ЄС бореться з "відтіком умів"

Для перешкоди "відтіку умів", лідери країн ЄС на саміті в Брюсселі вирішили створити Європейський технологічний інститут. Ця структура покликана укріпити базу фундаментальної науки та більш ефективно впроваджувати наукові дослідження в промисловість. В 2000 р. ЄС оголосив про намір побудувати до 2010 р. "найконкурентноздатнішу, найдинамічнішу та найбільш наукоємку економічну систему в світі". Для цього кожна держава Євросоюзу повинна щорічно витрачати на науку 3% свого ВВП. Але тільки Швеція і Фінляндія виконали поставлене завдання. В цілому ж в 2004 р. витрати на науку в ЄС склали 1,9% ВВП (США - 2,6% ВВП, Японія - 3,2%). Після цього з'ясувалося, що близько 500 тис європейських вчених працюють в американських наукових центрах, причому 87% з них не збираються повертатися до Старого Світу, передає Бі-бі-сі. Італійський мікробіолог Лука Панцері порівнює США з багатим футбольним клубом, який скуповує найкращих гравців. Він останні п'ять років "грає" за збірну університету Оклахоми. "В Америці все простіше. Добра зарплата, тямущих дослідників буквально рвуть на частини, не потрібно бігати у пошуках фінансування та постійно боятися, що твій проект раптово закриють", - каже фахівець в області молекулярної фізики з Голландії Гірт Доннер, який відправляється працювати в університет штату Арізона. Цікаво, що самі єврочиновники називають свою систему наукових досліджень "анахронізмом радянського зразка". Йому властиві надмірна централізація, бюрократизм та хронічний брак фінансування. До цього варто додати зниження останніми роками престижності наукових професій в Європі, також кастовість багатьох європейських університетів та проблему з взаємним визнанням дипломів. Автори Європейського технологічного інституту сподіваються, що їх дітище зможе вдихнути життя в сферу наукових досліджень. Напередодні саміту максималісти пропонували узяти за основу знаменитий Масачусетський технологічний інститут в США, який має свій "кампус", матеріальну базу і штатний розклад. Проте переміг інший підхід. Було вирішено створити віртуальну мережеву структуру, яка об'єднає провідні дослідницькі та освітні центри країн ЄС. Щорічний бюджет Інституту може скласти 1-2 млрд євро. Необхідні засоби передбачається знайти в скарбниці Євросоюзу і на банківських рахунках приватних компаній. Основна частина цих грошей піде на дослідження в області нанотехнологій, зміни клімату та "зеленої" енергетики.