В інтерв'ю РБК-Україна заступник генерального прокурора Євген Єнін розповів про спецконфіскацію активів оточення Януковича, справу Онищенко, екстрадицію Саакашвілі і Каськіва.
В кінці березня 2017 року Краматорський суд Донецької області прийняв рішення про конфіскацію 1,5 млрд доларів в український бюджет. Як встановила Генеральна прокуратура, кошти і цінні папери належали 10 компаніям-нерезидентам, пов'язаним із збіглим президентом Віктором Януковичем і його найближчим оточенням. За часів його президентства, за версією слідства, ці кошти були злочинним шляхом виведені з України через азіатські країни, Кіпр, Латвію. Потім знову заходили в Україну, і на "відмиті" кошти соратники Януковича, прикриваючись кіпрськими офшорами, скуповували держоблігації.
Після арешту фінансуються активів в українських банках, слідству вдалося конфіскувати їх лише три роки по тому. В інтерв'ю РБК-Україна заступник генерального прокурора, який відповідає за міжнародно-правове співробітництво, Євген Єнін розповів про роль Крамторского суду в справі з конфіскованими 1,5 млрд доларами США, про "нових власників" кіпрських офшорів, а також про спроби оточення Януковича будь-яким способом повернути втрачені активи.
- За оцінками ГПУ, в період перебування на посаді президента Віктор Янукович та його соратники вкрали близько 40 мільярдів доларів. Півтора мільярда доларів вже повернуто. Зрозуміло, що значна частина грошей була розтрачена. Скільки грошей з цієї суми взагалі ще реально повернути?
- За результатами відповідних судових експертиз встановлено, що збитки від правління команди Януковича склали приблизно один річний бюджет України - близько сорока мільярдів доларів США. В перші місяці, навіть в перші півтора-два роки, керівництвом правоохоронних органів було вчинено чимало помилок. Будемо відверті: в України фактично не було жодного досвіду з питань повернення активів.
- Помилок чи саботажу?
- У нас все ж існує презумпція невинуватості. Тому назвемо це дипломатично - помилками. Мова йде про усе те, що призвело до розблокування заарештованих активів, незабезпечення арештів виявлених активів. Можна було б сказати, що хлопці по іншу сторону барикад, не втрачали зазначений час і максимально заховали ті активи, які можна було б дістати в перші дні та місяці після Революції гідності.
Але є й позитивна тенденція, коли ми тепер фактично кожного місяця отримуємо інформацію про наявність певних активів за кордоном, пов’язаних безпосередньо з фігурантами наших справ. Оточення Януковича було набагато більш досвідченим та спритним, ніж той самий Павло Лазаренко (прем'єр-міністр України 1996-1997 р.р.), який на четвертій чи п’ятій ланці офшорних компаній фігурував як остаточний бенефіціар рахунків, майна, нерухомості. Вони ж, натомість, виставляли кінцевими бенефіціарами своіх помічників, водіїв, друзів дитинства, а подекуди й іноземних безпритульних громадян.
Більшість резонансних злочинів на сьогодні вчиняється саме в транскордонній площині, адже мало хто тримає свої статки в Україні. Незаконно здобуті активи ретельно маскуються закордоном, структура їх власності та відносини контролю мають складний, розгалужений, конфіденційний характер. І, хоча співпраця з міжнародними партнерами вимагає більше часу ніж аналогічні слідчі дії в рамках національної юрисдикції, у нас немає іншого вибору. Наразі можемо говорити про те, що дії наших правоохоронців стали більш ефективними у співпраці з міжнародними партнерами.
Ми навчилися набагато швидше забезпечувати арешти за кордоном, здобули досвід повернення грошей з території інших держав. Якщо ще півтора року тому для нас робота зі Швейцарією була чимось не до кінця зрозумілим, довгим і майже недосяжним, то тепер цей діалог є один з найбільш активних. Як з питань арешту тих чи інших активів, обміну інформацією про них, так і з питань їхнього повернення на батьківщину, після отримання відповідних вироків на території України.
Наразі важко передбачити, скільки ще зможемо повернути. Але в принципі ми налаштовані оптимістично. Буквально тиждень тому ми наклали арешт на так звані "вишки Бойка" (вишки для видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі, закуплені за сотні мільйонів доларів, - ред.). Ми розглядаємо їх в рамках нашого кримінального провадження як речові докази злочину, а сама угода на їх придбання була вчинена за участю підприємств, пов'язаних зі злочинною організацією. Відповідно, усе це майно підлягає конфіскації після відповідного вироку суду.
Євген Єнін: "У перші місяці, навіть в перші півтора-два роки, керівництвом правоохоронних органів було скоєно чимало помилок" (Віталій Носач, РБК-Україна)
- "Вишки Бойка" - ви згодні з такою медійною назвою?
- Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не завершено. Відповідно, ми можемо говорити лише про ті результати, які досягнуті на сьогодні. Поки що виглядає так, що, безперечно, Юрій Бойко в тій чи іншій мірі був обізнаний у цій оборудці. В той же час наразі прямих доказів щодо можливої фінансової вигоди Бойка від зазначеної злочинної схеми ми не отримали. Але на цьому ще не поставлено крапки. Генеральний прокурор (Юрій Луценко, - ред.) вже анонсував найближчим часом можливість гучних подань про зняття депутатської недоторканності. Зараз ми перебуваємо в стадії підготовки відповідних документів.
Звісно, "медійний ярлик" дуже швидко закріплюється. Нашою задачею все ж таки є встановлення об’єктивної істини. У рамках сьогоднішнього розслідування ми вийшли на схему розподілу прибутків від згаданої злочинної оборудки. Ми проводимо процесуальні дії як на території України, так і за її межами з метою арешту тих активів, які були здобуті за результатами цієї злочинної схеми, або тих активів, що були придбані за кошти, здобуті злочинним шляхом.
- Крім Швейцарії, про яку ви згадали, з якими країнами ще іде співпраця стосовно повернення активів?
Наразі ми активно працюємо з нашими латвійськими партнерами в напрямку репатріації до України 50 млн доларів, конфіскованих там (ці гроші були заморожені в 2014 році в Латвії за рішенням латвійського суду та конфісковані до бюджету цієї країни. У України є підозра, що ці кошти начебто належали команді Януковича - ред.) півтора року тому. Хотів би зазначити, що на території Латвії представники компаній, чиї активи були конфісковані, навіть не намагалися оскаржити законність відповідного рішення латвійського суду. Ані на першу інстанцію, ані на апеляцію представники кіпрських офшорних компаній просто не з’явились, чітко усвідомлюючи, що довести легітимність цих коштів буде неможливо.
Більше того, рішення латвійського суду містить схожі факти, що й рішення Краматорського суду (таємний вирок суду, опублікований телеканалом Al Jazeera, в якому розкриваються схеми виведення 1,5 млрд доларів з України), - ред. Для нас це є ще одним сигналом правдивості гіпотези слідства. Крім того, на території України йдеться не лише про одне рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів, а складну архітектуру судових рішень, що складається з близько 30 кримінальних вироків. Так само близько 30 осіб було засуджено. Перша група вироків стосувалась доведення так званих предикатних злочинів - злочинів, в рамках яких було допущено саме розкрадання відповідних коштів державного бюджету. Це і розкрадання банківського рефінансу, і оборудки з нафтопродуктами, і ухилення від оподаткування, і використання так званих податкових майданчиків.
Це все - структура однієї з підгруп злочинної організації часів Януковича. За версією слідства, таких підгруп було сім. Кожна з підгруп відігравала свою роль не лише у розкраданні, а й у відмиванні цих коштів як на території України, так і в подальшому через міжнародні "відмивочні центри". Конфісковані 1,5 мільярди виводились кількома підгрупами, зокрема Сергія Курченка, Сергія Арбузова, Олександра Клименка.
Крім того, останніми днями ми, наприклад, отримали цікаву пропозицію щодо більш гнучкого формату співпраці з боку компетентних органів Австрії в цілій низці кримінальних проваджень. Також активно працюємо з американською владою. У минулому році ми повернули близько 600 тисяч доларів з території США.
Варто наголосити, що до 2016-2017 року в України не було жодного досвіду повернення активів з за кордону. Єдиний випадок - 15 мільйонів доларів у рамках справи Лазаренка. Жодна країна Європи не може похвалитись тим результатом, що показала Україна, повернувши минулого року рекордні 1,5 мільярда доларів. Ми достатньо добре підготувались, зібрали серйозну доказову базу, матеріали негласних оперативно-слідчих дій, матеріали міжнародної правової допомоги, покази свідків та свідчення окремих учасників злочинної організації. Ми готові до відстоювання своєї позиції у будь-яких міжнародних інстанціях.
Розмови про те, що Аркадій Кашкін (ключовий фігурант справи, який дав свідчення прокурорам по справі конфіскації 1,5 мільярдів доларів команди Януковича, працював директором компанії з пула Курченко "Газ-Україна-2020, - ред.) є банальним "фунтом" (підставна особа, - ред.) - не більше ніж міф. Правдою є те, що той самий Аркадій Кашкін посів 13 місце в списку Forbes у 2013 році. Побажав би кожному правоохоронцю затримувати подібних "фунтів" і притягати їх до кримінальної відповідальності. Більше того, історія знає не так багато випадків коли угоди зі слідством підписувалися з босами мафії.
- Ви ж знаєте, чому з’явилась версія, що Кашкін був "фунтом". Бо раніше він був засуджений за фіктивне підприємництво, тоді в цій справі йшла мова про те, що він продав свої паспортні дані за кілька сотень доларів…
- Річ в тому, що чим більше ми заглиблюємось в ті процеси, що відбувались, тим більше ми бачимо зв’язків - як горизонтальних, так і вертикальних - між різними групами впливу злочинної організації часів Януковича. Можливо, вас здивую, але підприємство Кашкіна фігурує у провадженні по тих же "вишках Бойка". Це була величезна компанія, через яку проганялись мільярди гривень в інтересах злочинної організації.
- Чому саме Краматорський суд виносив рішення, і чи не є це порушенням територіальної підсудності?
- Все абсолютно логічно. Останні провадження по так званих предикатних злочинах розслідувала військова прокуратура. Головний прокурор сил АТО Костянтин Кулик на той момент базувався в Краматорську. Він виконав всі норми щодо підсудності і пішов в суд за місцем розташування органу слідства. Повірте моїй практиці: судді в регіонах набагато більш обережно ставляться до резонансних проваджень, аніж в столиці.
- Чи правда, що суди проходили без виклику представників кіпрських офшорів? Дехто дорікає, що це є порушенням процедури. Вони справді не знали, що проходять суди стосовно їхніх активів?
- Усі рішення є частиною складної правової архітектури. Десь приблизно за 5-6 місяців до відомого вироку Краматорського суду іншим судом було визнано близько 500 підприємств, в тому числі 150 підприємств-нерезидентів, як учасників злочинної організації. Ці рішення не були закритими, але це не викликало жодного інтересу з боку зазначених компаній.
- А процедурно непотрібно було надіслати їм якийсь виклик, сповіщення?
- Процедура укладення угоди зі слідством не передбачає залучення третьої сторони.
- Серед бенефіціарів цих офшорів можуть бути добросовісні набувачі?
- Ми в своєму розслідуванні довели якраз протилежне.
- Наприклад, нещодавно з’явилась інформація про те, що американський бізнесмен українського походження Сем Кіслін збирається судитися з Ощадбанком, на рахунках якого зберігалися активи його кіпрської фірми Opalcore, яку він перекупив. Активи з цієї "офшори" були конфісковані рішенням Краматорського суду…
- Річ у тому, що пан Кіслін дуже відомий правоохоронним органам не лише України, а й інших країн. І має дуже "цікаву" репутацію. До того ж, зазначений громадянин США вже декілька разів змінював свою лінію та риторику. Станом на сьогодні виглядає так, що його ім’я було використано в якості певного фронтмена, щоб він заявив про нібито купівлю певних юридичних осіб і під прапором США пред’явив свої питання до української Феміди.
Однак в рамках матеріалів міжнародної правової допомоги, які ми востаннє отримали в грудні минулого року, значаться зовсім інші особи-власники, серед яких немає пана Кісліна.
Якби купівля компанії і відбулась, то виникають питання стосовно того, як сторони угоди здійснили оцінку перед купівлею актива, "не побачивши" арештів рахунків компаніі в рамках кримінального провадження в Україні, здійснених ще влітку 2014 р. Тут вбачаються ознаки шахрайства або відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом.
- Чому, за вашою оцінкою, катарський телеканал Al Jazeera виявив таку цікавість до українських справ по спецконфіскації?
- Треба відзначити високу якість підготовки даного журналістського розслідування. Щодо мотивів - думаю, правду ми дізнаємось дещо пізніше. Але, виходячи з тих гіпотез, якими ми на сьогоднішній день оперуємо, варто відзначити співпадіння низки факторів. Окрему роль у цьому процесі зіграло бажання колег з Національного антикорупційного бюро також забезпечити позитивний результат для суспільства…
- У рамках справи Олександра Онищенка (екс-нардеп, звинувачується у махінаціях з контрактами на поставку газу та нанесенню збитків державі у 100 млн євро, - ред.), яку вони ведуть?
- Так. Склалось так, що одні і ті ж гроші були заарештовані в рамках чотирьох чи п’яти проваджень. Процедурно таке цілком допустимо. Перший арешт був накладений у провадженні, за яким здійснено згадану конфіскацію, в середині 2014 року. Тим не менше, в медійному просторі циркулює інформація, що НАБУ в рамках свого розслідування щодо пана Онищенка виявило певні документи, які свідчили про можливу переуступку тих чи інших компаній або прав вимог на ті чи інші активи (Quickpace Limited, - ред.) за участю зазначеного посадовця. Не виключено, колеги з НАБУ розглядали можливість угоди з Онищенком та повернення коштів з тієї офшорки в українських бюджет в якості компенсації завданої шкоди, яку він вчинив по своїй "газовій справі".
Безумовно, все виглядало дуже амбітно - притягнення до відповідальності нардепа Онищенка, компенсація шкоди від злочину та одночасно повернення частини коштів, розкрадених в часи Януковича. Водночас, вирок та конфіскація по справі ГПУ вступив в законну силу дещо раніше.
Нічого критичного в цьому не бачу, оскільки головною метою усіх правоохоронних органів є відновлення справедливості та відшкодування збитків за вчинені злочини. Відповідно, абсолютно нелогічно виглядає змагання, хто зробив це першим чи хто міг би зробити це краще.
- Є інформація, що згадана в розслідуванні Al Jazeera угода з продажу Курченком компанії Quickpace, яка володіє 160 мільйонами доларів екс-президента Януковича, Олександру Онищенку та засновнику девелоперської компанії Mos City Group Павлу Фуксу все ж не відбулась. Це так?
- У тому й вся справа, що, за нашими даними, пан Онищенко усунувся від цієї угоди і сказав, що був лише проект угоди, а остаточні документи не були підписані.
- Якщо припустити, що до рук журналістів Al Jazeera потрапив би якийсь засекречений вирок Краматорського суду Донецької області без підпису, судового номеру та печатки - то яким чином міг би статись такий витік?
- Усе це ми розглядаємо крізь призму можливого формування правової позиції для представлення у міжнародних юрисдикціях.
- За нашими даними, копія вироку була в ГПУ, Ощадбанку і суді.
- В Ощадбанк був переданий лише витяг. А вирок перш за все зберігався в суді.
- Після засекречення відбувалось вилучення з суду цього документу?
- Це справді цікавий момент. Бо по мірі збільшення суспільного інтересу до цього питання, зростала і кількість слідчих дій та публічних заяв навколо зазначеного вироку, у тому числі з боку інших правоохоронних органів. Мова йде не про один правоохоронний орган, а про декілька.
Мотиви подібних дій становлять інтерес і для нас, бо не можемо виключати, що у злочинної організації часів Януковича можуть бути спільники, які і сьогодні обіймають відповідні посади в органах влади України. Йдеться не лише про правоохоронні органи, а й суди інші міністерства та відомства.
- Отже, були спроби вилучення. А саме вилучення відбулось і чи був опір при вилученні?
- Мені важко про це говорити, оскільки йшлось про слідчі дії за ухвалами судів щодо Фінмоніторингу, Ощадбанку та інших інституцій. Упевнений, що опору з боку чи то представників Служби фінансового моніторингу, чи то Ощадбанку не було.
- Чому НАБУ помітило, що активів на рахунку Ощадбанку немає, лише через півроку?
- Це питання краще адресувати саме їм. Але, як нам відомо, на момент відповідних публічних заяв з боку НАБУ про нібито зникнення конфіскованих грошей вони вже мали документальне підтвердження як від Ощадбанку про направлення грошей до Держказначейства на виконання вироку Краматорського суду, так і Держказначейства, що отримало цю суму "копійку в копійку".
НАБУ заявляло про відсутність права конфісковувати ці кошти без зняття арештів в рамках інших проваджень. У той же час в рішенні Краматорського суду чітко вказано, що зазначені кошти підлягають спеціальній конфіскації, при цьому будь-які інші судові обтяження не можуть стати перешкодою для виконання цього вироку.
- Чи є якісь зрушення в питанні екстрадиції Онищенка? Вам відомо, де він зараз може мешкати?
- Наскільки нам відомо, процес екстрадиції Онищенка наразі триває в Іспанії. Його вже викликали до відповідних місцевих компетентних органів. Поки мені невідомо про запобіжний захід чи зобов’язання, взяті ним перед іспанськими органами. Дуже часто ми намагаємось не демонструвати підвищений інтерес до розгляду наших запитів про екстрадицію аби не дати підгрунтя для звинувачень у політичному характері кримінального переслідування.
Водночас, за великим рахунком, обмежити пересування пана Онищенка шенгенською зоною є достатньо складно, якщо перед ним не поставлені певні умови - наприклад, з’являтись до відповідних органів раз у якийсь проміжок часу або не залишати межі міста.
Такі справи зазвичай рухаються нешвидко, оскільки фігуранти чіпляються за кожну юридичну можливість затягнути процес, зображувати серйозні хвороби, наймати дорогих адвокатів зі зв'язками в правоохоронній системі іноземної держави. Іхня логіка базується на припущенні, що якщо правоохоронна система за чинної влади розшукує пана X, то, умовно, при наступній владі цього не буде. Наше ж завдання якраз забезпечити послідовність юридичної позиції правоохоронних органів України, переконати компетентні органи інших держав, що наші дії не мають нічого спільного з політикою. Екстрадиція Каськіва (колишній глава Держінвестпроекту Владислав Каськів, - ред.) в Україну є позитивним прикладом співпраці Генпрокуратури з міжнародними партнерами. За офіційними даними, Іспанія поки розглядає питання екстрадиції Онищенка та його матері, остаточного рішення ще не прийнято, статусу біженця не надано.
- До речі, Каськів заявив, що Верховний суд Панами зобов'язав Україну не висувати проти нього додаткових обвинувачень після екстрадиції. Це правда?
- Між Україною та Панамою існує двостороння угода про видачу правопорушників. Вона є типовою і вимагає від нас як від запитуючої сторони, притягнення правопорушника до кримінальної відповідальності за будь-які додаткові злочини лише за згодою компетентного органу запитуваної держави тобто Панами.
Щотижня я підписую до десятка аналогічних погоджень з нашими міжнародними партнерами. Ця процедура не передбачає судових рішень, викликів свідків, витребування додаткової фактологічної інформації. Усе це входить до повноважень центрального компетентного органу, у випадку Панами - це їхнє міністерство закордонних справ. У нас за це відповідає Міністерство юстиції - щодо особи засудженої або справа якої вже передана до суду, і Генеральна прокуратура України - якщо мова йде про стадію досудового розслідування.
- Є інформація, що Каськіву можуть інкримінуватись інші злочини…
- Наразі жодний правоохоронний орган України не передавав в ГПУ клопотання до панамських органів щодо надання дозволів на притягнення Каськіва до кримінальної відповідальності за додаткові епізоди чи злочини.
- Які зараз відносини у ГПУ з НАБУ - конфлікт між відомствами вичерпаний?
- Остання зустріч генерального прокурора з керівником НАБУ відбулась буквально кілька днів тому. Всі учасники подій листопада-грудня минулого року визнають, що конфлікт був помилкою. І ми щиро сподіваємось, що кожна зі сторін винесе певні уроки. Є абсолютно чітке налаштування на продовження нормальної взаємодії та підсилення одне одного, як цього вимагає народ України та наші міжнародні партнери. Безумовно, існує низка відкритих питань, але при цьому є розуміння того, що ці проблеми мають вирішуватись за столом в рамках правової дискусії, а не в ефірі телеканалів.
- Очікувалось, що справа по держзраді Януковича буде завершена ще до 24 серпня 2017 року. У чому причини затримки?
- Саме захист Януковича докладає всі можливі зусилля, щоб затягнути судовий розгляд. Це проявляється, як і в регулярній зміні команд адвокатів, аби кожній давати по кілька місяців для ознайомлення з матеріалами справи. Так і в формуванні списків з кількох сотень свідків, допитати яких займає чимало часу. Очевидно, що є спроба перетворити усе це в фарс, дотягнути до початку активного політичного сезону.
- Тобто вони розраховують на те, щоб відбулась зміна влади?
- Цього не можна виключати. Затягування судового розгляду справи Януковича буде максимально використовуватися з метою компрометації правоохоронної системи, імітації неспроможності забезпечити притягнення Януковича до кримінальної відповідальності.
- Чи надійшла в ГПУ додаткова інформація по махінаціях в ПриватБанку від детективного агентства Kroll?
- За співпрацю з Kroll відповідає замовник - Національний банк України. На сьогоднішній день від НБУ до нас не надходило додаткових матеріалів.
- Наскільки екстрадиція Міхеіла Саакашвілі відповідає нормам чинного законодавства, оскільки щодо нього є декілька кримінальних справ в Україні?
- Оскільки щодо Саакашвілі вже є декілька проваджень, що перебувають на судовій стадії розгляду, компетентним органом у питанні його екстрадиції є Міністерство юстиції. Екстрадиційну перевірку було доручено прокуратурі Києва, яка мала підготувати висновок. І далі вже рішення мало прийматись Мін’юстом. На сьогоднішній день перешкод для видачі цієї особи, як мені відомо, не було виявлено.