Євген Капінус: Не зниження ставок податків, а покращення адміністрування - топ-тема для бізнесу

- На цьому тижні депутати планують приступити до розгляду у сесійній залі змін до Податкового кодексу. Не виключено, що завтра або у четвер законопроект буде прийнятий в цілому. Всі спірні питання вже зняті?

- На даному етапі йде дискусія з низки питань. Найбільш спірною і темою, яка найбільше обговорюється, є нова система блокування податкових накладних. І тут найбільша кількість змін. Також я сьогодні бачу, що не узгоджені питання по акцизах, у тому числі і роздрібного. З приводу нього не вирішено питання щодо розщеплення.

- Які можуть бути варіанти?

- Нам запропонували модель, при якій ДФС буде акумулювати інформацію по продажу продукції і передавати відповідні матеріали на перерахування до Держказначейства. З боку легального бізнесу піднімається це питання, оскільки вони знаходяться у нерівних умовах, так як ті компанії, які платять роздрібний акциз, відразу ж на 5% мають втрати, а це досить суттєво. Вихід ми сьогодні все ще шукаємо. По всім іншим моментам ми знайшли точки дотику.

- Запропонований Мінфіном законопроект ви вважаєте реформою?

- Це залежить від того, що кожна людина має на увазі під реформою. Ми розуміємо так, якщо бізнес задає питання щодо адміністрування та просить його покращити, то більшість відповідей ми дали у проекті. Для них це є істотним і своїм законопроектом ми спробували вирішити найбільш актуальні питання. І вирішити їх найближчим часом. Не зниження ставок податків, а покращення адміністрування - топ-тема для бізнесу.

- На яке проходження законопроекту у сесійній залі ви розраховуєте: будуть дискусії, буде гаряче чи все пройде спокійно? З яких блоків у змінах можуть бути суперечки?

- Ми сподіваємося, що у Верховній Раді буде загальне сприйняття змін, покладених в основу нашого законопроекту, і вони будуть підтримані депутатами.

- У бізнесу і депутатів залишаються побоювання і питання щодо роботи механізму блокування податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ. Як це все буде виглядати на практиці?

- Я б хотів почати з того, чому взагалі виникло питання про блокування. Ми сподіваємося, що ця система дасть можливість зняти дуже багато проблем для бізнесу. Ми сьогодні бачимо, що у бізнесу виникає багато питань. Наприклад, вони звертають увагу на те, що є сумлінний платник, який виконує всі вимоги, але раптом податкова знаходить проблеми у ланцюзі з третім контрагентом і пред'являє претензії добропорядному. Після наших змін цього не буде, так як якщо ДФС зареєструвала податкову накладну, то у неї не можуть виникати питання щодо третіх осіб і цього достатньо, щоб формувати податковий кредит. Але якщо ми говоримо, що прибираємо норму про можливість простежування у ланцюжку контрагентів, які є у конкретного підприємства, то це де-факто має означати, що ми повинні мати якісь інструменти. Ці інструменти не повинні давати можливості попадання до системи податкового обороту якихось порушень. Тому механізм блокування і був запропонований, як у робочих групах при Мінфіні, так і при комітеті. За фактом різниця була у кількох деталях. За нинішньої редакції, Мінфін повинен розробити ряд критеріїв ризику на підприємствах. І якщо у них є "скручування", якщо вони ризикові і там використовуються схеми, то ми 100% або з високою часткою ймовірності бачимо ці проблеми. У податковій накладній будуть вказуватися коди продукції і якщо вони не збігаються на вході і на виході, то тут мова йде про "скрутки" і у даному випадку буде автоматична зупинка реєстрації накладної. Після цього підприємствам буде направлятися повідомлення про те, що його платіжне доручення зупинено. Після цього, компанія буде мати можливість подати інформацію до ДФС за місцем реєстрації та пояснити такі проблеми. Бізнес відразу ж буде бачити, за яким критерієм ризику реєстрація зупинена. Якщо наданої інформації від підприємства буде достатньо, то комісія при ДФС, яка, за пропозицією комітету, буде складатися з трьох осіб, буде приймати рішення розблокувати чи ні. Якщо рішення приймається не на користь платника, то він може у суді оскаржувати рішення і через суд розблокувати накладну. У робочій групі при Мінфіні приймалося рішення, і у цьому різниця від пропозицій комітету, що буде не 100%-відсоткова зупинка, а те, що система буде видавати статус ризику. Після цього ДФС дивиться на відповідність. Якщо підтверджується, то тільки тоді податківці блокують і саме ДФС звертається до суду.

- Критерії вже готові у Мінфіну?

- Ми повинні виходити з мінімального набору критеріїв. У відповідності з тією дискусією, яка йде у парламенті, ми намагаємося сказати депутатам, що повинні брати такий набір критеріїв, де на 100% впевнені, що присутнє "скручування" і ці критерії допрацьовувати по мірі необхідності. У проекті передбачена розробка критеріїв у першому кварталі 2017 року, другий квартал - тестовий режим їх впровадження. І, мені здається, що на першому етапі ми повинні мінімізувати їх кількість, щоб не було тиску на бізнес. Але сьогодні введення цих критеріїв є позитивним моментом, тому що ДФС зараз може зупиняти дію договорів незалежно від того, є чи немає критеріїв, тобто, немає обмежень. І ми говоримо, що, так буде припинення, але при певних умовах.

- Що це за мінімальний набір ризиків?

- Найпростіший критерій, коли продукція заходить з одним кодом, виходить - з іншим. Це "скручування", це на поверхні. Але навіть при цих підставах ми розуміємо, що туди будуть потрапляти підприємства, які є сумлінними. Наприклад, якщо тут є виробництво, то вони купують одну продукцію, переробляють і продають іншу. Тобто критерії не можуть бути однозначними, так як є ризикові підприємства, а є і виробники і ті, хто надає послуги. Другий момент. Ми вважаємо, що повинні оцінюватися великі підприємства, де є великі ризики, тому компанії, у яких реєстрація накладної до 1 млн гривень може не потрапляти. Ми повинні звузити кількість підприємств, які підпадають під ризик до мінімуму, щоб ми знали, що ризикові компанії будуть на 100% під контролем.

- У Києві з весни у якості експерименту працює система блокування накладних. За якими критеріями працюють тут?

- Це якраз позитивний приклад, який можна розглядати і брати за основу. У Києві діють кілька критеріїв, включаючи і місця розташування суб'єкта. Ми не будемо використовувати всі їх критерії, деякі критерії навіть Мінфіном відразу ж були відсіяні, тому що місця розташування суб'єкту ще ні про що не говорить. Якщо брати київський приклад, у них показники по зупинці, розриву договорів у три-чотири рази менше, ніж у середньому по Україні. Як раз за рахунок використання цих критеріїв, вони показують, що можна спокійно працювати і зупиняти ті підприємства, які є ризиковими. І якщо подивитися на статистику оскаржень у судах, то у Києві він мінімальний.

- Який економічний ефект отримано по Києву? Який обсяг "вкидань" ПДВ вдалося зупинити?

- У нас зараз немає офіційних даних з цього питання.

- Яким чином сумнівний податковий кредит потрапляє до системи?

- Ми вважаємо, що навряд чи варто озвучувати, як він потрапляє до системи.

- Який обсяг податкових накладних щорічно вноситься до системи?

- За даними ГФС, за 2015 рік у системі було зареєстровано понад 230 млн накладних.

- Якщо рішення про розблокування накладних будуть прийматися на центральному рівні комісією, як реально можливо впоратися з навантаженням і протягом п'яти днів прийняти рішення: розблокувати або підтвердити рішення про блокування?

- Як показав досвід Києва, їх навантаження не таке велике.

- Київ - це ще не вся Україна.

- Але у Києві працює і зареєстровано найбільше суб'єктів. Ми зустрічалися з представниками київської податкової, вони вважають, що це не такий вже буде великий обсяг. Якщо ми візьмемо критеріїв по мінімуму, то кількість підприємств ще зменшиться. Крім того, ми спеціально і вводимо певний етап тестування, який покаже, чи достатньо цього буде чи ні. З урахуванням всього цього фактажу і буде прийматися рішення, будуть проблеми чи ні, потрібно збільшувати кількість спеціалістів чи ні.

- Якщо у Києві йде цей експеримент вже досить давно, досвід застосування системи блокування є, чого ж тоді боїться бізнес, і чому така величезна кількість запитань саме з цього блоку є у депутатів?

- Я думаю, що бізнес, у першу чергу, боїться невідомості. На даному етапі критеріїв немає у законопроекті, і ми вважаємо, що їх і не повинно там бути, так як вони повинні вдосконалюватися. Ми запропонували, якщо ми йдемо на такий підхід, то депутати разом з Мінфіном працювати над виробленням критеріїв, щоб для них там у перспективі не було чогось невідомого. Ми тут повинні бути відкритими, показати, що критерії, які ми збираємося приймати, будуть впливати на проблемні суб'єкти. "Скрутники" у будь-якому випадку повинні боятися, тому що для них це буде проблемою.

- У підсумку на який ефект ви розраховуєте, що це дасть у перспективі?

- Ми розраховуємо, що всі підприємства будуть у рівних умовах. У чому сьогодні проблема? Проблема не у ставці, а у тому, що одні платять, інші - ні і перші втрачають конкурентні переваги. Тому ми вважаємо, що ця система створить умови, за якої всі будуть рівні. Всі повинні платити, але якщо вони не платять, то до них будуть застосовуватися штрафні санкції.

- Чи дасть ця система прискорити процес відшкодування, оскільки з нового року буде один реєстр, а процедура автоматичного повернення ПДВ ліквідується?

- У першу чергу, процес відшкодування повинен прискорити об'єднання двох реєстрів в один, так як сьогодні є певна непрозорість. Вся інформація по відшкодуванню буде вноситися до одного реєстру. Якщо підприємство подало платіжне доручення на реєстрацію, відповідно воно автоматично має включитися у систему або, у іншому випадку відразу ж повинна з'являтися інформація, що у ДФС є питання. І тоді дані щодо призупинення реєстрації відображаються у реєстрі і підприємство повинно розуміти, що у такій-то сумі або за таким-то платежем є питання. У позитивному випадку, коли підтверджені дані потрапляють до реєстру, протягом 30 днів має бути автоматичне відшкодування. Згідно із законопроектом, не повинно бути жодних зволікань з боку ДФС.

- Паралельно із звичайним реєстром буде ще й тимчасовий до погашення всіх боргів з відшкодування, що виникли до лютого 2016 року. Тимчасовий - це скільки?

- До погашення боргів. У чому необхідність створення такого реєстру? Вся інформація щодо системи електронного адміністрування ПДВ потрапляє з певного періоду - з 2015 року. Всю інформацію за простроченими боргами, ми вважаємо, також необхідно упорядкувати для того, щоб підприємства бачили, у якій послідовності вони подавали заявки, як виникла ця заборгованість. І вона повинна відшкодовуватися саме у цій послідовності, щоб не було можливостей зловживань у цій сфері. Заборгованість буде відшкодовуватися у міру фінансової можливості. За 2016 рік ми відшкодували понад 5 млрд гривень боргів. На 1 квітня було 29,3 млрд гривень, а на 1 листопада - 24,1 млрд гривень. Тенденція до погашення є, на жаль, не та, яку хотілося б, але тим не менш. У нас є позиція, яку відстоює міністр - ми повинні йти у напрямку вирішення цього питання. І одним з можливих варіантів може бути виплата заборгованості за рахунок коштів від спецконфіскації.

- А вони є? Та й закон не прийнятий. В бюджеті цього року також закладалися ці гроші на фінансування певних програм і скільки надійшло?

- В цьому році нічого не надійшло. Але гроші є на рахунках близько 40 млрд гривень. Ми абсолютно переконані, що той проект, який допрацьовується, буде прийнятий.

- Вже другий рік поспіль занадто великі надії покладаються на ці кошти: на фінансування будівництва доріг, і на оборону, тепер і на повернення боргів по ПДВ.

- Ми впевнені, що депутати будуть зацікавлені, щоб всі зобов'язання ми виконали і виплатили борги бізнесу.

- Звідки така впевненість?

- Всі можливості у Верховної Ради для цього є. Ми думаємо, що неприпустимо, щоб ці ресурси просто десь лежали.

- Борги будуть погашені одномоментно або частинами?

- Це вже питання наступної дискусії або у рамках парламенту, або у рамках уряду. Я думаю, що це питання доцільно обговорювати після того, як буде цей ресурс.

- Яка пропорція розподілу грошей на повернення ПДВ - скільки піде на тимчасовий реєстр і скільки на звичайний?

- У законопроекті такої пропорції немає. Там передбачено, що заявки на звичайний реєстр, як і сьогодні будуть задовольнятися у повному обсязі. По заборгованості можливо два варіанти: або буде встановлена конкретна сума, або буде використовуватися сьогоднішній механізм - по мірі можливості. Черговість у реєстрі буде формуватися виходячи з того, хто, як і коли подавав заявку, тобто за часовими рамками.

- Реєстр за боргами також буде публічним?

- У законопроекті чітко прописано, що всі реєстри повинні бути відкритими.

- У комітеті є думка, що запропонована Мінфіном норма про прискорену амортизацію не зовсім справедлива. Вона дає преференції лише частині бізнесу, тому є пропозиція застосовувати прискорену амортизацію посекторально. Наскільки така ідея прийнятна для Мінфіну?

- Я не бачив пропозицій комітету з секторальної прискореної амортизації. У нас ця норма передбачена по обладнанню. А вона представлена для всіх.

- Зате є обмеження по року.

- У нас особливих суперечок з амортизації не було.

- Тому що всі розраховують на податок на виведений капітал?

- Я не знаю, хто на що розраховує. Моє переконання, пропозиція щодо амортизації спрямована на те, щоб завозити обладнання у більш щадному режимі і це повинно стимулювати інвестиції.

- Чому такий вибірковий підхід? А якщо обладнання було завезено роком раніше?

- Це буде поширюватися тільки на нове обладнання. Ми заявили, що готові стимулювати нові інвестиції, тому механізм не буде поширюватися на операції, які були до того.

- Чи готові ви переглянути підхід, якщо такі пропозиції будуть?

- Я думаю, що треба розглядати тут критерій неможливості зловживання цим правом. І ми повинні розуміти, що такі механізми - це у першу чергу втрати для бюджету. Тому, навіть якщо будуть такі пропозиції, вони мають бути прораховані. За нашими нинішніми пропозиціями, втрати становлять 500 млн гривень. Ми повинні розуміти, якщо будемо входити до бюджетних процесів, то вони повинні бути збалансовані. Якщо цього немає, то прийняття неможливо.

- Але ж у вас у першій версії змін до Податкового кодексу, затверджених 5 жовтня, був більш широкий спектр застосування пільг. Вони поширювалися на транспортні засоби, інструменти, тварин. Що змінилося?

- Так, було чотири групи. З усіх залишилося тільки обладнання. І, на нашу думку, це саме те, чого більшою мірою потребує виробництво, тому саме ця категорія залишилася. Була у нас велика дискусія про доцільність включення до пільги інших категорій. І за результатами консультацій було прийнято таке рішення. Якщо подивитися за обсягами реалізації по тих групах, які були запропоновані спочатку, то вона несуттєва. Бізнес нам сам сказав, що ті групи не настільки популярні, щоб їм давати пільги. Це і призвело до того, що вони були вилучені. З боку депутатів висловлювалася думка, що такі заходи будуть негативно позначатися на бюджеті. Ми зважили всі за і проти і залишили те, що найбільш стимулюватиме прихід інвестицій у промисловість.

- Ця норма для вас принципова? Будете сперечатися, якщо її депутати захочуть прибрати?

- Будемо сперечатися.

- До напрацювання законодавчої бази по податку на виведений капітал вже приступили?

- По законопроекту та рішення на Нацраді реформ, ми повинні протягом першого півріччя 2017 року підготувати відповідний законопроект. Сьогодні основні ресурси кинуті на Податковий кодекс і бюджет. Після завершення цього етапу, будемо мати більше можливостей працювати вже над виведеним капіталом. Якщо зміни до кодексу будуть прийняті до кінця цього тижня, то після цього протягом декількох тижнів вже почнемо готувати цей законопроект.

- Що Мінфін має намір робити з переплатами по прибутку?

- На даному етапі ми намагаємося знайти механізм, як вирішити цю проблему. Обговорюється і розстрочка, і інші механізми. Всі чудово розуміють, що для бюджету буде непосильно взяти і виплатити. Не виключено, що і це питання, можливо, будемо вирішувати за рахунок ресурсу спецконфіскації.

- Якщо повернутися до механізму розстрочення переплат, то на яких умовах?

- Це все зараз опрацьовується.

- Який зараз обсяг переплат?

Через сім місяців він скоротився на 5 млрд гривень і на 1 листопада склав 24,1 млрд гривень. Він скоротився за рахунок того, що підприємства використали переплати у рахунок погашення інших платежів.

- Зміни до кодексу передбачають істотний перегляд критеріїв щодо трансфертного ціноутворення. Підвищується поріг річного обороту підприємств, що потраплять під контроль і розширюється перелік контрольованих операцій. Це допоможе вивести контроль на новий рівень і ДФС нарешті почне працювати з цими операціями?

- Сьогодні у нас є достатньо широке охоплення по бізнесу, підприємства вкладали величезні ресурси на те, щоб підготувати звітність - від 200 доларів до 10 тис. доларів. А можливостей і потенціалу для перевірки цієї звітності у ДФС зараз немає. Тому ми і запропонували знизити планку, що дасть можливість сконцентруватися на великих підприємствах, а податківцям більш якісно перевіряти ці компанії.

- Ідея передачі баз даних ДФС до Мінфіну, незважаючи на опір податківців залишається в силі? По цьому блоку на робочих групах були зауваження?

- Комітет спочатку підтримував цю ідею, тому особливо зауважень не було. Податкова, звісно, не у захваті. Кажуть, що для них це буде певне ускладнення в роботі. Наша позиція - система повинна працювати стабільно. Якщо до неї вносяться зміни, то вони повинні бути узгоджені і вкладатися у рамки правової системи. У законопроекті прописано термін у півроку, протягом якого повинна відбутися передача. Оскільки від баз залежить все адміністрування. То було запропоновано провести аудит систем.

- Що ви хочете перевірити і коли аудит може початися?

- Почнеться тоді, коли буде прийнято рішення і Мінфіну будуть надані такі повноваження. Відкладати це у довгу шухляду не можна, з січня ми можемо вже приступити. Ми хочемо систематизувати інформацію і зрозуміти, які ресурси знаходяться у ДФС і що повинно передаватися до міністерства, а що залишатися у податковій. Ми хочемо зрозуміти потреби для адміністрування. Після цього буде проведено удосконалення модулів, щоб відбулося розмежування адміністрування і наповнення інформацією, і у перспективі вдосконалення самих систем, зокрема, згідно із законопроектом, має бути доопрацьований електронний кабінет.

- У комітеті незгодні з підходами Мінфіну щодо формування акцизної політики і пропонують для алкогольних напоїв підвищити ставку на рівень інфляції - 12%, а не на 20%, як ви запропонували, для виробників коньяків - ще більш низькі ставки. Чи готові ви на компроміс?

- Я не думаю, що при зростанні обсягів виробництва, як це, наприклад, у тютюновій галузі відбувається, ми повинні знижувати ставки акцизів. Можемо подивитися на інші критерії. Сьогодні, навіть з урахуванням підвищення ставки до запропонованого нами рівня, Україна знаходиться на рівні Молдови і значно нижче, ніж Білорусь і Росія. Тому, це і призвело до того, що практично відсутня контрабанда до України і виробники досить впевнено себе почувають. Ми виходили саме з такої позиції, що є всі передумови підвищувати акцизи. Якщо взяти наші зобов'язання перед ЄС і позицію МОЗ, то ми можемо підвищувати ставки.

- Розрахунки Мінфіну за обсягами виробництва істотно відрізняються від оцінок бізнесу. У вас вони вище. Звідки у вас такі оптимістичні показники?

- У нас розрахунки йдуть за показниками, які отримуємо від бізнесу на підставі звітності. Що стосується прогнозних показників, то ми їх беремо у Мінекономрозвитку. На всіх зустрічах, які ми проводили з бізнесом, я не бачив, щоб у нас були великі розбіжності за розрахунками показників. Якщо брати спиртне, то можна з бізнесом погодитися у тому плані, що у минулому році було дуже значне підвищення акцизів. По деяких товарах навіть безпрецедентне. Тому можна підтримати пропозицію знизити ставку для слабоалкогольних напоїв до рівня, який пропонує парламентський комітет з питань податкової та митної політики. Це на 56%. Те ж саме по вину і коньякам. Коли ми приймали рішення, то відразу сказали, що підвищення буде на рівень інфляції, так як треба ці галузі підтримувати і дати їм можливість стабілізувати ситуацію. Якщо брати горілку і пиво, то я не згоден. Якщо подивитися на Чехію, Латвію, Литву, у нас рівень акцизів нижче. У Чехії - у перерахунку 4 гривні, у Литві - 4,5 гривні, у Хорватії - 7,06 гривень. У нас - 2,9 гривень за літр.

- А якщо доходи подивитися?

- Можна погодитися з рівнем доходу, але я не вважаю, що це те виробництво, яке позитивно позначається на наших громадянах. Тому я погоджуюся з позицією МОЗ та Єврокомісії і нам необхідно підвищувати ставки, виконуючи зобов'язання перед нашими партнерами і піклуючись про здоров'я наших громадян. Ми ставимо той рівень ставок, який дасть і дохід бюджету і можливість бізнесу розвиватися.

- На робочих групах звучало таке застереження, що у САН Інбев є три заводи в Україні й обсяг продукції, який зараз випускається, може забезпечити і один завод. Тобто, закривши заводи, люди залишаються без роботи, бюджет недоодержує дохід. Мінфін готовий до такого розвитку подій?

- Якщо подивитися на обсяг виробництва, то так, сталося падіння. Але бізнес прекрасно знає, що падіння відбулося значною мірою через те, що є в Україні непідконтрольні території, куди постачався товар, відбулися втрати на певних ринках. Є питання і з споживанням, але це повинно розглядатися у загальному контексті. А говорити, що тільки підвищення ставок впливає на всі ці процеси, некоректно. Якщо говорити про горілку, де є тіньовий ринок, підвищення акцизу далеко не основний критерій, який буде впливати.

- А який основний?

- Основний – у механізмах, які повинні впроваджувати податківці. Ми разом з виробниками повинні говорити про те, що повинні бути запроваджені такі механізми, як залучення учасників ринку до процесу знищення підроблених акцизних марок та інші.

- Є проект стратегії боротьби з тіньовим ринком, який включає і дане питання, але він не затверджений.

- Стратегія по тютюну вже подано до Кабміну, по алкоголю - ми дали доручення ДФС розробити відповідні зміни щодо включення представників бізнесу у процес знищення продукції. Все це робиться, і ми з зусиллями намагаємося переконати контролюючі органи, що це саме ті механізми, які дадуть можливість підвищити прозорість і мінімізувати можливості негативного впливу у цій сфері.

- Чому по слабоалкогольних напоях у вас позиція підвищувати ставку тільки на рівень інфляції?

- Як я вже сказав, у минулому році було безпрецедентне підвищення ставок, яке не враховувало ситуацію на ринку, тому не йдеться про пріоритетність цього ринку порівняно з пивом, наприклад. Вона у рази вище, ніж на пиво. Тому мова йде про те, щоб поставити їх у рівні умови, а не давати преференції. Що ще сталося. У зв'язку з тим, що було різке зростання ставок, почали виробляти напої з перевищенням вмісту алкоголю у 0,5-1%. Відповідно, ресурси, які розраховували отримати, недоотримані. Але рішення все одно будуть прийматися комітетом та депутатами у залі.

- Чи варто бізнесу розраховувати на прийняття довгострокової акцизної політики, де буде зафіксовано щорічне зростання ставок, щоб можна було планувати свою роботу, хоча б на основі зрозумілої перспективи?

- У цьому напрямку ми ведемо дискусію, тому що є певні побажання бізнесу, і наше бачення ситуації. Ми намагалися зафіксувати показники на три роки, але, на жаль, це не було підтримано. Я вважаю, що правильним є підхід закріплення акцизів на трирічну перспективу. Так бізнес буде розуміти, які їх чекають зміни і вони зможуть підготуватися до цього.

- Що буде з мінімальними роздрібними цінами на тютюнові вироби? У законі прописана норма про їх введення, але думка тютюнового ринку у цьому питанні не одноголосна.

- Ми розробили проект, узгодження йде. Я думаю, що ми його подамо, але разом з ним буде і проект щодо скасування цього показника. Чому? Тому що у ЄС є єдине навантаження на дешевий і дорогий сегмент. Якщо подивитися, то у нас різниця з податкового навантаження у цих сегментах 16%. Це говорить про те, що споживачі дешевих сигарет платять більше. Тому ми і намагалися відстояти позицію, що потрібно скорочувати цей  розрив і встановлювати єдині правила. Запропонували підвищити адвалор з 13% до 15%. І це можливість знайти позицію рівномірного навантаження на всіх виробників.

- Ваші очікування, коли запрацює нова Служба фінансових розслідувань замість податкової міліції? У законопроекті її ліквідація є, але чітких строків для СФР не визначено. Зазначено, що після прийняття закону про СФР. Коли він нарешті буде поданий до парламенту, так як Мінфін його розробив, чому не подаєте?

- Йде етап узгодження. Зараз він у Мін'юсті і ми чекаємо погодження. Як тільки він буде готовий, ми виносимо на розгляд Кабміну. Сподіваємося, що уряд його підтримає, і ми відразу ж передамо його до Верховної Ради. Ми сподіваємося, що внесення відбудеться до нового року. Якщо його приймуть, то протягом півроку, може бути створена вся інфраструктура і проведені всі зміни. Але, на жаль, не все від нас залежить. У законопроекті є зміни, але вони несуттєві. Ми залишили позицію, що цей орган повинен базуватися на аналітичній роботі. СФР повинна бути демілітаризована і складатися з аналітиків. Це основний функціонал. Без такого підходу сенсу у ньому немає.

- У Меморандумі з МВФ уряд бере зобов'язання переглянути спрощену систему оподаткування. Коли і як Мінфін має намір реформувати її? Цього року реформи немає, але збільшується податкове навантаження для підприємців другої групи.

- Це пов'язано з підвищенням мінімальної зарплати вдвічі і з тим, що ставка податку прив'язана до цього показника. Ставки не змінюються, зростає лише мінімальна зарплата. Що стосується зобов'язань перед МВФ, то піднімається питання, що частина бізнесу неправомірно використовує спрощену систему. Всі ми знаємо, що деякі торговельні марки використовують спрощенку. Це викривлює умови ведення бізнесу, і держава втрачає дохід. Тому МВФ, як і асоціації, піднімають питання про нерівність. Таким чином, спрощена система повинна використовуватися для ведення малого бізнесу, а не для дрібного. Сказати, що прийняті певні рішення, не можна, але ми дивимося на те, як можна закрити можливості для зловживань. Не дуже правильно, коли у супермаркеті кожен касир є фізособою-підприємцем. Тому мають бути певні обмеження. Якщо ця торгова марка працює на одній площі, то вона не повинна мати право використовувати людей, які перебувають на спрощеній системі. Можливі різні механізми, вони обговорюються.

- У червні, коли була створена робоча група по податковій реформі, Гройсман заявив про необхідність введення мораторію на три-п'ять років на внесення змін до ПК, щоб бізнес отримав певну прогнозованість політики. Цього у документі так і немає. Чому?

- У першій редакції було передбачено зміну, що у Податковому кодексі не буде змін, які будуть погіршувати умови ведення бізнесу. Але ми відмовилися від такого формулювання. Поки буде діяти, наприклад, тестовий режим системи блокування податкових накладних, введення мораторію означає неможливість коригування помилок. Коли більш-менш стабілізується, вдосконалеться податкова система, тоді можна буде говорити про мораторій.