Євген Прусенко: "Щоб кошти доходили до шляховиків, потрібен позабюджетний дорожній фонд під контролем громадськості"
РБК-Україна: Ви - людина з науки, у Вас великий досвід роботи в галузі і на Ваші плечі зараз лягла така нелегке завдання - забезпечити життєдіяльність автотранспортних артерій країни. Як ви оцінюєте нинішній стан доріг і що на Ваш погляд необхідно зробити?
Євген Прусенко: Дійсно, я більше 20 років пропрацював в науці, був завідувачем кафедрою будівництва та експлуатації доріг в Харкові, а в 2001 р. прийшов в «Укравтодор» на посаду начальника управління науково-технічної політики і відтоді працюю в цій галузі: в «Укравтодорі», в приватних дорожніх фірмах. Останні 9 місяців керую «Укравтодором». Мені пощастило - вдалося на практиці використовувати свої знання, впровадити в життя результати наукових досліджень. Я переконаний - кожне практичне рішення має прийматися на основі , принаймні, знань і результатах системного аналізу проблеми. .
Що стосується стану доріг, то воно, звичайно, не настільки проблематичне як після вкрай важкої минулорічної зими. Не випадково обсяг ямкового ремонту покриттів склав в 2013 р. 6,9 млн кв. м - у півтора рази більше, ніж в 2012 р.
Цього року ми почали аварійний ямковий ремонт , як тільки дозволила погода - в січні. Ремонтуємо кожен день по 10-12 тис. кв. метрів і зараз вже ліквідували 360 тис. кв. метрів ямковості. Я підкреслюю - аварійний ямковий ремонт, мета якого, забезпечити безпеку руху та запобігти катастрофічний розвиток руйнувань. Кожен квадратний метр аварійного ремонту зменшує обсяги робіт пізньою весною в 3-5 разів.
Але є одна дуже серйозна проблема, я доповідав про неї міністру - немає ресурсів. І необхідно терміново виділити хоча б те, що передбачено бюджетною програмою на лютий - 179 млн грн. Весь же ямковий ремонт коштуватиме до 1 млрд грн. Ні в кого не повинно бути ілюзій - без грошей ресурси на ремонт ніхто не дасть, будь ти хоч тричі учений.
РБК-Україна: Ямковий ремонт - одна з традиційних дір у бюджеті «Укравтодору».
Євген Прусенко: Це вимушений захід. Потрібно максимально зберігати дороги, які інтенсивно руйнуються. На жаль, фінансування капітального або поточного середнього ремонту (влаштування тонкошарових покриттів) залишає бажати кращого.
Судіть самі - із запланованих торік 11,8 млрд грн. Дорожники отримали тільки 3,9 млрд грн. - 32%. При таких умовах виконати значний обсяг робіт не вдалося, хоча на 626 км доріг відкрито рух після капітального або поточного середнього ремонту.
До слова сказати, відремонтований і трьохсотметровий міст через Дністер між Хмельницькою та Чернівецькою областями. Відремонтовано за новою технологією, що дозволила втричі зменшити витрати порівняно з початковими варіантами.
РБК-Україна: Вам не здається, що потрібно щось змінювати в самому підході?
Євген Прусенко: Так, дуже потрібно. Саме тому нами було розпочато реальне реформоване галузі. У Верховній Раді прийнятий у першому читанні закон , згідно з яким у сферу управління місцевим органам влади разом із фінансуванням будуть передані дороги місцевого значення. Це нормальна європейська практика. Не повинен чиновник з Києва приймати рішення , коли і як ремонтувати дороги між селами . Це повинні робити громада, місцева влада, вони ближче до людей і краще знають їхні потреби. Упевнений, коли Рада вирішить свої насущні питання, то більше займеться і питаннями реформування «Укравтодору».
Крім того, за дев'ять місяців ми прийняли програму розвитку доріг на 2013-2018 рр. та затвердили її в уряді.
Наступне - прийнято рішення про створення державного дорожнього фонду. Відповідний закон рекомендований комітетом Верховної Ради з питань бюджету до розгляду в першому читанні.
РБК-Україна: Але все ж , багато із запланованого не було зроблено. Зрозуміло, що справа у фінансуванні , але все ж...
Євген Прусенко: Справа в тому, що гроші, які передбачені бюджетом і знаходяться на єдиному казначейському рахунку, як і інші засоби , використовуються, у разі потреби , на інші завдання. І дороги залишаються на останньому плані. Наприклад, в кінці 2012 р. і минулого року ми залучили від розміщення облігацій 10 млрд 50 млн грн, а надійшло з єдиного казначейського рахунку тільки 3,1 млрд грн.
А сьогодні для держави стан доріг - це найбільш проблемне питання. 169,4 тис. км доріг, за які відповідає «Укравтодор», плюс комунальні вулиці і дороги, за які відповідають міські ради , зношені до критичної позначки.
Щоб мати необхідні ресурси, щоб вони доходили до шляховиків, потрібен позабюджетний дорожній фонд, надходження і витрачання коштів з якого має контролювати громадськість. Наприклад , минулого року на дорожні роботи акцизу на паливо надійшло на 30% менше, ніж було заплановано в бюджеті.
РБК-Україна: Як «Укравтодор» дивиться на передачу доріг у приватні руки?
Євген Прусенко: Будівництво доріг за рахунок приватних інвестицій, особливо магістральних, на засадах державно-приватного партнерства - це загальноєвропейська практика. В Україні для роботи за таким принципом створена нормативна база. Приватні інвестори вкладають свої кошти в будівництво, а держава гарантує повернення інвестицій .
Ми готуємо шість таких конкурсів. У поточній неспокійну ситуацію буде складно задіяти одразу всі шість об'єктів, але один - два міжнародних конкурсу, ми повинні провести.
РБК-Україна: Як здійснюватиметься розрахунок з інвестором - через пряму плату за проїзд або через плату за експлуатаційну готовність?
Євген Прусенко: Там, де висока інтенсивність руху (до 20 тис. автомобілів на добу), можна отримувати кошти за рахунок прямої плати за проїзд. Для легкових автомобілів це , як правило, 3 євроцента за км, для вантажних - 10 євроцентів. Методика розрахунку плати затверджена постановою Кабміну.
Якщо інтенсивність незначна, то краще вводити плату за експлуатаційну готовність. Тобто, держава після відкриття руху виплачує інвестору щорічно суми для повернення інвестицій . Минулого року ми підготували відповідні нормативні документи, і Кабмін їх затвердив.
Є багато варіантів. У кожному проекті своя фінансова модель.
РБК-Україна: Завжди багато говорилося про корупцію в автодорожній галузі. Чи є у вас бачення боротьби з цим явищем?
Євген Прусенко: Я вважаю , що необхідно передати частину повноважень громадській раді , рішення якого мають бути обов'язковими. Рада має розглядати списки об'єктів, обсяги фінансування, плани робіт і т.д.
Друге - слід ввести членів громадської ради в тендерні комітети Укравтодору та служб автомобільних доріг в областях. Сьогодні в «Укравтодорі» тендери практично не проводяться, тільки з міжнародними фінансовими організаціями. Все інше - завдання обласних служб автомобільних доріг.
Крім того, в кінці листопада ми офіційно приєдналися до міжнародної ініціативи з прозорості у будівництві COST. Вона передбачає ряд умов з приводу публікації у відкритому доступі на сайті всій тендерної документації , результатів тендерів і звітів про підсумки будівництва.
РБК-Україна: Чи є перспективи радикальних змін у галузі в найближчі п'ять років?
Євген Прусенко: Я якось говорив в інтерв'ю, що для приведення всього в порядок потрібно десять років і по 50 млрд грн щорічно. Тут проста арифметика: 170 тис. км доріг. Щоб їх все привести в порядок потрібно за 10 років робити по 17 тис. км доріг на рік. Приблизна вартість нормального ремонту 1 км дороги (вирівнюючий шар і верхній шар асфальтобетону товщиною 4-5 см - 3-4 млн грн). Бажано, щоб працювали українські компанії , які більше не осилять.
Але якщо зараз протягом двох-трьох років буде виділятися 30-40 млрд грн щорічно, то за рахунок використання дешевших технологій ремонту, наприклад бітумно-емульсійних, можна призупинити розвиток руйнування доріг.
Головне - не починати нові дорогі «будівництва століття». Закінчити хоча б ті, що розпочаті.
РБК-Україна: На ваш погляд чи будуть в «Укравтодорі» відбуватися кадрові ротації ? Чи будете Ви боротися за збереження посади?
Євген Прусенко: Це рішення приймати не мені, а міністру інфраструктури, уряду. Я все життя займався технічними питаннями, дорожньої наукою. Якщо мій досвід буде корисний, я готовий і далі працювати на благо дорожньої галузі та країни. На будь-якій посаді.
А на місцях, які б не відбувалися зміни в країні, повинні працювати люди з дорожнім освітою і досвідом. Від цього буде користь всім - і галузі, і державі, і, головне - водіям і пасажирам.
