Після довгих роздумів ЄС підтримав проект транскаспійської труби, яка повинна пов'язати ЄС з Середньою Азією. Відповідні документи підписали в Лондоні комісар Єврокомісії з енергетики Андріс Пієбалгс і міністри п'яти країн, територією яких проляже західна частина нового газопроводу - Туреччині, Болгарії, Румунії, Угорщині і Австрії, передає ICTV.
Як сказав А. Пієбалгс, Євросоюз підтримуватиме проект "Nabucco" не тільки політично, а і технічно. Очікується, що ЄС стане головним фінансистом цієї магістралі завдовжки більше 3 тис. км. Проект оцінюють майже в 6 млрд дол. Перший газ по цьому газопроводу розраховують отримати в 2012 р. з Туркменістану, Казахстану, Азербайджану і Росії.
Загальна вартість будівництва газопроводу складе 5,8 млрд дол. Їм займатиметься консорціум на чолі з австрійською OMV. Також до нього входять компанії з тих країн, по території яких і пройде газопровід - угорська Mol, румунська Transgaz, болгарська Bulgargaz і турецька Botas.
Тим часом, на тлі таких подій найжорсткіші конфлікти можуть виникнути у Росії з Іраном. Вони є володарями найбільших в світі запасів газу, які, природно, прагнуть поставляти газ тим, кому він необхідний найбільше, на зразок Європи. Різниця лише в тому, що РФ вже активно експортує "блакитне паливо", а Іран ще тільки готується серйозно вийти на світовий ринок.
Річ у тому, що зараз частка Росії в імпорті газу країнами Євросоюзу складає близько 40% (причому, в самому ЄС газу видобувається небагато, і його запаси невеликі). Німеччина за рахунок російських постачань покриває 47% своїх потреб в цьому виді палива, країни Прибалтики - понад 75%, Польща - 90%, Словаччина і Фінляндія - 100%. Зрозуміло, така ситуація турбує Брюссель, який давно декларує курс на диверсифікацію джерел енергопостачання. І ось тут-то погляди стратегів спрямовуються у бік Ірану.
Проте російські фахівці впевнені, що європейський проект "Nabucco" зовсім не страшний позиціям Росії на європейському ринку. Його проектна потужність - 20-30 млрд куб. м в рік, тоді як Росія поставляє в ЄС щорічно понад 150 млрд куб. м газу. Таким чином, на європейському ринку місця вистачить - принаймні, іранські 20-30 млрд кубометрів там погоди не зроблять, вважають російські учасники галузі.
Конкуренції не виникне ще й тому, що одночасно з "Nabucco" Іран має намір обзавестися як мінімум ще однією солідною трубою - через територію Пакистану до Індії (ці дві країни вже помирилися настільки, що ведуть переговори про газопровід). Отже апетити ісламської республіки на газовому ринку Європи будуть в найближчі 10-15 років цілком помірними. Російські аналітики допускають, що якщо між Росією і Іраном виникне суперництво, то лише на політичному ґрунті: у боротьбі за Центральну Азію. Економічні ж відносини здійснюватимуться виключно в партнерському режимі.
За оцінками Міністерства енергетики США, Росія займає перше місце в світі по запасах газу (володіє 1680 трлн куб. м газу), а Іран - на другій позиції (має менше 800 млрд куб. м. газу).