування Інституту CFA, що об'єднує понад 100 тис. фахівців з інвестицій по всьому світу, тільки 5% респондентів вірять в ефективність податку на території ЄС. 44% наполягають, щоб податок визнали хоча б на рівні G20, тоді як 45% впевнені, що користі від двійника податку Тобіна, що повинен був обмежити транскордонні валютні спекуляції, ніякої. Сама Єврокомісія раніше не виключала, що в довгостроковій перспективі податок знизить зростання економіки Європи на 0,53-1,76% сумарного ВВП регіону.
Ініціативу Єврокомісії не підтримує Великобританія - найбільший фінансовий центру в Євросоюзі. Також ініціатива може зустріти опір в США. "Британія розуміє, що може сильно програти, погодившись на податок на транзакції, який може спровокувати відтік коштів з провідних фінансових центрів, у тому числі з Лондона, в країни з менш жорсткої юрисдикцією. Крім того, у Великобританії вже обкладаються податками різні типи операцій" , - сказав глава підрозділу по фондових ринках в CFA Родрі Прис.