Якби ви знали, як мені дорогі, Або у скільки обійдеться Росії експропріація "Юкоса"
Сергій Гришко,
старший юрист практики вирішення спорів юридичної фірми CMS Cameron McKenna,
спеціально для РБК-Україна
28 липня 2014 року міжнародний арбітражний трибунал, сформований при Постійній палаті третейського суду в Гаазі (Нідерланди) з Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ 1976 року, виніс три остаточні рішення по трьох паралельних позовах, присудивши понад 50 млрд дол. збитків трьом компаніям, які в сукупності володіли 70,5% акцій в колишньому ВАТ "Нафтова компанія "Юкос".
Арбітражний суд присудив таку астрономічну суму, постановивши, що інвестиції позивачів (офшорних компаній HulleyEnterprisesLimited, YukosUniversalLimited, VeteranPetroleumLlimited) в "Юкос" були фактично експроприйовані Російською Федерацією в ході численних судових процесів, пов'язаних із звинуваченнями менеджменту "Юкоса" в ухилянні від сплати податків через схеми податкової оптимізації.
Найвідомішим фігурантом цих справ став президент і головний бенефіціар "Юкоса" Михайло Ходорковський, чиє ім'я стало синонімом розправи над політичними опонентами в путінській Росії.
Витративши більше двох років на написання рішень, арбітраж у Гаазі визнав, що дії Росії, спрямовані на переоцінку податкових зобов'язань, стягнення податків і банкрутство "Юкоса", були дійсно непрозорими і фактично позбавили права акціонерів на очікувані доходи від інвестицій у нафтову компанію. Зокрема, арбітражний трибунал прямо визнав, що метою всіх дій РФ був не збір податків, а знищення "Юкосу".
У той же час, арбітражний трибунал також визнав, що "Юкос" і сам був не без гріха, оскільки, використовуючи сумнівні схеми оподаткування, він справді дещо занизив власні податкові зобов'язання. Таким чином, з урахуванням власної вини «Юкоса» арбітраж знизив суму присуджених збитків на 25%.
Спори в Гаазі дали світові не тільки найдорожчі позови, але і, ймовірно, самі довгі рішення в історії. Кожне арбітражне рішення займає понад 600 сторінок. Вони практично ідентичні, відрізняючись лише сумами збитків для кожної з компаній-позивачів.
Всього лише кілька днів потому, 31 липня 2014 року, Європейський суд з прав людини у Страсбурзі присудив 1,9 млрд євро (з 98 млрд необхідних) самому ВАТ "Нафтова компанія" Юкос", яке вже ліквідовано. Ця сума також стала найбільшою в історії Європейського суду, в 21 раз перевищивши найбільшу з сум, що раніше присуджувалися.
Арбітражні рішення і рішення Європейського суду по справі "Юкоса" не тільки ставлять жирну крапку у десятирічній судовій сазі акціонерів "Юкоса", але й відкривають нову главу - фактичне стягнення збитків з відповідача, тобто - Росії.
Хоча рішення арбітражного суду в Гаазі є остаточними, РФ все ще може постаратися їх оскаржити у державних судах Голландії. Рішення ЄСПЛ також можна буде оскаржити у Великій палаті протягом трьох місяців.
Пікантності ситуації додає той факт, що майно Росії користується за кордоном суверенним імунітетом від стягнення, крім майна, що використовується в комерційних цілях. Це означає, що звертати стягнення можна буде, наприклад, на кошти, призначені на виплату власникам російських облігацій або цінних паперів, які належать російській державі. Це може призвести до нездатності Росії вчасно погасити свої зобов'язання перед кредиторами, тобто до дефолту.
Враховуючи, що Росія відома категоричним запереченням рішень іноземних судів, постановлених не в її користь (справа "Нога Хілтон" або позов Франца Седельмаера), на добровільне виконання рішень акціонери Юкоса" можуть не розраховувати.
Крім того, якщо іноземні суди визнають, що така компанія, як "Газпром" є продовженням російської держави, то чималі активи "Газпрому" за кордоном теж будуть під загрозою. Як би там не було, нас чекає наступний акт захоплюючої драми під назвою "справа "Юкоса". І на цей раз це вже буде погоня за активами.
